Про штрафні санкції за проведення розрахунків через незареєстрований РРО
Лист Державної податкової адміністрації України від 01.07.2010 р. № 13036/7/23-7017/769
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <…> щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за проведення суб’єктами господарювання розрахункових операцій через РРО, який не зареєстрований в органах ДПС, і у межах компетенції повідомляє наступне.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами і доповненнями (далі — Закон № 265), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до ст. 2 розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Згідно з розділом 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 105/5296, касовий чек повинен містити такі обов’язкові реквізити, як, зокрема, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Разом з тим згідно з п. 2 ст. 17 Закону № 265 у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що у разі застосування суб’єктом господарювання непереведеного у фіскальний режим роботи та незареєстрованого РРО особі, яка отримує або повертає товар, видається документ, що не містить обов’язкового реквізиту касового чека — фіскального номера РРО, тобто документ, який не є розрахунковим документом встановленої форми.
Виходячи з вищевикладеного,
до суб’єкта господарювання, який здійснював розрахункові операції через незареєстрований, неопломбований у встановленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням документів не встановленої форми, застосовуються фінансові санкції згідно з п. 1 та 2 ст. 17 Закону № 265, а саме:— у розмірі
двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за здійснення розрахункових операцій через незареєстрований, неопломбований у встановленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи РРО;— та у
п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції у разі, якщо перевіркою доказово встановлено суму розрахункових операцій, проведених без видачі особі, яка отримує або повертає товар розрахункового документа встановленої форми.
Заступник голови Н. Рубан
коментар редакції
За проведення операції через незареєстрований РРО — два штрафи?
Законодавство, що регулює порядок здійснення розрахункових операцій, назвати простим і доступним, на жаль, не можна, чим, як правило, намагаються скористатися податкові органи.
Однак у цьому випадку ситуація дещо інша. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО)
за проведення розрахункових операцій через незареєстрований у податковій РРО передбачає штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) і в цьому питанні підстав для двозначного тлумачення не дає.Проте ДПАУ в листі, що коментується, наполягає на необхідності застосування
додатково до штрафу в 340 грн. також санкції за нероздрукування розрахункового документа в п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг). Обґрунтування такої позиції: розрахунковий документ, роздрукований на незареєстрованому РРО, не має фіскального номера РРО, що рівнозначно відсутності самого розрахункового документа (аналогічна позиція висловлювалася в листі ДПАУ від 12.02.2010 р. № 2833/7/7017/157 щодо неправильного зазначення або відсутності назви чи адреси господарської одиниці).Інакше кажучи,
ДПАУ пропонує застосовувати два штрафи за одну дію, що, безумовно, порушує базовий принцип притягнення до юридичної відповідальності «одне порушення — одна санкція».Слід зауважити, що це вже не перша спроба податкових органів за одну дію, яка порушує вимоги Закону про РРО, застосувати дві санкції. Так, із необхідністю доведення того, що одне порушення є підставою для застосування тільки однієї санкції, стикалися, наприклад, суб’єкти господарювання, які не роздрукували Z-звіт та не зберегли його в КОРО (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 33). Схожі проблеми виникали й у тих підприємств, щодо яких було виявлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО («Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 29). Однак якщо раніше ДПАУ усвідомлювала неправомірність
притягнення до «подвійної відповідальності за те саме порушення» і давала необхідні роз’яснення податковим органам на місцях (див. Податкове роз’яснення щодо застосування пунктів 5, 6 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», затверджене наказом ДПАУ від 14.01.2002 р. № 20), то тепер, як виглядає, цей момент виявився менш принциповим.На жаль, якщо спір про неправомірність застосування за роздрукування розрахункового документа на незареєстрованому РРО штрафу в п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) з податківцями все ж виникне, свою правоту треба буде доводити в суді. Тим, у кого подібний спір уже виник, упевненості має додати
позиція ВАСУ, згідно з якою в податкових органів відсутні правові підстави для одночасного застосування двох штрафів, — за п. 1 ст. 17 та за п. 2 ст. 17 Закону про РРО (див. ухвалу ВАСУ від 19.05.2010 р. у справі № К-22861/07).Нагадаємо також, що заборона на застосування двох санкцій за одне порушення не означає, що в разі проведення розрахункових операцій через незареєстрований РРО не буде притягнуто до
адміністративної відповідальності продавця-касира — у вигляді штрафу від 34 до 85 грн. (за повторне протягом року порушення — від 85 до 170 грн.), а посадових осіб підприємства — у вигляді штрафу від 85 до 170 грн. (за повторне протягом року порушення — від 170 до 340 грн.).
Олена Уварова
