Номенклатура товару змінилася: виписуємо розрахунок коригування
Підприємство-продавець, отримавши передоплату від покупця за товар, виписало податкову накладну у двох примірниках. Однак згодом за домовленістю сторін було вирішено, що покупцю замість цього товару буде відвантажено інший товар. Як слід діяти продавцю в цьому випадку: виписати нову податкову накладну на відвантажений новий товар чи скласти розрахунок коригування до вже виписаної раніше податкової накладної?
(м. Дніпропетровськ)
Насамперед зауважимо, що рішення сторін про перегляд договірних умов та зміну товарної номенклатури має бути оформлено
додатковою угодою до договору. Щодо уточнення ПДВ у такому разі, то, як відомо, «коригувальний» п. 4.5 Закону про ПДВ стосується ситуації, коли відповідні обставини (зміна суми компенсації вартості, перегляд цін, перерахунок при поверненні товару тощо) відбуваються вже після поставки товарів (послуг), тобто вже після того, як товари було відвантажено (послуги надано). Великою мірою, виключно в цьому випадку Закон про ПДВ і вимагає від продавця складання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної, далі — розрахунок коригування), на підставі якого обидві сторони (і продавець, і покупець) внесуть до свого податкового обліку відповідні уточнення.Водночас ураховуючи, що використання розрахунку коригування само по собі є вельми зручним «коригувальним» механізмом, податківці вказують на можливість його застосування також і в
інших випадках, які формально під дію п. 4.5 Закону про ПДВ не підпадають (наприклад, при поверненні передоплати покупцю у зв’язку з розірванням договору, а також при зміні номенклатури відвантажуваних товарів, п. 1 р. V листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 21; лист ДПАУ від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117, консультація податківців у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 42, с. 39).Тому, зважаючи на таку позицію перевіряючих, вважаємо, що механізм коригування ПДВ, передбачений
п. 4.5 Закону про ПДВ (зі складанням розрахунку коригування — додатку 2 до податкової накладної), може бути застосовано й у ситуації, що розглядається, — при наступній зміні номенклатури товарів, що поставляються. Складаючи його, продавець зі знаком «-» зазначить у ньому дані з первісно виписаної «авансової» податкової накладної (тим самим наче обнуляючи її), після чого в ньому ж (але вже зі знаком «+») відобразить відомості про фактично відвантажений новий товар.Порядок складання розрахунку коригування розглянемо на прикладі.
Приклад.
Згідно з укладеним договором (№ 28 від 12.02.2010 р.) покупець 22.02.2010 р. перерахував продавцю передоплату за офісні крісла марки «Prestige» у сумі 4800 грн. (у тому числі ПДВ — 800 грн.) (з розрахунку 20 штук за ціною 240 грн. з ПДВ за крісло). При отриманні передоплати продавцем було вписано «авансову» податкову накладну № 15. Однак згодом було вирішено, що товар цього виду не поставлятиметься, а замість нього покупцю на цю ж суму (4800 грн.) 25.02.2010 р. буде відпущено офісні крісла марки «Comfort» (16 крісел за ціною 300 грн. з ПДВ за крісло).У цьому разі розрахунок коригування до раніше виписаної податкової накладної буде складено продавцем так:
РОЗРАХУНОК №
3/15коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної
від
22.02.2010 р. № 15 за договором від 12.02.2010 р. № 28| Дата коригування
| Причина коригування
| Номенклатура товарів (послуг), вартість чи кількість яких коригується
| Одиниця виміру
| Коригування кількості
| Коригування вартості
| Підлягають коригуванню обсяги без урахування ПДВ, що оподатковуються за ставками
| Проведення коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту
| |||||||
| 20 %(-) (+)
| 0 %(-) (+)
| звільнені від ПДВ ст. 5(-) (+)
| При від’ємному значенні графи 9
| При позитивному значенні графи 9
| ||||||||||
| зміна кількості, об’єму, обсягу(-) (+)
| ціна поставки товарів (послуг)
| зміна ціни(-) (+)
| кількість поставки товарів (послуг)
| податкове зобов’язання продавця зменшуєтьсягр. 9 (-) х 20 %
| податковий кредит покупця зменшуєтьсягр. 9 (-) х 20 %
| податкове зобов’язання продавця збільшуєтьсягр. 9 (+) х 20 %
| податковий кредит покупця збільшуєтьсягр. 9 (+) х 20 %
| |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 25.02.2010 р. | зміна товарної номенклатури | офісні крісла «Prestige» | шт. | -20 | 200* | —
| —
| -4000 | —
| —
| -800 | -800 | —
| —
|
| 25.02.2010 р. | зміна товарної номенклатури | офісні крісла «Comfort» | шт. | + 16 | 250* | —
| —
| +4000 | —
| —
| —
| —
| + 800 | +800 |
| * Згідно з п. 30 Порядку № 165 у графі 6 додатка 2 вказується фактична ціна без урахування ПДВ. | ||||||||||||||
На завершення зауважимо, що на практиці деякі платники податків використовують при зміні товарної номенклатури такий механізм коригування: складають не тільки розрахунок коригування, а й виписують нову податкову накладну. Тобто відображають у розрахунку коригування (зі знаком «-») дані з «авансової» податкової накладної про товар, поставка якого не відбудеться, одночасно складаючи при цьому нову («правильну») податкову накладну — на фактично відвантажений товар. Ми не називатимемо такий варіант неправильним (або помилковим), однак усе ж зі свого боку зауважимо, що віддаємо перевагу коригуванню ПДВ за варіантом, розглянутим вище (тобто зі складанням розрахунку коригування без виписування додаткової нової податкової накладної). Адже, по суті, у цьому випадку здійснюється одна оподатковувана операція, виписувати за якою дві податкові накладні, на наш погляд, не зовсім логічно. Тому вважаємо, що в цьому випадку всі коригування достатньо здійснити в одному розрахунку коригування, і особливої потреби у виписуванні нової податкової накладної при цьому не виникає.
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
