Назва міста в назві юридичної особи: чи сплачувати збір за право на використання місцевої символіки
У назві підприємства, що надає рекламні послуги, фігурує назва міста (ТОВ «Запоріжжя-Прогрес»). Чи повинне це підприємство сплачувати збір за право на використання місцевої символіки?
(м. Запоріжжя)
Згідно зі
ст. 12 Декрету № 56-93 збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення) видається відповідними органами місцевого самоврядування.
Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не має перевищувати з юридичних осіб 0,1 % вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, — 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).
Щоб з’ясувати, чи є ваше підприємство платником цього збору, спочатку поглянемо, які вимоги висуваються до назви юридичної особи. Для цього звернемося до
Закону про держреєстрацію, частиною першою ст. 23 якого встановлено, що юридична особа повинна мати своє найменування, що містить інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Криму, державних, комунальних організацій, закладів та установ) і назву.Термін «назва юридичної особи» допоможуть розшифрувати
Вимоги № 65. Відповідно до них:— назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб створення, залежність юридичної особи та інші відомості (
п. 1.2);— у назві юридичної особи не може використовуватися слово «національний» у всіх відмінках, крім закладів (установ), які набувають статусу національного закладу (установи) України (
п. 1.6).У найменуванні юридичної особи приватного права
заборонено використання найменувань органів державної влади, місцевого самоврядування та історичних державних найменувань, перелік яких установлює КМУ (п. 1.5 Вимог № 65).На сьогодні перелік таких історичних державних найменувань КМУ не встановлено, тому інших
заборон на використання в назві юридичної особи місцевої символіки чинне законодавство не містить.Тепер перейдемо власне до питання сплати збору за право на використання місцевої символіки.
Ми зазначили, що платниками цього збору є тільки ті
юридичні особи та громадяни, які використовують цю символіку з комерційною метою.На жаль, поняття «використання з комерційною метою» у чинному законодавстві не визначено, але у
главі 4 ГКУ знаходимо найближчий до цього поняття термін — «господарська комерційна діяльність (підприємництво)». Так, підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку (ст. 42 ГКУ).У
ст. 18 Декрету № 56-93 зазначено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють та визначають порядок сплати місцевих податків і зборів (у межах установлених цим Декретом граничних розмірів ставок).На виконання цієї норми рішенням Запорізької міської ради від 05.06.2002 р. № 129 затверджено
Положення про збір за право використання місцевої символіки (далі — Положення № 129). Згідно з п. 2.2 цього Положення платниками такого збору є юридичні особи та громадяни, які з комерційною метою використовують символіку, відповідно до Переліку символіки, за використання якої повинен сплачуватися збір (додаток 3 до Положення № 129).До зазначеного
Переліку уключено:1. Герб міста Запоріжжя.
2. Художнє і фотозображення ДніпроГЕСу.
3. Назви та зображення о. Хортиця, Січ, Байда, Дніпровські пороги, Великий Луг, Запорізький дуб, Всеукраїнське свято гумору «Весела Січ».
4. Історичну символіку Запорізького козацтва.
5. Словосполучення «Запорізький міський», «Запорізький муніципальний», «Запорізький регіональний», що використовуються у власних назвах підприємств (крім підприємств міської комунальної власності).
Як бачимо, згідно з
Положенням № 129 назва міста Запоріжжя не належить до місцевої символіки. Тому хоча ТОВ «Запоріжжя-Прогрес», надаючи рекламні послуги, провадить господарську комерційну діяльність, а отже, використовує назву міста у своїй назві з комерційною метою, воно не повинне сплачувати збір за право на використання місцевої символіки.Проте в інших регіонах України може бути й по-іншому — тут усе залежить від того, що саме зафіксовано в нормативних документах органів місцевого самоврядування.
Наприклад, згідно з
п. 1.2 Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.02.94 р. № 7, і Переліком назв об’єктів та історичних пам’яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.96 р. № 39, до місцевої символіки, серед іншого, належить і назва «Київ».Тому юридичні особи або громадяни, які використовують назву міста Києва в
комерційних цілях, зобов’язані в установленому порядку сплачувати збір за право на використання місцевої символіки.Від сплати збору
звільняються тільки суб’єкти господарювання, які слово «Київ» і похідні від нього використовують у найменуваннях для визначення свого місцезнаходження (див. розділ III Положення № 7).
Наталя Білова, економіст-аналітик
