Кабінет Міністрів України
Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків
Постанова від 29 липня 2009 р. № 868
Кабінет Міністрів України
постановляє:1.
Затвердити Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, що додається.2.
Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 278 «Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи» (Офіційний вісник України, 2009 р., № 23, ст. 758) зміни, що додаються.3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у мм. Києві та Севастополі державним адміністраціям, Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва за участю органів місцевого самоврядування та місцевих галузевих рад підприємців
провести протягом двох місяців інвентаризацію ринків, що діють в межах адміністративно-територіальної одиниці, та створити їх реєстр, в якому зазначати найменування ринку, його власників, місцезнаходження, інформацію про організаційно-правову форму господарювання, наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, спеціалізацію ринку, кількість торговельних місць.4.
Рекомендувати органам місцевого самоврядування:утворити у разі виявлення облаштованих торговельних місць, на яких провадиться торговельна діяльність без відповідних документів, для забезпечення захисту прав споживачів і підприємців на період до трьох років тимчасові комунальні ринки, протягом дії яких провести громадське обговорення генерального плану населеного пункту з метою визначення місць для розташування ринків;
надавати у разі виявлення інших торговельних місць, на яких провадиться торговельна діяльність без відповідних документів, підприємцям та виробникам сільськогосподарської продукції торговельні місця для провадження торговельної діяльності на діючих ринках.
5. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у мм. Києві та Севастополі державним адміністраціям разом з відповідними територіальними органами центральних органів виконавчої влади та за участю органів місцевого самоврядування
вжити заходів до посадових осіб суб’єкта господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності, в разі відсутності затвердженого плану території ринку або належних умов для провадження торговельної діяльності, визначених правилами торгівлі.
Прем’єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. № 868
Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків
1.
Дія цього Положення поширюється на продовольчі, непродовольчі та змішані ринки (далі — ринки) незалежно від форми власності.2. У Положенні
під терміном «ринок» розуміється об’єкт торгівлі, на території якого суб’єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний об’єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями (далі — суб’єкт господарювання).Об’єкти торгівлі, які функціонують як гіпермаркети, торговельні центри, універмаги, універсами, супермаркети, міні-маркети, магазини, крамниці, є відокремленими капітальними спорудами та мають окрему поштову адресу, до ринків
не належать.3. Послуги з обслуговування та утримання торговельних місць на території ринку надаються суб’єктом господарювання, який є юридичною особою.
4. У разі коли підприємець сплатив ринковий збір за 30 і більше днів на одному ринку, суб’єкт господарювання зобов’язаний за заявою такого підприємця укласти з ним
договір оренди торговельного місця згідно з типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 278 «Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи» (Офіційний вісник України, 2009 р., № 23, ст. 758).5. Суб’єкт господарювання забезпечує створення та ведення реєстру укладених договорів оренди та суборенди торговельних місць і присвоює кожному такому місцю порядковий номер (цифрами).
У разі укладення договору суборенди підприємець письмово повідомляє у п’ятиденний строк суб’єкта господарювання про укладення такого договору. Надання торговельного місця в суборенду
не може бути підставою для збільшення суб’єктом господарювання розміру орендної плати.6. Суб’єкт господарювання повинен мати затверджений відповідним органом місцевого самоврядування план території ринку, в якому зазначається розмір земельної ділянки, інформація про наявність правовстановлюючих документів на неї, кількість торговельних місць та займана ними площа, площа стоянок для транспортних засобів (із зазначенням кількості таких засобів, що можуть розміститися на стоянці), найменування, призначення і площа будівель та інших споруд, розташованих на території ринку.
7. Реконструкція (переобладнання, модернізація) та закриття ринку здійснюються в установленому порядку
за умови забезпечення підприємців іншими торговельними місцями з урахуванням рекомендацій місцевої галузевої ради підприємців.Суб’єкт господарювання
за рік до початку проведення робіт з реконструкції (переобладнання, модернізації) та закриття ринку повідомляє про це підприємців, які провадять торговельну діяльність на території ринку, та подає до органу місцевого самоврядування заяву про необхідність забезпечення таких підприємців іншими торговельними місцями.
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. № 868
Зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 278
1.
Пункт 2 постанови викласти у такій редакції:«2. Затвердити Типовий договір оренди торговельного місця, що додається.».
2.
Примірний договір оренди торгових приміщень (площ) у торговельних об’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (з включенням послуг з їх обслуговуванням), затверджений зазначеною постановою, викласти у такій редакції:
Типовий договір оренди торговельного місця
(далі — орендар), з другої сторони (далі — сторони), уклали договір про нижченаведене.
Предмет договору 1. Предметом договору є торговельне місце № ___ загальною площею ______ кв. метрів, що розташоване на території ринку (найменування ринку, сектор та номер ряду) (далі — об'єкт оренди) та надається орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торговельної діяльності. 2. Об'єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою, право власності на яку має
3. Місцезнаходження об'єкта оренди зазначається на плані території ринку. 4. Орендар набуває права користування об'єктом оренди з дня підписання договору.
Права та обов'язки орендодавця 5. Орендодавець має право: проводити перевірку використання орендарем об'єкта оренди відповідно до договору; вимагати в орендаря своєчасно та у повному розмірі сплачувати орендну плату; ініціювати внесення змін до договору або його розірвання в разі погіршення стану об'єкта оренди внаслідок невиконання або неналежного виконання орендарем умов договору. 6. Орендодавець зобов'язаний: передати орендареві в тимчасове користування об'єкт оренди; забезпечити охорону об'єкта оренди; надавати орендареві документи, які підтверджують витрати, пов'язані з модернізацією, реконструкцією об'єкта оренди, що здійснені орендодавцем за рахунок орендаря; пропускати транспортний засіб орендаря до об'єкта оренди під час і після закінчення торгівлі без додаткової плати за в'їзд на територію ринку; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися об'єктом оренди згідно з умовами договору; у разі реорганізації орендаря до припинення строку дії договору переукласти договір на таких самих умовах з одним з правонаступників; підтримувати територію, на якій розташований об'єкт оренди, в належному санітарно-технічному і протипожежному стані.
Права та обов'язки орендаря 7. Орендар має право: здавати об'єкт оренди у суборенду за згодою орендодавця, якщо інше не встановлено договором або законом; вносити з дозволу орендодавця зміни до об'єкта оренди, здійснювати його реконструкцію, технічне переоснащення та інші поліпшення, що підвищують його вартість; користуватися системами комунікацій на території, на якій розташований об'єкт оренди; установлювати відповідні вивіски, таблички, рекламні стенди щодо місцезнаходження об'єкта оренди; заїжджати транспортним засобом до об'єкта оренди під час і після закінчення торгівлі без додаткової плати за в'їзд на територію ринку; вимагати в орендодавця відшкодування витрат, пов'язаних з реконструкцією, модернізацією об'єкта оренди, що здійснені за рахунок орендаря; ініціювати внесення змін до договору або його розірвання в разі погіршення стану об'єкта оренди внаслідок невиконання або неналежного виконання орендодавцем умов договору. 8. Орендар зобов'язаний: прийняти об'єкт оренди у тимчасове користування; використовувати об'єкт оренди за його цільовим призначенням відповідно до пункту 1 договору; своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату; утримувати об'єкт оренди в належному санітарно-технічному і протипожежному стані, не допускати погіршення його стану; у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) об'єкта оренди з вини орендаря; дотримуватися правил торгівлі на ринках, роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, роздрібної торгівлі продовольчими товарами, ветеринарно-санітарних правил, правил протипожежної безпеки, законодавства про захист прав споживачів та інших вимог законодавства; не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудову, добудову та перепланування об'єкта оренди.
Орендна плата та порядок розрахунків 9. Орендна плата за об'єкт оренди становить за місяць оренди ____________________ гривень. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. 10. Розмір орендної плати за весь строк оренди становить _________________ гривень. 11. Орендна плата обчислюється на підставі розрахунку згідно з додатком та вноситься до 20 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата. Орендна плата підлягає сплаті незалежно від результатів провадження господарської діяльності орендаря. 12. Інші види платежів, не передбачені у договорі, орендарем не вносяться.
Відповідальність і вирішення спорів за договором 13. Орендодавець не відповідає за зобов'язаннями орендаря, а орендар не відповідає за зобов'язаннями орендодавця, якщо інше не передбачено договором. 14. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством. 15. Спори, що виникають з договору або у зв'язку з ним, не усунуті шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.
Строк дії, порядок зміни та розірвання договору
та діє з ___ _____________ 20__ р. до ___ _____________ 20__ р. включно. 17. Договір може бути автоматично продовжено, якщо орендар продовжує користуватися об'єктом оренди після закінчення строку дії договору за умови відсутності протягом одного місяця заперечень орендодавця. 18. Договір підлягає автоматичному продовженню на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору. 19. За ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених законодавством. 20. У разі припинення або розірвання договору здійснені орендарем за рахунок власних коштів поліпшення об'єкта оренди, які можна відокремити від об'єкта оренди не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення — власністю орендодавця. Питання компенсації орендодавцем підвищення вартості об'єкта оренди в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень вирішується відповідно до умов договору та законодавства. 21. Зміни та доповнення до договору вносяться за взаємною згодою сторін і оформляються шляхом укладення додаткової письмової угоди. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні. 22. Зміни та доповнення до договору є його невід'ємною частиною та оформлюються у письмовому вигляді. 23. Договір укладається у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін. 24. Взаємовідносини сторін, не врегульовані договором, регулюються законодавством.
Реквізити сторін
Додаток до Типового договору
розрахунковий рахунок у банку, МФО, ЗКПО)
розрахунковий рахунок у банку, МФО, ЗКПО)
Розрахунок орендної плати
|
коментар редакції
У полі зору Кабміну — діяльність ринків
Розробка цього документа стала спільною ініціативою Держкомпідприємництва та Ради підприємців при Кабміні. Звернемо увагу на його основні положення.
1. Держадміністраціям і Держкомпідприємництва за участі органів місцевого самоврядування та місцевих галузевих рад підприємців дано розпорядження
провести інвентаризацію ринків, що діють у межах адміністративно-територіальної одиниці, та створити їх реєстр, у якому зазначатиметься найменування ринку, його власники, місцезнаходження, інформація про організаційно-правову форму господарювання, наявність документів, що встановлюють право на земельну ділянку, спеціалізація ринку, кількість торговельних місць. Як можна передбачити, основна мета ведення такого реєстру — створення єдиного механізму контролю за законністю використання землі для організації ринків і бази даних про кількість торговельних місць.Звертає на себе увагу той факт, що Кабмін дає відповідні розпорядження не органам місцевого самоврядування, а держадміністраціям. Справа в тому, що
встановлення правил торгівлі на ринках є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування (п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР), тобто це те питання, регулювання якого не може бути передано (делеговано) органам виконавчої влади. Кабмін утручатися в його регулювання може лише шляхом «забезпечення взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення» (ст. 41 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008 р. № 279-VI). Саме тому в тій частині, де йдеться про приписи органам місцевого самоврядування (п. 3 постанови), такі приписи сформульовано як рекомендацію, а не обов’язкове до виконання розпорядження.2. Слід зазначити, що
рекомендація уряду органам місцевого самоврядування створювати в разі виявлення облаштованих торговельних місць, на яких проводиться торговельна діяльність без відповідних документів, на період до 3 років тимчасові комунальні ринки, а також надавати підприємцям та виробникам сільгосппродукції торговельні місця для здійснення торговельної діяльності на діючих ринках (п. 4 постанови, що коментується), уже викликала перші протести на місцях у зв’язку із запровадженням настільки значного послаблення для осіб, які здійснюють незаконну торгівлю.3.
Документ, що коментується, не відміняє дії Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Мінекономіки, МВС, ДПАУ та Держкомстандартизації від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105 (далі — Правила торгівлі на ринках). Проте якщо Правила торгівлі на ринках мають рекомендаційний характер і виступають основою для прийняття місцевими радами відповідних локальних актів, що регулюють діяльність ринків в окремому населеному пункті (див. лист Держкомпідприємництва від 11.06.2008 р. № 4933), то постанова Кабміну має обов’язкову силу для всіх учасників відносин, пов’язаних з діяльністю ринків, з моменту набуття нею чинності, тобто 21.08.2009 р. Проте з урахуванням зробленого вище зауваження про виключну компетенцію органів місцевого самоврядування щодо регулювання питань торгівлі на ринках обов’язковість постанови можна оскаржувати.4. Потребує додаткового пояснення,
про вжиття яких заходів впливу держадміністраціями з відповідними територіальними органами центральних органів виконавчої влади до посадових осіб суб’єкта господарювання в разі відсутності затвердженого плану території ринку або належних умов для здійснення торговельної діяльності, визначених правилами торгівлі, ідеться в п. 5 постанови Кабміну. Можна припустити, що маються на увазі санкції за ст. 159 Кодексу про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу на посадових осіб від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 119 грн.). Але цей штраф уповноважені накладати виключно адміністративні комісії при виконавчих органах місцевих рад (ст. 218 КпАП) та їх виконавчі комітети (ст. 219 КпАП) на підставі протоколів, складених органами внутрішніх справ або особами, уповноваженими на це виконавчими комітетами місцевих рад (ст. 255 КпАП).5. Як зазначено в п. 1 Положення про основні вимоги до організації діяльності ринків, затвердженого постановою, що коментується, його дія
поширюється на продовольчі, непродовольчі та змішані ринки. У той же час, згідно з п. 5 Правил торгівлі на ринках за товарною спеціалізацією виділяються ринки з продажу продовольчих товарів, непродовольчих товарів, транспортних засобів, худоби та кормів, тварин і птиць, квітів тощо, а також змішані. У зв’язку з цим незрозуміло, чи охоплює дія постанови діяльність ринків з продажу транспортних засобів, худоби та кормів, тварин і птиць, квітів. На нашу думку, охоплює, а формулювання п. 1 Положення вказує лише на те, що його розробники виходили з більш узагальненої класифікації ринків, відносячи до непродовольчих усі ринки, на яких реалізуються будь-які інші товари, крім харчової продукції.6. Некоректним виглядає саме визначення ринку: по-перше, його подано через родове поняття «об’єкт торгівлі», що не розкрите в законодавстві; по-друге, у ньому не названо істотні ознаки ринку, які б дозволили відрізнити його від інших об’єктів, діяльність яких направлено на організацію торгівлі.
7. До послуг, про які йдеться в п. 3 Положення, можна віднести послуги з бронювання торговельних місць, прокату торговельного інвентарю, устаткування, засобів вимірювальної техніки, санітарного одягу, зберігання особистих речей та продукції в камерах схову, на складах та в холодильниках, зважування на товарних вагах, розрубки м’яса (рубачами м’яса ринку), утримання торговельного місця в належному стані, інформаційного оголошення рекламного та довідкового характеру, забезпечення місцями в готелях та на автостоянках за наявності їх на ринку, консультуванню, навантажувально-розвантажувальних робіт та транспортних послуг, прийому для подальшого продажу сільгосппродуктів та інших товарів у бюро торговельних послуг тощо (п. 19 Правил торгівлі на ринках).
8. Уключено
умову про обов’язок суб’єкта господарювання, що організує роботу ринку, укласти договір оренди торговельного місця на вимогу підприємця, який сплатив ринковий збір за 30 і більше днів на одному ринку, за типовою формою, затвердженою постановою Кабміну від 05.03.2009 р. № 278. Цю типову форму внесено до зазначеної постанови також у результаті прийняття документа, що коментується (правда, в одному з положень постанови, мабуть, помилково, форму названо примірною, а не типовою). Це нововведення слід тлумачити так, що застосування типової форми, тобто форми, від якої сторони не можуть відступати при укладенні договору, але мають право конкретизувати її умови (ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України), стає обов’язковим у тих випадках, коли внесено оплату ринкового збору за 30 і більше днів. У всіх інших випадках її застосування необов’язкове для сторін.Знято невизначеність щодо питання про те, що має виступати предметом оренди — земельна ділянка чи торговельне місце (спори про це доводилося вирішувати на рівні ВГСУ // див., наприклад, постанову ВГСУ від 11.06.2008 р. у справі № 16/178-07).
9. Важливим нововведенням є покладання на суб’єкта господарювання, який організовує діяльність ринку, обов’язку забезпечити підприємців іншими торговельними місцями в разі реконструкції (переобладнання, модернізації) ринку, а також попередити їх про реконструкцію або закриття ринку за рік до початку відповідних робіт. Нагадаємо, Правила торгівлі на ринках у таких ситуаціях захищали лише споживачів, зобов’язуючи суб’єктів господарювання попередити їх про це не пізніше ніж за 14 днів, розмістивши біля входу на ринок інформацію про порядок його роботи, дату та період закриття, сповістити про це через радіовузол ринку, засоби масової інформації (п. 9 Правил торгівлі на ринках).
У цілому необхідно сказати: постанова, що коментується, дійсно може внести більшу визначеність у діяльність ринків, яку сьогодні недостатньо врегульовано.
Олена Уварова
