Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Збір за забруднення навколишнього природного середовища за скиди у водні джерела

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2010/№ 28
Друк
Стаття

Збір за забруднення навколишнього природного середовища за скиди у водні джерела

 

Збором, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні джерела, охоплено досить обмежене коло суб’єктів господарювання (переважно це підприємства каналізаційного господарства), але без згадки про нього розмова про екозбір у цілому, якому присвячено цей тематичний номер, була б неповною. Розглянемо стисло основні моменти законодавчого регулювання збору за скиди та порядку його обчислення.

Михайло ВИШНЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Що зазначається у законодавстві про скиди у водні об’єкти

Якими законодавчими актами регулюється здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти? Які дозвільні документи повинен мати суб’єкт господарювання, діяльність якого пов’язана зі здійсненням зазначених скидів?

 

Особливістю збору за

скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти є його тісний взаємозв’язок з поняттям «спеціальне водокористування», яке встановлене ст. 48 Водного кодексу. Згідно з наведеним у цьому Кодексі визначенням до спецводокористування, крім іншого, входить і скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу

(ст. 49 Водного кодексу). Зауважимо, що порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321. Суб’єкти господарської діяльності, що мають такі дозволи, крім збору за забруднення (у частині скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти), повинні сплачувати також і збір за спецводокористування (у частині використання води), про особливості обчислення та сплати якого докладно розповідається у статті «Збір за спеціальне використання водних ресурсів» («Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32)*.

* Крім того, наказом ДПАУ від 25.03.2010 р. (опублікований на с. 3 цього номера) затверджено Узагальнююче податкове роз’яснення про ресурсні та інші платежі, пункти 1 — 4 якого також присвячено спецводозбору.

У дозволі на спецводокористування встановлюється, зокрема,

ліміт скидів забруднюючих речовин. При цьому відповідно до п. 6 Порядку № 303 та п. 5.1 Інструкції № 162 щорічні ліміти скидів у водні об’єкти загальнодержавного значення для первинних водокористувачів визначаються в дозволах на спеціальне водокористування, які видають територіальні органи Мінприроди України. Щорічні ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти місцевого значення вказуються в аналогічних дозволах, що видаються місцевими органами самоврядування та державної влади.

Спеціальне водокористування

може бути:

короткостроковим (до 3 років) — у випадку скидів водокористувачем забруднюючих речовин у водні об’єкти в обсягах, що перевищують гранично допустимі, які встановлюються територіальними органами Мінприроди;

довгостроковим (від 3 до 25 років) — у всіх інших випадках.

Для отримання дозволу на здійснення водокористування у вигляді скидання стічних вод у водні об’єкти необхідно розробити та затвердити

нормативи гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин. Це пов’язане з тим, що п. 3 ст. 44 Водного кодексу передбачено обов’язок водокористувачів дотримуватись установлених нормативів ГДС забруднюючих речовин та встановлених лімітів скидів забруднюючих речовин. Крім того, скидання стічних вод у водні об’єкти допускається тільки за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин (див. ст. 70 Водного кодексу).

Нормативи ГДС затверджуються

територіальними органами Мінприроди одночасно з видачею дозволу на спецводокористування. Вони розробляються щодо тих речовин, які передбачено списками А, Б, В, Г Переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затвердженого постановою КМУ від 11.09.96 р. № 1100.

У разі порушення суб’єктом господарювання зазначених нормативів до нього застосовується такий вид еколого-правової відповідальності, як

обмеження чи тимчасове зупинення діяльності підприємств та об’єктів, експлуатація яких здійснюється з перевищенням лімітів скидів забруднюючих речовин (п. «ж» ч. 1 ст. 20 Закону № 1264).

 

Платники збору за скиди

Чи сплачують збір за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти платники єдиного податку та ФСП?

 

З попередньої статті відомо, що суб’єкти малого підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (як єдиноподатники, так і платники фіксованого сільськогосподарського податку), зобов’язані сплачувати екозбір та подавати відповідну податкову звітність. Принаймні щодо тих різновидів екозбору, які справляються за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розміщення відходів, іншої думки щодо зазначених суб’єктів і бути не може.

Сумніви з приводу «спрощенців» з’являються тоді, коли йдеться про збір за скиди у водні об’єкти, оскільки у

ст. 30 Водного кодексу зазначений збір визначено як складову частину збору за спецводокористування. Тією ж статтею передбачено, що розмір збору за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти визначається на підставі нормативів збору, фактичного обсягу скидів забруднюючих речовин та встановлених лімітів скиду. Разом із тим, схоже формулювання, але вже щодо збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині збору за скиди міститься й у ст. 44 Закону № 1264, що дозволяє говорити про тотожність цих зборів.

Далі, виходячи з того, що

механізм розрахунку та сплати збору за скиди регламентовано Порядком № 303, можна дійти висновку, що у плані обчислення, сплати та звітності його слід класифікувати як звичайний збір за забруднення навколишнього природного середовища. При цьому, незважаючи на те що «спрощенці» не є платниками збору за спеціальне водокористування (обґрунтування див. у згадуваній раніше статті «Збір за спеціальне використання водних ресурсів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32), від сплати збору за забруднення їх не звільнено. Отже, на наш погляд, єдиноподатники та платники фіксованого сільгоспподатку повинні сплачувати збір за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти на загальних підставах.

 

Порядок розрахунку збору за скиди

Як розраховується збір за забруднення навколишнього природного середовища за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти? Який коефіцієнт кратності збору слід застосовувати сьогодні у випадку понадлімітних скидів?

 

Суми збору, що справляється за скиди (Пс), обчислюється згідно з п. 6.3 Інструкції № 162 на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та визначеного за місцезнаходженням джерела забруднення коригуючого коефіцієнта, за такою формулою:

Пс = n лi х Нпi х Крб або Кос або Кзах) + (Мпi х Нпi х (Крбабо Кос або Кзах) х Кп) ,
Σ
i = 1

де

Млiобсяг скиду i-ої забруднюючої речовини в межах ліміту в тоннах (т);

Мпi

обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду і ліміту) i-ої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпi

проіндексовані нормативи збору (нормативи збору) у поточному році за тонну i-ої забруднюючої речовини, у гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) (грн. коп. /т), які обчислюються за формулою, наведеною в п. 4.5 цієї Інструкції (сама формула та опис механізму індексації нормативів збору ідентичні тим, що наведено у попередній статті, присвяченій екозбору за викиди в атмосферу);

Крб

регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт, який ураховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства (береться з табл. 2.3 додатка 2 до Порядку № 303);

Кос

коефіцієнт, що дорівнює 1,5, який застосовується в разі скидання забруднюючих речовин в озера, ставки та інші непроточні водні об’єкти (про необхідність застосування такого коефіцієнта йдеться в тексті після табл. 1.7 і 1.8 додатка 1 до Порядку № 303);

Кзах

коефіцієнт, що дорівнює 10, який застосовується в разі захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти , що не містять прісних вод (про необхідність застосування і цього коефіцієнта зазначено там же);

Кп

коефіцієнт кратності збору, що дорівнює 10, який застосовується в разі відсутності затверджених у встановленому порядку лімітів скидів чи допущення понадлімітних скидів забруднюючих речовин.

Продовжуючи обговорення останнього коефіцієнта, зауважимо, що

збільшення кратності величини екозбору з 5 до 10 при понадлімітних скидах відбулося зовсім недавно (з 01.01.2009 р.). Тим часом, як і раніше, у п’ятикратному розмірі продовжує справлятися плата за послуги водовідведення, надані водоканалами підприємствам, які допустили понадлімітні скиди. І хоча цей платіж більше схожий на штрафну санкцію, ніж на плату за послугу (принаймні, у договорах на водовідведення він має саме такий статус), податківці пропонують включати його до бази оподаткування ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 % (див. лист ДПАУ від 07.08.2006 р. № 8823/5/16-1516 та консультацію фахівця цього відомства в газеті «Податковий, банківський, митний консультант», 2006, № 35, с. 5). Та сама вимога висувається ними і до плати за скиди стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднень, яка сплачується водоканалу (див. лист ДПАУ від 27.09.2007 р. № 19251/7/16-1517-27).

Відповідно до

п. 5.1 Інструкції № 162 обсяги скидів, пов’язаних з проведенням планового ремонту каналізаційних мереж та споруд, включаються до загального ліміту скидів. Обсяги та умови проведення таких скидів погоджуються з органами Мінприроди України. Збір, що справляється за ці скиди, нараховується як за скиди, що проводяться в межах установлених лімітів.

У разі перевищення погодженого обсягу скидів та порушення умов їх проведення, пов’язаних з плановим ремонтом каналізаційних мереж та споруд, плата обчислюється як за понадлімітні скиди, а збитки, завдані навколишньому природному середовищу, відшкодовуються в установленому законодавством порядку. Зауважимо, що методику розрахунку суми такого відшкодування затверджено

наказом Мінекобезпеки України від 18.05.95 р. № 37.

Повертаючись до нормативів збору за скиди, зазначимо, що вихідні значення таких нормативів, установлені за тонну тієї чи іншої забруднюючої речовини, слід брати з

табл. 1.7 або 1.8 додатка 1 до Порядку № 303 та індексувати так само, як це описано у відповідному розділі попередньої статті. Нагадаємо, на всяк випадок, що коефіцієнт індексації, що застосовується в поточному році до нормативів, уже проіндексованих у попередньому, становить 1,123.

За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно-безпечний рівень впливу, як гранично допустиму концентрацію приймають найменшу величину ГДК, яку наведено в табл. 1.8 додатка 1 до Порядку № 303.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі