Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Особливості справляння ринкового збору

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2010/№ 32
Друк
Стаття

Особливості справляння ринкового збору

 

Механізм справляння ринкового збору недостатньо законодавчо врегульований, що зрештою призводить до конфліктних ситуацій та функціонування схем маніпуляцій зі сплатою збору (лист Держпідприємництва від 10.12.2009 р. № 15285). Тому деякі питання щодо збору не мають однозначного вирішення. Нижче систематизуємо основні аспекти справляння збору. Сподіваємося, ця стаття стане зручним посібником з основ його справляння.

Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»

 

Хто є платником збору?

Перш за все зазначимо, що питання справляння ринкового збору регламентовано двома нормативними документами —

Декретом № 56-93 та Указом № 761.

Згідно зі

ст. 4 Декрету № 56-93 ринковий збір — це плата за торговельні місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.

А згідно зі

ст. 1 Указу № 761 ринковий збір — це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, у тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.

Причому платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм власності, їх філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи (

ст. 2 Указу № 761).

З наведеного випливає,

що платниками ринкового збору є будь-які особи (юридичні, включаючи їх підрозділи, фізичні), що торгують на ринку.

Разом з тим

ст. 4 Указу № 761 установлено пільгу зі сплати збору для двох категорій торговців. Не справляється ринковий збір:

1)

із підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку,

2)

з власних торговельно-закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця.

Розглянемо ці пільги детальніше.

Зі змісту

першої пільги випливає, що вона не поширюється на фізичних осіб. Тобто, якщо у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) торгують фізичні особи (як підприємці, так і непідприємці), збір вони сплачують на загальних підставах (див. постанову № 962).

Інше питання —

що розуміти під стаціонарними приміщеннями?

На наш погляд,

Указ № 761 ставить в одну назку і магазини, і кіоски, і палатки, називаючи их стаціонарними приміщеннями. Тому торгівля з цих місць юрособами не повинна супроводжуватись сплатою ринкового збору. До речі, для з’ясування змісту понять «магазин», «кіоск» та «палатка» можемо орієнтуватися на Правила № 30 (п. 2.1):

магазин

— стаціонарний пункт роздрібного продажу товарів, який займає окреме приміщення або будинок та має торговельний зал для покупців;

кіоск

— торговельний об’єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місцезнаходження, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товарів;

палатка

— торговельний об’єкт збірно-розбірної напівзакритої конструкції для організації роздрібного продажу товарів, на одне або декілька робочих місць з товарним запасом на один день торгівлі.

Ідентичні визначення цих понять є в ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять».

Наступне питання:

для користування пільгою підприємства повинні магазини, кіоски, палатки мати на праві власності чи можна також орендовані?

У

ст. 4 Указу № 761 сказано про розташування у стаціонарних приміщеннях на території ринку. Жодного слова про правові підстави розташування (оренда чи право власності) не сказано. З цього випливає, що правові підстави розташування не мають значення. Тому для того, аби користуватися пільгою, підприємства можуть мати магазини, кіоски, палатки як на праві власності, так і орендовані.

Тут ще виникає запитання:

для користування пільгою підприємства повинні займати стаціонарне приміщення повністю чи тільки частину?

За буквального прочитання

ст. 4 Указу № 761 можемо зробити висновок, що достатньо займати навіть частину приміщення.

Тепер що стосується

другої категорії торговців, які мають право на пільгу. Це торговельно-закупівельні підрозділи ринку. Очевидно, що маються на увазі підрозділи, які безпосередньо здійснюють торгівлю. Тобто це не стосується належних ринку торговельних місць, які здаються в оренду.

Слід зазначити, що пільги зі сплати ринкового збору не вичерпуються наведеними вище категоріями торговців. Згідно зі

ст. 18 Декрету № 56-93 органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.

Тому місцевими порядками сплати можуть вводитися додаткові пільги, окрім передбачених

ст. 4 Указу № 761.

До речі, платники єдиного податку не звільнені від сплати збору, тому що ринковий збір не входить до переліку податків, у рахунок яких сплачується єдиний податок.

 

Яка ставка ринкового збору застосовується?

Ринковий збір справляється

за кожний день торгівлі (ст. 4 Декрету № 56-93, п. 3 Указу № 761).

Згідно зі

ст. 4 Декрету № 56-93 граничний розмір збору не повинен перевищувати 20 % мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). Наприклад, розмір мінімальної зарплати у другому кварталі 2010 р. — 884 грн. Тоді згідно з Декретом збір становитиме відповідно 176,80 грн. (884 хх 20 %) та 2652 грн. (884 х 3).

Натомість згідно з

п. 3 Указу № 761 ставка ринкового збору встановлюється у розмірі від 0,05 до 0,15 нмдг для фізичних осіб і від 0,2 до 2 нмдг для юридичних осіб за кожне торговельне місце. Розмір нмдг 17 грн. (п. 22.5 Закону № 889). Отже, маємо суму збору відповідно від 0,85 грн. (0,05 х 17) до 2,55 грн. (0,15 х 17) та від 3,40 грн. (0,2 х 17) до 34 грн. (2 х 17).

Погодьтеся, що розбіжність між ставками за

Декретом та за Указом досить значна. То які з них слід застосовувати на практиці?

На наш погляд, первагу має

Указ № 761, який прийнято пізніше* Декрету № 56-93 відповідно до п. 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України від 28.06.96 р. з метою стимулювання розвитку малого підприємництва. Такої ж думки дотримується й Держпідприємництва, див. листи від 24.06.2009 р. № 7479, від 10.12.2009 р. № 15285**. Там звертається увага на п. 7 Указу № 761, який уже давно закликає КМУ ужити заходів до недопущення збільшення адміністраціями ринків сум ринкового збору при його нарахуванні.

* До цього додамо, що в суду немає правових підстав вважати названий Указ нечинним (лист від 04.12.2000 р. № 01-8/718). Але ж якщо Указ чинний, то чинні всі його норми. Отже, перевагу слід віддавати все-таки нормам Указу.

** Крім того, у цьому листі повідомляється, що «…З метою упередження конфліктних ситуацій та ліквідації схем маніпуляцій зі сплатою ринкового збору, Урядом унесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оподаткування суб’єктів малого підприємництва» (реєстр. № 5033 від 09.10.2009), який передбачає скасування ринкового збору».

На жаль, податківці іншої думки: вони вважають, що застосовувати ставки, установлені

Декретом № 56-93 , цілком правомірно (лист ДПАУ від 11.06.2009 р. № 12263/7/15-0717, с. 45).

На практиці місцеві ради, спираючись на

ст. 18 Декрету № 56-93, розробляють «місцеві» положення, в яких часто при встановленні ставок ринкового збору вважають за краще виходити із положень ст. 4 Декрету № 56-93, тобто з граничних розмірів ринкового збору, базою для розрахунку яких є мінімальна заробітна плата. У результаті підприємцям та громадянам, які торгують на ринку, доводиться приймати дійсність такою, яка вона є, тобто сплачувати ринковий збір за ставками, установленими органами місцевого самоврядування, навіть якщо їх орієнтовано на ст. 4 Декрету № 56-93. Якщо ж платники вважають прийняте рішення неправомірним, вони можуть хіба що оскаржити його в суді.

 

Механізм стягнення збору

Ринковий збір стягується за кожне торговельне місце працівниками ринку до початку реалізації продукції за кожний день торгівлі (

ст. 4 Декрету № 56-93).

Ринковий збір сплачується за кожне торговельне місце до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку за кожний день торгівлі (

ст. 3 Указу № 761).

Тобто ринковий збір належить до так званих транзитних платежів, коли платниками виступають одні особи (про яких ми вже говорили на початку статті), а звітують і перераховують до бюджету інші, а саме суб’єкти підприємництва —

ринки.

Згідно з

п. 2 Правил № 57 ринок — це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці та зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Отже, ринком буде тільки той суб’єкт господарювання, який отримав для розміщення ринку земельну ділянку та виконує інші умови, передбачені

Правилами (повинен мати відповідні узгодження з відповідними органами, відповідати вимогам санітарних правил тощо).

Вимоги до облаштування ринків наведено також у

Методрекомендаціях № 281.

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання має, скажімо, павільйон і надає торговельні місця в ньому на умовах оренди тощо іншим особам, причому земельна ділянка надана для розміщення торговельного павільйону, а не ринку, цей суб’єкт не є ринком. Тому він не повинен стягувати ринковий збір з торговців, перераховувати його до бюджету та звітуватися щодо збору. На цей аспект звертає увагу також і ДПАУ (

лист ДПАУ від 11.06.2009 р. № 12263/7/15-0717).

Фактично ж платники збору визначаються рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення ринкового збору.

Ринковий збір справляється за кожне торговельне місце.

А

яке місце є торговельним?

Згідно з

п. 13 Правил № 57 торговельне місцеплоща, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства. Тут зазначимо, що згідно з п. 2 наказу, яким затверджені Правила № 57, ці Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування.

Отже, якщо правилами торгівлі на відповідному ринку, затвердженими органами місцевого самоврядування, встановлено, що одне торговельне місце, наприклад, на прилавках (столах) дорівнює одному погонному метру, а суб’єкт господарювання займає три погонних метра, такий суб’єкт повинен платити збір у потрійному розмірі — за три місця.

Як уже зазначалося, згідно зі

ст. 3 Указу № 761 ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі. Разом з тим, згідно зі ст. 5 Указу № 761 за торгівлю без касових чеків стягується штраф.

З наведеного випливає, що

Указ № 761 не передбачає іншої форми сплати ринкового збору, аніж тільки через касовий апарат ринку. Причому сплачувати потрібно щоденно за поточний день. Те саме зазначено й у п. 23 Правил № 57.

Хоча на практиці ці норми нерідко ігнорують. По-перше, сплачують не щоденно, а авансом за певний період. По-друге, сплачують не через касовий апарат ринку, а через банківську установу на рахунок ринку.

Формально в цьому випадку є порушення. Хоча, наприклад, Держпідприємництва у своєму

листі від 28.10.2005 р. № 9516 стверджує, що суб’єкти, які здійснюють свою діяльність на ринку, за умови укладення відповідного договору з адміністрацією ринку мають право сплатити ринковий збір наперед через банківську установу. У цьому випадку замість касового чека у продавця буде платіжне доручення або квитанція встановленого зразка, які підтверджують сплату ринкового збору. По суті, дійсно, яка різниця — сплатити ринковий збір через РРО чи через банківську установу, щоденно чи авансом? Так-то воно так, але ж законом це не передбачено, тому досить штрафонебезпечно. У всякому разі, ми б не радили так робити.

Досить поширеною є ситуація, коли суб’єкти господарювання орендують на певний період торговельне місце на ринку, однак в силу якихось причин (хвороба тощо) в окремі дні торгівлю не здійснюють.

Чи повинні вони в такі дні сплачувати ринковий збір?

Як у

Декреті, так і в Указі, чітко зазначено, що збір сплачується за кожен день торгівлі. Виходить, якщо в окремі дні торгівлі не було, збір сплачувати не потрібно.

Хоча у ДПАУ інша думка (

листи від 11.06.2009 р. № 12263/7/15-0717, с. 45, від 10.07.2009 р. № 14451/7/15-0617, с. 41, від 11.03.2009 р. № 2718/5/15-0716). Вона вважає, що суб’єкти господарювання повинні сплачувати ринковий збір за надане їм торговельне місце у строки, за термін та у сумі, передбачені укладеними з ними орендними угодами. Тобто, якщо уклали договір на рік, то й збір повинен сплачуватися за кожен передбачений угодою робочий день року, незважаючи на можливу відсутність підприємця в окремі дні на торговельному місці.

Думка ДПАУ суперечить законодавству, тому ставитися до неї слід критично. Та й Держпідприємництва у л

исті від 15.03.2006 р. № 1972 справедливо зауважує, що виходячи зі змісту п. 20 Правил № 57 в орендній угоді умови та розмір плати ринкового збору не зазначаються. Оскільки це податковий платіж, сплата якого регламентується не орендною угодою, а вимогами податкового законодавства. А податковим законодавством встановлена щоденна плата за день торгівлі, а не за неторгові дні. Це, до речі, черговий раз підтверджує необхідність щоденної сплати збору.

 

Коли звітувати та сплачувати збір до бюджету?

Як уже зазначалося, звітують щодо ринкового збору ринки, як уповноважені особи, визначені рішенням органу місцевого самоврядування — до ДПІ за місцезнаходженням ринку подається Податковий розрахунок ринкового збору, форма якого затверджена

наказом ДПАУ від 24.12.2003 р. № 627.

Залежно від того, який податковий період встановлено для ринкового збору рішенням відповідного місцевого органу, Розрахунок подається щомісячно чи щоквартально. Тобто в першому випадку протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця, а в другому випадку — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу.

Перерахування збору до місцевого бюджету здійснюється ринком протягом 10 календарних днів, наступних за останнім граничним днем подання Розрахунку.

Уся сума збору, зібраного ринком з платників (торговців) за податковий період, вказується в рядку 01 Розрахунку. Причому усі інші рядки, з 02 по 05 прокреслюються. Зазначені рядки призначені для того випадку, коли ринком виявляється помилка і доводиться подавати новий звітний Розрахунок.

 

Відповідальність

Згідно з

п. 16 Правил № 56 торговець на ринку повинен мати певний пакет документів, серед яких і документи про сплату ринкового збору. Під час проведення органами контролю та адміністрацією ринку перевірок роботи торговців вони повинні пред’явити зазначені документи.

Згідно з

п. 5 Указу № 761 у разі виявлення на ринку під час проведення контрольної перевірки працівниками органів ДПС торговців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, з цих торговців стягується штраф у сумі, еквівалентній п’яти розмірам ринкового збору, а з адміністрації ринку — у розмірі 10 нмдг (10 х 17 = 170 грн.). У разі виявлення у торговців неналежним чином оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків адміністрація ринку за кожний випадок сплачує штраф у сумі, еквівалентній 20 нмдг (20 х 17 = 340 грн.).

Начебто тут все просто та зрозуміло — відповідальність за несплату збору передбачена. Однак є маленьке АЛЕ — відсутність у законодавстві підстав для такої перевірки. Якщо перевірка планова, то вона проводиться за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік і торговця повинні повідомляти заздалегідь (за 10 днів), а якщо позапланова, то на це повинно бути рішення суду (

ст. 111 Закону № 509).

Разом з тим, це не єдині штрафи, що можуть застосовуватися.

За неподання, несвоєчасне подання Розрахунку, несплату, несвоєчасну сплату ринкового збору до ринку може бути застосовано стандартний податковий набір штрафів, передбачених

ст. 17 Закону № 2181.

 

Податковий та бухгалтерський облік ринкового збору

Податковий облік збору у ринка

. Згідно ч. 3 п. 2 ст. 15 Закону про систему оподаткування ринковий збір відноситься до місцевих податків і зборів, тому його місце серед валових витрат на підставі п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток.

Слід зауважити, що сам ринок, на відміну від юридичних та фізичних осіб, що торгуюють на ринку, платником ринкового збору не є. На нього лише покладено обов’язки щодо справляння цього збору з платників та перерахування зібраних сум до місцевого бюджету. Але саме ринок як особа, відповідальна перед бюджетом, повинен скористатися

п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток, та відображати суму внесеного (нарахованого) збору в рядку 04.6 декларації про податок на прибуток, та в рядку 4.6.24 річного додатка Р1.

Це підтверджують і положення

додатка 1 до Примірного порядку проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затвердженого наказом ДПАУ від 05.12.2008 р. № 761. Із нього випливає, що податківці при перевірці будуть співставляти дані рядка 4.6.24 додатка Р 1 з даними рядка 01 Податкового розрахунку ринкового збору, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2003 р. № 627.

У свою чергу суми, які надходять від платників збору ринок, відображає у складі валового доходу

в рядку 01.1 декларації про податок на прибуток (див. лист ДПАУ від 01.03.2000 р. № 2925/7/15-1117).

Що стосується ПДВ

, то операція з надходження від платників та перерахування до місцевого бюджету ринкового збору не є об’єктом обкладення цим податком. Це пов’язане з тим, що згідно з п. 4.1 Закону про ПДВ до бази обкладення ПДВ уключаються тільки загальнодержавні податки та збори (обов’язкові платежі), а ринковий збір належить до місцевих податків, а тому до бази оподаткування не потрапляє. Крім того, акумулювання ринкового збору не є об’єктом оподаткування з ПДВ, поняття якого визначене п. 3.1 Закону про ПДВ. Те саме зазначено у листах ДПАУ від 20.03.2008 р. № 5390/7/16-1517-27, від 18.05.2009 р. 10191/7/16-1517// «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 47.

Суми ринкового збору

не включаються до бази обкладення єдиним податком, оскільки справляння збору для ринку не є операцією з продажу. Такі суми можна назвати транзитними. Саме такий справедливий висновок міститься в листах ДПАУ від 22.11.2000 р. № 15532/7/15-1317, від 29.09.2000 р. № 13156/7/18-0317. Про те, що позиція головного податкового відомства не змінилася, свідчать консультації, опубліковані в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 10, 2004, № 11. Такої ж думки дотримується і Держпідприємництва в листі від 10.08.2001 р. № 2-532/4980.

Податковий облік збору у торговця на ринку.

У податковому обліку юридичних осіб — платників податку на прибуток сума сплаченого ринкового збору включається до складу валових витрат на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток як складова вартості послуг ринка (вище ми зазначали, що валові витрати на підставі п.п. 5.2.5 Закону на прибуток підприємства відображає та особа, яка перераховує збір до бюджету, тобто сам ринок). Тому ці суб’єкти відображають суму збору в рядку 04.1 декларації про податок на прибуток.

Бухгалтерській облік

. У бухгалтерському обліку торговців (юридичних осіб) ринковий збір на підставі п. 19 П(С)БО 16 включаються до складу витрат на збут і відображаються на однойменному рахунку 93. Суб’єкти малого підприємництва суми сплаченого ринкового збору відображають у складі інших операційних витрат і обліковують їх на рахунку 84 «Витрати операційної діяльності»:

У бухгалтерському обліку

ринку ринковий збір проходить транзитом. Як це відбувається, покажемо в таблиці.

 

Облік нарахування та сплати ринкового збору

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет рахунку

кредит рахунку

валовий дохід

валові витрати

Облік у ринка

1

Отримано ринковий збір від торговців

2000

301 (311)

377

2000

2

Перераховано ринковий збір до місцевого бюджету

2000

642/ринковий збір

311

2000

3

Проведено залік щодо суми ринкового збору

2000

377

642/ринковий збір

Облік у торговця на ринку

1

Видано працівнику готівкові кошти під звіт для оплати ринкового збору

100

372

301

2

Сплачено ринковий збір через підзвітну особу

100

685

372

3

Нараховано ринковий збір

100

93

685

100

 

Сподіваємося, що завдяки нашому матеріалу, збір стане платити легко і весело, хоча останнє в більшій мірі залежить від поміркованості апетиту місцевої влади, яка встановлює ставки збору. Тому хочеться побажати мудрих правителів, платоспроможних покупців і масштабних продажів, тим більше що сезон ринкової торгівлі набирає свої обороти.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць