Про оплату листка непрацездатності працівнику, який є приватним підприємцем
Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15.06.2010 р. № 2718/0/18/10-зв
Міністерство праці та соціальної політики розглянуло звернення <…> щодо виплати
допомоги по тимчасовій непрацездатності як застрахованій особі, що працює на умовах трудового договору на підприємстві, та одночасно як фізичній особі — суб’єкту підприємницької діяльності, що сплачує єдиний податок, та повідомляє.Відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням» матеріальне забезпечення та соціальні послуги призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) страхових внесків, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності і по вагітності та пологах, яка надається за основним місцем роботи та за сумісництвом.Статтею 21 КЗпП України визначено поняття трудового договору між працівником і власником підприємства, а також надано право працівнику додатково укладати трудовий договір на цьому ж або іншому підприємстві. Робота за наймом на цьому ж або іншому підприємстві відноситься до категорії — робота за сумісництвом, яка відповідно до статті 1021 КЗпП України оплачується за фактично відпрацьований час.
Пунктом 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28 червня 1993 року № 43, передбачено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності.
Законодавство про працю не дає чіткого визначення, що таке основна робота, натомість у п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту України від 29 липня 1993 року № 58, встановлено, що трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Виходячи з цього, суб’єкт господарювання (підприємець) не перебуває ні з ким у трудових відносинах, що в свою чергу не може вважатися роботою за сумісництвом за наявності основної оплачуваної роботи на умовах трудового договору.
Таким чином, якщо <…>
одночасно займається підприємницькою діяльністю та працює за трудовим договором, він має право отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи, тобто там, де знаходиться його трудова книжка, на підставі листка непрацездатності, виданого в установленому порядку; або як підприємець, що сплачує єдиний податок, у Фонді, при цьому допомога по тимчасовій непрацездатності йому буде виплачуватись починаючи з шостого дня непрацездатності, оскільки перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником за рахунок коштів підприємства (стаття 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування»).Заступник міністра В. Іванкевич
коментар редакції
Працівник, який є підприємцем, за оплатою листка непрацездатності може звернутися або до роботодавця, або до ФССТВП
У листі, що коментується, Мінпраці надало роз’яснення щодо оплати листка непрацездатності особи, яка одночасно працює на умовах трудового договору та є підприємцем-єдиноподатником.
Позиція Мінпраці
така: фізичній особі, яка є і підприємцем, який працює на єдиному податку, і найманим працівником, у разі хвороби допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується або у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) за місцем узяття на облік, або за місцем основної роботи.Позбавляючи застраховану особу права отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності і у Фонді, і за місцем роботи, Мінпраці виходить з того, що працюючій особі допомогу по тимчасовій непрацездатності одночасно може бути надано за основним місцем роботи та за сумісництвом. У свою чергу,
підприємницька діяльність не вважається сумісництвом.Аналогічні аргументи використовувало Мінпраці в попередніх роз’ясненнях щодо виплати працюючому підприємцю допомоги по вагітності та пологах (див. листи від 01.11.2006 р. № 682/020/99-06, від 17.12.2008 р. № 04-29-2507). Тільки тоді відомство вказувало на те, що жінка, яка є одночасно підприємцем і найманим працівником, має право отримати допомогу по вагітності та пологах тільки за основним місцем роботи (тобто альтернатива не надавалася).
Варто зауважити, що ми не згодні з таким підходом до оплати періоду тимчасової непрацездатності фізичної особи, яка є і підприємцем-єдиноподатником, і найманим працівником.
Підприємець-єдиноподатник, який разом із здійсненням підприємницької діяльності, працює на умовах трудового договору, фактично є двічі застрахованою особою: по-перше, як підприємець-єдиноподатник, який сплачує внески до Фонду у складі єдиного податку (11 % від суми єдиного податку), по-друге, як найманий працівник, за якого сплачуються внески до Фонду роботодавцем.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240) усі застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення з Фонду, у тому числі на допомогу по тимчасовій непрацездатності.
У зв’язку з викладеним напрошується висновок: фізична особа повинна отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності і як підприємець у Фонді (у вигляді компенсації втрати підприємницького доходу), і як найманий працівник за місцем роботи (у вигляді компенсації втрати заробітної плати). Інша справа, що відсутній механізм, який дозволяє отримати допомогу й у Фонді, і за місцем роботи. Адже підставою для надання застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності і як підприємцю, і як найманому працівнику є оригінал листка непрацездатності (ч. 1 ст. 51 Закону № 2240, п. 4.2 Порядку надходження до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності коштів, отриманих від сум єдиного податку, їх обліку та використання, затвердженого постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.09.2003 р. № 57).
Природно, що надати до двох місць одночасно оригінал листка непрацездатності не вдасться. Мабуть, це головна причина (звісно, крім економії коштів Фонду), за якою згідно з роз’ясненнями Мінпраці допомогу по тимчасовій втраті працездатності можна отримати тільки за одним місцем (або у Фонді за місцем узяття на облік, або за місцем роботи).
У такому разі не можна говорити про те, що застрахована особа не має права на отримання допомоги одночасно і як підприємець, і як найманий працівник. Як уже зазначалося, таке право передбачено Законом № 2240, але у зв’язку з прогалинами в законодавстві для осіб, які є підприємцями та працюють на умовах трудового договору, відсутній механізм отримання допомоги одночасно й у Фонді, і за місцем роботи. І допоки його немає, найімовірніше, позиція Мінпраці залишиться незмінною.
Сьогодні у працюючого підприємця є можливість вибирати, де отримати допомогу: у Фонді чи за місцем роботи. Логічно припустити, що вибір залежатиме від передбачуваного розміру допомоги. Про те, як розраховується сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомога по тимчасовій непрацездатності за місцем роботи, читайте у статті «Виплати по тимчасовій непрацездатності: порядок розрахунку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 24; як розраховується сума допомоги по тимчасовій непрацездатності підприємцю-єдиноподатнику при зверненні до Фонду, можна дізнатися з консультації «Оплата періоду тимчасової непрацездатності підприємця-єдиноподатника» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 46. Слід мати на увазі:
якщо застрахована особа за оплатою листка непрацездатності звертається до Фонду, допомога виплачуватиметься тільки з шостого дня непрацездатності. Перші п’ять днів хвороби Фонд не оплатить.Катерина Скрипкіна
