Відповідальність працівника за помилки при роботі на РРО
При роботі на РРО продавець систематично допускає помилки (не обнуляє наприкінці робочого дня касовий апарат, не забезпечує зберігання фіскальних чеків у КОРО тощо). На роботодавця, яким є фізособа-підприємець, накладаються штрафні санкції. Чи можна накласти санкції на такого працівника, щоб у майбутньому він відповідальніше ставився до виконання своїх обов’язків?
(м. Донецьк)
Якщо допущені порушення вимог законодавства про РРО є наслідком неналежного виконання працівником його трудових обов’язків, його може бути притягнуто відразу до декількох видів відповідальності.
По-перше, роботодавець може
винести такому працівнику догану, попередивши про загрозу звільнення в разі систематичного неналежного виконання ним своїх трудових обов’язків (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 59, с. 28).По-друге, працівника слід повідомити, що виявлення податковим органом порушень вимог законодавства про РРО загрожує штрафом не лише роботодавцю, а й самому працівнику. Його розмір згідно зі
ст. 1551 Кодексу про адміністративні правопорушення може скласти від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 85 грн.), а при повторному протягом року притягненні до відповідальності — від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.). Але, безумовно, притягнення працівника до адмінвідповідальності від волевиявлення роботодавця не залежить. Адмінпротокол із фіксацією правопорушення можуть скласти податківці за результатами проведення перевірки та передати його до суду, який і накладає штраф.По-третє, і, на наш погляд, цей захід повинен мати найбільш дієвий ефект, з працівника можна стягти шкоду, яку поніс роботодавець, сплачуючи штрафні санкції. Оскільки у запитанні йдеться про працівника, який виконує операції на РРО, на нього має бути покладено функції
касира з укладенням із ним договору про повну матеріальну відповідальність. Нагадаємо: посаду касира включено до Переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування у процесі виробництва (далі — Перелік), затверджений постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань та Секретаріатом Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 28.12.77 р. № 447/24. Цей документ продовжує діяти на території України відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 р. № 1545-XII (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 59, с. 26).Те, що працівник обіймає посаду продавця, не є перешкодою для її суміщення з виконанням функцій касира. Роботодавець за наявності письмово зафіксованої згоди працівника на таке суміщення повинен видати відповідний наказ. Зробити це можна, незалежно від того, хто виступає роботодавцем — юрособа чи фізична особа — підприємець.
Немає в законодавстві й обмежень на укладення фізособами-підприємцями договорів про повну матеріальну індивідуальну відповідальність зі своїми працівниками. Крім того, у зразку форми трудового договору між працівником та фізичною особою, затвердженої
наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260, прямо зазначено, що при вирішенні питань, не передбачених договором, сторони керуються загальними нормами законодавства про працю України (п. 7). Серед таких загальних положень — можливість укладення письмових договорів про повну матеріальну відповідальність з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей (ст. 1351 Кодексу законів про працю).На те, що шкода, яку завдано роботодавцю та яка підлягає відшкодуванню працівником, може полягати у сплаті штрафних санкцій, зокрема, вказувало Мінпраці в
листі від 15.02.2010 р. № 30/06/186-10 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 27, с. 22).Звертаємо також увагу: якщо працівник відмовляється добровільно відшкодувати суму шкоди, що дорівнює розміру сплачених штрафних санкцій, роботодавець може видати наказ про відшкодування шкоди шляхом відрахувань із заробітної плати працівника. При цьому відшкодування завданих збитків, якщо їх розмір становить більше ніж 20 відсотків заробітної плати працівника, здійснюватиметься поетапно, оскільки при кожній виплаті зарплати розмір відрахувань не може перевищувати 20 відсотків (
ст. 128 КЗпП).Але роботодавцю слід узяти до уваги ще один нюанс: видати наказ про відшкодування збитків шляхом відрахувань із заробітної плати працівника роботодавець може тільки у випадку, якщо
розмір шкоди не перевищує середнього місячного заробітку такого працівника. Якщо ж сума сплачених фінансових санкцій більша, стягувати шкоду доведеться через суд (ст. 136 КЗпП).Олена Уварова, юрист
