Регулювання цін на лікарські засоби

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2009/№ 77
В обраному У обране
Друк
Стаття

Регулювання цін на лікарські засоби

 

Крім продовольчої, до регульованих також потрапила й лікарська сфера. Тут існують свої обмеження, про які слід пам’ятати при ціноутворенні. Причому, ураховуючи особливу обстановку, що склалася останнім часом із зростанням цін на лікарські засоби, не дивно, що уряд періодично робить спроби стабілізувати ситуацію, що у свою чергу обертається змінами законодавства. Про особливості «лікарського» ціноутворення, що існують на сьогодні, зараз і поговоримо.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Деякі з лікарських засобів підлягають ціновому регулюванню

Відразу зауважимо: сьогодні цінове регулювання діє не за всіма, а лише щодо деяких лікарських засобів і виробів медичного призначення. Забігаючи наперед, зазначимо, що «підконтрольними» є ліки, які включені до

Національного переліку № 333 (він містить понад 200 найменувань препаратів), а також ліки, що придбаваються за бюджетні кошти. А от щодо решти медикаментів ціна формується суб’єктами господарювання у вільному режимі (тобто на договірних засадах). Частково це і пояснює сьогоднішні досить високі ціни на деякі ліки та медпрепарати.

Далі зупинимося на лікарських засобах, що підпадають під цінове регулювання, і подивимося, як саме воно здійснюється.

 

Цінове «лікарське» законодавство

Досить тривалий час вирішальною в цінових «лікарських» питаннях була

постанова № 1548, абзац шостий п. 12 якої обумовлював особливості «лікарського» ціноутворення, установлюючи при цьому граничні рівні торговельних надбавок щодо окремих (унесених на той момент до Переліку № 480) лікарських засобів і виробах медпризначення. Зауважимо: свого часу на пов’язаних з цим цінових нюансах ми зупинялися у статті «Торгівля лікарськими засобами: ціноутворення» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 49.

Однак згодом КМУ розсудив інакше, виділяючи «лікарську» сферу в особливу нішу, що заслуговує на окреме цінове регулювання профільними нормативними документами. Великою мірою тому посприяла й економічна ситуація, яка склалася (падіння курсу гривні, зростання цін на ліки і медвироби, зниження їх асортименту в аптечних закладах), що потребує, у свою чергу, відповідного врегулювання. У результаті «лікарський»

абзац шостий із п. 12 постанови № 1548 було вилучено (у зв’язку з чим згодом також утратив чинність і власне Перелік № 480), а натомість було прийнято:

— спершу —

постанову КМУ «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17.10.2008 р. № 955 (далі — постанова № 955);

а дещо пізніше — постанову КМУ «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 25.03.2009 р. № 333 (далі — постанова № 333, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 38).

Варте уваги, що до порівняно молодої

постанови № 955 при цьому вже неодноразово вносилися зміни та доповнення, а її дія навіть тимчасово припинялася. Разом із тим після ухвали Конституційного Суду України від 11.02.2009 р. № 4-у/2009, що повернула законодавчу силу цьому документу, його дію було відновлено (лист Мін’юсту України від 30.03.2009 р. № 3775-0-26-09-34), і на сьогодні постанова № 955 залишається діючим нормативним документом. При цьому розробленою під неї та прийнятою вже дещо пізніше наступною постановою № 333 також було затверджено:

Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (далі — Національний перелік № 333). Цей новий перелік, по суті, прийшов на зміну колишньому Переліку № 480. Зауважимо, що він виявився істотно скороченим і, на відміну від 784 позицій Переліку № 480, уключає лише 215 найменувань медикаментів;

Порядок формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання (далі — Порядок № 333).

Подивимося, що сьогодні передбачають ці документи.

 

Регулюється націнка (надбавка) на лікарські засоби

Отже,

особливості ціноутворення, які потрібно враховувати при торгівлі лікарськими засобами, обумовлено п. 1 постанови № 955 (їх наведено далі в таблиці). Так, розмежовуючи окремо операції з оптової реалізації медикаментів і окремо операції з їх продажу через аптечну мережу, установлено, що держрегулюванню підлягає:

— при здійсненні оптової торгівлі (тобто в оптовиків) — гранична величина постачальницько-збутової націнки (надбавки) — умовно далі позначатимемо її як

Нпз;

— при реалізації товарів через аптечну мережу (тобто в аптек) — гранична величина торговельної (роздрібної) націнки (надбавки) (далі —

Нтр).

 

Особливості держрегулювання цін на лікарські засоби і вироби медпризначення

(п. 1 постанови № 955)

Які з лікарських засобів і виробів медичного призначення підлягають держрегулюванню

Гранична величина:

постачальницько-збутової націнки (надбавки)(Нпз)

торговельної (роздрібної) націнки (надбавки)(Нтр)

оптова торгівля

роздрібна торгівля

1

2

3

1. Лікарські засоби і вироби медичного призначення, уключені до Національного переліку № 333 (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів)

Нпз: не вище 12 % оптово-відпускної ціни

Нтр: не вище 25 % закупівельної ціни

2. Лікарські засоби і вироби медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), що придбаваються повністю або частково за бюджетні кошти

Нпз: не вище 10 % оптово-відпускної ціни

Нтр: не вище 10 % закупівельної ціни

3. Лікарські засоби і вироби медичного призначення вітчизняного виробництва, оптово-відпускна ціна яких нижче 12 грн. за 1 упаковку

Не підлягають ціновому держрегулюванню

(за винятком випадку, коли вони придбаваються за бюджетні кошти)

 

Як бачимо, цінове регулювання в лікарській сфері зводиться до контролю за

граничним рівнем націнки (надбавки) за виробами, що реалізуються.

Докладніше особливості «лікарського» ціноутворення для випадків оптової та аптечної торгівлі медикаментами обумовлено в

Порядку № 333.

 

Оптова торгівля

Так, згідно з

Порядком № 333, установлюючи ціни, оптовики повинні враховувати, що для оптової торгівлі ціна реалізації підконтрольних (тобто тих, що підпадають під цінове регулювання, — уключених до Національного переліку № 333 або що купуються за бюджетні кошти) лікарських засобів і виробів медичного призначення (що іменується в Порядку № 333 як закупівельна ціна — Цз) формується за таким правилом:

Цз = Цов (Ціт) + Нпз,

де

Нпз — постачальницько-збутова націнка (надбавка) у межах гранично допустимого розміру;

Цов — оптово-відпускна ціна (цей показник використовується у формулі в разі реалізації

вітчизняних лікарських засобів — випущених вітчизняними виробниками. При цьому Цов — це договірна ціна, за якою такий виробник реалізує товар суб’єкту господарювання, який здійснює оптову торгівлю лікарськими засобами, п. 4 Порядку № 333);

Ціт — ціна одиниці імпортованого товару (цей показник використовується у формулі в разі реалізації

імпортних лікарських засобів, придбаних в іноземних партнерів, п. 4 Порядку № 333). При цьому для такого «імпортного» випадку, ураховуючи супутні йому валютні особливості, п. 5 Порядку № 333 виводить особливу формулу розрахунку показника Ціт, що дозволяє врахувати оптовикам-імпортерам при ціноутворенні зміну курсу національної валюти (тобто закласти у вартість ліків, що реалізуються, валютні ризики). Так:

Ціт = Мв х (Кдр : Кмв ),

де

Мв — ціна одиниці товару, зазначена в декларації митної вартості;

Кдр — середній курс гривні, установлений на міжбанківському валютному ринку України на дату реалізації товару, до іноземної валюти, за яку здійснювалася закупівля товару. (Зауважимо, що інформація про середній курс гривні, установлений на міжбанківському валютному ринку відносно долара США, розміщується на сайті НБУ (

www.bank.gov.ua). Причому, оскільки в цьому випадку йдеться про середній міжбанківський курс, а такий курс, як відомо, установлюється за підсумками роботи міжбанківського валютного ринку в кінці робочого дня, то при формуванні цін на лікарські засоби логічніше було б орієнтуватися на дані про такий середній курс на міжбанку за попередній день);

Кмв — офіційний курс гривні, установлений НБУ на дату митного оформлення товару, до іноземної валюти, за яку здійснювалася його закупівля.

У результаті тим самим з появою

Порядку № 333 суб’єкти господарювання в умовах нестабільності економіки та коливання валютних курсів отримали можливість здійснювати перерахунок ціни щодо імпортних препаратів з урахуванням курсу валют на день їх оптової поставки (наприклад, щодо товару, раніше придбаного (імпортованого) за меншим курсом, на момент здійснення його оптової поставки перерахувати вартість в порівнянних умовах, тобто з урахуванням уже збільшеного курсу).

Приклад

. Припустимо, лікарські засоби (партія вартістю $10000) було імпортовано 05.08.2009 р. (курс НБУ на цю дату — 7,6815 грн./$, при цьому Мв = 76815 грн.), а їх оптова поставка покупцям здійснюється 09.09.2009 р. Середній курс гривні на міжбанківському валютному ринку України за попередній день (08.09.2009 р.) — 8,4202 грн./$. У такому разі Ціт імпортованої партії дорівнюватиме: Ціт = 76815 грн. х (8,4202 грн./$ : 7,6815 грн./$) = 76815 грн. х 1,0961661 = 84202 грн.

А отже, при оптовій реалізації таких імпортних лікарських засобів саме на таку їх перераховану вартість і слід орієнтуватися «оптовому» суб’єкту господарювання, установлюючи постачальницько-збутову націнку (надбавку) — Нпз, розмір якої, як уже зазначалося, не повинен виходити за граничні обмеження, передбачені

п. 1 постанови № 955.

При цьому також варто звернути увагу на

п. 2 постанови № 955, де містяться таки приписи оптовикам:

— суб’єкт господарювання, який здійснює оптову торгівлю, зазначає розмір оптово-відпускної ціни (відповідно величину Цов або Ціт — в імпортному випадку)

у первинних документах для проведення ним операцій з реалізації товару;

— гранична постачальницько-збутова надбавка не повинна перевищувати її встановленого розміру

незалежно від кількості здійснених суб’єктами господарювання операцій з реалізації товару.

Вочевидь, такі вимоги передбачені з метою контролю за ціноутворенням. При цьому якщо товар проходить через

декількох оптових посередників (хоча безпосередньо така ситуація в Порядку № 333 не згадується), судячи з усього, кожний з оптовиків повинен дотримуватися цих правил та вказувати у своїх первинних документах оптово-відпускну ціну виробника (імпортера), ураховуючи при цьому, що саме вона в кожного з оптових продавців є базою для визначення граничного рівня постачальницько-збутової націнки (надбавки). Тобто, здійснюючи такі декількаетапні оптові поставки, слід стежити, щоб на кожному з етапів (у кожного оптовика) Нпз, розрахована від оптової ціни виробника, не перевищувала гранично допустимого розміру.

Приклад

. Припустимо, оптово-відпускна ціна виробника (Цов) на лікарський препарат, уключений до Національного переліку № 333, становить 50 грн., а гранично допустимий рівень Нпз на нього при цьому — 12 % (рядок 1 таблиці), отже, реалізувати його в оптовій мережі кожний з оптовиків-посередників може за ціною не вище 56 грн. (50 грн. х 1,12)*.

* Нагадаємо, що згідно з п.п. 5.1.7 Закону про ПДВ зареєстровані лікарські засоби і вироби медичного призначення звільняються від ПДВ (пільгуються). Також пільга зберігається і при імпорті (п. 5.5 Закону про ПДВ).

До речі, на це свого часу зверталася увага й у

листі Мінекономіки України від 26.04.2007 р. № 6-15142, де додатково зазначалося, що в разі надання виробником покупцям-оптовикам знижок, оптово-відпускною ціною виробника (Цов) вважається ціна з урахуванням наданої знижки. Зауважимо: раніше такий (пов’язаний зі знижками) момент уточнювався і в самому п. 1 постанови № 955, однак, мабуть, з унесенням до нього чергових змін таке уточнення щодо знижок із тексту п. 1 було просто загублене. Проте будь-яких кардинальних змін, на наш погляд, це не спричиняє.

Приклад

. Допустимо, ціна виробника на лікарський засіб — 60 грн. Однак у разі придбання такого препарату в кількості понад 100 одиниць виробник надає знижку в розмірі 5 %. Оптовий покупець купує 150 одиниць цього товару. У такому разі оптово-відпускна ціна за одиницю товару (з урахуванням наданої знижки) становитиме 57 грн. (тобто Цов = 60 грн. - 60 грн. х 5 % = 57 грн.). Саме ця ціна в цьому випадку дорівнюватиме Цов та буде базою для розрахунку гранично допустимої величини Нпз. Якщо припустити, що розмір Нпз при цьому обмежено 12 % (рядок 1 таблиці), то це означає, що в оптовій мережі такий лікарський засіб може бути реалізовано оптовиками-посередниками за ціною не вище 63,84 грн. (57 грн. х 1,12).

 

Роздрібна торгівля через аптечну мережу

Згідно з

п. 5 Порядку № 333 при роздрібних продажах через аптечну мережу роздрібна ціна одиниці товару (Цр) визначається суб’єктом господарювання так:

Цр = Цз (Цов) + НТР,

де

Цз — закупівельна ціна (цей показник використовується у формулі, якщо товар придбавався в оптового постачальника, тобто надходив від оптовиків);

Цов — оптово-відпускна ціна, установлена вітчизняним виробником (цей показник використовується у формулі, якщо товар купувався безпосередньо у вітчизняного виробника);

Нтр — торговельна (роздрібна) націнка (надбавка) у межах гранично допустимого розміру.

У цьому випадку також варто нагадати, що з появою

Порядку № 333 та постанови № 333, яка внесла зміни до п. 1 постанови № 955, дещо змінилася база, виходячи з якої аптеці слід визначати граничну роздрібну націнку (Нтр). Так, якщо раніше (до набуття чинності цими змінами, тобто до 15.04.2009 р.) аптеці так само, як і оптовому продавцю ліків, потрібно було розраховувати гранично допустиму величину націнки завжди від оптової ціни виробника (свого часу на пов’язаних з цим проблемних питаннях ми також зупинялися у статті «Торгівля лікарськими засобами: ціноутворення» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 49), то тепер така ціна буде для аптеки орієнтиром тільки в разі закупівлі нею препаратів безпосередньо у виробників (що випливає і з формули). А от якщо лікарські засоби надходять до аптеки від оптовиків, розраховувати щодо них граничну націнку (надбавку) аптечному закладу слід від їх закупівельної ціни в таких оптових суб’єктів господарювання (тобто від договірної ціни, за якою оптовик поставив аптеці такі препарати). Сподіваємося, звісно, що при цьому самим оптовиком оптову ціну реалізації буде встановлено правильно (без перевищення граничного рівня націнки). Утім, ураховуючи, що, як уже зазначалося, розмір оптово-відпускної ціни має зазначатися в первинних документах, знаючи її величину, у аптеки є можливість перевірити ціноутворення та порядок формування цін.

Якщо суб’єкт господарювання одночасно займається й оптовою, і роздрібною торгівлею лікарськими засобами, то при ціноутворенні він здійснює нарахування як постачальницько-збутових націнок (надбавок) (для визначення закупівельної ціни), так і торговельних (роздрібних) націнок (надбавок) (для визначення роздрібної ціни) у межах їх граничних розмірів.

І ще один момент. У ситуації, коли лікарські засоби відпускаються в аптечній мережі пільговим категоріям населення за рецептами, витрати, пов’язані з відпуском таких лікарських засобів безплатно та на пільгових умовах, здійснюються за рахунок бюджетних коштів (передбачених відповідними бюджетами на охорону здоров’я). Тому, ураховуючи, що вартість реалізованих населенню ліків за пільговими або безплатними рецептами оплачується державними та комунальними закладами охорони здоров’я за бюджетні кошти, при формуванні за ними цін необхідно орієнтуватися на граничну торговельну (роздрібну) націнку (надбавку) не вище 10 % закупівельної ціни.

 

Дешеві препарати — не регулюються

Як випливає з

п. 1 постанови № 955, держава відмовилася від регулювання цін на дешеві вітчизняні препарати, оптово-відпускна ціна виробника яких нижче 12 грн. за 1 упаковку (рядок 3 таблиці). Тобто розмір націнки щодо них не лімітується. Щоправда, винятком є випадок, коли такі вироби придбаватимуться за бюджетні кошти. У такій ситуації, вочевидь, при ціноутворенні має бути враховано 10 % націночні обмеження (див. рядок 2 таблиці).

 

Хто здійснює ціновий «лікарський» контроль ?

Як відомо, головним органом, уповноваженим контролювати цінові питання (установлення і застосування фіксованих та регульованих цін і тарифів) є Державна інспекція з контролю за цінами (Держцінінспекція).

Разом із тим певні сумніви щодо цінового органу контролю в лікарській сфері з’явилися після

постанови № 955, яка намагалася передовірити низку цінових повноважень Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів (Держлікінспекції). Відповідні застереження з цього приводу можна було зустріти, зокрема, у пп. 5 і 6 первісної редакції постанови № 955. Мабуть, це стало приводом для запитань, відповідаючи слідом за постановою № 955 на одне з яких, Мінекономіки України в листі від 04.11.2008 р. № 3802-19/125 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 94 роз’яснювало, що здійснення контролю за ціноутворенням та дотриманням суб’єктами господарювання граничних «лікарських» надбавок, установлених постановою № 955, як і раніше, покладається на Держцінінспекцію, за якою зберігаються контрольно-наглядові функції в цінових «лікарських» питаннях. До речі, водночас підтверджує це й п. 7 постанови № 955, який зобов’язав саме Держцінінспекцію під час проведення контролю за дотриманням державної дисципліни цін вживати передбачені законодавством заходи щодо приведення суб’єктами господарювання цін у відповідність до цієї постанови. Ситуацію залагодила постанова № 333, яка підкоригувала спірні пункти постанови № 955 та унеможливила тим самим будь-які кривотлумачення.

Такими є сьогодні особливості цінового державного контролю в лікарській сфері. Разом із тим на завершення хочемо зауважити, що зараз на сайті Держцінінспекції (www.diklz.gov.ua, у розділі «Проекти») розміщено проект постанови КМУ (винесений на загальне обговорення), що знов порушує цінові лікарські питання. Зокрема, у проекті йдеться про можливість державної реєстрації оптових та роздрібних цін на лікарські засоби, створення Державного «лікарського» реєстру цін, здійснення цінового моніторингу, розширення кола медикаментів, що підлягають ціновому регулюванню, передання окремих повноважень зі здійснення контролю за цінами Держцінінспекції тощо. Однак утілиться він у життя чи ні — покаже час.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд