Міністерства та відомства України
Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів)
Наказ від 22 лютого 2010 року № 99
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 березня 2010 р. за № 209/17504
(витяг)
Відповідно до статей 2, 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 5 Закону України «Про систему оподаткування», на виконання пункту 22 Національного плану дій з поліпшення адміністрування податків, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.2009 № 1217-р, з метою затвердження переліку критеріїв, за якими визначатимуться великі платники податків, удосконалення процедур, які проводяться у разі зміни місцезнаходження платників податків, а також обліку договорів про спільну діяльність
НАКАЗУЮ:1.
Затвердити Зміни до Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 № 80, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.03.98 за № 172/2612 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 № 552) (із змінами), що додаються.<...>
4. Цей наказ набирає
чинності з дня його офіційного опублікування.<...>
Голова С. Буряк
Затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.02.2010 № 99
Зміни до Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів)
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 березня 2010 р. за № 209/17504
1. У
розділі 1:пункт 1.2
викласти у такій редакції:«1.2. Великий платник податків — це юридична особа, у якої обсяг валового доходу від усіх видів діяльності за звітний рік перевищує сто мільйонів гривень та середньооблікова чисельність працюючих за рік перевищує двісті п’ятдесят осіб або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків по платежах, що контролюються органами державної податкової служби, за рік перевищує двадцять п’ять мільйонів гривень.
1.2.1. Показники цього пункту розраховуються за результатами діяльності платників податків за перше півріччя (дев’ять місяців) звітного року з урахуванням розрахункових показників за друге півріччя (четвертий квартал) звітного року.
1.2.2. До великих платників податків може бути віднесений також платник податків, який за власним бажанням надав достатні обґрунтування та розрахунки досягнення відповідних показників за визначеними критеріями у наступному звітному періоді»;
доповнити розділ новим
пунктом 1.16 такого змісту:«1.16. Уповноважена особа — учасник договору (контракту) про спільну діяльність, що передбачає об’єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети (далі — договір про спільну діяльність), — юридична особа, зареєстрована в Україні відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», або її філія, яка є платником податку на прибуток і уповноважена вести облік результатів спільної діяльності іншими сторонами згідно з умовами договору».
2. У
пункті 4.12 розділу 4:абзац перший викласти у такій редакції:
«4.12. Взяття на облік в органах державної податкової служби угод про розподіл продукції (далі — угоди) та договорів про спільну діяльність здійснюється у такому порядку»;
у
підпункті 4.12.2:абзац перший викласти у такій редакції:
«4.12.2. Для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа за своїм місцем обліку в органі державної податкової служби подає такі документи:»;
в абзаці сьомому слова «ліцензій на провадження» замінити словами «ліцензій та дозволів на провадження відповідних»;
доповнити пункт
підпунктом 4.12.3 такого змісту:«4.12.3. Взяттю на облік в органах державної податкової служби підлягають договори, оподаткування спільної діяльності яких здійснюється відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У разі взяття на облік договору згідно з цим Порядком уповноваженій особі надається номер із ТРДПАУ для ведення податкового обліку результатів спільної діяльності окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності. Документи, що стосуються договору, зберігаються в обліковій справі уповноваженої особи.
Одночасно із взяттям на облік договору уповноважена особа за номером із ТРДПАУ зараховується до категорії платників податку на прибуток при виконанні договору, а також в установленому порядку за таким номером може бути зареєстрована як платник податку на додану вартість при виконанні договору. Уповноважена особа за номером із ТРДПАУ не може бути зареєстрована чи взята на облік як платник або податковий агент інших, ніж податок на прибуток та податок на додану вартість, видів податків, зборів (обов’язкових платежів). Обов’язки щодо сплати інших видів податків, що виникають при виконанні договорів, виконуються кожним учасником самостійно відповідно до чинного законодавства.
В органах державної податкової служби не обліковуються договори про спільну діяльність, які не відповідають положенням підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку в органах державної податкової служби та виконує обов’язки платника податків самостійно».
3. В
абзаці першому пункту 6.2 розділу 6 слово та цифри «підпунктом 4.12.2» замінити словом та цифрами «підпунктами 4.12.2, 4.12.3».4. У
розділі 8:4.1.
Третє речення абзацу шостого підпункту 8.1.1 пункту 8.1 доповнити словами «, а також відокремлених підрозділів юридичних осіб».4.2. В
абзаці восьмому пункту 8.5 слова «, який не може становити менше двох місяців від дня публікації повідомлення про припинення платника податків» виключити.4.3. У
пункті 8.8:абзац перший викласти у такій редакції:
«8.8. Підставою для переведення на обслуговування платника податків з одного органу державної податкової служби до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника, пов’язаною зі зміною адміністративного району, є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про реєстрацію таких змін»;
в абзаці першому підпункту 8.8.1 слова «зняття з обліку/взяття на облік» замінити словом «переведення»;
підпункт 8.8.3
викласти у такій редакції:«8.8.3. У разі отримання органом державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків документів або відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків такий орган протягом десяти робочих днів від дня отримання документів або відомостей направляє до органу державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) інформаційний лист та копії таких документів або відомостей. Інформаційний лист може бути направлений засобами електронної пошти органів державної податкової служби. Про направлення листа робиться позначка у полі «Примітка» в журналі за ф. № 2-ОПП (ф. № 7-ОПП)»;
у
підпункті 8.8.4:абзац перший викласти у такій редакції:
«8.8.4. В органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) термін перебування платника податків на обліку повинен бути продовжений до:»;
абзац третій після слів «закінчення перевірки» доповнити словами «та узгодження сум податкових зобов’язань за її результатами»;
у четвертому реченні абзацу шостого цифри «8.8.10» замінити цифрами «8.8.11»;
абзаци сьомий — сімнадцятий виключити;
підпункти 8.8.5, 8.8.6
викласти у такій редакції:«8.8.5. Орган державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків формує та направляє до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків пакет документів для взяття на облік такого платника податків протягом:
п’яти робочих днів після спливу строку, на який було продовжено перебування на обліку платника податків згідно з підпунктом 8.8.4 цього пункту, та якщо такий строк був більше одного місяця;
місяця після отримання документів або відомостей згідно з підпунктом 8.8.1 чи підпунктом 8.8.3 цього пункту — в інших випадках.
Пакет документів включає:
три заповнені примірники повідомлення про взяття на облік/зняття з обліку платника податків у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) за ф. № 11-ОПП (
додаток 11);реєстраційну частину облікової справи платника податків (з описом) за весь період існування платника податків;
звітну частину облікової справи платника податків (з описом), укомплектовану деклараціями, розрахунками, звітами, актами (довідками) перевірок та іншими документами справи, строк зберігання яких не сплив;
довідку про стан розрахунків платника з бюджетом;
роздруковану облікову картку платника податків (повні реєстраційні відомості) з районного рівня Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб чи Реєстру фізичних осіб;
дані про контрольно-перевірочну роботу;
копії актів (довідок) щодо проведення документальних невиїзних (камеральних), документальних виїзних перевірок з питань відшкодування податку на додану вартість у разі наявності невідшкодованого залишку цього податку;
документи щодо заходів із забезпечення погашення податкового боргу, якщо платник податків має податковий борг;
інформацію щодо апеляційного узгодження сум податкових зобов’язань та судових справ між органами державної податкової служби і платником податків за останні три роки.
Перелік документів, що направляються, зазначається у супровідному листі. Документи направляються або поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та з рекомендованим повідомленням про їх вручення, або доставляються нарочно працівником органу державної податкової служби та передаються під розписку до підрозділу, відповідального за організацію документообігу органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків. Документи не можуть бути передані безпосередньо через платника податків чи інших третіх осіб.
Дані про направлення повідомлення за ф. № 11-ОПП та документів платника податків заносяться до журналу за ф. № 6-ОПП, а також до Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб або до Реєстру фізичних осіб.
8.8.6. Протягом п’яти робочих днів після надходження облікової справи та документів згідно з підпунктом 8.8.5 цього пункту орган державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік, про що вносить відповідні зміни до облікової справи, Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб або до Реєстру фізичних осіб. Відмітки про взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) проводяться в журналі за ф. № 2-ОПП (ф. № 7-ОПП).
Дані про взяття на облік вносяться до трьох примірників повідомлень за ф. № 11-ОПП, із яких два примірники повідомлень направляються до органу державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).
До взяття на облік платника податків в органі державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки і подає податкові декларації, розрахунки, звіти за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).
Після взяття на облік платника податків та повернення ним довідки за ф. № 4-ОПП, виданої за попереднім місцем обліку, орган державної податкової служби видає платнику податків нову довідку за ф. № 4-ОПП»;
доповнити пункт після підпункту 8.8.6
підпунктом 8.8.7 такого змісту:«8.8.7. Після надходження повідомлення за ф. № 11-ОПП із зазначенням дати взяття на облік платника податків за новим місцезнаходженням (місцем проживання) орган державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) протягом двох робочих днів знімає з обліку платника податків та формує і надсилає до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) в електронному вигляді:
картки особових рахунків платника податків за поточний рік, сформовані на дату зняття з обліку;
копії податкових декларацій, розрахунків, звітів платника податків за три звітні роки, включаючи поточний;
дані про контрольно-перевірочну роботу.
Інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб або до Реєстру фізичних осіб.
Один примірник повідомлення за ф. № 11-ОПП із заповненим третім розділом протягом двох робочих днів після зняття з обліку платника податків надсилається до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання).
В органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) зберігаються протягом 5 років з моменту зняття з обліку такі документи:
другий примірник повідомлення за ф. № 11-ОПП;
копія супровідного листа та описи облікової справи;
документи (повідомлення) про вручення (доставку) облікової справи та документів платника податків до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання);
копії заяви за ф. № 9-ОПП і доданих до неї документів, та/або роздруковані органом державної податкової служби відомості з реєстраційної картки, надані державним реєстратором, щодо реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання), та/або повідомлення органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання), що надійшло згідно з підпунктом 8.8.3 цього пункту;
копії інформаційних листів, що направлялись згідно з підпунктом 8.8.5 цього пункту;
примірники актів звірок з платником податків, що проводились у зв’язку із переведенням платника податків на обслуговування до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання).
Підрозділи, відповідальні за облік платників податків, по закінченні поточного бюджетного року друкують списки всіх знятих з обліку платників податків і доводять їх до відома та використання у роботі до всіх структурних підрозділів органу державної податкової служби, а також виключають із загальної кількості знятих з обліку платників податків».
У зв’язку з цим підпункти 8.8.7 — 8.8.10 вважати відповідно підпунктами 8.8.8 — 8.8.11.
4.4. В
абзаці шостому пункту 8.10 слова «недоїмку і переплату великого платника податків» замінити словами «стан розрахунків платника з бюджетом».4.5. У
пункті 8.11:в абзаці першому слова та цифри «підпунктами 3.5.1 та 3.5.2» замінити словом та цифрами «підпунктом 3.5.1»;
в абзаці шостому слова «недоїмку і переплату платника податків» замінити словами «стан розрахунків платника з бюджетом».
4.6. Доповнити розділ після пункту 8.12
пунктом 8.13 такого змісту:«8.13. Зняття з обліку платників податків у випадках, передбачених підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 розділу 3 цього Порядку, здійснюється у такому порядку.
У десятиденний строк після затвердження переліку платників податків, які підлягають зняттю з обліку в одному органі державної податкової служби та взяттю на облік в іншому, орган державної податкової служби, з якого переводяться платники податків, передає до органу державної податкової служби за новим місцем обліку такі документи та інформацію:
реєстраційні частини облікових справ платників податків;
звітні частини облікових справ платників податків;
частини Єдиного банку юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб, електронних баз даних: податкової звітності, карток особових рахунків, результатів контрольно-перевірочної роботи та інших баз даних і податкових реєстрів.
Передача здійснюється за окремими актами прийому-передачі, які складаються у трьох примірниках — по одному для державних податкових інспекцій та один для відповідної державної податкової адміністрації.
Інформація про зміну місця обліку платників податків доводиться до відома платників податків та фінансових установ у десятиденний строк після затвердження переліку платників податків, які підлягають зняттю з обліку в одному органі державної податкової служби та взяттю на облік в іншому».
У зв’язку з цим пункти 8.13 — 8.15 вважати відповідно пунктами 8.14 — 8.16.
5.
Пункти 11.3 — 11.5 розділу 11 викласти у такій редакції:«11.3. У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв’язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), то замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності).
Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.
11.4. Щодо кожного платника податків, за яким виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з’ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з’ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб вносяться дані про подання запиту.
11.5. Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 17) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 19-ОПП (додаток 18)».
6.
Додаток 11 викласти у новій редакції, що додається*.* Не публікується. —
Прим. ред.
Начальник Управління реєстрації та обліку платників податків Н. Калєніченко
коментар редакції
Змінено порядок обліку платників
Незважаючи на значний обсяг сьогоднішніх змін у Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого в первісній редакції наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80, а після чинного в редакції наказу ДПАУ від 17.11.98 р. № 552 (з подальшими змінами та доповненнями), коментар до цього документа не буде багатослівним. Причина в тому, що чимало змін мають суто редакторський характер та коментарів узагалі не потребують, інші визначають обов’язки працівників податкових органів і платників стосуються остільки-оскільки, і лише деякі настільки істотні та стосуються платників, що заслуговують на окрему згадку в коментарі.
І насамперед — це нові критерії для віднесення платника до категорії великих. Причому цього разу йдеться не просто про зміну розміру критеріїв, а про радикальніші зміни.
Отже, показники платника для порівняння з відповідними критеріями тепер визначатимуться (до 22.04.2010 р. повинна пройти відповідна
інвентаризація реєстру великих платників — див. рубрику «Думка фахівців офіційних органів» на с. 44), як, власне, і раніше, у розрахунку за звітний рік, але:— по-перше, тепер таких «прикидок» буде не одна, як раніше, — за результатами дев’яти місяців звітного року з умовною екстраполяцією на показники останнього кварталу (тобто результат дев’яти місяців умножався на 1,33...), — а
двічі протягом року: вперше — за результатами першого півріччя звітного року з умовною екстраполяцією на показники другого півріччя, удруге — як і раніше — за результатами дев’яти місяців. До речі, оскільки тепер одним з безпосередніх критеріїв є показник «середньооблікової чисельності працюючих» за рік, його-то умножати не слід, а, мабуть, потрібно допустити, що до кінця року він (помітно) не зміниться. При цьому не можна не подосадувати, що автори документа знову не спромоглися заглянути до профільної держкомстатівської Інструкції зі статистики кількості працівників, щоб оперувати відповідним терміном, благо хоч минулого разу авторитетний фахівець ДПАУ роз’яснив (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 79, с. 61), що в документі мається на увазі все-таки показник середньооблікової кількості штатних працівників за рік;— по-друге, тепер не потрібно буде займатися арифметикою та підсумовувати-віднімати бали, а щоб вважатися великим необхідно (повторимо: у розрахунку за звітний рік) перевищити хоча б один із двох критеріїв (перший із них — складається з двох величин):
1.
Обсяг валового доходу від усіх видів діяльності (найімовірніше, податківці аналізуватимуть декларацію з податку на прибуток) — більше 100 млн грн. і при цьому показник середньооблікової кількості штатних працівників за рік (треба розуміти — згідно з рядком 1030 форми № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці» за відповідний звітний період з початку року) — понад 250 осіб. Неважко відмітити ув’язку цих критеріїв із тими, які встановлені для великих підприємств у частині 7 ст. 63 ГКУ;2.
«Загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків по платежах, що контролюються органами державної податкової служби», — більше 25 млн грн. (тут важливо звернути увагу на слова: «сплачених» — тобто враховуються суми, саме сплачені (а не нараховані) протягом такого звітного року; «до Державного бюджету України» — тобто хоча за цими словами і йде недоладне «податків по платежах», це можна трактувати, що враховуватимуться саме податки і саме держбюджетні; «що контролюються органами державної податкової служби» — із цього випливає, що, наприклад, «імпортний» ПДВ (хоча і сплачений та держбюджетний) тут не враховується);— нарешті, по-третє, нова редакція п.п. 2.1.2 Порядку обліку платників надає платникам можливість стати «великим» за власним бажанням, але навряд чи цей випадок заслуговує на серйозний аналіз (у податковому ракурсі). Ну, хіба що платник захоче уникнути мороки з переходом на обслуговування до іншого податкового органу або вважатиме за краще не розлучатися з дружнім офісом великих платників.
До речі, тепер порядок переведення на обслуговування з одного податкового органу до іншого прописано в Порядку обліку платників набагато докладніше, ніж раніше. Упадає в очі новація: тепер у податковому органі за новим місцезнаходженням платника вже не потрібно буде формувати у двох примірниках форму № 11-ОПП (до речі,
цю форму затверджено в новій редакції ).Конкретизовано також порядок дій податківців за відсутності платника за зазначеним у відповідних реєстрах місцезнаходженням (місцем проживання) — аж до внесення до Єдиного держреєстру запису про відсутність платника за місцезнаходженням.
На завершення відзначимо нове визначення — «уповноважена особа», яке адаптовано до тексту Закону про податок на прибуток, і навіть більше того: тепер Порядок обліку платників допускає взяття на облік такої
уповноваженої особи (а не як прийнято говорити — «взяття на облік спільної діяльності») як платника тільки податку на прибуток та ПДВ (це загалом не нова позиція)... Щоправда, викликає певні сумніви той момент, що згідно з Порядком обліку платників такою уповноваженою особою може бути і філія платника податку на прибуток (треба розуміти — за умови не консолідованої сплати цього податку). Адже при точному прочитанні норм, які стосуються спільної діяльності, але не Закону про податок на прибуток, а Закону про ПДВ, можна дійти висновку, що філія, по-перше, не відповідає визначенню особи (згідно з п. 1.2 Закону про ПДВ), а по-друге, не будучи юридичною особою, не може бути стороною відповідного договору.Цікаво, що хоча документ формально і набрав чинності лише з дати опублікування (22.03.2010 р.), але реально нові критерії було доведено ДПАУ для застосування на місцях уже давно...
Олександр Голенко
