Теми статей
Обрати теми

Реєстр отриманих та виданих податкових накладних: рекомендації від ДПАУ

Редакція ПБО
Стаття

Реєстр отриманих та виданих податкових накладних: рекомендації від ДПАУ

 

Про порядок заповнення реєстру отриманих та виданих податкових накладних у різних ситуаціях ми писали зовсім недавно («Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 8). Однак лист № 5119, присвячений питанням ведення реєстру, змушує звернутися до цієї теми ще раз. Розглянемо найцікавіші положення листа в порядку їх викладення в ньому, та висловимо свою думку з цього приводу.

Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Порядок № 165

— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

Порядок № 244

— Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.

Лист № 5119

лист ДПАУ «Про надання роз’яснень щодо окремих питань ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних» від 12.03.2010 р. № 5119/7/16-1617 (див. на с. 7).

 

 

Розділ II. Видані податкові накладні

 

ПН при поставці покупцю — неплатнику ПДВ (п. 1.1)

Відображаючи в реєстрі податкову накладну, виписану при поставці товарів

покупцю-неплатнику ПДВ, податківці рекомендують заповнити графу 5 реєстру «найменування (П. І. Б. — для фізичної особи)» так: зазначити в ній «Поставка неплатнику податку», «Натуральна виплата в рахунок оплати праці» тощо.

Заради справедливості зауважимо, що подібний підхід не відповідає вимогам

п. 11.2 Порядку № 244. Згідно з нормами згаданого пункту у графі 5 слід указувати реквізити податкової накладної. А назва покупця саме і є одним із таких реквізитів, причому обов’язковим (п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ). Що ж до відміток «Поставка неплатнику податку», «Натуральна виплата в рахунок оплати праці» тощо, то їх не можна прирівнювати до реквізитів, адже проставляються вони виключно на оригіналі податкової накладної (п. 8 Порядку № 165), і навіть у копії їх робити не потрібно.

Та все ж, незважаючи на певні невідповідності, рекомендуємо дослухатися до думки ДПАУ з цього питання, щоб уникнути непорозумінь при перевірках.

 

ПН на експортну поставку (п. 1.2)

При занесенні до реєстру

податкової накладної, складеної за експортною операцією, ДПАУ пропонує у графах 3 і 4 реєстру робити записи, що відносяться не до податкової накладної, а до вантажної митної декларації (на підставі якої, власне, і виписується податкова накладна). Тобто у графі 3, на їх думку, слід проставити порядковий номер ВМД у журналі обліку ВМД (останні шість знаків графи 7 ВМД за формою МД-2), а у графі 4 — позначення «ВМД».

Звичайно, ВМД підтверджує правомірність застосування нульової ставки ПДВ, однак підставою для нарахування зобов’язань з ПДВ (нехай навіть і в нульовому розмірі) є все ж податкова накладна. До речі, до граф 1 і 2 реєстру податківці рекомендують заносити порядковий номер запису в реєстрі та дату складання

податкової накладної (остання збігатиметься з датою складання ВМД). Тобто, за одним порядковим номером ДПАУ рекомендує вказувати в реєстрі як ПН, так і ВМД.

 

ПН на особливі операції, у тому числі прирівняні до поставок (п. 1.4)

Якщо підприємство здійснює операції,

база оподаткування яких визначається на рівні не нижче звичайних цін (операції з передачі товарів для невиробничого використання, умовний продаж товарних залишків та/або основних фондів, переведення основних фондів до складу невиробничих тощо), то при занесенні до реєстру податкових накладних за такими операціями у графі 4 «Вид документа» ставиться відмітка «ЗЦ», а не «ПН».

Заради справедливості зауважимо, що подібних вимог у

Порядку № 244 немає. Відповідно до п. 11.2 згаданого документа відмітку ЗЦ призначено для позначення податкової накладної, виписаної на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. А от про інші випадки застосування звичайної ціни як бази оподаткування в цьому Порядку немає ані слова.

 

ПН на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (п. 1.5)

При поставці товарів за ціною нижче звичайної продавець зобов’язаний виписати дві податкові накладні: одну на фактичну ціну (за загальними правилами), другу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (

п. 19 Порядку № 165). І якщо порядок відображення в реєстрі першої податкової накладної питань не викликає, то щодо другої податкової накладної вони все ж є. Наприклад, яку інформацію слід відображати у графі 5 («найменування (П. І. Б. — для фізичної особи)) та графі 6 («індивідуальний податковий номер») реєстру? Адже жодних уточнень із цього приводу в Порядку № 244 не міститься.

На думку ДПАУ, викладену в

листі, що коментується, у графі 5 необхідно зробити запис «Перевищення звичайної ціни над фактичною», а в графі 6 поставити відмітку «Х».

 

Підсумкові ПН (п. 1.6)

Будь-яких вказівок щодо заповнення підсумкової накладної та порядку відображення її в реєстрі профільні документи не містять. Не було із цього приводу і роз’яснень з боку контролюючих органів. Тому тривалий час ми рекомендували платникам податків керуватися загальними правилами, установленими

Порядком № 165 та Порядком № 244, а також логікою та здоровим глуздом. Так, наприклад, у рядку «Покупець» ПН та відповідно у графі 5 реєстру ми радили зазначати «Кінцевий споживач», у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» ПН та графі 6 реєстру ставити відмітку Х.

Тепер же, після появи роз’яснень з боку ДПАУ, відображати підсумкову податкову накладну в реєстрі необхідно так:

— у графі 1 зазначати порядковий номер ПН;

— у графах 2, 3 вказувати відповідно дату виписування та номер податкової накладної;

— у графі 4 ставити позначення «ПН»;

— графу 5 заповнювати словами «Поставка за готівку», «Виписка транспортних квитків», «Виписка готельних рахунків» тощо;

— у графі 6 ставити відмітку «Х»;

— у графах 7 — 12 відображати вартісні показники з поставки товарів.

 

Запис без ПН, якщо поставка — не об’єкт оподаткування (пп. 2.1, 2.2)

Облік операцій з поставки товарів (послуг), що не є об’єктом оподаткування, завжди викликав у платників податків чимало запитань. А тому в листі, що коментується, представники головного податкового відомства приділили їм особливу увагу.

Досить несподіваним було те, що вони запропонували відразу два способи відображення таких операцій у реєстрі:

— перший підходить для більшості платників, тобто тих, в яких здійснення операцій, що не є об’єктом оподаткування,

не вважається переважним видом діяльності. Оскільки термін «переважний вид діяльності» чинним законодавством не визначено, залишається лише припустити, що в листі йдеться про операції, що часто повторюються.

Так-от, якщо платник рідко здійснює операції, що не є об’єктом оподаткування, то в реєстрі вони відображаються так: у графах 2 і 3 вказується дата виписування та номер підтверджуючого документа, у графі 4 (вид документа) — ставиться прокреслення, у графі 5 — найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи) покупця, у графі 6 (індивідуальний податковий номер) — відмітка «X», у графах 7 і 11 — загальна сума поставки товарів, що не є об’єктом оподаткування, а у графах 8, 9, 10 і 12 — відмітки «X»;

— другий варіант запропоновано для платників, в яких здійснення операцій, що не є об’єктом оподаткування, є

основним видом діяльності та має безперервний характер. Вони можуть відображати в реєстрі виручку від зазначених операцій загальним підсумком за звітний податковий період виходячи з даних бухгалтерського обліку. І хоча в листі згадується слово «виручка», при підрахунку загального підсумку за період, на нашу думку, слід ураховувати не тільки суму отриманих авансів, а й обсяги товарів, відвантажених до їх оплати.

Як випливає з роз’яснень податківців, при занесенні до реєстру загальних підсумків операцій, що не є об’єктом оподаткування, необхідно: у графі

2 (дата виписки) реєстру вказати дату запису в реєстрі (не пізніше останнього календарного дня місяця здійснення операції), у графах 3 (номер) та 4 (вид документа) поставити прокреслення, у графі 5 (найменування) зробити запис «Загальний обсяг поставки, що не є об’єктом оподаткування». Решту граф заповнити так само, як і для першого способу.

Узагальнимо викладене на конкретних прикладах.

 

Розділ II. Видані податкові накладні

№ з/п

Податкова накладна, розрахунок коригування до податкової накладної, ВМД, податкова накладна за щоденними підсумками операцій, податкова накладна, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною

Загальна сума поставки, включаючи ПДВ

Поставка товарів (послуг) та послуги, надані нерезидентом на митній території України, які:

Експорт товарів та супутніх такому експорту послуг (база оподаткування)

дата виписки

номер

вид документа

платник податку — покупець

підлягають оподаткуванню за ставкою

звільнені від оподаткування, не є об’єктами оподаткування (сума поставки)

найменування (П. І. Б. — для фізичної особи)

індивідуальний податковий номер

20 %

0 %

база оподаткування

сума ПДВ

база оподаткування

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

ПН для покупця-неплатника ПДВ (п. 1.1).

Приклад. 01.04.2010 р. підприємство реалізувало товари ТОВ «Мрія» — неплатнику ПДВ на суму 2400 грн. На підтвердження виникнення податкових зобов’язань воно виписало податкову накладну № 12 (у двох примірниках)

1

01.04.2010

12

ПН

Поставка неплатнику податку

Х

2400

2000

400

ПН на експортну поставку (п. 1.2)

Приклад. 02.04.2010 р. підприємство-резидент здійснило поставку товарів російському підприємству «Москва», вартість яких за курсом НБУ склала 8000 грн. На підставі вивізної ВМД воно виписало самому собі податкову накладну № 13 у двох примірниках з відміткою на оригіналі «Експортні поставки».

2

02.04.2010

125365

ВМД

ТОВ «Москва»(Росія)

Х

8000

8000

ПН на особливі операції, у тому числі прирівняні до поставок (п. 1.4)Приклад. 05.04.2010 р. підприємство ТОВ «Альфа» (ІПН 546987453214) передає папір для виробництва учнівських зошитів (раніше він отримувалася з метою виробництва плакатів). Через зміну напряму використання паперу (з оподатковуваних операцій на неоподатковувані) підприємство нарахувало податкові зобов’язання виходячи зі звичайної ціни в розмірі 200 грн. (1000 грн. х 20 %). На підтвердження виникнення податкових зобов’язань воно виписало податкову накладну № 14 (у двох примірниках).

3

05.04.2010

14

ЗЦ

ТОВ «Альфа»

546987453214

1200

1000

200

ПН на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (п. 1.5)

Приклад.

06.04.2010 р. підприємство реалізувало товар покупцю ТОВ «Злата» за ціною 900 грн. (у тому числі ПДВ — 150 грн.). Звичайна ціна цього товару становить 3000 грн. (у тому числі ПДВ — 500 грн.). На підтвердження виникнення податкових зобов’язань постачальник виписав дві ПН: одну на фактичну ціну, а другу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (2100 грн. = 3000 грн. - 900 грн.)

4

05.04.2010

15

ПН

ТОВ «Злата»

987987453587

900

750

150

5

05.04.2010

15/ЗЦ

ЗЦ

Перевищення звичайної ціни над фактичною

Х

2100

1750

350

Підсумкові ПН (п. 1.6)

Приклад.

09.04.2010 р. підприємство здійснило реалізацію товарів кінцевим споживачам — неплатникам ПДВ на суму 3600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.). У кінці дня підприємство виписало підсумкову податкову накладну на весь денний оборот.

6

09.04.2010

16

ПП

Поставка за готівку

Х

3600

3000

600

Запис без ПН, якщо поставка — не об’єкт оподаткування (п. 2.1)

Варіант 1. Згідно з договором, укладеним з ТОВ «Укрпродукт» підприємство реалізувало товар, що не є об’єктом обкладення ПДВ, на суму 3000 грн. Поставка пільгової продукції супроводжувалася виписуванням накладної № 17 від 12.04.2010 р.

7

12.04.2010

17

ТОВ «Укрпродукт»

Х

3000

Х

Х

Х

3000

Х

Варіант 2. За підсумками квітня 2010 року підприємство реалізувало послуги, що не є об’єктом оподаткування, вартістю 7000 грн. У кінці періоду підприємство склало підсумкову податкову накладну виходячи із загального обсягу операцій за квітень.

7

30.04.2010

«Загальний обсяг поставки, що не є об’єктом оподаткування»

Х

7000

Х

Х

Х

7000

Х

Усього за місяць

З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період

<…>

 

 

Розділ I — Отримані податкові накладні

 

Облік ПН при касовому методі податкового обліку (п. 4.1)

Якщо платник ПДВ застосовує касовий метод податкового обліку, то за правилами, установленими

п. 1.11 Закону про ПДВ, право на податковий кредит у нього виникає на дату списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) або на дату надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Це означає, що до моменту оплати придбаних товарів платник податків не має права на податковий кредит, навіть за наявності податкової накладної від постачальника. Уключити отриману ПН до складу податкового кредиту та зареєструвати її в розділі I реєстру підприємство-покупець зможе тільки

за фактом оплати. Саме на цей момент і звернули увагу представники головного податкового відомства в листі, що коментується.

 

Облік ПН із надзвичайною ціною (п. 4.2)

Придбаваючи товар за цінами вище звичайних більш ніж на 20 %, до податкового кредиту можна включити тільки

частину сплаченого ПДВ, розрахованого на рівні звичайних цін. Про це прямо зазначається в п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ. Про те, як зареєструвати податкову накладну за «дорогими» покупками в розділі I реєстру, можна дізнатися з п. 4.2 листа, що коментується.

На думку ДПАУ, у графі 8 реєстру (Загальна сума, включаючи ПДВ) вказується фактична сума придбання, відображена в податковій накладній. Далі фактична сума розподіляється між графами 9 — 10 (в яких зазначаються суми, що відповідають вартості товарів на рівні звичайних цін) та графами 13 — 14 (де знайдуть відображення суми перевищення договірної ціни над звичайною).

 

Касовий чек у реєстрі (п.п. 4.3.1)

В деяких випадках підставою для відображення податкового кредиту при здійсненні покупок може бути не податкова накладна, а інші документи. Одним із них є касовий чек, що містить вартість товарів, суму ПДВ з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника. Відповідно до

абзацу шостого п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ податковий кредит за таким чеком можна збільшити на 40 грн. на день. Однак, незважаючи на наявність прямої норми в Законі про ПДВ, ДПАУ не визнавала податковий кредит за чеками без податкового номера (див. лист від 02.08.2006 р. № 14610/7/16-1517-05 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 73). Потім цю думку повторила в п. 1.2 розділу I листа від 15.07.2009 р. № 14927/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 60.

Звісно, скасування «поганого»

листа від 15.07.2009 р. № 14927/7/16-1517, та поява п. 2 листа від 14.06.2008 р. № 6912/5/16-1516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 58, Думка фахівців офіційних органів // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 50, і нарешті, п. 9.7 оновленого Порядку № 244 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 8, в яких ДПАУ нагадувала про нарахування податкового кредиту за касовим чеком без ІПН (наприклад, у реєстрі їх слід відображати з умовним ІПН «100000000000») дозволяло сподіватись на те, що головний податковий орган відмовиться від своєї давньої позиції і не заперечуватиме проти податкового кредиту за таким документом. Але схоже, що наші сподівання виявилися марними: в останньому абзаці п.п. 4.3.1 листа, що коментується, ДПАУ взагалі не визнає існування чеків без податкового номера як таких.

 

Купівля в неплатника ПДВ (п.п. 4.3.4)

При

купівлі товарів у неплатника ПДВ податкової накладної або документа, що її заміняє, у платника податків не буде. Однак інформація про таку операцію все одно повинна заноситися до реєстру. Підставою для цього будуть відповідні документи, що підтверджують поставку товарів (п. 8.5 Порядку № 244). Такими документами можуть бути товарні накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи, чеки, рахунки готелю тощо.

На думку ДПАУ, при реєстрації операції купівлі в неплатника ПДВ на підставі будь-якого з підтверджуючих документів у графі 5 (Вид документа) слід поставити

прокреслення. І це незважаючи на те, що таким документом може бути чек або рахунок готелю, абревіатури яких зазначено в п. 9.5 Порядку № 244.

А тепер проілюструємо викладене на прикладах.

 

Розділ I. Отримані податкові накладні

№ з/п

Податкова накладна, розрахунок коригування до податкової накладної, ВМД, товарний (касовий) чек, транспортний квиток, готельний рахунок, рахунок за послуги зв’язку, рахунок за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, заява відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону тощо

Загальна сума, включаючи ПДВ

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження), імпорт товарів (послуг, включаючи одержання від нерезидента):

дата отримання

дата виписки

номер

вид документа

постачальник

з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які:

які не призначаються для їх використання у господарській діяльності

для поставки послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначається відповідно до підпункту «д» пункту 6.5 статті 6 Закону за межами митної території України

найменування (П. І. Б. — для фізичної особи)

індивідуальний податковий номер

підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %, 0 %

звільнені від оподаткування, не є об’єктами оподаткування

вартість без ПДВ

сума ПДВ

вартість без ПДВ

сума ПДВ

вартість без ПДВ

сума ПДВ

вартість без ПДВ

сума ПДВ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

Облік ПН при касовому методі податкового обліку (п. 4.1)

Приклад. 01.03.2010 р. підприємство, що застосовує касовий метод податкового обліку, придбало товари вартістю 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.) на умовах подальшої оплати. Податкову накладну за номером 28 від постачальника (ТОВ «Лія») воно отримало цього ж дня. Оплату за отримані товари підприємство здійснило лише 02.04.2010 р. Запис у реєстрі робиться в періоді, на який припадає така оплата.

1

01.03.2010

01.03.2010

28

ПН

ТОВ «Лія»

124578963587

1200

1000

200

Облік ПН із ціною, що перевищує звичайну (п. 4.2)

Приклад. Підприємство 05.04.2010 р. придбало товар за ціною 900 грн., у тому числі ПДВ — 150 грн., звичайна ціна на цей товар дорівнює 360 грн., у тому числі ПДВ — 60 грн. Податкову накладну № 34 отримано від постачальника (ТОВ «Хвиля») 06.04.2010 р.

2

06.04.2010

05.04.2010

34

ПН

ТОВ «Хвиля»

879578963564

900

300

60

450

90

Купівля в неплатника ПДВ (п.п. 4.3.4)

Приклад. 09.04.2010 р. підприємство придбало товар у постачальника — неплатника ПДВ (ТОВ «Гранд») на умовах подальшої оплати. Вартість товару відповідно до товарної накладної № 15 становить 2700 грн.

3

09.04.2010

09.04.2010

15

ТОВ «Гранд»

400000000000

2700

2700

Х

Х

Х

Х

Усього за місяць

З їх включено до уточнюючих розрахунків за звітний період

 

На завершення зауважимо, що багато які з перелічених тут ситуацій ми вже висвітлювали в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 8, присвяченому реєстру податкових накладних. Відрадно, що тепер їм приділили увагу й офіційні органи. А це дозволяє сподіватися, що в недалекому майбутньому спірних ситуацій щодо заповнення реєстру отриманих та виданих податкових накладних взагалі не буде.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі