Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Злиття та приєднання: юридичний аспект

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2010/№ 68
Друк
Стаття

Злиття та приєднання: юридичний аспект

 

Основною тенденцією розвитку сучасного світу, або як зараз модно говорити — парадигмою, стала глобалізація. Хтось є її затятим супротивником, хтось вважає абсолютно необхідним та безповоротним процесом. Як би там не було, але сьогодні можна знайти прояви «інтеграції та уніфікації» в найрізноманітніших сферах. Бізнес — не виняток. Цілі та завдання можуть бути різними, але вирішуються вони часто саме шляхом злиття та поглинання. Юридичній природі таких процесів присвячено цю статтю.

Ніна КОСТЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Один із недавніх тематичних номерів газети «Податки та бухгалтерський облік» (2010, № 58) було присвячено особливостям здійснення такої форми реорганізації юрособи, як перетворення. Нагадаємо: відповідно до

ч. 1 ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті передачі всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам. Форми такого припинення — злиття, приєднання, поділ, перетворення. Сьогодні докладно зупинимося на особливостях здійснення злиття та приєднання.

 

Злиття та приєднання: загальна характеристика

Злиття

— форма реорганізації юридичної особи, що передбачає припинення двох або більше юридичних осіб (правопопередників) з переданням усього їхнього майна (прав і обов’язків) та особистих немайнових прав новій юридичній особі (правонаступнику), яка утворюється в результаті здійснення цієї форми реорганізації.

Організаційно-правова форма новоутвореної юридичної особи може відрізнятися від форм юридичних осіб — попередників, якщо законодавство не містить спеціальних застережень щодо цього питання.

Відносно злиття акціонерних товариств новий

Закон про АТ запровадив обмеження, якого раніше в законодавстві України не було: згідно з абзацом другим ч. 1 ст. 83 Закону про АТ акціонерне товариство може брати участь у злитті тільки з іншим акціонерним товариством.

Приєднання

— форма реорганізації, за якої одна або декілька юридичних осіб приєднуються до іншої, внаслідок чого до останньої переходять усі майнові права та обов’язки суб’єктів господарювання, що приєдналися.

Щодо акціонерних товариств чинне законодавство знову ж таки встановлює обмеження: згідно з

абзацом другим ч. 1 ст. 84 Закону про АТ акціонерне товариство може приєднатися тільки до іншого акціонерного товариства.

У цілому можна говорити про те, що послідовність дій при здійсненні всіх форм реорганізації — злиття, приєднання, поділу та виділення — практично аналогічна. У всіх випадках вона включає такі етапи:

1) прийняття рішення про реорганізацію та визначення того, в якій формі вона проходить;

2) здійснення необхідних організаційних заходів комісією з реорганізації;

3) підготовка установчих документів або змін до них для юридичної особи — правонаступника;

4) державна реєстрація припинення старих юридичних осіб та утворення нових.

Крім того, нагадаємо: при реорганізації, у тому числі яка проводиться шляхом злиття чи приєднання, акціонерні товариства повинні провести низку додаткових, порівняно із загальною процедурою реорганізації, заходів, передбачених

Положенням про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 30.12.98 р. № 221 (витяг див. на с. 39).

Основною особливістю при злитті та приєднанні, якщо порівнювати процедуру їх здійснення з процедурою перетворення, є необхідність волевиявлення на проведення цієї процедури з боку не однієї, а двох або більше юридичних осіб. Тому рішення про проведення відповідного виду реорганізації — чи то злиття, чи то приєднання — має прийматися кожною юридичною особою, яка бере в ній участь. Крім того, ця процедура передбачає необхідність укладення договору про злиття або приєднання, в якому застерігаються порядок та умови проведення реорганізації, порядок формування статутного фонду та визначення в ньому часток учасників господарського товариства — правонаступника.

Основна складність, яка виникає при проведенні реорганізації госптовариства у формі злиття чи приєднання, полягає саме у визначенні розміру часток учасників юридичних осіб, що існували раніше, в юридичній особі — правонаступнику. Розмір статутного фонду юридичної особи — правонаступника визначається виходячи з даних передавального акта, в якому відображаються всі активи та пасиви юридичних осіб, що беруть участь в реорганізації. Саме передавальний акт є підтвердженням розміру статутного фонду при державній реєстрації юридичної особи, якщо законодавство висуває вимоги до його мінімального розміру. Відповідно, залежно від пропорції, в якій юрособи-попередники сформують статутний фонд нової юридичної особи при злитті, або пропорції, яку складуть чисті активи юрособи, що приєднується до іншої юрособи, відносно чистих активів останньої, повинні визначатися частки учасників у статутному фонді юридичної особи — правонаступника.

Так, наприклад, вартість чистих активів

підприємства А становить 100 тис. грн. Учасниками підприємства А є дві фізичні особи, розмір частки учасника Х у статутному фонді складає 60 відсотків, учасника У — 40 відсотків. Вартість чистих активів підприємства Б, в якому тільки один учасник Z, становить 50 тис. грн. Розмір чистих активів підприємства В, утвореного в результаті злиття підприємств А і Б, — 150 тис. грн. Частки учасників у підприємстві В будуть, відповідно, такими: учаснику Х належатиме 40 відсотків статутного фонду (100 : 150 х 0,6), учаснику В — 27 відсотків (100 : 150 х 0,4), учаснику Z — 33 відсотки (50 : 150).

 

Злиття та приєднання: деякі нюанси

Як можна побачити із загальної характеристики злиття та приєднання, різниця між цими двома видами реорганізації полягає в тому, що в разі злиття підприємств вони обидва (або більше, якщо у злитті брала участь більша кількість юросіб) припиняють своє існування з переходом їх прав та обов’язків до нової юрособи, при приєднанні — припиняє існування тільки та юрособа, яка приєднувалася до іншої.

Слід пам’ятати, що в деяких випадках, спеціально передбачених законодавством,

злиття чи приєднання може вважатися концентрацією суб’єктів господарювання та потребувати отримання дозволу Антимонопольного комітету України. Так, згідно із Законом України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III концентрацією визнається злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого, якщо:

1) сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому:

вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року у кожного, та

вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року;

2) частка на певному ринку товару будь-якого учасника концентрації або сукупна частка учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує 35 відсотків, та концентрація відбувається на цьому чи суміжному з ним ринку товару.

При розрахунку обсягів реалізації товарів учасників концентрації використовується сума доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням суми податку на додану вартість, акцизного збору, інших податків або зборів, базою для оподаткування в яких є оборот, за останній фінансовий звітний рік, що передував поданню заяви. Кошти, отримані від реалізації товарів у межах однієї групи суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю, якщо такий облік ведеться, не враховуються.

Порядок отримання дозволу передбачено

Положенням про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.02.2002 р. № 33-р.

У разі проведення злиття

ліцензію та інші дозвільні документи новій юрособі доведеться отримувати заново в загальному порядку (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III, ч. 7 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV). При приєднанні все залежить від того, якій із юросіб — учасників цього процесу було видано дозвільний документ. Якщо документ видавався юрособі, до якої здійснюється приєднання, дозвільний документ переоформляти не потрібно.

У частині трудових відносин слід зазначити, що згідно зі

ст. 36 КЗпП при реорганізації (шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору продовжується. Сама по собі реорганізація не є підставою для звільнення (ч. 3 ст. 36 КЗпП, абз. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9). Підстава для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за п. 1 ст. 40 КЗпП може з’явиться тільки у випадку, якщо перетворення супроводжується змінами в організації виробництва та праці, зокрема, викликало необхідність скорочення чисельності або штату працівників. У цьому випадку працівнику необхідно запропонувати переведення на іншу роботу (якщо така можливість є). Якщо він відмовиться від переведення, його може бути звільнено, але про майбутнє звільнення його слід попередити за 2 місяці до розірвання договору.

Питання, що викликає дискусії на практиці: якими мають бути наслідки визнання злиття чи приєднання, що відбулося, недійсним?

По-перше, слід зауважити, що недійсними можуть визнаватися окремі дії, які здійснюються у процесі злиття або приєднання (прийняття рішення про реорганізацію з порушенням законодавчих вимог, укладення договору про реорганізацію, державна реєстрація припинення юрособи або створення нової юрособи), але не реорганізація в цілому.

На жаль, у чинному законодавстві немає чітких приписів, що розкривають порядок оскарження реорганізації. Не склалася поки що й узгоджена судова практика, на яку можна було б сміливо орієнтуватися в цьому питанні. У результаті на практиці заявляються вимоги про визнання реорганізації в цілому недійсною, про визнання окремих дій незаконними, про визнання недійсними окремих актів, що приймаються в ході реорганізації, про скасування державної реєстрації юридичних осіб, утворених у результаті реорганізації. Зазначені вимоги заявляються як окремо, так і одночасно всі разом.

На нашу думку, визнання недійсним рішення про проведення реорганізації повинно спричинити всі зазначені вище правові наслідки без заявлення окремих вимог. Але, наприклад, визнання договору про злиття недійсним ще не означає, що є підстави для визнання незаконним рішення про проведення злиття.

Якщо на момент подання відповідної позовної заяви до суду державну реєстрацію нових юридичних осіб, що створюються в результаті реорганізації, ще не проведено, суд може за своєю ініціативою або за клопотанням позивача вжити заходів щодо забезпечення позову та заборонити здійснювати держреєстрацію створених у результаті реорганізації юридичних осіб до розгляду справи по суті.

Крім того, на наш погляд, автоматичного визнання правочинів недійсними недійсність злиття спричинювати не повинна. Щодо кожного окремого правочину це питання має розглядатися окремо.

Що стосується відновлення юросіб-попередників, то в цьому питанні склалися дві протилежні позиції. Кожна з них може знайти підтримку в суді. Прихильники першої з них вказують на неможливість відновлення існування юридичних осіб — попередників, підкреслюючи, що визнання недійсною реорганізації не може бути підставою для цього. Однак у цьому випадку в украй невигідному становищі опиняються як кредитори таких юридичних осіб (вони не можуть пред’явити своїх вимог ні до юрособи-попередника, ні до юрособи-правонаступника), так і їх учасники, корпоративні права яких припиняються. Тому обґрунтовується логічність та доцільність відновлення існування юридичних осіб — попередників юрособи, реорганізацію якої було визнано недійсною. При такому розвитку подій усе майно, передане правонаступникам, має бути повернене юрособі-попереднику, її державну реєстрацію має бути відновлено.

 

Характеристика

Злиття

Приєднання

Суть операції

Процес, у результаті якого два і більше підприємств створюють нове, при цьому всі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до нової юридичної особи, яка утворюється в результаті злиття

Форма реорганізації, коли одна або декілька юридичних осіб приєднуються до іншої

Обсяг правонаступництва

Права та обов’язки юридичних осіб, які беруть участь у злитті, повністю переходять до юрособи-правонаступника

При приєднанні припиняє існування юридична особа, яка приєднується (або декілька осіб), а особа, до якої приєднуються, на додаток до своїх прав та обов’язків набуває права та обов’язки приєднуваної особи (осіб)

Документ, яким оформляється перехід прав та обов’язків до юрособи-правонаступника

Передавальний акт, який повинен містити положення про правонаступництво за всіма зобов’язаннями реорганізованої юридичної особи щодо всіх кредиторів та боржників, уключаючи й зобов’язання, що оскаржуються сторонами

Момент, з якого реорганізація вважається завершеною

Унесення до Єдиного державного реєстру запису про створення нової юридичної особи та припинення юридичних осіб, реорганізованих у формі злиття

Унесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про припинення діяльності приєднаної юридичної особи. У цей момент відбувається перехід прав та обов’язків юр особи, що приєднується, до юрособи-правонаступника

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі