Щодо відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості
Лист Міністерства фінансів України від 17.03.2010 р. № 31-34000-10-27/5857
Міністерство фінансів України на запит щодо визнання у бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості повідомляє.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. № 237,
заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, визнається підприємством сумнівним боргом.З дати, на яку заборгованість банку за грошовими коштами відповідає визначенню сумнівної дебіторської заборгованості, вона має відображатися підприємством відповідно до пункту 7 зазначеного Положення (стандарту).
Заступник міністра Т. Єфименко
коментар редакції
Заборгованість банку за грошовими коштами,
що стала сумнівною, підпадає під резервування
Чимало підприємств зіткнулося із ситуацією, коли вони не можуть скористатися грошовими коштами, розміщеними на рахунках у банківських установах, унаслідок невиконання останніми доручень на переказ грошей. Зокрема, це стосується банків, де призначена тимчасова адміністрація і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Як підприємствам слід бути із заборгованістю таких проблемних банків за грошовими коштами, сповістив Мінфін у листі, що коментується.
Отже, відповідно до вимог п. 4 П(С)БО 10
поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником, має визнаватися підприємством сумнівним боргом. Щодо ситуації, яка розглядається, це означає, що з дати, на яку у клієнта банківської установи виникає невпевненість (інакше кажучи — сумнів) у поверненні грошових коштів, заборгованість банку за грошовими коштами одразу ж отримує статус сумнівної дебіторської заборгованості. А отже, така заборгованість підлягає включенню до підсумку балансу підприємства за чистою реалізаційною вартістю. Це прямо встановлено п. 7 П(С)БО 10.Для визначення чистої реалізаційної вартості
на дату балансу (дату, на яку складається баланс підприємства) обчислюється (одним із дозволених п. 8 П(С)БО 10 методів) величина резерву сумнівних боргів, за рахунок якої згодом буде списано дебіторську заборгованість у разі визнання її безнадійною. Таким чином, чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості є різницею між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості та сумою створеного резерву сумнівних боргів.Важливо підкреслити, що в Балансі (форма № 1) величина резерву сумнівних боргів, сформованого
під заборгованість банку за грошовими коштами, жодним чином не повинна потрапити до складу показника рядка 162 «резерв сумнівних боргів», оскільки тут показується виключно резерв сумнівних боргів, утворений щодо дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Для розмежування таких резервів доцільно до рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів» ввести додаткові субрахунки. До речі, про можливість застосування окремих аналітичних субрахунків до рахунка 38 для ведення обліку резервів сумнівних боргів у розрізі статей поточної дебіторської заборгованості, сумнівна частина якої забезпечена створеним резервом, Мінфін висловився в листі від 07.07.2004 р. № 31-04200-01-29/12137.Тоді, якщо, наприклад, на поточному рахунку підприємства у проблемному банку значаться грошові кошти в сумі 15000 грн. і під цю заборгованість створено резерв сумнівних боргів за кредитом спеціально введеного субрахунку 383 «Резерв сумнівних боргів під заборгованість банку за грошовими коштами» в сумі 11000 грн., то за рядком 230 «Грошові кошти та їх еквіваленти: у національній валюті» Балансу потрібно буде показати суму, що дорівнює 4 тис. грн. (15 тис. грн. - 11 тис. грн.), що якраз і є чистою реалізаційною вартістю такої заборгованості банку за грошовими коштами.
