Щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій при розрахунках підприємства з постачальником
Лист Міністерства фінансів України від 31.07.2009 р. № 31-34000-10-16/20869
Міністерство фінансів України на запит щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій при розрахунках підприємства з постачальником повідомляє.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87,
доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період, а витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.З урахуванням наведеного, якщо відповідно до законодавства та умов договору
грошовий еквівалент зобов’язання підприємства перед постачальником визначено в іноземній валюті, то в бухгалтерському обліку різниця, що виникає при погашенні зобов’язання, визнається іншими операційними доходами (витратами).Документальне оформлення операцій, пов’язаних із надходженням матеріальних цінностей, врегульовано Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2.
Заступник міністра Д. Фудашкін
коментар редакції
Якщо умовами договору грошовий еквівалент зобов’язання
визначено в іноземній валюті, то різниця, що виникла
при його погашенні, визнається іншими
операційними доходами (витратами)
Згідно зі ст. 524 ЦКУ
зобов’язання має бути виражено в грошовій одиниці України — гривні. Водночас сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Однак виконано грошове зобов’язання має бути все ж у гривнях (ст. 533 ЦКУ).Як бачимо,
чинне на сьогодні законодавство не накладає заборони на встановлення ціни договору в еквіваленті до іноземної валюти, однак воно обмежує застосування іноземної валюти як засобу платежу в розрахунках між резидентами.Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то відповідно до ст. 533 ЦКУ
сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо іншого порядку її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.Як наслідок за договором на поставку товару на умовах
відстрочення платежу, ціна якого прив’язана до курсу якої-небудь іноземної валюти, через відмінності суми заборгованості, перерахованої у гривні на дату оприбуткування товарів та на дату проведення розрахунків (погашення зобов’язання), в обліку покупця товарів (як власне і в постачальника) виникають так звані сумові різниці.Отже, за ситуації, коли за законодавством та умовами договору грошовий еквівалент зобов’язання підприємства-покупця перед постачальником визначено в іноземній валюті, Мінфін у листі, що коментується, рекомендує різницю, що виникла при погашенні такого зобов’язання,
визнавати в бухгалтерському обліку іншим операційним доходом чи іншими операційними витратами (субрахунки 719 «Інші доходи від операційної діяльності» та 949 « Інші витрати операційної діяльності» відповідно).Крім іншого, у наведеному листі Мінфін зауважує, що питанням документального оформлення операцій, пов’язаних із надходженням товарно-матеріальних цінностей, присвячено розділ 3 Методрекомендацій № 2.
Приклад.
Згідно з укладеною угодою купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу ціна товару визначається у гривнях і складає 19200 грн. (у тому числі ПДВ — 3200 грн.), що на дату укладення договору еквівалентно 2400 доларам США. Оплата товару здійснюється покупцем виходячи з еквіваленту його вартості в іноземній валюті (доларах США), перерахованої у гривні за курсом НБУ на дату проведення розрахунків.Товар відвантажено постачальником та оприбутковано покупцем 02.07.2010 р., а оплату його вартості постачальнику здійснено 09.07.2010 р.
Офіційний курс НБУ склав на:
— 02.07.2010 р. — 7,9087 грн./$;
— 09.07.2010 р. — 7,9058 грн./$.
Відображення розрахунків з постачальником при встановленні
договором грошового еквіваленту зобов’язання в іноземній валюті
| № з/п | Зміст операції | Кореспондуючі рахунки | сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Оприбутковано придбаний товар за курсом НБУ на дату виписки витратної накладної ($2000 х 7,9087 грн./$ = 15817,40 грн.) | 281 | 631 | 15817,40 |
| 2 | Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності податкової накладної) ($400 х 7,9087 грн./$ = 3163,48 грн.) | 641 | 631 | 3163,48 |
| 3 | Здійснено оплату за придбаний товар його постачальнику ($2400 х 7,9058 грн./$ = 18973,92 грн.) | 631 | 311 | 18973,92 |
| 4 | Відкориговано суму податкового кредиту з ПДВ на підставі наданого продавцем розрахунку коригування до податкової накладної ($400 х (7,9087 грн./$ - 7,9058 грн./$) = 1,16 грн.) (методом «червоне сторно») | 641 | 631 | 1,16 |
| 5 | Списано різницю в сумі заборгованості, перерахованої у гривні на дату оприбуткування товару та на дату проведення розрахунків, до складу доходів операційної діяльності ($2000 х (7,9087 грн./$ - 7,9058 грн./$) = 5,80 грн.) | 631 | 719 | 5,80 |
| 6 | Віднесено дохід на фінансовий результат | 719 | 791 | 5,80 |
