Податковий облік ПДВ при приєднанні підприємств, які застосовували касовий метод
Лист Державної податкової адміністрації України від 29.10.2008 р. № 22168/7/16-1517
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <…> щодо особливостей податкового обліку податку на додану вартість операцій з поставки та придбання товарів (послуг) підприємствами, які застосовували касовий метод визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту, на момент реорганізації таких підприємств шляхом приєднання, а також додаткові матеріали по суті справи, надіслані на розгляд ДПА України листом комунального підприємства «К», і повідомляє.
Як викладено в отриманих на розгляд документах, <…> діяльність комунального підприємства «Д» припиняється шляхом приєднання до комунального підприємства «К».
Комунальне підприємство «Д» здійснювало операції з надання послуг з водопостачання і водовідведення населенню та бюджетним установам, не зареєстрованим платниками податку на додану вартість, і у зв’язку з цим використовувало касовий метод формування податкових зобов’язань та податкового кредиту (пункт 11.11 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон)).
Як визначено пунктом 1.11 статті 1 Закону,
касовий метод — це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).За передавальним актом від 01.01.2008 р. здійснювалися приймання-передача цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Д», в тому числі основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості правонаступнику комунальному підприємству «К».
Тому, враховуючи визначення «касового методу», надане пунктом 1.11 статті 1 Закону, в податковому періоді, в якому на підставі передавального акта в складі валових активів відбулася передача дебіторської та кредиторської заборгованості комунального підприємства «Д» правонаступнику комунальному підприємству «К» (січень 2008 р.)
суми податку, які були нараховані комунальним підприємством «Д» споживачам таких послуг і залишились ними не оплачені, повинні були бути включені ним до складу податкових зобов’язань, оскільки настала дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів (послуг). В цьому ж податковому періоді суми податку, що залишились не сплачені постачальникам, повинні були бути включені комунальним підприємством «Д» до складу податкового кредиту, оскільки настала дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів (послуг).Підпунктом 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону встановлено, що не є об’єктом оподаткування операції з продажу за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під продажем сукупних валових активів слід розуміти продаж підприємства як окремого об’єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов’язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації). Тобто відбувається передача валових активів однієї юридичної особи іншій юридичній особі. Компенсацією при такій передачі є набуття юридичною особою, що отримала такі активи, обов’язків юридичної особи, що їх передала. В цьому випадку — зобов’язання юридичної особи, що отримала такі активи, погасити борги (кредиторську заборгованість) юридичної особи, що ці активи передавала.
При цьому відповідно до положень абзацу п’ятого підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону у разі, якщо товари (послуги), при придбанні (виготовленні, будівництві, спорудженні) яких було сформовано податковий кредит, у подальшому починають використовуватися в операціях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону, то з метою оподаткування такі товари вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно з пунктом 1.17 статті 1 Закону низка термінів, що вживаються в цьому Законі, в тому числі і терміни «товари» та «основні фонди», розуміються у значенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (з урахуванням змін і доповнень).
Пунктом 1.6 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що товари — це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Згідно з підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 цього ж Закону під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у його господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом. Тобто основні фонди, які платник перестає використовувати в своїй господарській діяльності, втрачають статус основних фондів і набувають статусу товару.
Враховуючи викладене, в податковому періоді, в якому відбулася передача валових активів на підставі передавального акта,
комунальне підприємство «Д» (платник податку — юридична особа, що припиняється), повинен в розділі I «Податкові зобов’язання» податкової декларації з податку на додану вартість відобразити суми податкових зобов’язань, обчислені виходячи із звичайних цін (але не нижче ціни придбання) тієї частини валових активів (основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, товарно-матеріальних цінностей), при придбанні (виготовленні, будівництві, спорудженні) яких було сформовано податковий кредит.Таким чином,
комунальне підприємство не має права на включення до складу податкового кредиту сум вхідного податку на додану вартість за кредиторською заборгованістю комунального підприємства та не визначатиме податкові зобов’язання з послуг водопостачання та водовідведення на одержану оплату від населення та бюджетних установ за заборгованістю за минулі періоди, оскільки податковий кредит та податкові зобов’язання з цих операцій повинні були бути визначені комунальним підприємством «Д» на момент передачі за передавальним актом дебіторської та кредиторської заборгованості.Повідомляючи про викладене, Державна податкова адміністрація України зобов’язує <…> встановити контроль за правомірністю включення сум податку до складу податкового кредиту, повнотою визначення сум податкових зобов’язань та розрахунків з бюджетом.
Заступник голови С. Чекашкін
