Комунальний податок
Починаючи розмову про місцеві податкові платежі, перше місце по праву можна віддати комунальному податку. Адже його сплачує практично кожне підприємство. Про особливості сплати та подання «комунальної» звітності зараз і поговоримо.
Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Насамперед, нагадаємо: згідно з
ч. 3 ст. 15 Закону про систему оподаткування та ст. 18 Декрету № 56-93 механізм справляння та порядок сплати місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів) у межах граничних розмірів ставок установлюють органи місцевого самоврядування. При цьому комунальний податок належить до місцевих податків, обов’язкових до встановлення місцевими радами за наявності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов’язано запровадження цього податку. А отже, платникам податків, звісно ж, бажано ознайомитися з «місцевим» положенням про його сплату. Адже коло платників, порядок обчислення комунального податку та звітні податкові періоди в різних регіонах України можуть відрізнятися.
Платники
Згідно зі
ст. 15 Декрету № 56-93 комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. У тому числі комунальний податок сплачують:— профспілкові організації (
п. 1 Узагальнюючого роз’яснення № 184, див. с. 36; лист ДПАУ від 14.12.2009 р. № 27752/7/15-0717: як роз’яснювалося, профспілки за наявності об’єкта оподаткування є платниками комунального податку на загальних підставах, якщо інше не передбачено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування);— підприємства, що не провадять діяльність (оскільки законодавство не ставить сплату комунального податку в залежність від здійснення фінансово-господарської діяльності, консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 6);
— підприємства з іноземними інвестиціями тощо.
Таким чином, цей податок
сплачують практично всі юридичні особи, за деяким винятком.Так,
платниками комунального податку не є:— бюджетні установи, організації;
— планово-дотаційні підприємства (див.
п. 7 листа ДПАУ від 28.07.2008 р. № 349/4/15-0214 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 65 та редакційний коментар до нього. Також у цьому випадку варто відзначити консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 6, де зазначалося, що поняття «планово-дотаційне підприємство» законодавчо не визначено, тому питання віднесення підприємств до планово-дотаційних належить до компетенції фінансових органів та органів місцевого самоврядування);— сільськогосподарські підприємства (у тому числі платники фіксованого сільгоспподатку,
ст. 1 Закону про ФСП);— єдиноподатники (
ст. 6 Указу № 727);— фізичні особи — підприємці.
При цьому
місцева влада може звільняти від сплати окремі категорії платників, запроваджувати пільгові ставки податку, а також надавати відстрочення в його сплаті. Отже, стати «неплатниками» комунального податку можна з дозволу місцевої влади. От чому, повторимося, важливо знати «місцеві» правила.Якщо є філії
. Часто органи місцевого самоврядування в «місцевих» положеннях про комунальний податок для збільшення прибуткової частини своїх бюджетів передбачають, що відокремлені підрозділи (філії), розташовані на їх території, є платниками комунального податку. Це означає, що комунальний податок за працівників відокремлених підрозділів повинен сплачуватися до місцевого бюджету територіальної громади за місцем розташування таких філій. А отже, якщо таке встановлено положенням про комунальний податок, прийнятим органом місцевого самоврядування за місцем розташування відокремленого підрозділу, то головне підприємство має також стати на облік як платник комунального податку в податкових органах за місцем знаходження відокремленого підрозділу, подавати до такого податкового органу за філію Податковий розрахунок комунального податку, що складається з урахуванням середньооблікової кількості штатних працівників відокремленого підрозділу, та сплачувати комунальний податок до відповідного місцевого бюджету.Про це ж ідеться й у
п. 2.3 Методрекомендацій № 784, де уточнюється, що в органах ДПС платниками місцевих податків і зборів обліковуються особи, уповноважені сплачувати такі податки і збори, з урахуванням вимог рішень органів місцевого самоврядування щодо таких місцевих платежів. Причому якщо юридичною особою делеговано повноваження з подання Податкового розрахунку та сплати комунального податку такому відокремленому підрозділу (з письмовим повідомленням про це податкових органів головного підприємства та податкових органів філії), то на облік у податкових органах береться саме такий відокремлений підрозділ (філія). А головне підприємство на облік як платник комунального податку в цьому випадку не береться. До речі, на те, що облік платників комунального податку в органах ДПС здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи або філії (якщо така філія розташована на території іншої, ніж головне підприємство, територіальної громади та є платником комунального податку згідно з рішенням органів місцевого самоврядування), зверталася увага в п. 2 Узагальнюючого роз’яснення № 184, див. с. 36 та в п. 1 листа ДПАУ від 10.07.2009 р. № 14451/7/15-0617, див. с. 41. А отже, у такому разі сплата комунального податку та подання податкової «комунальної» звітності відбуваються за місцем знаходження відокремленого підрозділу (філії) (про філії див. також статтю «Як філія сплачує окремі податки і збори» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 20).
Звітність
До податкових органів подається
Податковий розрахунок комунального податку (його форму затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2003 р. № 625). Його подають усі платники комунального податку, зазначені у відповідному «комунальному» положенні місцевої влади, у тому числі й ті, яким надано пільгу, — звільнені від сплати* (тобто звільнення від сплати не звільняє від необхідності подання «комунальної» звітності, якщо, звісно, інше не передбачено «місцевими» правилами; консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 6, с. 15).* Неплатників комунального податку це не стосується, Податковий розрахунок комунального податку вони не подають.
Платники комунального податку, в яких тимчасово відсутній об’єкт оподаткування (немає штатних працівників), подають Податковий розрахунок
з прокресленнями (лист ДПАУ від 03.10.2007 р. № 4820/А/15-0214, див. с. 46. Також із прокресленнями подають «комунальний» розрахунок і новостворені підприємства, які узяті на облік у податкових органах платниками комунального податку та тільки починають діяльність і не мають поки що при цьому штатних працівників. А нараховувати та сплачувати комунальний податок вони почнуть з податкового періоду, в якому буде прийнятий на роботу перший штатний працівник. При цьому Податковий розрахунок комунального податку складається та подається за кожний звітний період окремо (тобто не наростаючим підсумком).
Звітний період
Звітний (базовий)
період з комунального податку (місяць, квартал, півріччя, рік) установлюється органами місцевого самоврядування та застерігається в положенні щодо комунального податку на відповідній території (лист ДПАУ від 03.10.2007 р. № 4820/А/15-0214, див. с. 46). Як правило, це місяць або квартал.Якщо ж базовий податковий період з комунального податку місцевою владою не встановлено, то в такому разі згідно з
п.п. 4.1.6 Закону № 2181 податкова декларація подається та податкове зобов’язання сплачується у строки, передбачені для місячного базового податкового періоду.
Строки подання та сплати
Податковий розрахунок комунального податку є податковою декларацією. А отже, на нього поширюються правила
Закону № 2181. Тобто подати Податковий розрахунок до податкових органів слід у строки, обумовлені п.п. 4.1.4 Закону № 2181, відповідно:— якщо звітний період дорівнює місяцю — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду;
— якщо звітний період дорівнює кварталу — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Сплатити
комунальний податок слід у строки, обумовлені п.п. 5.3.1 Закону № 2181, тобто протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання «комунального» розрахунку.Щоправда, іноді свої корективи (законність яких не обговорюватимемо) можуть вносити «місцеві» правила: наприклад, при квартальному звітному періоді встановлювати необхідність щомісячної (авансової) сплати комунального податку за перший та другий місяці звітного кварталу, та проведення остаточного розрахунку (з доплатою суми, що залишилася) уже після подання Податкового розрахунку комунального податку за відповідний звітний період (квартал).
Розмір податку
Згідно зі
ст. 15 Декрету № 56-93 граничний розмір комунального податку не повинен перевищувати 10 % річного фонду оплати праці, обчисленої виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 17 грн. Отже, величина так званого «річного фонду оплати праці», що використовується при визначенні суми комунального податку, жодним чином не пов’язана зі звичайною зарплатою, а є показником, який визначається розрахунковим шляхом, — виходячи з 1 нмдг (17 грн.) на одного працівника (лист ДПАУ від 17.02.2004 р. № 2565/7/11-1317).Якщо ж рішенням місцевих органів самоврядування, наприклад, виявилася встановленою завелика ставка комунального податку, скажімо 20 % (правову оцінку такої ситуації не надаватимемо), то, очевидно, платники податків навряд чи насміляться цьому опиратися. До того ж, великою мірою, до рішення суду нормативно-правовий акт місцевої влади не можна назвати недійсним. Докладніше така ситуація розглядалася нами в консультації «Ставка комунального податку перевищує розмір, передбачений законодавством: проблема валових витрат» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 94. Тоді, нагадаємо, ми дійшли висновку, що, сплачуючи комунальний податок за встановленою місцевою владою підвищеною ставкою, підприємство в податковому обліку при цьому зможе віднести всю суму такого податку до складу валових витрат (тим більше, що, як передбачено
Примірним порядком проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затвердженим наказом ДПАУ від 05.12.2008 р. № 761, дані «комунального» рядка 4.6.23 річного додатка Р1 до декларації з податку на прибуток порівнюються при цьому з даними рядка 05 Податкового розрахунку комунального податку за звітний період, а отже, при формуванні валових витрат орієнтиром є дані «комунальних» розрахунків).
Складаємо «комунальний» розрахунок
Рядок 01 — кількість працівників.
Це, мабуть, найважливіший показник Податкового розрахунку, від якого в подальшому залежить правильність розрахунку суми комунального податку. Як передбачено формою Податкового розрахунку комунального податку, «кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період» (показник рядка 01) приймається таким, що дорівнює показнику СКШП (середньообліковій кількості штатних працівників), визначеному відповідно до Інструкції № 286. Нагадаємо, що особливостям розрахунку цього показника присвячено п. 3.2 Інструкції № 286. При цьому до облікової кількості штатних працівників уключаються всі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) та які виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день або більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували на цьому підприємстві заробітну плату.Так,
зокрема, при визначенні кількості штатних працівників (КШП):(а)
ураховуються (а отже, комунальний податок «за них» сплачується):—
внутрішні сумісники (працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому підприємстві, де і основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше 1 ставки, в обліковій кількості штатних працівників ураховується як 1 фізична особа) (п.п. 2.6.1 Інструкції № 286);— працівники, прийняті на роботу з випробувальним строком (
п.п. 2.4.2 Інструкції № 286);— працівники, що працюють
неповний робочий день (неповний робочий тиждень) (такі працівники в обліковій кількості штатних працівників ураховуються за кожний календарний день як цілі одиниці) (пп. 2.4.3, 3.2.4 Інструкції № 286; див. про це також відповідь на запитання в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 89, с. 31);— працівники, які перебувають у службових відрядженнях (
п.п. 2.4.4 Інструкції № 286);— працівники, які перебувають на лікарняному та не вийшли на роботу через хворобу (
п.п. 2.5.1 Інструкції № 286);— працівники, які перебувають у відпустках (
п.п. 2.5.6 Інструкції № 286), у тому числі у відпустках без збереження заробітної плати (п.п. 2.5.7 Інструкції № 286), крім декретної відпустки та відпустки для догляду за дитиною до 3 років;— працівники, які не працювали внаслідок простою (
п.п. 2.4.1 Інструкції № 286);— працівники, з якими укладено строкові трудові договори (див. про це відповідь на запитання в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 40, с. 62);
(б)
не враховуються (а отже, і комунальний податок «за них» не сплачується):— працівники, які перебувають у відпустках (
п.п. 3.2.2 Інструкції № 286):у зв’язку з
вагітністю та пологами, тобто в декретній відпустці (п.п. 2.5.8 Інструкції № 286);для
догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, уключаючи тих, які всиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (п.п. 2.5.9 Інструкції № 286);— працівники, прийняті на роботу
за сумісництвом з інших підприємств (тобто зовнішні сумісники) (п.п. 2.6.1 Інструкції № 286);— особи, які виконують роботи за
цивільно-правовими договорами (п.п. 2.6.2 Інструкції № 286);— засновники (власники) підприємства, які не уклали трудовий договір, не є найманими працівниками та не одержують на підприємстві заробітну плату (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 6, с.18).
При цьому згідно з
Інструкцією № 286 показник середньооблікової кількості штатних працівників (СКШП) за місяць розраховується так:(1)
щодня на підставі щоденних даних про облікову кількість визначається показник кількості штатних працівників (тобто КШП за день). Облікова кількість штатних працівників за кожний день повинна відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників (п. 3.2 Інструкції № 286);(2)
СКШП за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників за кожний календарний день звітного місяця (КШП за день), тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого — по 28 або 29), уключаючи вихідні, святкові та неробочі дні, та ділення отриманої суми на кількість календарних днів звітного місяця. При цьому кількість штатних працівників за вихідний, святковий та неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день (п.п. 3.2.1 Інструкції № 286):СКШП за місяць =
Σ КШП за день : (30 або 31 день) чи (28 або 29 днів — для лютого)Отриманий результат округлюється за «правилом парної цифри» (див. додаток до
Інструкції № 286), згідно з яким якщо в дробовому числі перша цифра після коми:— «4» і менше — дробова частина числа відкидається;
— «6» і більше — дробова частина числа відкидається, а показник, що округлюється, збільшується на одиницю;
— «5» (рівно) — дробова частина числа відкидається, при цьому показник, що округлюється, збільшується на одиницю (якщо остання цифра до коми (ліворуч) непарна), і залишається без змін (якщо вона парна). Якщо остання цифра до коми (ліворуч) «0», то застосовують правило округлення як для парної цифри (докладніше про це див. також матеріали «Розрахунок чисельності працівників на підприємстві» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 59, с. 25 та «Округлення: нічого зайвого» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 27).
Отже, розрахувавши в такий спосіб СКШП за місяць, можна приступати до заповнення «комунального» розрахунку. При цьому, як уточнюється формою «комунального» розрахунку, якщо рішенням органу місцевого самоврядування встановлений базовий (звітний) період:
— місяць — то в рядку 01 Податкового розрахунку вказується СКШП за звітний місяць;
— квартал — то в рядку 01 Податкового розрахунку наводиться
сума СКШП за кожний місяць кварталу.У формі Податкового розрахунку комунального податку:
— рядки 01 — 05 призначено для розрахунку суми комунального податку за звітний період;
— рядки 06 — 10 — відведено для виправлення помилок (у разі їх заповнення «комунальний» розрахунок, що складається, вважається уточнюючим, у зв’язку з чим у його полі «Уточнюючий розрахунок» слід поставити відмітку про це. Уточнюючий розрахунок, яким виправляється помилка (уточнюючі розрахунки — якщо виправляються помилки декількох періодів), може подаватися або окремо, або разом з поточним «комунальним» розрахунком за звітний період; останній спосіб виправлення помилок вважається виправленням «в поточній декларації»).
Графа «Усього» Податкового розрахунку комунального податку розбита на 11 комірок. У кожній комірці наводиться одна цифра відповідної суми. Крапки у третій комірці праворуч відділяють гривні від копійок або цілі від сотих (у ставці податку за рядком 04).
Розрахунок суми комунального податку розглянемо на прикладі.
Приклад
. Згідно з рішенням органу місцевого самоврядування комунальний податок сплачується щоквартально, ставка податку — 10 %.У 2010 році середньооблікова кількість штатних працівників (СКШП) становить:
— за січень — 52 особи;
— за лютий — 55 осіб;
— за березень — 58 осіб.
Отже, показник рядка 01 «комунального» розрахунку за квартал, як обумовлено формою, становитиме 165 осіб (52 + 55 + 58).
Податковий розрахунок комунального податку за I квартал 2010 року буде заповнений так:
Одиниця виміру — грн. коп.
| Показники | Код рядка | Усього | ||||||||||
| Кількісний склад працівників* за базовий податковий (звітний) період | 01 |
|
|
|
|
|
|
|
| 1 | 6 | 5 |
| Неоподатковуваний мінімум доходів громадян** | 02 |
|
|
|
|
|
| 1 | 7 | . | 0 | 0 |
| Річний фонд оплати праці (р. 01 х р. 02) | 03 |
|
|
|
| 2 | 8 | 0 | 5 | . | 0 | 0 |
| Ставка комунального податку***, % | 04 |
|
|
|
|
|
| 1 | 0 | . | 0 | 0 |
| Нараховано податку за базовий податковий (звітний) період (р. 03 х р. 04) | 05 |
|
|
|
|
| 2 | 8 | 0 | . | 5 | 0 |
| Нараховано податку за даними раніше поданого розрахунку, що уточнюється, усього (р. 05 розрахунку, що уточнюється)**** | 06 |
|
|
|
|
|
| — | — | . | — | — |
| Сума недоплати (заниження податкового зобов’язання), яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (помилок) (р. 05 - р. 06)****, якщо р. 05 > р. 06 | 07 |
|
|
|
|
|
| — | — | . | — | — |
| Сума податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (помилок) (р. 06 - р. 05)****, якщо р. 06 > р. 05 | 08 |
|
|
|
|
|
| — | — | . | — | — |
| Сума штрафу***** (р. 07) х 5 % | 09 |
|
|
|
|
|
| — | — | . | — | — |
| Зміст помилки (помилок)**** | 10 | — | ||||||||||
| * Кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722. При цьому, якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку визначено базовий податковий (звітний) період календарний місяць, то в рядку 01 указується середньооблікова кількість штатних працівників за такий місяць, якщо календарний квартал (півріччя, рік) — сума середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу (півріччя, року). ** Проставляється розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений законодавством України. *** Проставляється ставка, визначена рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку. **** Заповнюється у разі подання уточнюючого розрахунку, що містить виправлені показники. ***** Нараховується платником самостійно відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із внесеними змінами та доповненнями). | ||||||||||||
Відображення в обліку
У бухгалтерському обліку
залежно від функціонального призначення (тобто виходячи із середньооблікового кількості штатних працівників, зайнятих у відповідному підрозділі підприємства) сума комунального податку відображається на рахунках (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 641) та, зокрема, потрапляє до:— Дт 23 — виходячи із середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих у виробництві;
— Дт 91 — виходячи із середньооблікової кількості штатних працівників загальновиробничого персоналу, зайнятого управлінням цехами, ділянками, відділеннями, бригадами, іншими підрозділами основного та допоміжного виробництва;
— Дт 92 — виходячи із середньооблікової кількості штатних працівників адміністративного персоналу;
— Дт 93 — виходячи із середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих збутом;
— Дт 94 — виходячи із середньооблікової кількості інших штатних працівників, не віднесених до перелічених категорій.
У податковому обліку
сума «комунального» податку включається до валових витрат згідно з п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток (як сума обов’язкових податків і зборів, установлених Законом про систему оподаткування). У декларації з податку на прибуток комунальний податок потрапляє до рядка 04.6 із розшифровкою за підсумками року в рядку 04.6.23 річного додатка Р1 до декларації.
Відповідальність
За неподання (несвоєчасне подання) «комунального» розрахунку та несплату податку застосовується відповідальність, установлена
Законом № 2181, зокрема:— за неподання або несвоєчасне подання Податкового розрахунку комунального податку — штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.) за кожне неподання або затримку (
п.п. 17.1.1 Закону № 2181);— за несплату узгодженої суми податкових зобов’язань з комунального податку протягом граничних строків — штраф у розмірі 10, 20 або 50 % погашеної суми податкового боргу залежно від строку затримки у сплаті (
п.п. 17.1.7 Закону № 2181).
