За відсутності виручки санкція за порушення дисципліни цін не застосовується
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(витяг)
| 3 червня 2008 року | м. Київ |
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України <...>, розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на рішення господарського суду Київської області від 30 грудня 2005 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року у справі № 430/18-05
за позовом державної інспекції з контролю за цінами в Київській області до закритого акціонерного товариства «К» про стягнення фінансових санкцій та за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства «К» до державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про визнання недійсним рішення про стягнення фінансових санкцій, —встановила:
В жовтні 2005 року державна інспекція з контролю за цінами в Київській області звернулася в суд з позовом до закритого акціонерного товариства «К», в якому просила стягнути з відповідача <...> грн. економічних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що
відповідачем застосовано оптово-відпускні ціни на м’ясо птиці, які перевищують граничний рівень, встановлений п. 2 розпорядження № 937 Київської обласної державної адміністрації «Про заходи щодо стабілізації ситуації на продовольчому ринку області».В грудні 2005 року закрите акціонерне товариство «К» звернулося до суду з зустрічним позовом до державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, в якому просило визнати недійсним рішення державної інспекції з контролю за цінами в Київській області № 195 від 24.06.2005 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області неправомірно застосовано розпорядження Київської обласної державної адміністрації «Про заходи щодо стабілізації ситуації на продовольчому ринку області», оскільки ним не визначено граничні рівні цін на продукцію ЗАТ «К».
Рішенням господарського суду Київської області від 30 грудня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року, у первісному позові державній інспекції з контролю за цінами в Київській області відмовлено, а зустрічний позов закритого акціонерного товариства «К» задоволений.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями державна інспекція з контролю за цінами в Київській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «К», яке є правонаступником закритого акціонерного товариства «К», просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки та Мінфіну України № 928/519 від 03.12.2001 р.,
підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.Відповідно до п. 2.1 вказаної Інструкції
необґрунтовано одержана суб’єктом підприємницької діяльності сума виручки , що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).Як встановлено судами попередніх інстанцій,
державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області при проведенні перевірки не було встановлено факту надходження виручки від реалізації продукції та її розмір.Під час здійснення перевірки
сума виручки розраховувалася на підставі видаткових накладних на продукцію, які свідчать лише про кількість продукції, що була відпущена та її сумарну ціну.Разом з тим, для визначення суми виручки
необхідно проаналізувати надходження коштів на банківський рахунок та в касу підприємства, а також дебіторську заборгованість по розрахунках за відпущену в періоді, що перевіряється, продукцію.Оскільки акт перевірки № 209 та розрахунок безпідставно отриманої виручки містять
лише аналіз видаткових накладних, за якими продукція відпускалася, що не дозволяє зробити висновок про розмір отриманої підприємством виручки від реалізації продукції і визначити суму необґрунтовано отриманої виручки, а тому розмір необґрунтовано отриманої виручки визначений інспекцією неправомірно.<...>
Згідно з ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, —
ухвалила:
Касаційну скаргу державної інспекції з контролю за цінами в Київській області — відхилити.
Рішення господарського суду Київської області від 30 грудня 2005 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року — залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
