Теми статей
Обрати теми

Щодо оподаткування ПДФО отриманих фізособами доходів від продажу майнового права (права вимоги)

Редакція ПБО
Лист від 04.12.2009 р. № 6154/

Щодо оподаткування ПДФО отриманих фізособами доходів від продажу майнового права (права вимоги)

Лист Державної податкової адміністрації України від 04.12.2009 р. № 6154/У/17-0714, № 27065/7/17-0717

(витяг)

<…>

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889 (далі — Закон), яким визначено, що об’єктом оподаткування платника податку є, зокрема, доходи з джерелом походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті, в т. ч. і доходи від продажу рухомого майна (ст. 2 та ст. 12 Закону).

Рухомим майном для виконання норм Закону вважається будь-яке майно, відмінне від нерухомого (п. 1.18 та п. 1.10 ст. 1 Закону).

Відповідно до глав 12 та 13 Цивільного кодексу України

право вимоги є майновим правом.

Оскільки майнове право не є об’єктом нерухомості, то з метою оподаткування його слід розглядати як рухоме майно

.

Оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від продажу рухомого майна регламентується ст. 12 Закону, відповідно до п. 12.5 якої податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об’єктів рухомого майна є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Для оформлення договору з відступлення (продажу) права вимоги платник податку зобов’язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об’єктів рухомого майна за ставкою п. 7.1 ст. 7 (15 %)

, а нотаріус — дії щодо контролю за сплатою податку та подання інформації податковому органу в порядку, передбаченому в п. 11.3 ст. 11 цього Закону (п. 12.5 ст. 12 Закону).

Об’єктом оподаткування при продажу майнових прав в т. ч. права вимоги, <…> є фактична сума доходу, одержана від такого продажу.

Водночас повідомляємо, що у випадку,

коли право вимоги депозиту (вкладу) продається за ціною, яка нижче від основної суми (номінальної вартості) такого депозиту (вкладу), то покупець цього майнового права одержить дохід у відповідності до п.п. 4.2.9 «е» п. 4.2 ст. 4 Закону у вигляді знижки із реальної суми такого депозиту (вкладу), який підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 7.2 ст. 7 Закону (5 %). Такий платник податку зобов’язаний з урахуванням норм п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону включити суму такого доходу до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку до податкового органу з місцем своєї податкової адреси (місце постійного або переважного проживання платника податку) та сплатити податок з суми такого доходу.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до п.п. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 Закону

не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку.

Заступник голови С. Лекарь

коментар редакції

 

Продаж депозиту (вкладу): порядок обкладення
податком з доходів фізичних осіб

Ситуація, розглянута в листі, що коментується, така. Фізична особа відступила (продала) право вимоги іншій фізичній особі за депозитним договором.

Порядок оподаткування за такими операціями, на думку ДПАУ, такий.

У разі продажу майнових прав

продавець зобов’язаний сплатити 15 % з фактичної суми доходу, отриманого від такого продажу.

При цьому податковим агентом у такому випадку є нотаріус, який повинен проконтролювати сплату податку перед нотаріальним посвідченням договору (п. 12.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV).

Річ у тім, що нотаріальне посвідчення буде потрібно тільки в разі, якщо сам депозитний договір був нотаріально посвідчений. При цьому оскільки чинне законодавство обов’язкового нотаріального посвідчення таких договорів не вимагає, сторони звертаються до нотаріуса виключно зі своєї ініціативи.

Отже, якщо зазначений договір не посвідчується нотаріально, нотаріус не буде податковим агентом. У цьому випадку фізична особа — продавець буде зобов’язана подати річну декларацію та сплатити податок з доходів за ставкою 15 % з доходу, отриманого від продажу майнових прав.

Крім того, на думку ДПАУ, у разі коли право вимоги депозиту (вкладу) продається за ціною нижчою за основну суму (номінальну вартість) такого депозиту (вкладу), покупець такого майнового права отримує дохід відповідно до п.п. «е» п.п. 4.2.9 Закону № 889

у вигляді знижки з реальної суми такого депозиту (вкладу), який підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5 %. Покупець майнового права зобов’язаний включити таку суму до загального річного оподатковуваного доходу, подати річну декларацію та сплатити податок з доходів фізичних осіб.

Нагадаємо: згідно з п.п. «е» п.п. 4.2.9 Закону № 889 до оподатковуваного доходу фізичної особи включається додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також

суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки). Причому якщо додаткові блага надаються особою, яка не є роботодавцем платника податку, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням. Подарунки між фізичними особами обкладаються за ставкою 5 % згідно зі ст. 14 і 13 Закону № 889.

Головна ідея податківців полягає в тому, що суму знижки з реальної суми депозиту (вкладу) вони вважають сумою

знижки, що перевищує звичайну. Водночас, у цій ситуації з такою позицією можна і поспорити, адже цей товар є досить унікальним і специфічним, і можна говорити, що сума, за яку продано депозит (вклад), і є звичайною ціною. Отже, жодного доходу покупець майнових прав не отримує.

Однак, судячи з усього, податківці наполягатимуть на такій позиції. Варто зауважити, що «відстежити» таких покупців податківцям буде доволі важко, оскільки така операція відбувається між двома фізичними особами.

Щодо виплати депозиту (вкладу) банком його новому власнику, то ДПАУ в листі, що коментується, посилається на п.п. 4.3.23 Закону № 889. Згідно з цим підпунктом до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, основна сума депозиту (вкладу), унесеного платником податку до банку або небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податків. Отже,

незважаючи на те, що сума депозиту (вкладу) повертається не тому платнику податків, який цю суму вкладав до банку, при видачі її новому власнику сума депозиту (вкладу) не обкладається податком з доходів фізичних осіб.

Тетяна Онищенко

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі