Початок
Попередній фрагмент
5. Про справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин при проведенні днопоглиблювальних робіт
Під час виконання днопоглиблювальних робіт русел рік має місце порушення цілісності надр, тобто фактично відбувається користування надрами у розумінні ст. 14 Кодексу України про надра. Ст. 1 Кодексу України про надра визначено, що надра — це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин регламентується Порядком № 264
, яким встановлено єдині правила справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на території України у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, визначення платників та об’єкта оподаткування платежами за користування надрами, вартості одиниці видобутої корисної копалини та обчислення податкових зобов’язань.Пунктом 3 Порядку № 264 встановлено, що об’єктом справляння платежу є обсяг (кількість) погашених запасів корисних копалин або видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства), який визначається платником за відповідною інструкцією, затвердженою Мінприроди.
У п. 4 Порядку № 264 визначено, що вартість видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин (готової продукції) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства)
за більшою з таких її величин:за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин;
за розрахунковою вартістю видобутих корисних копалин.
Вартість одиниці видобутих корисних копалин визначається:
за фактичною ціною реалізації корисних копалин — відповідно до положень п. 5 — 7 зазначеного Порядку;
за розрахунковою вартістю — відповідно до положень п. 8 — 13 Порядку № 264.
Податкові зобов’язання з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний період обчислюються згідно з п. 14 Порядку № 264 за формулою залежно від застосування базових нормативів платежів абсолютних (в одиницях вартості для обсягу (кількості) видобутих корисних копалин та обсягу (кількості) погашених запасів) та відносних величин (у відсотках до вартості одиниці видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства)).
Відповідно до наведеної у листі інформації платник здійснює днопоглиблювальні роботи з розчистки водних об’єктів та використовує видобуті корисні копалини на власний розсуд у господарській діяльності, зокрема отримання доходу від їх продажу третім особам за вільними ринковими цінами як готової продукції (піску), так і «ґрунту піщаного».
Слід зазначити, що відповідно до п. 4.9 Iнструкції № 198, пісок і гравій використовуються у будівельній галузі як заповнювачі бетонів, у будівництві автомобільних доріг, для улаштування баластного шару залізничних шляхів, виробництва будівельних і штукатурних розчинів, силікатних виробів, портландцементу, покрівельних рулонних матеріалів. Піски, крім того, використовуються в ливарному виробництві (формувальні піски), виробництві динасу, порцеляно-фаянсу, скла, карбіду кремнію, при виробництві цементів, фільтруванні водопровідної води, у пісочницях локомотивів як абразивний матеріал, для рекультивації і планування територій та в інших виробництвах.
Пунктом 4.10 Iнструкції № 198 визначено, що вимоги до якості піску і гравію залежно від призначення визначаються державними стандартами і технічними умовами. У деяких випадках придатність піску встановлюється за результатами випробувань готової продукції.
Звертаємо увагу, що згідно з Переліком корисних копалин місцевого значення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827, пісок відноситься до піщано-гравійної сировини.
Пунктом 7 розд. II Закону № 309 запроваджені базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, що наведені у додатку № 1 до цього Закону. Так, для піску базовий норматив встановлено у розмірі 5 відс. вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції.
Також повідомляємо, що відповідно до ст. 33 Кодексу України про надра з користувачів надр справляються відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
Справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, регламентується Порядком № 115 та Iнструкцією № 105
.Разом з цим, якщо платник частково виконувала геологорозвідувальні роботи за рахунок власних коштів, то відповідно до п. 4 Порядку № 115 має сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи з урахуванням понижуючих коефіцієнтів. Підставою для застосування таких коефіцієнтів є довідка Мінприроди. Для одержання такої довідки надрокористувач подає Державному інформаційному геологічному фонду (Геоінформ) завірені копії документів, що підтверджують небюджетне фінансування виконаних геологорозвідувальних робіт (витяг з фінансового плану підприємства, кошторису витрат власних коштів, звіти про виконані геологорозвідувальні роботи за формою 01-гр і 2-гр).
Звертаємо увагу, що відповідно до абзацу шостого п. 5.4 Iнструкції № 105 копія такої довідки подається надрокористувачем до органів державної податкової служби і враховується при обчисленні збору за геологорозвідувальні роботи починаючи з кварталу, в якому була подана.
<…>
Н. Хоцянівська,
директор Департаменту адміністрування податку на прибуток
та інших податків і зборів (обов’язкових платежів)
коментар редакції
За пісок, видобутий під час днопоглиблювальних робіт,
справляються платежі за користування надрами
На наш погляд, будь-які роз’яснення податківців про платежі за користування надрами протягом двох останніх років, що минули з моменту прийняття Порядку № 264 (за розшифровкою назви цього документа знову пропонуємо звернутися до переліку скорочень з Роз’яснення № 185), виглядають щонайменше дивно. Адже як можна серйозно роз’яснювати порядок справляння ресурсного платежу, який лише у загальних рисах затверджено урядовою постановою, без детальної інструкції щодо його обчислення і навіть без затвердженої в установленому порядку звітної форми щодо нього?!
Якщо відкинути емоційну складову коментаря, то по суті питання ДПАУ має рацію (те саме було викладено нею й раніше в листі від 20.03.2009 р. № 2456/6/15-0916). Дійсно,
при виконанні днопоглиблювальних робіт русел річок порушуються надра, тобто здійснюється користування надрами відповідно до ст. 14 Кодексу України про надра. Пісок, видобутий при цьому, належить до корисних копалин місцевого значення (згідно з прийнятою класифікацією такий пісок вважається «піщано-гравійною сировиною»). Отже, за нього потрібно сплачувати платежі за користування надрами. При цьому базовий норматив такого платежу для піску встановлено в розмірі 5 % від вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції (детальніше див. у статті «Платежі за користування надрами для видобутку корисних копалин: розраховуємо правильно» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 1 — 2).Крім того, податківці цілком справедливо зауважили, що незалежно від сплати зазначених платежів відповідно до ст. 33 Кодексу України про надра з користувачів надр справляються
відрахування (збір) за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Причому якщо надрокористувачі здійснюють видобуток корисних копалин на родовищах, розвідка яких провадилася частково за рахунок власних коштів, до величини цього збору необхідно застосовувати понижуючі коефіцієнти. Підставою ж для застосування таких коефіцієнтів є довідка Мінприроди, копія якої подається надрокористувачем до органу ДПС і враховується при обчисленні збору починаючи з того кварталу, в якому її було подано. За іншою інформацією з приводу нюансів обчислення цього збору рекомендуємо звернутися до статті «Збір за геологорозвідувальні роботи» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34).
Ігор Хмелевський
