Щодо застосування ломбардами п. 5.19 Закону про ПДВ
Лист Державної податкової адміністрації України від 29.09.2009 р. № 21134/7/16-1517
Державна податкова адміністрація України розглянула лист Національного банку України від 04.09.2009 № 12-310/1267-16660 щодо застосування пункту 5.19 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон) ломбардами і повідомляє.
Відповідно до пункту 5.19 статті 5 Закону звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з поставки (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності — приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу (в тому числі іпотеку) та на яке було звернено стягнення.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.07.2001 № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ломбард віднесено до фінансових установ, тобто ломбард є юридичною особою, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, та яка внесена до відповідного державного реєстру фінансових установ (далі — Реєстр) у порядку, встановленому законом.
При цьому, відповідно до Положення про порядок унесення інформації про ломбарди до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.12.2003 № 170, набуття ломбардом статусу фінансової установи підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи (далі — Свідоцтво), яке видається Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
Тобто ломбард має право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, зазначену в його установчих документах, в порядку, встановленому законодавством, тільки після внесення інформації про нього до Реєстру та отримання Свідоцтва.
Відповідно до статті 20 Закону України від 02.10.92 № 2654-XII «Про заставу» (далі — Закон № 2654-XII) заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Таким чином,
ломбард, який зареєстрований у встановленому законом порядку як фінансова установа, при поставці (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності — приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу (в тому числі іпотеку), повинен врахувати наступне:якщо на таке майно було звернено стягнення (тобто вживаються відповідні заходи) і зазначене майно перебуває на момент такої поставки
у заставі, поставка такого майна здійснюється із застосуванням пільги, передбаченої пунктом 5.19 статті 5 Закону;якщо в результаті звернення стягнення на майно ломбард набуває права власності на заставлене майно (відповідно до статті 28 Закону № 2654-XII застава припиняється), то
операції з подальшого продажу майна, власність на яке набув ломбард в результаті припинення договору застави, здійснюється у загальному порядку, виходячи з повної вартості такого майна відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону.Крім того, слід зазначити, що пунктом 5.19 статті 5 Закону
не визначено обмежень щодо застосування пільги з оподаткування податком на додану вартість при здійсненні операцій з поставки майна в залежності від статусу особи, яка є отримувачем (покупцем) такого майна.Подальший продаж зазначеного вище майна, набутого у власність без ПДВ, здійснюється за загальновстановленими правилами із нарахуванням ПДВ платниками цього податку
.
Заступник голови О. Любченко
коментар редакції
Нова пільга для банків та фінансових установ
Пільгу для операцій з продажу заставленого майна було введено до Закону про ПДВ Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливості проведення заходів з фінансового оздоровлення банків» від 24.07.2009 р. № 1617-VI.
Отже, якщо боржник, який передав майно в заставу, виявився неплатоспроможним, то кредитор має право звернути стягнення на заставлене майно. Серед способів звернення стягнення на заставлене майно в контексті цієї пільги можна виділити два варіанти:
1) передача речі, що перебуває в заставі, у власність заставодержателя;
2) продаж заставодержателем предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою або на публічних торгах.
Так-от, у листі, що коментується, податківці зазначають, що операція з продажу цього майна підпадатиме під зазначену пільгу тільки при зверненні стягнення другим способом. Якщо ж кредитор звертає стягнення на майно та отримує його у власність, то подальший продаж такого майна повинен оподатковуватися на загальних підставах.
На наш погляд, таке тлумачення
незаслужено звужує можливість застосування пільги. Адже для її реалізації кредитором Закон про ПДВ не обумовлює, яким способом було звернено стягнення. Головне, щоб виконувалися такі умови:1) кредитором має бути банк чи інша фінансова установа;
2) майно має бути отримано в заставу від особи — неплатника ПДВ;
3) на це майно було звернено стягнення.
Якщо ломбард отримав у власність заставлене майно, а потім реалізує його, то, на наш погляд, усі перелічені умови виконуються, а отже, є всі підстави для застосування пільги.
Дмитро Костюк
