Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Минув строк придатності: як списати товар?

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2010/№ 61
Друк
Стаття

Минув строк придатності: як списати товар?

 

Для забезпечення такої конкурентної переваги, як «постійна наявність товару в асортименті», підприємствам доводиться купувати товари «про запас». І так періодично трапляється, що не весь запас удається реалізувати до закінчення строку придатності, особливо це стосується продуктового роздробу та громадського харчування, які працюють з швидкопсувними товарами. Як правильно списати зіпсований товар в обліку, ми і поговоримо в цій публікації.

Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про захист прав споживачів

— Закон України «Про захист прав споживачів» у редакції від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Закон про неякісну продукцію

— Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14.01.2000 р. № 1393-XIV.

Закон про безпечність харчових продуктів

— Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР.

Інструкція № 69

— Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69.

Інструкція № 291

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 13.11.99 р. № 291.

П(С)БО 9

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запасів», затверджене наказом Міністерства статистики України від 20.10.99 р. № 246.

Порядок № 244

— Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.

Почнемо з того, що

продаж товарів, строк придатності яких минув, заборонено, про що прямо зазначено в п. 3 ст. 7 Закону про захист прав споживачів. І це не дивно, адже таку продукцію у Законі про неякісну продукцію (ст. 1) визначено як неякісну та небезпечну, тому ця продукція підлягає вилученню з обігу (ст. 5). Це ж випливає і зі ст. 36 Закону про безпеку харчових продуктів. У цій статті також зазначено, що знищення харчових продуктів власник здійснює за свій рахунок, для цього він укладає договір зі спеціалізованим підприємством, яке пройшло атестацію згідно з вимогами Закону про неякісну продукцію.

При встановленні факту псування слід провести

інвентаризацію (п.п. «г» п. 3 Інструкції № 69), за підсумками якої буде зрозуміло, скільки продукції необхідно вилучити з обігу.

Тепер перейдемо до облікових особливостей.

 

Податок на прибуток

Перше, що потрібно зробити щодо цього податку, — це

виключити зі складу валових витрат вартість зіпсованих товарів, оскільки останні не було використано в господарській діяльності підприємства. Причому в цьому випадку підприємству не вдасться зберегти валові витрати навіть у частині норм природного убутку, який зумовлено природними процесами, що викликають зміну кількості товару. У нашому ж випадку кількість товару не змінилася.

Якщо придбання товарів та їх псування відбулися

в межах одного звітного періоду, то бухгалтер просто не відображає таку суму в декларації з податку на прибуток у складі валових витрат.

Якщо зазначені події мали місце

в різних звітних періодах, то для зменшення раніше відображених валових витрат необхідно вартість зіпсованих товарів відобразити в четвертій графі таблиці 1 додатка К 1/1 декларації з податку на прибуток, форму якої встановлено наказом ДПАУ «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства і порядку її складання» від 29.03.2003 р. № 143. Податківці також підтримують цю точку зору (лист від 31.03.2006 р. № 6161/7/15-0317).

 

ПДВ

Невикористання зіпсованих товарів в господарській діяльності

потребує сторнування податкового кредиту з ПДВ, відображеного у зв’язку з придбанням таких товарів.

Перш ніж розглянути відображення такого коригування в декларації з ПДВ, форму якої затверджено

наказом ДПАУ «Про затвердження форми податкової декларації і порядку її складання та подачі» від 30.05.97 р. № 166, поговоримо про відображення такої операції в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, форму якого затверджено наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.

Незважаючи на те що прямої вимоги з цього приводу

Порядок № 244 не містить, ігнорувати таке коригування не варто. Адже саме Реєстр є основою для заповнення декларації з ПДВ. Інформація про коригування вноситься до Реєстру на підставі бухгалтерської довідки. Реквізити цієї довідки відображаються у графах 2–5 розділу I Реєстру. У графах 6,7 розділу I Реєстру ставиться прокреслення, а у графі 8 зі знаком «-» зазначається вартість зіпсованих товарів разом з ПДВ. Після чого ця сума розноситься за графами 9 і 10 (також зі знаком «-»).

Тепер поговоримо про декларацію. Для проведення коригування сума ПДВ зі знаком «мінус» відображається

в рядку 16.4 декларації з ПДВ з обов’язковим заповненням додатка 1. Саме так податківці рекомендували сторнувати ПДВ при псуванні товару, див. «Вісник податкової служби України», 2000, № 20, с. 30. При цьому, якщо у формі декларації (до внесення до неї змін згідно з наказом ДПАУ від 21.01.2009 № 8) допускалася можливість не відображати таке коригування у випадках, коли обидві події (придбання товару та його псування) відбувалися в одному звітному періоді, — достатньо було не показати податковий кредит у рядку 10.1, то сьогодні бухгалтеру в будь-якому разі доведеться його відобразити. Інакше кажучи, податкові наслідки з ПДВ показуємо розгорнуто: і у складі податкового кредиту за рядком 10.1, і коригування в рядку 16.4 зі знаком «-». Це пов’язано з формулюванням назви рядка 16 декларації, з якої вилучили словосполучення «попередніх періодів».

Слід зауважити, що в аналогічній ситуації, яка стосувалася придбання та повернення товару в одному періоді, представники податкових органів також говорили про розгорнуте відображення сум ПДВ (ПК у ряд. 10.1, коригування ПК у ряд. 16.4) // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 9, с. 28.

У табл. 1 наведемо приклад заповнення додатка 1. Припустимо, що вартість зіпсованого товару, придбаного ТОВ «Дружба», становить 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).

 

Таблиця 1

Фрагмент додатка 1 до декларації з ПДВ

Розділ II. Коригування податкового кредиту

грн.

№з/п

Постачальник (продавець)

Податкова накладна, за якою проводиться коригування

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

Підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість рядок 16

Обсяг поставки (без ПДВ) (+ чи -)

Сума ПДВ (+ чи -)

найменування (П. І. Б. для фізичних осіб)

індивідуальний податковий номер

дата

номер

номер

дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

ТОВ «Дружба»*

123456789012*

25.05.2010*

12*

Списання зіпсованих товарів

-1000

-200

 

Усього: сума значень рядків (16.1 + 16.2 + 16.3 + 16.4) (+ чи -)

-1000

-200

* За відсутності можливості ідентифікувати контрагента у графах 2 — 7 ставимо прокреслення.

 

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку

наднормативне псування запасів не включається до первісної вартості таких запасів, а відноситься до витрат періоду, в якому воно було встановлено (п. 14 П(С)БО 9, п. 5.7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 14).

Згідно з

Інструкцією № 291 вартість списаних товарів відображається на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Приклад

. Підприємство роздрібної торгівлі ТОВ «Лютик» придбало партію товару вартістю 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). Товар було передано в роздріб із націнкою 800 грн. До закінчення строку придатності товар не було реалізовано. В обліку підприємства буде зроблено такі записи.

 

Таблиця 2

Списання товару, строк придатності якого закінчився

№з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

1

Оприбутковано партію товару

281

631

1000

1000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

200

3

Передано товари в роздріб

282

281

1000

4

Нараховано торговельну націнку

282

285

800

Списано торговельну націнку, що припадає на зіпсований товар, методом «сторно»*

282

285

800

* Роздрібні підприємства, які ведуть облік товарів у продажних цінах, розраховують націнку наприкінці місяця за формулою згідно з п. 22 П(С)БО 9. У цьому прикладі для наочності ми опускаємо цей розрахунок.

5

Списано собівартість зіпсованого товару на витрати

947

282

1000

- 1000

6

Відсторновано податковий кредит з ПДВ

641

644

200

7

Списано суму ПДВ на витрати

947

644

200

8

Списано витрати на фінансовий результат

791

947

1200

 

Наостанок бажаємо читачам, щоб у них якомога рідше виникали ситуації, коли активи псуються без досягнення мети, для якої вони придбавалися. Однак у будь-якому разі слід знати, як діяти в таких випадках. Бажаємо успіху!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі