Теми статей
Обрати теми

Праця інвалідів

Редакція ПБО
Стаття

Праця інвалідів

 

Чинним законодавством передбачено право інвалідів на працевлаштування. При цьому інваліди є особливою категорією працівників, яким установлено низку пільг та гарантій. Про те, які вимоги до роботодавця висуває законодавство та на які пільги й гарантії мають право працюючі інваліди, ітиметься в цій статті.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Основи соціальної захищеності інвалідів України визначені

Законом № 875, який гарантує їм однакові з усіма іншими громадянами можливості у всіх сферах суспільного життя.

Нагадаємо, що інвалідом вважається особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або природженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі та захисті (

ст. 2 Закону № 875).

Відповідно до

ст. 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється шляхом їх звернення, зокрема, на підприємства, установи, організації.

У свою чергу, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані:

— виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця;

— створювати на них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;

— надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;

— надавати звітність Фонду соціального захисту інвалідів (далі — Фонд) про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Згідно зі

ст. 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньоблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік — одне робоче місце. Детально про норматив і про відповідальність за його невиконання читайте в статті «Інвалідне» питання: працевлаштувати чи сплатити адміністративно-господарські санкції на с. 21.

Чинним законодавством установлено три групи інвалідності. У

ст. 17 Закону № 875 визначено право інвалідів на працю незалежно від установленої їм групи інвалідності. У свою чергу, Фонд соціального захисту інвалідів у листі від 29.02.2008 р. № 1/6-51/06 наголошує на можливості працевлаштування інвалідів I групи, якщо за висновком медико-соціальної експертизи (далі — МСЕК) вони направляються на роботу. Таким чином, не забороняється використовувати працю інвалідів будь-якої групи.

 

Робоче місце інваліда

Як зазначено у

ст. 18 Закону № 875, первинний підбір робочого місця для інваліда здійснюється на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, його професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

При цьому відповідно до

Закону № 2961:

— робоче місце інваліда — це місце або виробнича ділянка постійного чи тимчасового перебування особи в процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах та організаціях;

— спеціальне робоче місце інваліда — це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, що вимагає додаткових заходів щодо організації роботи особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом застосування основного й додаткового обладнання, технічних засобів.

Зазначимо, що атестація робочих місць для інвалідів проводиться на загальних підставах згідно з

постановою КМУ «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.92 р. № 442 і передбачає перш за все визначення та підтвердження прав працівників:

— на пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 і № 2;

— щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;

— скорочений робочий тиждень за роботу зі шкідливими умовами праці;

— інші пільги та компенсації, передбачені законодавством.

Аналогічні роз’яснення надано в

листі Мінпраці від 19.02.2007 р. № 341/19/71-07 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 25).

 

Дотації на працевлаштування безробітного інваліда

Законом № 1533

передбачено можливість отримання роботодавцями дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних інвалідів за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Механізм надання дотацій визначено в Порядку 1.

Відповідно до

Порядку № 1 роботодавцям може бути надано дотацію на працевлаштування інвалідів, які не досягли пенсійного віку, перебували на обліку в державній службі зайнятості як безробітні не менше 1 місяця, при виконанні таких умов:

— їх працевлаштовують на строк більше двох років;

— для їх працевлаштування не потрібне створення спеціального робочого місця або таке спеціальне робоче місце створено роботодавцем власним коштом;

— протягом 3 місяців, що передують моменту працевлаштування, у роботодавця не було скорочень працівників професії (спеціальності), на яку приймається направлений службою зайнятості безробітний.

Крім того, для отримання дотації роботодавець має гарантувати, що

трудовий договір з інвалідом, який приймається на роботу за направленням центру зайнятості, не буде розірвано протягом 2 років з таких причин:

у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП);

за згодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

У числі пільгових категорій безробітних, зазначених у

п. 4 Порядку № 1, інваліди направляються на дотаційні робочі місця в першу чергу.

Ще одна умова, виконання якої необхідне для отримання дотації, полягає в такому. Кількість осіб на підприємствах, в установах, організації та у фізичних осіб, які працюють протягом першого року дії договору про працевлаштування безробітних з наданням дотації, на день звернення роботодавця за наданням дотації (дата надання письмової згоди роботодавця щодо направлення на працевлаштування безробітного або листа роботодавця про його попередню згоду на працевлаштування безробітного) не повинна перевищувати 50 % загальної чисельності працівників з урахуванням осіб, які будуть працевлаштовані за новими договорами, за винятком:

— роботодавців, державну реєстрацію як юридичних осіб чи фізичних осіб — підприємців яких проведено в сільській місцевості, або малих, у тому числі монофункціональних містах, за умови, якщо наймані працівники працюють у таких роботодавців за місцем державної реєстрації;

— підприємств та організацій інвалідів, з кількістю інвалідів не менше 50 % загальної чисельності працівників.

Перевага в поданні дотації надається роботодавцям, які виконали норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів понад установлену норму.

Згідно з

п. 6 Порядку № 1 дотація не надається роботодавцям, які перебувають на обліку як платники внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття менше 3 місяців або мають на дату звернення заборгованість щодо страхових внесків, нараховану пеню та фінансові санкції за порушення норм Закону № 1533 і Закону № 803, не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону № 875.

Дотації не надаються бюджетним організаціям.

Для оформлення дотації необхідні такі документи:

1) інформація про наявність вільних робочих місць (вакантної посади) за формою 3-ПН або лист роботодавця про його попередню згоду на працевлаштування безробітного;

2) письмова згода роботодавця на направлення на працевлаштування з наданням дотації роботодавцю для прийняття на роботу на відповідне робоче місце безробітного за направленням служби зайнятості з умовою надання дотації;

3) довідка роботодавця про відсутність скорочення на підприємстві протягом останніх 3 місяців чисельності (штату) працівників за професією (спеціальності), на яку працевлаштується безробітний (для фізичних осіб — підприємців — довідка про використання найманої праці протягом останніх 3 місяців), що підтверджується центром зайнятості;

4) довідка про виконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на дату звернення;

5) відомості центру зайнятості про перебування на обліку роботодавця як платника внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не менше 3 місяців і про відсутність на дату звернення (дата надання письмової згоди роботодавця на направлення на працевлаштування безробітного) заборгованості щодо сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, нарахованої пені, фінансових санкцій за порушення норм

Закону № 1533 і Закону № 803.

На підставі зазначених документів комісія

, створена за ініціативою робочого органу виконавчої дирекції Фонду, протягом 10 робочих днів розглядає питання про можливість надання роботодавцю дотації. До складу комісії входять представники виконавчої дирекції Фонду, районних і міських державних адміністрацій, організацій роботодавців та їх об’єднань, а також представники профспілок (за їх згодою).

При розгляді питання про можливість надання дотації враховуються відомості, надані центром зайнятості, а саме:

1) про реєстрацію роботодавця як платника внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

2) про відсутність на дату звернення:

— заборгованості щодо сплати страхових внесків до Фонду;

— нарахованої пені;

— фінансових санкцій за порушення норм

Закону № 1533 та Закону № 803 .

Висновок комісії має рекомендаційний характер.

Безпосередньо рішення про надання роботодавцю дотації приймається директором центру зайнятості з урахуванням висновку комісії.

Директор центру зайнятості розглядає питання про можливість надання дотації протягом 5 календарних днів після отримання висновку комісії.

Якщо директор приймає позитивне рішення, роботодавцю протягом 5 календарних днів направляють проект договору між центром зайнятості та роботодавцем про працевлаштування безробітного з наданням дотації.

Згідно з

п. 5 Порядку № 1 дотація на створення додаткових робочих місць може надаватися тільки в межах коштів Фонду, передбачених бюджетом і кошторисами з цією метою. Чітке обмеження розміру дотації зазначено в п. 7 Порядку № 1.

Згідно із зазначеним пунктом дотація надається

у розмірі фактичних витрат на заробітну плату працівників, прийнятих за направленням центру зайнятості, але не вище середнього рівня заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховано заробітну плату. Якщо працівник відпрацював неповний місяць, межа розраховується виходячи зі згаданої вище величини за фактично відпрацьований час. Якщо сума фактичних витрат на заробітну плату перевищує встановлену межу, то відшкодовується сума, що дорівнює середній заробітній платі за всіма видами економічної діяльності у відповідній області.

За рахунок коштів Фонду роботодавцю відшкодовуються:

— фактичні витрати на основну та додаткову заробітну плату, визначену згідно з

ч. 1 і 2 ст. 2 Закону про оплату праці;

— сума страхових внесків, нарахованих на суму заробітної плати «дотаційних» працівників (страхові внески, що сплачуються роботодавцями).

Детальний перелік складових фонду основної та додаткової заробітної плати міститься в

Інструкції № 5, що є єдиним нормативним документом, розробленим відповідно до Закону про оплату праці. Згідно з абзацом четвертим п. 1.5 Інструкції № 5 фонд оплати праці працівників, прийнятих на постійну роботу за направленнями державної служби зайнятості відповідно до угоди з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, ураховуються на загальних підставах.

Не включаються до дотації інші заохочувальні та компенсаційні виплати (

п. 2.3 Інструкції № 5) та виплати, що не належать до фонду оплати праці (п. 3 Інструкції № 5), наприклад, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності.

Дотація надається роботодавцю

щомісячно, протягом року. Ураховуючи те, що для отримання дотації роботодавець зобов’язався працевлаштувати безробітного на строк більше двох років, починаючи з другого року роботи працевлаштованого за направленням служби зайнятості працівника, Фонд уже не компенсуватиме витрати на виплату йому заробітної плати, тобто ці витрати нестиме сам роботодавець.

Підставою для надання дотації є довідка про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням центру зайнятості, та сплату страхових внесків. Строки подання такої довідки зазначаються в договорі.

 

Трудові пільги та гарантії

Відповідно до

ч. 3 ст. 17 Закону № 875 не допускається відмова в укладанні трудового договору з інвалідом або в просуванні його по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення на іншу роботу інваліда без його згоди з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком МСЕК стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб, чи продовження трудової діяльності або зміна її характеру й обсягу загрожує погіршенню здоров’я інваліда.

При прийнятті на роботу інваліда, направленого на роботу згідно з рекомендаціями МСЕК, забороняється встановлювати випробувальний термін (

ст. 26 КЗпП). У всьому іншому процедура прийняття інваліда на роботу здійснюється в загальному порядку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, спецвипуск № 7).

Згідно з

ч. 2 ст. 24 Закону № 875 при відмові в прийнятті на роботу, ненаданні роботи за фахом інваліду, направленому за розподілом після закінчення навчального закладу, або при невиконанні інших умов трудового договору та законодавства про працю адміністрація підприємства, установи й організації, відшкодовує витрати на його проїзд до місця роботи та назад до місця його проживання, а також витрати на проїзд супроводжуючого (якщо він необхідний).

На прохання працівника-інваліда роботодавець

зобов’язаний установити йому неповний робочий день чи неповний робочий тиждень (ч. 1 ст. 172 КЗпП). Роботу в режимі неповного робочого часу регламентовано ст. 56 КЗпп. Неповний робочий час може бути встановлено шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, зменшення кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи.

Таким чином, при встановленні неповного робочого часу інвалід працюватиме менше нормальної тривалості. Оплата праці при цьому здійснюється

пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Звертаємо увагу: робота інвалідів на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав працівників.

Відповідно до

ч. 2 ст. 172 КЗпП не допускається залучення інвалідів до надурочних робіт та до роботи в нічний час. При цьому інваліди можуть працювати в нічний час та надурочно за їх згодою, якщо це не суперечить медичним рекомендаціям (ч. 2 ст. 55, ч. 4 ст. 63 КЗпП).

Слід мати на увазі, що при скороченні чисельності або штату працівників учасники бойових дій, інваліди війни та особи, на яких поширюється дія

Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII, мають переважне право залишитися на роботі при однакових умовах продуктивності праці та кваліфікації.

Інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим унаслідок Чорнобильської катастрофи променевою хворобою надається переважне право залишитися нароботі при звільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі при ліквідації, реорганізації чи перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування. При звільненні такої категорії працівників із зазначених причин їм виплачується допомога у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, а також за їх бажанням зберігається посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але не більше ніж один рік. Крім того, їм гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання новій професії (спеціальності) із збереженням в установленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більш за один рік (

п. 7 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII).

На вимогу працівника в разі його інвалідності, що перешкоджає виконанню роботи за договором, достроково підлягає розірванню терміновий трудовий договір (

ст. 39 КЗпП).

 

Пільги відносно надання відпустки

Працівники-інваліди мають право на щорічну основну відпустку більшої тривалості, ніж інші працівники.

Згідно з

ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів.

При цьому працівники-інваліди мають право на щорічну відпустку

повної тривалості до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи на такому підприємстві (п. 2 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки). Тоді як в загальному випадку працівник може претендувати на відпустку повної тривалості лише після шести місяців роботи.

Щорічна відпустка надається працівникові-інвалідові за його бажанням

у будь-який слушний для нього час.

Крім того, згідно зі

ст. 25 Закону про відпустки за бажанням працівника-інваліда роботодавець зобов’язаний надати йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю:

— до 30 календарних днів щороку — інвалідам III групи;

— до 60 календарних днів щороку — інвалідам I і II груп.

Працівники-інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, відносно яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим унаслідок Чорнобильської катастрофи променевою хворобою (категорія 1) мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 робочих (16 календарних) днів на рік (

п. 22 ст. 20 Закону № 796). Про особливості надання такої відпустки читайте в статті «Надаємо додаткову відпустку працівникам-чорнобильцям» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 54.

 

Пільги з оплати лікарняного

Відповідно до

абзацу п’ятого ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням» 18.01.2001 р. № 2240-III застрахованим особам, віднесеним до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи допомога з тимчасової непрацездатності виплачується у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу). До 1 категорії відносяться інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілі від Чорнобильської катастрофи, відносно яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим унаслідок Чорнобильської катастрофи променевою хворобою. Таким чином, інвалідам-чорнобильцям допомога з тимчасової непрацездатності виплачується у розмірі 100 % незалежно від страхового стажу (п. 8 ч. 1 ст. 20 Закону № 796).

Згідно з

ч. 3 ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III інвалідам, які працюють на підприємствах і в організаціях товариств УТОГ і УТОС, допомога з тимчасової непрацездатності виплачується за рахунок засобів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку і розмірах, установлених законодавством.

Для інших категорій інвалідів лікарняні оплачуються в загальному порядку, а саме: перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок засобів підприємства, а починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності за весь період непрацездатності виплачується допомога за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Нагадаємо, що й оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується залежно від страхового стажу в таких розмірах:

— 60 % середньої заробітної плати (доходу) — працівникам, які мають страховий стаж до п’яти років;

— 80 % середньої заробітної плати (доходу) — працівникам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;

— 100 % середньої заробітної плати (доходу) — працівникам, які мають страховий стаж понад вісім років.

Середня заробітна плата для оплати лікарняного розраховується відповідно до

Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266*.

* Детальніше про порядок оплати лікарняних читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 87.

Звертаємо увагу: у разі смерті працівника-інваліда допомогу на поховання виплачує орган Пенсійного фонду України у розмірі двомісячної пенсії, що отримував померлий (

ст. 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, див. також консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 9, с. 39 та лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.03.2008 р. № 04-06/Ш-30з-43).

Рекомендуємо всім роботодавцям, які використовують працю інвалідів, дотримуватись усіх трудових і соціальних пільг та гарантій, передбачених чинним законодавством, і створювати всі умови для того, щоб ця категорія працівників відчувала себе дійсно соціально захищеною.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі