Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Єдиний соціальний внесок: як це буде…

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2010/№ 67
Друк
Стаття

Єдиний соціальний внесок: як це буде…

 

Багаторічні дебати парламентарів про введення єдиного соціального внеску увінчалися прийняттям 8 липня 2010 року Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Закон підписано Президентом України та набере він чинності з 1 січня 2011 року, за винятком окремих положень, що стосуються посвідчень застрахованих осіб, які набирають чинності з 1 січня 2014 року. Про те, які зміни очікують нас після набуття чинності цим законом, ітиметься в цій статті.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон № 2464

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

 

Основною ідеєю

Закону № 2464 є запровадження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що замінить страхові внески, які сьогодні сплачуються до чотирьох фондів соціального страхування: Пенсійного фонду (далі — ПФ), Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФТВП), Фонду соціального страхування на випадок безробіття (далі — ФБ), Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (далі — ФНВ).

З набуттям чинності

Законом № 2464, а саме з 1 січня 2011 року, нинішні платники страхових внесків до ПФ, ФБ, ФТВП та ФНВ стануть платниками єдиного соціального внеску. При цьому перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не проводитиметься.

Тепер розглянемо найбільш важливі питання, пов’язані із запровадженням єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ).

 

Що таке єдиний соціальний внесок?

Під

єдиним внеском розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464).

База для справляння ЄСВ аналогічна нинішній базі для обкладення внесками до ПФ. Оскільки сьогодні база для нарахування та утримання внесків до ПФ найбільш обширна, саме її взято за основу.

У зв’язку з тим, що

ЄСВ об’єднав у собі соціальні внески, які сплачуються сьогодні, його розмір (за винятком окремих випадків), по суті, є сумою страхових внесків, що сплачуються до фондів соціального страхування, як у частині нарахувань, так і в частині утримань. У загальному випадку розмір ЄСВ у частині нарахувань залежить від класу професійного ризику виробництва за аналогією з нині чинним розміром внеску до ФНВ. Визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, як і раніше, здійснюватиме ФНВ. Водночас для окремих платників установлено визначений розмір ЄСВ.

ЄСВ

не входить до системи оподаткування й податкове законодавство не регулює порядок його нарахування, обчислення та сплати. Це прямо зазначено в ч. 2 ст. 8 Закону № 2464.

Збір та ведення обліку ЄСВ здійснюватиме Пенсійний фонд

.

Крім того, Пенсійний фонд зобов’язаний

вести Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, який складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб і призначений для накопичення, зберігання та використання інформації про збір і ведення обліку ЄСВ, його платників та застрахованих осіб.

 

Хто є страхувальниками та застрахованими особами?

Перелік платників ЄСВ наведено в

ч. 1 ст. 4 Закону № 2464. Одні з них є застрахованими особами, інші — страхувальниками. Інформацію про страхувальників-роботодавців та застрахованих осіб їх працівникам наведемо в таблиці.

 

Страхувальники

Застраховані особи

1

2

Підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи — підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, за цивільно-правовими договорами*, а також філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, інші фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту)

Працівники — громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на умовах трудового договору (контракту)

Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами

Особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді

Працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі

Дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами

Громадяни України, які працюють на умовах трудового договору (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України)

Дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України

Громадяни України та особи без громадянства, які працюють на умовах трудового договору

* Крім цивільно-правових договорів, укладених з фізичною особою — підприємцяем, якщо роботи, що виконуються (послуги, що надаються), відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію такого підприємця.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини, що виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу

Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності

 

Що є базою для справляння ЄСВ та якими будуть розміри ЄСВ?

Базу для нарахування та утримання ЄСВ визначено у

ст. 7 Закону № 2464.

Згідно з

ч. 3 ст. 7 Закону № 2464 нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка визначається як максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом, з якої справляється ЄСВ. Зауважимо, що такий же розмір максимальної величини встановлено й для справляння соціальних внесків, що сплачуються сьогодні.

Базу нарахування ЄСВ установлено

ст. 7 Закону № 2464, а розміри ЄСВ у частині нарахувань та в частині утримань — у ст. 8 цього Закону.

Для наочності інформацію про базу та ставки ЄСВ наведемо в таблиці (див. на с. 40).

Суми ЄСВ розподілятимуться за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування пропорційно сумам ЄСВ у відсотках (таблицю з розподілу ЄСВ наведено в

п. 1 ч. 15 ст. 8 Закону № 2464).

Згідно з даними зазначеної таблиці виходить, що, наприклад, звичайні роботодавці у складі ЄСВ у частині нарахувань відраховують 33,2 % бази нарахування ЄСВ — на пенсійне страхування (до солідарної системи), 1,5 % — на соціальне страхування на випадок безробіття, 1,4 % — на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, частину, що залишилася (відсоток змінюється залежно від класу професійного ризику виробництва), — на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання. А із суми ЄСВ у частині утримань із зарплати найманих працівників 2 % бази нарахування ЄСВ іде на пенсійне страхування (до солідарної системи), 0,6 % — на соціальне страхування на випадок безробіття, 1 % — на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.

 

В якому порядку та куди сплачуватиметься ЄСВ?

Згідно з

ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники ЄСВ зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом. Базовим періодом є календарний місяць, а для роботодавців — фізосіб-підприємців та фізосіб, які забезпечуюють себе работою самостійно — календарний рік (абз. третій ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Водночас страхувальники-роботодавці

зобов’язані сплачувати ЄСВ (авансові платежі) при кожній виплаті заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум. Виняток становлять такі випадки:

— ЄСВ, нарахований на зазначені виплати, уже сплачено не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом;

— за результатами звірки платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнано переплату з ЄСВ, сума якої перевищує суму ЄСВ, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Суми ЄСВ перераховуються

одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій або натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається (продовження див. на с. 43):

 

База для справляння та ставки ЄСВ

Для роботодавців («нарахування»)

Для найманих працівників («утримання»)

об’єкт оподаткування

ставка страхового внеску в % до об’єкта оподаткування

об’єкт оподаткування

ставка страхового внеску в % до об’єкта оподаткування

1

2

3

4

Сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464)

 

Розмір страхового внеску встановлюється залежно від класів професійного ризику виробництва
(абз. 1, 2 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464)

Сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі
(абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464)

 

3,6 %
(абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону № 2464)

Для бюджетних установ — 36,3 %
(абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464)

2,85 % — для працівників-інвалідів, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС
(абз. 2 ч. 7 ст. 8 Закону № 2464)

Для роботодавців, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-спостерігачі) та бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах:
45,96 % — для працівників із числа осіб льотних екіпажів та бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах (абз. 4 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464);
страховий внесок залежно від класу професійного ризику виробництва — для інших працівників

6,1 % — для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, який дає право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу» від 16.12.93 р. 3723-XII, «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII, «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР, «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-XII, «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 р. № 2790-XII, «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV, «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III, Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-IV, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13.10.95 р. № 379/95-ВР, для льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-спостерігачів) та бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах
(ч. 9 ст. 8 Закону № 2464)

 

Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди:
8,41 % — для працюючих інвалідів;
страховий внесок залежно від класу професійного ризику виробництва — для інших працівників
(ч. 13 ст. 8 Закону № 2464);

5,3 % — для всіх працівників підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема, товариств УТОГ і УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці
(абз. 1 ч. 14 ст. 8 Закону № 2464);

Для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці:
5,5 % — для працюючих інвалідів (абз. 2 ч. 14 ст. 8 Закону № 2464);
страховий внесок залежно від класу професійного ризику виробництва — для інших працівників

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464)

 

33,2 %
(абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону № 2464);

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464)

 

2 %*
(ч. 12 ст. 8 Закону № 2464);

 

8,41 % — для інвалідів, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях
(ч. 13 ст. 8 Закону № 2464);

5,3 % — для всіх працівників підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема, товариств УТОГ і УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці
(абз. 1 ч.14 ст. 8 Закону № 2464);

5,5 % — для інвалідів, які працюють на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці
(абз. 2 ч.14 ст. 8 Закону № 2464)

Сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами
(абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464)

34,7 %
(абз. 5 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464)

Сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами
(абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464)

2,6 %
(ч. 8 ст. 8 Закону № 2464)

Сума грошового забезпечення, що виплачується військовими частинами (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464)

34,7 %
(

абз. 1 ч. 6 ст. 8 закону № 2464)

Сума грошового забезпечення, що виплачується військовими частинами
(абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464)

2,6 %
(ч. 10 ст. 8 Закону № 2464)

* Ставку ЄСВ у розмірі 2 % установлено тільки для осіб, які одержують допомогу по тимчасовій непрацездатності. Щодо ставки ЄСВ у частині утримань для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в Законі № 2464 нічого не зазначено. Однак, найімовірніше, це недогляд, а не задумка законодавця. Насмілимося припустити, що оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності так само, як і допомога по тимчасовій втраті працездатності, повинна обкладатися ЄСВ за ставкою 2 %.

 

— отримання відповідних сум готівкою;

— зарахування зарплати (доходу, грошового забезпечення) на рахунок одержувача;

— перерахування за дорученням одержувача зарплати (доходу, грошового забезпечення) на будь-які цілі;

— отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зарплати (доходу, грошового забезпечення);

— фактичне здійснення із зарплати (доходу, грошового забезпечення) відрахувань згідно із законодавством чи виконавчими документами або будь-яких інших відрахувань.

Слід зауважити, що з положень

ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 випливає, що роботодавець — юридична особа незалежно від виплати оподатковуваного доходу зобов’язаний сплатити ЄСВ не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, тоді як роботодавець — фізична особа може сплатити внески не пізніше 20 січня року, наступного за звітним. При цьому ЄСВ за себе фізичні особи — підприємці та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, повинні сплачувати щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

На наш погляд, логічнішим було б установлення як базового періоду календарного місяця для всіх роботодавців.

ЄСВ

підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями зі сплати ЄСВ зобов’язань зі сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами

зобов’язання зі сплати ЄСВ виконуються в першу чергу та мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань із виплати заробітної плати (доходу).

Суми ЄСВ повинні сплачуватися на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду

. Звертаємо увагу: для зарахування ЄСВ до відповідних територіальних органів Пенсійного фонду буде відкрито рахунки в органах Державного казначейства України. Отже, платникам для перерахування ЄСВ необхідно буде дізнатися відповідні реквізити.

Суми ЄСВ, перераховані до ПФ у визначених

Законом № 2464 пропорціях, автоматично перераховуватимуться на централізовані рахунки фондів соціального страхування не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування.

 

За якою формою потрібно буде звітувати?

Згідно з

п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платники ЄСВ зобов’язані подавати звітність з ЄСВ до територіального органу ПФ у строки, порядку та за формою, установленими ПФ за погодженням з відповідними фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у сфері статистики.

У

ч. 2 ст. 20 Закону № 2464 зазначено, що роботодавці зобов’язані подавати до ПФ персоніфіковані відомості про заробітну плату застрахованих осіб, на яку нараховано та з якої сплачено страхові внески, та інші відомості.

До запровадження подання до ПФ персоніфікованих відомостей про заробітну плату застрахованих осіб роботодавці зобов’язані подавати до територіальних органів ПФ персоніфіковані відомості про застрахованих осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, а також осіб, яких звільнено з роботи за період після подання останнього звіту з персоніфікованого обліку, у порядку, установленому ПФ за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Як бачимо, і форму, і порядок, і строки подання звітності з ЄСВ має бути встановлено Пенсійним фондом. Наразі невідомо, якою саме буде звітність з ЄСВ. Очевидно тільки, що в її складі повинні подаватися персоніфіковані відомості про заробітну плату. Чекатимемо відповідних дій ПФ.

 

Яку відповідальність передбачено за порушення законодавства про ЄСВ?

Згідно з

п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в установлені строки, вважається недоїмкою.

Порядок стягнення сум недоїмки визначено

ст. 25 Закону № 2464. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники ЄСВ зобов’язані самостійно обчислити ці внески та сплатити їх з нарахуванням пені.

Пеня

нараховується з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, наступного за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

За порушення законодавства про ЄСВ для роботодавців передбачені такі штрафи:

1)

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ — штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум;

2) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ — штраф

у розмірі 5 % донарахованої суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який її донараховано, але не більше 50 % суми донарахованого ЄСВ;

3)

за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, — штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.);

4)

за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, — штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 до 255 грн.);

5) за

несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), — штраф у розмірі 10 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум авансових платежів.

Як бачимо, види та розміри штрафних санкцій, які застосовуватимуться до платників ЄСВ, максимально наближені до тих, які сьогодні передбачені за порушення у сфері пенсійного страхування.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

За порушення законодавства про збір та облік ЄСВ посадові особи платників ЄСВ піддаватимуться адміністративним стягненням (штраф у розмірі від 340 до 510 грн.). Залишиться і адміністративна відповідальність за порушення законодавства про соціальне страхування на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а також за вчинення дій, що перешкоджають проведенню перевірок уповноваженими особами Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування.

Крім того, за ухилення від сплати ЄСВ передбачено кримінальну відповідальність (штраф у розмірі від 5100 до 8500 грн.).

Штрафи накладатимуться на страхувальників і за порушення порядку використання коштів ФБ (у розмірі наданої Фондом суми) та ФТВП (у розмірі 50 % наданої Фондом суми).

 

Хто проводитиме перевірки?

Контролюючі функції щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ виконує Пенсійний фонд.

Згідно з

п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2464 ПФ надається право проводити не частіше ніж один раз на календарний рік планову, а у випадках, передбачених законом, — позапланову перевірку на підприємствах, в установах та організаціях, у фізичних осіб — підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, отримувати необхідні пояснення, довідки та відомості (зокрема, письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. При цьому ПФ має право вилучати в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок. Порядок проведення перевірок має бути затверджено КМУ.

Щодо перевірки правильності використання страхових коштів із соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття та від нещасного випадку на виробництві, то їх проводитимуть відповідні фонди соціального страхування.

ФНВ має право також проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності, ФТВП та ФБ — перевірку достовірності відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду.

 

Як можна буде отримати допомоги з ФТВП?

Порядок отримання допомог із ФТВП зміниться. Відповідні зміни вносяться

Законом № 2464 до Закону № 2240.

На сьогодні допомоги за рахунок коштів ФТВП виплачуються застрахованим особам страхувальниками-роботодавцями в рахунок сплати страхових внесків.

Тепер фінансувати страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам будуть виконавчі дирекції відділень Фонду таким чином.

Суми допомоги перераховуватимуться ФТВП на рахунок страхувальника. Причому для цих цілей

страхувальник-роботодавець має відкрити окремий поточний рахунок у банку. Бюджетні установи відкривають окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України.

Підставою

для отримання фінансування з ФТВП буде заява-розрахунок , що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Фінансування страхувальників здійснюється

протягом десяти робочих днів після надходження такої заяви. Кошти, перераховані ФТВП на спеціальний рахунок роботодавця, має бути використано виключно для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Якщо

сума отриманих страхувальником від ФТВП страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані суми має бути повернено до робочого органу ФТВП протягом трьох робочих днів.

До ФТВП страхувальники повинні будуть надавати відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги в порядку, установленому правлінням ФТВП.

 

Що очікує на підприємців?

Фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, потрапили до числа обов’язкових платників ЄСВ.

Для фізосіб-підприємців

на загальній системі оподаткування базою обкладення ЄСВ, який вони повинні сплачувати «за себе», є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб (чистий дохід). При цьому сума ЄСВ за місяць, у якому отримано дохід, повинна бути не менше мінімального страхового внеску. Отже, обмеження щодо мінімальної суми ЄСВ діє тільки в місяцях, коли підприємець отримував дохід.

Підприємці, які працюють

на спрощеній системі оподаткування (платники єдиного та фіксованого податків), суми для нарахування ЄСВ визначатимуть самостійно. При цьому такі суми мають бути:

— не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, яка дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб,

та

— не менше мінімальної заробітної плати.

Таким чином, спрощенці за кожен місяць повинні будуть сплачувати ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Ставку ЄСВ для підприємців

, у тому числі тих, які працюють на спрощеній системі оподаткування, установлено в розмірі 34,7 % відповідної бази обкладення.

І ще один важливий момент. Із положень

ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 випливає: якщо з фізичною особою — підприємцем укладено цивільно-правовий договір, сума винагороди за таким договором не обкладатиметься ЄСВ тільки в разі, коли роботи, що виконуються підприємцем (послуги, що надаються), відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію. Як це здійснюватиметься на практиці, не зовсім зрозуміло. Річ у тім, що у свідоцтві про держреєстрацію види діяльності не зазначено. Отже, необхідний додатковий документ, щоб визначити, чи відповідають роботи, що виконуються (послуги, що надаються), видам діяльності, якими займається підприємець. Тому тут знадобляться роз’яснення Пенсійного фонду.

На завершення зауважимо, що з 1 січня 2011 року втратять чинність

Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III, а також окремі положення Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-III та Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР .

Крім того,

Законом № 2464 вноситься низка змін стосовно ЄСВ до чинних законодавчих актів.

Звертаємо увагу: у випадку якщо страхувальники до 1 січня 2011 року погасять заборгованість із сплати внесків до ФТВП, ФНВ, ФБ, що виникла до 1 липня 2010 року заборгованість зі сплати фінансових санкцій підлягає списанню.

Як бачимо, настають значні зміни у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування. Сподіваємося, що матеріал цієї статті проллє світло на пов’язані із запровадженням ЄСВ зміни, що на нас очікують.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі