Теми статей
Обрати теми

Безоплатна роздача рекламних товарних зразків: а що в обліку?

Редакція ПБО
Стаття

Безоплатна роздача рекламних товарних зразків: а що в обліку?

 

Що не говори, а безоплатні роздачі, мабуть, є одним із найпривабливіших та найефективніших способів завоювання покупців. Адже отримувати подарунки всім приємно. Тому не дивно, що саме вони часто є невід’ємним атрибутом усіляких рекламних акцій. Водночас бухгалтера, якому треба буде все це облікувати, тут можуть підстерігати свої труднощі. Про облікові особливості безоплатних рекламних роздач зараз і поговоримо.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Безоплатні роздачі: можливі варіанти

Із різноманітних безоплатних роздач, що проводяться, мабуть, можна виділити такі

види, що набули найбільшої популярності:

— власне безоплатні роздачі (коли зразки товарів безпосередньо роздаються з метою реклами товару та залучення покупців);

— безоплатні роздачі пробних зразків продукції (або так званий «семплінг» — що проводиться з метою ознайомлення потенційних споживачів з новим продуктом, що вводиться на ринок, його споживчими якостями, відмітними властивостями; при цьому, як правило, «семпли» — це зменшені порівняно зі звичайною упаковкою товару, так звані пробники);

— дегустацію (що надає можливість не лише ознайомитися з продуктом, що рекламується, а й спробувати його, оцінити на смак, порівняти з продукцією конкурентів, мотивуючи тим самим здійснення покупки);

— безоплатні роздачі «під покупку» (наприклад, подарунки покупцям за умови купівлі певних товарів або здійснення покупки на певну суму — наприклад, вручення другого зразка продукції в подарунок за умови покупки на суму «не менше 200 грн.», подарунки в разі придбання якогось виду товару тощо — тобто акції (подарунки) за купівлю);

— безоплатні роздачі (у вигляді призів та подарунків) за підсумками конкурсів, розіграшів, лотерей, акцій.

На якому зі способів зупинитися і який варіант при цьому вибрати — кожний суб’єкт господарювання вирішує для себе самостійно.

 

Документальне оформлення

Проводячи всілякі рекламні акції (у тому числі й безоплатні роздачі), звичайно ж, слід потурбуватися про їх належне документальне оформлення. Для цього знадобляться:

наказ керівника про проведення рекламної акції (безоплатної роздачі) (в якому застерігаються мета, місце та строки проведення акції, відповідальні особи. У наказі також краще вказати, що святкова акція проводиться з рекламною метою: для просування нового продукта на ринку, заохочення постійних клієнтів, розширення ринків збуту, стимулювання обсягів продажів тощо);

план (програма) рекламного заходу (де наводиться список товарних зразків, що роздаються; застерігаються умови проведення акції, якщо такі, звісно, передбачаються при проведенні безоплатної роздачі, — наприклад, за яких умов покупець (відвідувач) набуває права на безоплатний подарунок; зазначається порядок визначення переможців у разі здійснення безоплатних роздач у вигляді подарунків, наприклад, за підсумками проведення акцій, конкурсів, розіграшів, докладніше про такі види акційних заходів ми поговоримо в окремій статті, тощо);

кошторис витрат на проведення безоплатних роздач (у якому постатейно розписуються очікувані витрати, пов’язані з проведенням акції, зазначаються кількість та вартість товарних зразків, призначених для безоплатних роздач);

накладні на відпуск цінностей, що безоплатно роздаються (такі первинні документи складаються у звичайному порядку: передачу призначених для безоплатних роздач матеріальних цінностей зі складу відповідальним особам оформляють накладною на внутрішнє переміщення, а видані покупцям безоплатні подарунки (зразки) списуються на підставі видаткової накладної (у разі безоплатних роздач робіт/послуг складається акт виконаних робіт/наданих послуг). При цьому видача покупцям особливо цінних подарунків (наприклад, коли подарунками є предмети побутової техніки тощо) може оформлятися із заповненням акта видачі (відомості видачі подарунків), в якому наводиться вартість подарунка, а також відомості про його одержувача. Повернення подарунків, не розданих покупцям, на склад (місця зберігання) оформляється також накладною на внутрішнє переміщення;

звіт про проведення рекламної акції (в якому підбиваються підсумки проведеної акції, вказуються кількість та вартість виданих подарунків, відомості про одержувачів, а також інша інформація).

Також на видному місці (наприклад, у торговельному залі, на вході, у «Куточку покупця» тощо) краще розмістити оголошення про акцію та умови її проведення (прилюдне оголошення). При цьому важливо, щоб у документах, що складаються, простежувався рекламний характер заходів, які проводилися, що необхідно насамперед для оподаткування та можливості відображення за операціями безоплатних роздач валових витрат.

 

Відображаємо в обліку

Бухгалтерський облік

Для бухгалтерського обліку безоплатна роздача товарних зразків (запасів) є їх вибуттям. Вартість запасів, що вибувають, у підприємства, яке роздає, списується на витрати періоду, як правило, відноситься до складу витрат на збут (Дт 93 — Кт 20, 28), оскільки безоплатні роздачі мають рекламний характер та спрямовані насамперед на стимулювання збуту продукції. Дохід у бухгалтерському обліку у сторони, яка роздає, при цьому не визнається, оскільки немає відповідності критеріям доходу, установленим

П(С)БО 15. А от сторона, що одержує (підприємство), безоплатно отримані цінності за справедливою вартістю включає до складу інших операційних доходів (Дт 20, 28 — Кт 718) або додаткового капіталу (Дт 15 — Кт 424).

 

Податковий облік

Податковий облік

рекламних витрат обумовлений п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток. При цьому особливості обліку витрат, пов’язаних з безоплатними рекламними роздачами товарних зразків (безоплатним рекламним наданням послуг, виконанням робіт), регулює абзац другий цього підпункту. Згідно з цим абзацом валові витрати в цьому випадку лімітуються і їх розмір не може перевищувати 2 % оподатковуваного прибутку платника податків за попередній звітний (податковий) рік (тобто 2 % від показника рядка 11 декларації з податку на прибуток минулого року). Тому, наприклад, збиткові за підсумками попереднього року платники податків або новостворені підприємства, зважаючи на відсутність у них показника оподатковуваного прибутку минулого року та неможливість розрахунку 2 % межі, валововитратними нормами абзацу другого п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток скористатися не можуть, і віднести до валових витрат витрати на безоплатну роздачу товарних зразків у них не вийде.

У декларації з податку на прибуток такі рекламні витрати потрапляють у рядок 04.13. У зв’язку з цим, якщо вартість безоплатно розданих товарів раніше (при придбанні) було віднесено в загальному порядку до валових витрат, то при здійсненні перерахунку за

п. 5.9 Закону про податок на прибуток проводять відповідне коригування: вартість товарів, які взяли участь у безоплатних роздачах, відображають у графі 4 таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток з подальшим уключенням цієї суми (але в межах 2 % обмеження) до рядка 04.13 декларації.

А от щодо ПДВ 2 % обмеження не працює, тому

до податкового кредиту відноситься вся сума «вхідного» ПДВ за безоплатно розданими товарними зразками (адже сума податкового кредиту відтепер не ставиться в залежність від величини валових витрат, лист ДПАУ від 15.05.2006 р. № 9120/7/16-1517-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 55; постанова ВАСУ від 08.11.2007 р. у справі № К-11091/06, що підтверджує правомірність відображення податкового кредиту за товарами, які придбавалися з метою подальших безоплатних рекламних роздач).

Подальші наслідки безоплатних рекламних роздач виглядають не такими вже привабливими. Це пов’язане з тим, що для податкового обліку безоплатна роздача товарних зразків підпадає під визначення

продажу (поставки) (п. 1.31 Закону про податок на прибуток, п. 1.4 Закону про ПДВ), а отже, оподаткування таких операцій у сторін здійснюється за правилами безоплатної передачі, тобто:

(а) сторона, що роздає

:

— при здійсненні безоплатних роздач особам, переліченим у

п. 7.4 Закону про податок на прибуток (тобто неплатникам податку на прибуток (а часто саме для такої категорії осіб, звичайних фізосіб — потенційних покупців, і влаштовуються безоплатні роздачі) або особам, які сплачують цей податок за іншими ставками, а також пов’язаним особам), відображає валовий дохід виходячи зі звичайних цін (лист ДПАУ від 23.11.2004 р. № 22914/7/15-1117; лист Комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності від 03.02.2005 р. № 06-10/10-83). І, навпаки, валового доходу в підприємства, що роздає товарні зразки, не виникне (оскільки звичайні ціни в цьому разі не застосовуються) у разі безоплатних роздач товарних зразків звичайним платникам податку на прибуток — хоча цей випадок усе ж при безоплатних роздачах зустрічається не так часто;

— при здійсненні безоплатних роздач (незалежно від того, кому безоплатно роздаються товарні зразки) нараховує (з урахуванням звичайних цін)

податкові зобов’язання з ПДВ (п. 4.2 Закону про ПДВ)

(б) сторона, що одержує

:

— одержувач — платник податку на прибуток вартість безоплатно отриманої рекламної продукції включає до

валових доходів (п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток);

— одержувачі-фізособи, вважаємо, повинні звільнятися від

ПДФО, якщо в ході рекламної акції товари безоплатно роздаються широкому колу осіб — по суті, кожному бажаючому або для всіх на рівних умовах, що унеможливлює персоніфікацію одержувачів для утримання з них податку з доходів (як правило, це стосується розданих недорогих товарів, а також безоплатних роздач «під покупку», конкретні одержувачі яких у жодних документах не фігурують, а списання розданих цінностей відбувається загальною сумою за накладною (актом)). А от якщо при рекламній акції подарунки (як правило, порівняно коштовні) роздаються конкретним особам, яких можна персоніфікувати (часто інформація про таких одержувачів подарунків відображається в рекламних документах, що супроводжують акцію, наприклад, в акті видачі подарунку тощо), то безоплатні подарунки розцінюються як додаткове благо, отримане фізособою від нероботодавця, з якого підприємству, що роздає, як податковому агенту з урахуванням натуркоефіцієнта (п. 3.4 Закону № 889) треба буде утримати ПДФО за ставкою 15 % (лист ДПАУ від 12.03.2007 р. № 2309/6/17-0216 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 31). Отже, для утримання ПДФО, на наш погляд, важлива можливість персоніфікації одержувачів. Схоже, з цим останнім часом погоджуються і податківці (листи ДПАУ від 04.09.2009 р. № 539/4/16-1510, див. с. 44; від 19.04.2007 р. № 3852/6/17-0716), тоді як раніше їх позиція із цього приводу була дещо іншою, і чомусь (на наш погляд, необґрунтовано) ставлячи об’єкт обкладення ПДФО в залежність від валововитратності, вони виступали за необкладення податком з доходів безоплатних роздач у межах суми, що потрапила до валових витрат, тобто в межах 2 % обмеження (листи ДПАУ від 14.10.2005 р. № 9924/6/17-3116; від 13.02.2006 р. № 1216/6/17-0716 / № 2607/7/17-0717).

Звичайні ціни.

Як бачимо, для відображення податкових наслідків при безоплатних роздачах важливі звичайні ціни. При цьому зважаючи на «безоплатність» операцій виникає запитання: а чи можна (ураховуючи, що при безоплатних роздачах платник податків не отримує грошових коштів в оплату або будь-яку іншу компенсацію) вважати звичайну ціну безоплатно розданих товарних зразків такою, що дорівнює 0 («нулю»)? Адже тоді б це призводило до нульових податкових наслідків.

Цікаво, що запитання про правомірність установлення ціни в «0 грн.» при проведенні акцій безпосередньо було задано Держцінінспекції (Державній інспекції з контролю за цінами). Варте уваги, що відповідаючи на нього та розглядаючи ситуацію щодо оформлення торговельним підприємством «нульових» цінників при безоплатних роздачах (

лист Держцінінспекції від 02.03.2007 р. № 200/3-10/378), було зроблено висновок, що в розміщенні на акційних товарах цінників «0 грн. 0 коп.» порушення не вбачається. Отже, як бачимо, профільне «цінове» відомство допускає можливість установлення нульових цін. Зауважимо, що підтримує такий висновок і Держкомпідприємництва (лист від 18.07.2007 р. № 5279), також указуючи на можливість установлення на акційних товарах цінників «0 грн. 0 коп.» та зазначаючи, що акційна ціна може дорівнювати нулю. А отже, ідучи цим шляхом та посилаючись при цьому на пп. 1.20.1 і 1.20.3 Закону про податок на прибуток (тобто вибудовуючи такий ланцюжок: за загальним правилом звичайна ціна приймається на рівні договірної, установленої за угодою сторін, а вона в цьому випадку дорівнює «0 грн.», причому враховуючи, що така ціна доведена до відома кожного відвідувача прилюдним оголошенням), можна наполягати на тому, що звичайна ціна при безоплатних роздачах є нульовою.

Варте уваги, що неоднозначні, а іноді і суперечливі роз’яснення з цього приводу зустрічаються й у самих податківців. Так, наприклад, якщо раніше в

листі ДПАУ від 13.06.2006 р. № 6421/6/16-1515-26 категорично зазначалося, що звичайна ціна дорівнювати нулю не може, то пізніше, наприклад, у консультації, що стосується безоплатної передачі в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 17, с. 21, уже був зовсім протилежний висновок про можливість (за умови прилюдного оголошення) установлення звичайної ціни на рівні «0 грн.» (на підставі цього також указувалося на відсутність валового доходу в самого одержувача безоплатного майна (!), щоправда, ішлося тоді, слід зауважити, про «особливий» випадок — програмне забезпечення для подання електронної звітності, що безоплатно поставляється, розроблене самою ДПАУ).

Та все ж «нульовий» варіант навряд чи сподобається перевіряючим. Найімовірніше, вони наполягатимуть на визначенні звичайної ціни при безоплатних роздачах за даними бухгалтерського обліку або виходячи з вартості аналогічних товарів, що реалізуються покупцям за грошові кошти за звичайних ринкових умов. А оскільки такі податкові наслідки безоплатних роздач навряд чи можна назвати привабливими, то при проведенні рекламних акцій та роздач «подарунків» часто використовують такі

альтернативні варіанти:

— продаж акційного товару

за ціною 1 грн. (саме тому на рекламних оголошеннях про вручення в ході акцій покупцям тих чи інших товарних зразків у подарунок часто можна зустріти виноску «* Під подарунком розуміється придбання товару покупцем за ціною 1 грн.»);

знижки: тут, у свою чергу, можливі такі шляхи:

— знижки в 50 % розмірі, тобто коли передбачається продаж акційного товару разом з подарунком за ціною в 1/2 вартості кожний (варіант, який часто працює при проведенні акцій «друга одиниця товару в подарунок», коли і на першу, і на другу одиницю акційної продукції встановлюється «половинчаста» ціна);

— знижки в інших розмірах, що встановлюються суб’єктом господарювання самостійно залежно від умов акції (так акція на кшталт «при купівлі (оплаті) n одиниць товару, наступна одиниця — у подарунок» розглядається як умова надання знижки покупцю при здійсненні великої покупки. Наприклад, умова: при оплаті 9 сеансів масажу 10-й — безоплатно (у подарунок), мовою обліку підприємства-дарувальника означатиме, що при встановленій ціні такої разової послуги за 1 сеанс у 84 грн. (у тому числі ПДВ — 14 грн.), для покупців, які відразу наперед оплатили вартість 9-ти сеансів, ціна такої послуги буде знижена — виявиться з 10 % знижкою і становитиме (84 грн. - 84 грн. х 10 %) = 75,6 грн. (у тому числі ПДВ — 12,6 грн.). У результаті 10 сеансів х 75,6 грн. = 9 сеансів х 84 грн. = 756 грн.).

Про особливості документального оформлення, обґрунтування звичайної ціни в таких випадках (що в ситуаціях зі знижками буде зробити, зауважимо, набагато простіше) та обліку таких операцій поговоримо дещо пізніше (див. статтю на с. 18). Зараз же лише зауважимо, що, застосовуючи такі альтернативні варіанти, краще документально оформити операції саме як акційний розпродаж та надання знижок. До речі, укажемо на супутні цьому переваги: у такому разі в підприємства, що реалізує товари, валові витрати за акційними товарами 2 % не обмежуватимуться, оскільки

п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток до ситуації вже відношення не матиме, адже в цьому випадку має місце звичайна купівля/продаж, а отже, валові витрати за акційними товарами формуються на підставі загального п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток у повному обсязі без будь-яких обмежень. І звичайно, у такому разі при «безоплатних» роздачах, що привабливо, у сторони, що одержує, не буде необхідності відображати валові доходи на вартість подарунку (ПДФО у відповідних випадках в одержувачів-фізосіб), а у сторони, що роздає, продажні наслідки (валові доходи та ПДВ) виявляться мінімальними.

 

Безоплатні роздачі за участі посередника

Подивимося, як буде, якщо до проведення рекламних акцій та здійснення безоплатних роздач платник податків вирішить залучити посередника (наприклад, якщо виробник захоче доручити роздрібному продавцю (від імені та за рахунок виробника) здійснити безоплатну роздачу зразків товарів покупцям).

У цьому випадку, по суті, маємо

посередницький договір доручення, в якому виробник (замовник) виступає довірителем, а роздрібне торговельне підприємство (розповсюджувач) — у ролі повіреного. Оподаткування таких операцій здійснюється за правилами, установленими для посередництва.

Так, при безоплатній роздачі товарів

валові доходи виникнуть у замовника (довірителя) виходячи зі звичайних цін (якщо товари, звісно, безоплатно роздаються звичайним фізособам та іншим особам, переліченим у п. 7.4 Закону про податок на прибуток). А от у посередника (розповсюджувача) вартість товару ні при отриманні від довірителя, ні при безоплатній роздачі до валових доходів не включається.

Складніша ситуація з ПДВ. Так, дотримуючись «посередницького»

п. 4.7 Закону про ПДВ посередник, за ідеєю, змушений при безоплатній роздачі нарахувати податкові ПДВ-зобов’язання, тоді як можливості відобразити податковий кредит при цьому в нього не буде, оскільки не відбувається перерахування коштів довірителю (у зв’язку з чим за домовленістю сторін, наприклад, може передбачатися компенсація ПДВ повіреному довірителем). З іншого боку, довіритель з цієї ж причини (ненадходження грошових коштів від посередника) формально може говорити, що нараховувати ПДВ-зобов’язання він не повинен. Та все ж, як бачимо, такий посередницький варіант не зовсім вдалий. Сторонам краще домовитися та підійти до ситуації дещо інакше: безоплатну роздачу товарів посередником перевести до розряду продажу товарів посередником, наприклад, зі знижками (приміром, продаж другого «подарункового» примірника товару зі знижкою 50 % або знову ж таки за ціною «1 грн.»). У такому разі це вже буде звичайний посередницький договір на продаж, а отже, з відображенням податкових наслідків проблем не виникне.

Або ж, якщо такий варіант виявиться прийнятним для сторін, то можна взагалі піти шляхом договорів «купівлі-продажу», коли посередник виступить у статусі «покупця» у замовника таких «подарункових» цінностей і вже самостійно в подальшому проведе рекламну акцію з безоплатною роздачею товарних зразків. Особливо він може виявитися зручним у разі, коли посередник є єдиноподатником. Причому у замовника-продавця в такому разі відображені при продажу податкові наслідки може бути компенсовано витратами з оплати послуг «посереднику» за проведені акційні заходи. У будь-якому разі умови безоплатних роздач (зокрема, на яких умовах передаються товарні зразки від замовника виконавцю, чи придбаває виконавець сам окремо товарні зразки для проведення акцій, виставляючи згодом лише рахунок замовнику за надані послуги тощо) слід докладно застерегти в договорі між замовником та виконавцем, погодивши при цьому всі деталі, що буде важливим для оподаткування та облікового боку справи.

 

Безоплатні роздачі товарних зразків, отриманих від нерезидента

У цьому випадку додатково до податкових наслідків, про які йшлося вище (тобто, крім валових доходів та ПДВ-зобов’язань з безоплатних роздач), слід ураховувати, що при ввезенні рекламних товарних зразків з них потрібно сплатити

імпортний ПДВ. При цьому, нагадаємо, ДПАУ виступає проти включення суми ввізного ПДВ за безоплатно отриманими товарами до складу податкового кредиту (листи ДПАУ від 08.08.2007 р. № 3955/Т/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 70; від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 15). Аргумент податківців — безоплатно отримані товари не вважаються придбаними, про можливість відображення податкового кредиту за якими нібито і йдеться в п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ. З цим ми погодитися не можемо. Докладно облік таких операцій розглядався в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 93, с. 25. Знову ж таки, ураховуючи «безоплатні» податкові наслідки, можливо, підприємству, що збирається роздавати безоплатно зразки нерезидентської продукції, буде вигідніше купити їх у нерезидента (що до того ж допоможе безпроблемно зберегти податковий кредит за ввізним ПДВ), відображаючи вже згодом їх роздачу як акційний розпродаж за символічними цінами або, наприклад, за цінами зі знижками.

А тепер розглянемо приклади.

Приклад

. При проведенні супермаркетом рекламної акції з просування на ринок нового продукту (майонезу) було прийнято рішення про проведення в торговельному залі його дегустації. У зв’язку з цим на дегустацію витрачено 20 пачок майонезу (купівельна вартість за пачку — 1,80 грн., у тому числі ПДВ — 0,3 грн.). Підприємство є новоствореним і скористатися 2 % валововитратною «рекламною» межею з абзацу другого п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток при безоплатних роздачах не може.

В обліку операції відобразяться так:

 

Проведення дегустації

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1. Отримано товар від постачальника(партія майонезу — 100 пачок)

281

631

150

150*

2. Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

30

3. Перераховано оплату постачальнику за товар

631

311

180

4. Передано товар на дегустацію(20 пачок х 1,50 грн. = 30 грн.)

281/дегустація

281

30

5. Відображено витрати на проведення дегустації:

— списана вартість дегустаційного товару

93

281/дегустація

30

50**

-30*

— нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

93

641

10**

* Зважаючи на те, що витрати на безоплатну рекламну роздачу товарів не може бути віднесено новоствореним підприємством до валових витрат, при проведенні перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток платник податків здійснює відповідне коригування (уточнення ВВ): вартість безоплатно розданих товарів, що потрапила раніше при придбанні до валових витрат, відображає у графі 4 таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства, виключаючи її тим самим із ВВ.

** Оскільки при дегустації товар роздавався звичайним фізособам — неплатникам податку на прибуток валові доходи та податкові зобов’язання з ПДВ відображено виходячи зі звичайних цін. За звичайну ціну при цьому прийнято продажну ціну 1 пачки майонезу, за якою його виставлено для реалізації покупцям у торговельному залі, тобто його роздрібну ціну 3,00 грн. (у тому числі ПДВ — 0,50 грн.). Відповідно валові доходи склали — 50 грн. (20 пачок х 2,50 грн.), а ПДВ-зобов’язання — 10 грн. (20 пачок х 0,50 грн.).

 

Приклад

. У день відкриття в супермаркеті нового відділу косметики всім покупцям вручався пробник (пакетик) нового шампуню (купівельна вартість 1 пакетика 1,20 грн., у тому числі ПДВ — 0,20 грн.). Для продажу пробники не призначені й у торговельному залі для покупців не виставлені (у торговельній мережі не поширюються, а використовуються виключно як подарункові зразки). У результаті акції всього було роздано покупцям 100 пробників шампуню.

В обліку буде відображено:

 

Безоплатна роздача товарних зразків

(роздача пробних зразків — пробників)

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1. Отримано пробники від постачальника(партія — 100 штук)

209

631

100

100*

2. Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

20

3. Перераховано оплату постачальнику за товар

631

311

120

4. Відображено роздачу пробників покупцям:

 

 

 

 

 

— списано вартість пробних подарункових зразків

93

209

100

100**

— нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

93

641

20**

* Витрати на безоплатну роздачу товарів у повній сумі потрапили до валових витрат, оскільки не перевищили 2 % межу (абзац другий п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток).

** Валові доходи та податкові зобов’язання з ПДВ відображено виходячи зі звичайних цін; звичайну ціну в цьому випадку визначено за даними бухобліку — прийнято на рівні купівельної ціни.

 

Як бачимо, приємні безоплатні рекламні роздачі можуть обернутися для сторін не зовсім приємними податковими наслідками, у зв’язку з чим іноді доводитися замислюватися про інші облікові варіанти.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі