Щодо окремих питань працевлаштування інвалідів: направлення, обов’язок, сплата санкцій неприбутковими організаціями
Лист Фонду соціального захисту інвалідів від 26.04.2007 р. № 1/6-209
(витяг)
Фонд соціального захисту інвалідів розглянув <...> звернення <...> щодо практики застосування статті 19 Закону України «Про основи, соціальної захищеності інвалідів в Україні» та повідомляє наступне.
Щодо порядку направлення на підприємство інвалідів. Який орган повинен організовувати направлення інвалідів в разі, якщо основне підприємство зі штатом в кількості 8 чоловік в місті Києві, а філія в іншому місті набирає сезонних робітників?
Згідно з частиною першою статті 177 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання зобов’язані за рішенням місцевої ради за рахунок своїх коштів відповідно до закону створювати спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю та організовувати їх професійну підготовку.
Частиною другою статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей.
Таким чином, за рішенням місцевої ради підприємства можуть лише створювати спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю.
Частиною другою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів встановлюється у розмірі середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25, — у кількості одного робочого місця.
Частиною 11 статті 19 зазначеного Закону визначено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
Отже,
законодавство України встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, а міські, районні ради, районні державні адміністрації не зобов’язані встановлювати норматив робочих місць та працевлаштовувати інвалідів.Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів Законом визначено імперативно, тому для встановлення його для окремих підприємств законодавчо не передбачено прийняття будь-яких рішень чи інших актів державних органів або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі змінами, внесеними до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів» № 2960-IV від 06.10.2005 р., Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» № 3483-IV від 23.02.2006 р., підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону. При цьому державна служба зайнятості відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» лише сприяє працевлаштуванню інвалідів, які знаходяться на обліку та зареєстровані як безробітні. А тому
обов’язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається виключно на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю .
Якщо підприємство не має прибутку, яким чином воно повинно сплачувати штрафні санкції?
Відповідно до частини першої статті 20 Закону від сплати штрафних санкцій звільнено установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно з цією ж статтею сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до пункту 6 статті 2 Бюджетного кодексу бюджетною установою є орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
Відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, у разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.
Таким чином,
адміністративно-господарські санкції не сплачуються підприємствами, установами і організаціями, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також неприбутковими організаціями.Разом з тим слід врахувати, що відповідно до статті 1881 Кодексу України про адміністративні правопорушення
невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів тягнуть за собою накладення штрафу.<...>
Директор Е. Скібінський
