Коли можна не допустити податківців до перевірки?
Протистояти податківцям набагато простіше , коли вони ще не переступили поріг підприємства. Однак для того, щоб не допустити представників податкового органу до перевірки, потрібні вагомі підстави.
Михайло ВИШНЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Що може бути підставою для недопуску перевіряючих з податкової інспекції до перевірки?
Якщо підходити формально,
Закон № 509 підставою для недопуску перевіряючих до перевірки називає тільки ненадання працівниками податкової служби документів, необхідних для проведення перевірки (при плановій перевірці — направлення на перевірку та службові посвідчення перевіряючих, при позаплановій, крім зазначених документів, платнику податків також має бути надано копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки з обов’язковим зазначенням підстав її проведення), або їх надання з порушенням установлених законом вимог (ч. 2 ст. 112 Закону № 509).Суди, наприклад, як порушення встановлених законом вимог до необхідних для проведення податкової перевірки документів відносять незазначення в повідомленні про перевірку дати початку та дати закінчення перевірки (
ухвала ВАСУ від 12.01.2010 р. № К-3139/08), найменування контролюючого органу або суб’єкта господарювання, порушення 10-денного строку для повідомлення про майбутню планову перевірку (ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2009 р. у справі № 22-а-11464/09), невідповідність у реквізитах направлення на перевірку та наказу на її проведення (див. ухвалу ВАСУ від 21.04.2009 р. у справі № 2-23/2207-2007А), непред’явлення посадовими особами контролюючого органу службових посвідчень та направлення на перевірку (див. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 р. № 2-а-1948/08). Усі ці недоліки вони вважають достатньою підставою для недопуску перевіряючих до перевірки.Як уже зазначалося, ДПАУ також визнає обов’язковість для її органів вимоги
Указу № 817 про необхідність розписуватися в журналі перевірок з обов’язковим зазначенням строків та мети відвідування, посади та прізвища перевіряючого. Відмова представника контролюючого органу розписатися в журналі — підстава для недопуску його до перевірки (див. лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14082/7/23-4017/354 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 70, с. 5).
Чи можна не допустити до перевірки перевіряючого, який вказаний у направленні на перевірку, але він є працівником податкової інспекції, на обліку в якій підприємство не перебуває?
Ситуація спірна. ДПАУ визнає можливість участі в перевірці представників вищих за рівнем податкових органів. Наприклад, у перевірці податкової інспекції міста, на думку ДПАУ, цілком може взяти участь працівник податкової інспекції області. Більше того, податкові органи наполягають на тому, що не тільки не виключена можливість участі представників іншої податкової у проведенні перевірки, а й
податковий орган будь-якого рівня, а не тільки орган, на обліку якого перебуває платник податків, може проводити або очолювати планову або позапланову перевірку щодо такого суб’єкта господарювання (п. 2.1 листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14082/7/23-4017/354). Відображено цей підхід і в Методрекомендаціях № 355.Ми свого часу публікували
ухвалу ВАСУ від 02.10.2007 р. № К-22855/06, в якій суд визнавав неправомірним залучення до проведення перевірки працівників іншої податкової або проведення перевірки податковим органом, в якому платник податків не перебуває на податковому обліку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 5, с. 12). Там ВАСУ, зокрема, зазначав, що вищим за рівнем податковим інспекціям надано право здійснювати методологічну та практичну допомогу в організації роботи, однак це не охоплює можливості здійснення її працівниками перевірок суб’єктів господарювання, які перебувають на податковому обліку в іншому податковому органі.
Чи можна не допустити податківців до перевірки після закінчення строків її проведення?
З такою ситуацією багато хто напевно вже стикався. У направленні на перевірку було зазначено строк її проведення з 01.03.2010 р. по 19.03.2010 р., але перевіряючі намагаються продовжити перевірку й у наступний робочий день, тобто повертаються на підприємство 22.03.2010 р. Чи можна їх не допустити до подальшого здійснення перевірки?
Із дня, наступного за зазначеною в направленні на перевірку датою її закінчення, перевіряючих можна не допускати до перевірки (див.
ухвалу ВАСУ від 14.09.2006 р. № К-6985/06). При цьому перевірка вважається закінченою, якщо складено акт перевірки (ухвала ВАСУ від 22.04.2009 р. № К-37415/06, К-37530/06), тобто в описаній ситуації перевіряючі мали встигнути скласти акт перевірки до 19.03.2010 р. включно і подати його на підпис посадовим особам підприємства.Найбільш спірною може бути ситуація, якщо податковий орган вирішить продовжити перевірку у встановленому порядку. Докладно про те, як це відбувається, див.
лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14082/7/23-4017/354 та коментар до нього в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 70, с. 5. Річ у тім, що, як зазначалося на с. 17, Закон № 509 допускає можливість продовження податкових перевірок (загальний строк, на який продовжується планова перевірка, не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — 5 робочих днів, позапланову перевірку може бути продовжено на 5 і 2 робочі дні відповідно). Водночас Закон № 877 установлює заборону на продовження строків перевірки. Якому з цих актів віддадуть пріоритет суди в разі виникнення спірної ситуації, сказати зараз складно.
Чи можуть податківці в судовому порядку отримати дозвіл на перевірку за підставами, не передбаченими законом?
Ні, не можуть.
Сьогодні суди обґрунтовано виходять з того, що документом, який підтверджує право податкового органу на проведення позапланової перевірки за підставами, передбаченими Законом № 509, є наказ керівника цього податкового органу, за підставами, передбаченими іншими законами, — наказ керівника, виданий на підставі відповідного рішення суду. Якщо певна обставина чинними законами не передбачена як підстава для перевірки, суд не може визнати за податковим органом право на її проведення (див., наприклад, постанову Харківського окружного адмінсуду від 13.10.2009 р. у справі № 2-а-40437/09/2070).
