Щодо формування податкового кредиту з ПДВ при здійсненні операцій фінансового лізингу
Лист Державної податкової адміністрації України від 21.09.2009 р. № 20407/7/16-1517-26
(витяг)
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо формування податкового кредиту з ПДВ при здійсненні платником операцій з поставки майна у фінансовий лізинг і отримання лізингових платежів і в доповнення та на часткову зміну листа Державної податкової адміністрації України від 15.09.2009 р. № 19928/7/16-1517-26 повідомляє.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон) операції з передачі об’єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)
є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.Відповідно до статті 16 Закону України від 16.12.97 р. № 723/97-ВР «Про фінансовий лізинг» (далі — Закон № 723)
лізингові платежі можуть включати:а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
в) компенсацію відсотків за кредитом;
г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу.
Згідно із підпунктом 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 Закону операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об’єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу,
не є об’єктом оподаткування.Таким чином,
платники, надаючи товари у фінансовий лізинг, здійснюють одночасно оподатковані і не оподатковані податком на додану вартість операції.Якщо придбані (виготовлені) товари (послуги) мають чітко виражену спрямованість на цільове використання виключно в певних операціях (в оподатковуваних податком на додану вартість за ставкою 20 % та 0 %, звільнених чи таких, що не є об’єктом оподаткування), то суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням таких товарів (послуг), у повному обсязі відповідно включаються чи не включаються до податкового кредиту (підпункт 7.4.2 пункту 7.4 ст. 7 Закону).
Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону у разі придбання товарів (послуг), які будуть використані в оподатковуваних операціях, звільнених від оподаткування, в тих, що не є об’єктом оподаткування, або в тих, на які поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 81 Закону, платник податку повинен здійснювати розподіл сум податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) при придбанні товарів (послуг), виходячи із частки їх використання в таких операціях кожного поточного звітного періоду.
У разі придбання товарів (послуг), які будуть використані в оподатковуваних операціях, звільнених від оподаткування, в тих, що не є об’єктом оподаткування, або в тих, на які поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 81 Закону, підприємство повинно здійснювати відповідний розподіл сум вхідного податку на додану вартість, виходячи із частки їх використання в таких операціях кожного поточного періоду.
Враховуючи зазначене, а також те, що при здійсненні операцій фінансового лізингу, операції як поставки, так і придбання, мають чітко виражене розмежування по направленості, то при забезпеченні податкового обліку і розподілі сум податку на додану вартість (визначенні «дозволеної» суми податкового кредиту) у відповідному звітному (податковому) періоді не враховується направленість використання (вартість придбаного і переданого у фінансовий лізинг майна).
Таким чином,
податок на додану вартість, сплачений при придбанні об’єкта фінансового лізингу, відноситься до податкового кредиту у повному обсязі. Податок на додану вартість, сплачений (нарахований) при придбанні решти товарів та послуг, розподіляється відповідно до коефіцієнта, який визначається як відношення обсягу операцій, оподатковуваних за ставкою 20 % та 0 % у загальному обсязі поставки товарів (послуг) у кожному поточному звітному періоді (без врахування податку на додану вартість).
Заступник голови С. Чекашкін
коментар редакції
ПДВ та фінансовий лізинг: розподіл ПДВ
З думкою податківців слід погодитися. Як правильно зазначено в листі, п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ використовується тільки тоді, коли товари (послуги), що придбавалися, частково використовуються в операціях, що обкладаються ПДВ, а частково в таких, що ПДВ не обкладаються: до складу податкового кредиту включається тільки та частина вхідного ПДВ, яка відповідає частці оподатковуваних операцій періоду. Причому такий розподіл здійснюється один раз у періоді придбання товарів (послуг) виходячи з обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних поставок цього періоду. Якщо в наступному періоді частка оподатковуваних та неоподатковуваних операцій зміниться, то перераховувати податковий кредит попереднього періоду не потрібно (це актуально для придбання основних фондів).
Якщо ж товар (послуги) повністю використовується в неоподатковуваних операціях, то ПДВ, що входить до їх вартості, узагалі до податкового кредиту не включається, тобто використовується п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ.
Говорячи про операції фінансового лізингу, слід зауважити, що пільга з ПДВ застосовується тільки щодо
частини суми лізингового платежу (за процентами чи комісіями та в частині, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ). Вартість же самого об’єкта фінансового лізингу оподатковується на загальних підставах, причому податкові зобов’язання лізингодавця виникають уже при передачі об’єкта лізингу лізингоотримувачу (п.п. 7.3.4 Закону про ПДВ).Таким чином, цілком очевидно, що лізингодавець, який придбав об’єкт лізингу, має право на включення ПДВ, що входить до вартості цього об’єкта, до складу податкового кредиту
в повному обсязі, бо цей об’єкт повністю використовуватиметься в оподатковуваних операціях. Якщо лізингодавець придбаває інші товари (послуги), які буде частково використано в оподатковуваній діяльності, а частково — у неоподатковуваній, то ПДВ, що «сидить» у їх вартості, слід розподілити згідно з п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ. Як правило, це комунальні послуги, оренда адміністративного приміщення, телефонні переговори, вартість канцелярського приладдя тощо. Такий розподіл слід провести в періоді здійснення неоподатковуваних операцій (отримання лізингового платежу).Зверніть увагу: якщо лізингодавець здійснюватиме операції, що не мають відношення до фінансового лізингу (наприклад, оптова торгівля товарами, що обкладаються ПДВ), то вхідний ПДВ за цими товарами включається до податкового кредиту на загальних підставах без будь-якого розподілу.
І ще один момент. Посилання на п. 81 Закону про ПДВ, мабуть, говорить про те, що податковий кредит спецрежимника слід розподіляти за аналогією п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ (якщо придбані товари (послуги) одночасно використовуються у спецрежимній та звичайній діяльності.
Дмитро Костюк
