Теми статей
Обрати теми

Злиття та приєднання: процедурні питання

Редакція ПБО
Стаття

Злиття та приєднання: процедурні питання

 

У діяльності суб’єктів господарювання можуть виникати найрізноманітніші ситуації, які потребують зміни форми ведення бізнесу. Іноді доцільно об’єднати зусилля для досягнення спільної мети. Тоді підприємства вдаються до таких форм реорганізації, як злиття та приєднання. Порядок їх здійснення розглянемо в цій статті.

Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

і. Прийняття рішення про злиття/приєднання

Відповідно до

ч. 1 ст. 106 і ч. 2 ст. 109 ЦКУ рішення про злиття або приєднання юридичної особи може бути прийнято:

а) учасниками юридичної особи;

б) органом юридичної особи, уповноваженим на це установчими документами;

в) судом;

г) відповідним органом державної влади.

Слід зауважити, що в

ч. 1 ст. 59 ГКУ перелік суб’єктів, уповноважених на прийняття рішення про злиття, приєднання або реорганізацію юридичної особи, наведено дещо в іншій формі. Відповідно до неї суб’єкт господарювання може бути реорганізований:

а) за рішенням власника (власників);

б) за рішенням уповноваженого власником (власниками) органу;

в) за рішенням засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників;

г) за рішенням суду у випадках, передбачених

ГКУ.

Якщо рішення про злиття/приєднання приймається учасниками або ж органом юридичної особи таке злиття або приєднання вважається добровільним

.

Як бачимо,

ЦКУ серед суб’єктів, уповноважених ініціювати добровільне злиття або приєднання, називає учасників юрособи та орган юридичної особи, за яким відповідні повноваження закріплено установчими документами. Водночас відомо, що учасники господарських товариств вирішують питання управління ним через участь у вищому органі товариства — загальних зборах учасників (ч. 2 ст. 97 ЦКУ).

Управління здійснюється через органи товариства (у тому числі загальні збори), тоді як участь в управлінні полягає, головним чином, у праві на участь та голосування на загальних зборах. Право на голосування можна реалізувати, беручи участь у зборах та голосуванні особисто або делегуючи ці права представнику (вони підтверджуються довіреністю) (див.

постанову ВГСУ від 14.10.2009 р. № К39/167-09).

Самостійно, поза загальними зборами, учасник або декілька чи навіть усі учасники прийняти рішення про добровільне злиття або приєднання не можуть.

Інше тлумачення співвідношення наведених положень як таких, що надають, з одного боку, право приймати рішення про добровільну реорганізацію загальним зборам учасників (під «учасниками» у

ст. 106 ЦКУ, відповідно, маються на увазі саме їх загальні збори), а з іншого — дають господарським товариствам можливість закріпити повноваження приймати рішення про реорганізацію за виконавчим органом товариства (маючи його на увазі під «уповноваженим органом юридичної особи»), також суперечитиме вимогам чинного законодавства.

На підтвердження цього наведемо конкретні приписи

ЦКУ.

Вищим органом управління в ТОВ, АТ, ТДВ (товаристві з додатковою відповідальністю), у повних та командитних товариствах є загальні збори учасників (

ст. 145, 151, 159 ЦКУ).

Відносно виробничого кооперативу також передбачено, що вищим органом управління в ньому є загальні збори кооперативу (

ч. 1 ст. 164 ЦКУ, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-ІV).

Оскільки будь-яка з форм реорганізації юрособи спричинює істотну зміну її правового статусу, цілком обґрунтовано, що рішення про її проведення належить до компетенції вищого органу управління юридичної особи. Так, для господарських товариств відповідні приписи закріплено в

ч. 2 ст. 19 Закону про госптовариства, згідно з якою реорганізація товариства здійснюється за рішенням вищого органу товариства. Цей припис деталізується щодо окремих видів госптовариств. Аналогічні приписи законодавство встановлює і для юросіб інших організаційно-правових форм. В узагальненому вигляді наводимо цю інформацію в таблиці.

 

Організаційно-правова форма юрособи

Вимоги до прийняття рішення про злиття або приєднання

Нормативний акт

1

2

3

Акціонерне товариство

До виняткової компетенції загальних зборів акціонерів належить прийняття рішення про припинення АТ. Оскільки припинення юрособи та утворення нової спричинюють такі форми реорганізації, як злиття, поділ, приєднання та перетворення, то для їх проведення необхідне прийняття рішення загальними зборами. Новий Закон про АТ до виняткової компетенції загальних зборів АТ також відносить прийняття рішення про виділення та припинення (у тому числі злиття та приєднання) товариства.Рішення про реорганізацію АТ приймається більш ніж трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості

П. «і» ч. 5 і ч. 6 ст. 41 Закону про госптовариства, п. 21 ч. 2 ст. 33 Закону про АТ

Товариство з обмеженою відповідальністю

Прийняття рішення про припинення ТОВ є повноваженням загальних зборів учасників ТОВ.

У ТОВ для прийняття рішення про злиття або приєднання буде достатньо простої більшості голосів

П. «і» ч. 5 ст. 41 і ч. 1 ст. 59 Закону про госптовариства

Товариство з додатковою відповідальністю

Прийняття рішення про припинення ТДВ є повноваженням загальних зборів учасників

Ч. 4 ст. 151 ЦКУ, ч. 3 ст. 65 Закону про госптовариства

Колективне сільськогосподарське підприємство

Злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення підприємства проводяться за рішенням загальних зборів його членів

Ч. 1 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.92 р. № 2114-ХІІ

Споживче товариство

Реорганізація споживчого товариства проводиться за рішенням загальних зборів його членів

Ч. 1 і 2 ст. 18 Закону України «Про споживчу кооперацію» від 10.04.92 р. № 2265-ХІІ

Сільськогосподарський кооператив

Питання про реорганізацію кооперативу вирішують загальні збори його членів

Ч. 1 ст. 14 і ч. 1 ст. 37 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.97 р. № 469/97-ВР

Кредитна спілка

Реорганізація кредитної спілки здійснюється за рішенням вищого органу управління.

Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про припинення її діяльності вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше ніж 75 відсотків членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах

Ч. 2 ст. 9 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р. № 2908-ІІІ

Кооператив

Прийняття рішення про реорганізацію кооперативу — компетенція загальних зборів членів цього кооперативу.

Рішення загальних зборів членів кооперативу про реорганізацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше ніж 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах

Ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-ІV

Профспілка

Рішення про реорганізацію профспілки приймається з’їздом, загальними зборами згідно зі статутом (положенням) профспілки

Ч. 2 ст. 18 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 р. № 1045-ХІV

Банки

Реорганізація банку здійснюється добровільно за рішенням його власників

Ч. 1 ст. 26 Закону Україні «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III

 

Усі наведені приписи мають імперативний характер і від них не можна відійти у статуті чи в інших установчих документах, змінивши компетенцію органів юрособи.

Ураховуючи викладене, можна зробити висновок, що для господарських товариств рішення про добровільне злиття або приєднання може бути прийнято тільки вищим органом управління, а саме загальними зборами учасників.

Стаття 106 ЦКУ, мабуть, повинна тлумачитися як можливість існування інших організаційно-правових форм, в яких, якщо це буде прямо передбачено законодавством, рішення про реорганізацію можуть приймати учасники без об’єднання їх у загальні збори.

Якщо ж рішення приймається судом або відповідним органом державної влади, ідеться про примусове злиття або приєднання. Примусова реорганізація, у тому числі злиття та приєднання, можливі тільки у випадках, прямо передбачених законом.

Варто зауважити, що

ГКУ не передбачає випадків, коли реорганізація можлива за рішенням суду. Серед фахівців навіть висловлюється думка, що оскільки норми ГКУ для суб’єктів господарювання є більш спеціальними порівняно з положеннями ЦКУ, які стосуються всіх юридичних осіб, фактично виходить, що примусова реорганізація суб’єкта господарювання в межах чинного законодавства здійснюватися не може, оскільки випадки, коли суд може прийняти відповідне рішення, у ГКУ не названі. Немає і вказівки на суб’єктів, які могли б ініціювати подібний процес. За органами податкової служби таке право, зокрема, не закріплено.

Більше того, на наш погляд, суд або орган державної влади не можуть зобов’язати учасників або ж орган юридичної особи прийняти рішення про злиття або поділ. Суд може лише покласти обов’язок, якщо для цього є достатні підстави, розглянути питання про можливе злиття або поділ.

Слід зазначити, що

якщо буде порушено порядок проведення загальних зборів, рішення про злиття або приєднання буде визнано недійсним (див. постанову ВГСУ від 15.07.2009 р. № К9/001-09).

Нагадаємо: загальні збори господарського товариства будуть повноважними тільки за умови, що для участі в них зареєстровані учасники, які сукупно володіють не менше ніж 60 відсотками голосів. Унести ж питання про злиття чи приєднання товариства до порядку денного загальних зборів можуть як самі учасники, так і виконавчий орган у загальному порядку, передбаченому

Законом. Так, для закритих та відкритих акціонерних товариств (які ще не стали приватними та публічними) у цьому випадку діють правила, передбачені ч. 2 ст. 43 Закону про госптовариства. Відповідно до неї будь-який акціонер має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніше ніж за 30 днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом товариства. Пропозиції акціонерів, які володіють більш ніж 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов’язково. Рішення про зміни в порядку денному має бути доведене до відома всіх акціонерів не пізніше ніж за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому статутом.

У приватних та публічних АТ, що діють уже за новим

Законом про АТ, порядок денний формує наглядова рада, але якщо в ньому немає питання про злиття або приєднання АТ, то, наприклад, пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно володіють 5 і більше відсотками простих акцій, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного (ст. 38).

Для ТОВ правило дещо інше: будь-який учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вимагати розгляду питання на загальних зборах з однією лише умовою — це питання має бути ним заявлено не пізніше ніж за 25 днів до початку зборів (

ч. 3 ст. 60 Закону про госптовариства).

Вимог до змісту рішення про приєднання або злиття законодавство не містить. Основна умова — включення до нього всіх необхідних для подальшої процедури відомостей. Так, рішення повинне містити вказівку на те, що проводиться реорганізація товариства у формі злиття чи приєднання, називати юридичних осіб, які беруть участь у реорганізації, юридичну особу, яку буде створено в результаті злиття чи приєднання, установлювати склад комісії з реорганізації юрособи із зазначенням ІПН членів цієї комісії (примірну форму рішення про приєднання наведено у кінці статті; як приклад розглянуто ситуацію, коли ЗАТ, яке не має наміру проводити свою діяльність у відповідність до нового

Закону про АТ, з цією метою приєднується до ТОВ). Це мінімальний необхідний набір інформації, яку слід включити до рішення про проведення злиття чи приєднання. Інакше — держреєстратор у подальшому відмовить у розгляді документів, поданих для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи (абз. шостий ч. 7 ст. 34 Закону № 755).

До рішення про злиття чи приєднання доцільно також включити інформацію про порядок та строки реорганізації, у тому числі про порядок та строки заявлення вимог кредиторами (

абз. перший ч. 2 ст. 105 ЦКУ). Ці питання можна врегулювати й у подальшому окремим документом, але його також має бути оформлено рішенням загальних зборів.

Крім того,

проведення злиття чи приєднання потребує також укладення договору про злиття чи приєднання відповідно (приклад такого договору наведено у кінці статті).

Згідно з

абз. другим ч. 2 ст. 105 ЦКУ функції комісії з припинення юрособи може бути покладено на її орган управління (виконавчий орган господарського товариства). Але це не обов’язкова умова. Комісія може бути сформована і з інших осіб, зокрема, з учасників товариства або будь-яких третіх осіб.

Як зазначено в

ч. 3 ст. 34 Закону № 755, у разі припинення юрособи шляхом злиття або приєднання рішення про припинення юрособи підписується уповноваженими особами юридичної особи або юридичних осіб, які припиняються, та юридичної особи — правонаступника.

Рішення про реорганізацію має бути викладено українською мовою (

ч. 1 ст. 8 Закону № 755).

 

II. Робота комісії з реорганізації юрособи

Комісія з реорганізації юрособи повинна виконати деякі організаційні заходи. Їй, зокрема, необхідно:

— провести інвентаризацію майна;

— забезпечити опублікування інформації про реорганізацію;

— довести до відома кредиторів інформацію про реорганізацію;

— розглянути вимоги кредиторів та прийняти рішення щодо їх задоволення або відхилення;

— учинити низку інших дій, необхідних для здійснення реорганізації.

Розглянемо докладніше порядок виконання зазначених заходів.

Як уже зазначалося, розглядаючи порядок здійснення заходів щодо перетворення юридичної особи (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 58), а в цій частині повноваження комісії дуже схожі, формулювання

ч. 3 ст. 105 ЦКУ про те, що до комісії з моменту її призначення (тобто з моменту прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників) переходять повноваження з управління справами юридичної особи, викликає суперечливе тлумачення на практиці в питанні про межі цих повноважень та їх співвідношення з повноваженнями інших органів юридичної особи. Тому найдоцільніше врегулювати питання про межі повноважень комісії з реорганізації юрособи в самому рішенні про злиття чи приєднання, в якому загальні збори учасників можуть вказати, якими функціями наділяє комісію, а які повноваження залишає за виконавчим органом (постанова ВГСУ від 11.04.2007 р. у справі № 266/5-231). Це дозволить уникнути в майбутньому спорів про те, чи була комісія наділена достатнім обсягом повноважень при здійсненні тієї чи іншої дії.

Важливо також пам’ятати, що

загальні збори учасників мають право змінити склад комісії з реорганізації юрособи або у будь-який момент покласти її функції на виконавчий орган юрособи. Крім того, загальні збори учасників не обмежені в повноваженні скасувати рішення про реорганізацію до моменту, поки не внесено запис про ліквідацію старої юрособи. (див. п. 4 листа Держкомпідприємництва від 07.07.2005 р. № 5486 // «Податки та бухгалтерський облік, 2005, № 73).

Починає свою роботу комісія з

повідомлення державного реєстратора про прийняття рішення про реорганізацію юридичної особи у формі злиття або приєднання. Так, згідно з ч. 1 ст. 105 ЦКУ державного реєстратора має бути негайно повідомлено про прийняття рішення про реорганізацію для внесення ним відповідній інформації до Єдиного держреєстру. Оскільки конкретний строк, протягом якого необхідно повідомити держреєстратора, законодавство не встановлює, його слід зазначити в рішенні загальних зборів про проведення злиття чи приєднання.

На комісію з реорганізації юридичної особи покладено обов’язок не лише повідомити держреєстратора про прийняте рішення, а й опублікувати відповідне оголошення в друкованому виданні; процедурно вони об’єднані воєдино.

Закон № 755

вимагає, щоб держреєстратору для внесення до Єдиного держреєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі реорганізації, було подано два документи (ч. 1 ст. 34 Закону № 755):

а) нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) про реорганізацію юридичної особи;

б) документ, що підтверджує внесення плати за опублікування повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) рішення про реорганізацію юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (51 грн.). Засіб масової інформації, в якому здійснюється опублікування, — «Бюлетень державної реєстрації» (див. також

лист Держкомпідприємництва від 16.08.2004 р. № 5530).

Вимагати інші документи для внесення відповідного запису до Єдиного держреєстру державний реєстратор не має права

.

Зазначені документи може бути надіслано поштою або подано учасником товариства або ж головою комісії з реорганізації чи іншою уповноваженою особою. Учаснику необхідно буде надати держреєстратору паспорт, а голові комісії чи іншій уповноваженій особі, крім паспорта, необхідно також надати документ, що підтверджує його повноваження. Це, зокрема, може бути протокол загальних зборів учасників, якими було призначено комісію з реорганізації.

Документи, що подаються держреєстратору, повинні містити відомості, необхідні для включення в спеціалізоване друкарське видання

(ч. 7 ст. 22 Закону № 755):

— найменування юридичної особи;

— ідентифікаційний код юрособи;

— місцезнаходження юридичної особи;

— підставу для прийняття рішення про злиття чи приєднання;

— дату призначення та відомості про комісію з реорганізації;

— порядок та строк заявлення кредиторами вимог до юридичної особи, яка припиняється (у разі злиття це юрособи, які беруть у ньому участь; у разі приєднання — юридична особа, яка входить до складу іншої та припиняє своє існування).

З моменту внесення до Єдиного держреєстру запису про прийняття рішення про реорганізацію юрособи заборонено

(ч. 2 ст. 35 Закону № 755):

— реєструвати зміни до установчих документів юрособи, щодо якої прийнято рішення про реорганізацію;

— вносити зміни до Єдиного держреєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи;

— проводити державну реєстрацію юрособи, засновником (учасником) якої є юрособа, щодо якої прийнято рішення про реорганізацію.

Окремо повідомляти органи державної податкової служби, органи Пенсійного фонду та фондів соціального страхування про те, що товариством прийнято рішення про реорганізацію у формі злиття чи приєднання, не потрібно

. Відповідну інформацію їм передає державний реєстратор.

Отримання інформації про злиття чи приєднання, що проводиться, може стати підставою:

для позапланової виїзної податкової перевірки (п. 6 ч. 6 ст. 111 Закону № 509);

— документальної перевірки правильності обчислення та сплати страхових внесків з боку органів Пенсійного фонду (

п. 5.1 Порядку взяття на облік і зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців як платників страхових внесків, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.10.2006 р. № 14-4), Фонду страхування на випадок безробіття (п. 3.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходжень до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженої наказом Мінпраці від 18.12.2000 р. № 339), Фонду страхування від нещасних випадків (п. 3.13 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 р. № 36), Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (п. 15.3 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 р. № 38).

Комісія з реорганізації юрособи також повинна особисто письмово повідомити кожного виявленого кредитора юрособи

про те, що прийнято рішення про реорганізацію в формі злиття чи приєднання (див. абз. другий ч. 4 ст. 105 і ч. 2 ст. 109 ЦКУ). Строк, протягом якого необхідно повідомити виявлених кредиторів про прийняття рішення про реорганізацію юрособи, законом не визначено, його доцільно вказати в самому рішенні про злиття чи приєднання.

Якщо активи юрособи перебувають у податковій заставі, то одночасно з поданням документів держреєстратору необхідно також повідомити податковий орган про прийняте рішення (

п. 13.2 ст. 13 Закону № 2181). Закон також вимагає одночасно з таким повідомленням надати податковому органу план реорганізації. Як правило, для виконання цієї вимоги достатньо подати копію рішення загальних зборів про реорганізацію.

Комісія, як і в разі проведення перетворення, повинна провести

інвентаризацію майна юридичної особи, яка проходить реорганізацію. У разі злиття проводиться інвентаризація майна обох юридичних осіб, при приєднанні — тієї юрособи, яка приєднується.

Інвентаризація проводиться відповідно до

Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69.

У випадках, передбачених законодавством, комісія повинна

організувати проведення незалежної оцінки майна юрособи, яка проходить реорганізацію. Це, зокрема, випадки реорганізації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (абз. третій ч. 2 ст. 7 Закону про оцінку майна). Крім того, необхідність проведення незалежної оцінки майна може бути передбачена самим рішенням про злиття чи приєднання.

Важлива частина роботи комісії —

розгляд заявлених вимог кредиторів.

Кредитори можуть заявляти свої вимоги протягом строку, який визначено в рішенні про реорганізацію. Цей строк не може бути менше ніж два місяці з дня опублікування повідомлення про реорганізацію юридичної особи (

абз. перший ч. 4 ст. 105 ЦКУ). Кредитори можуть заявляти до задоволення вимоги як за зобов’язаннями, строк виконання яких уже настав, так і тих, за якими тільки має настати. Виняток, нагадаємо, становлять кредитори банків. Вони не мають права вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язань (див. лист Асоціації українських банків від 27.08.2009 р. № 01/02-09/0616).

Комісія повинна розглянути кожну заявлену вимогу кредитора, у тому числі вимоги про дострокове виконання або припинення зобов’язань, і за кожною з них прийняти рішення про їх задоволення чи відхилення. Якщо комісія відхиляє вимоги кредитора, він може оскаржити відмову в суді. Відповідачем у такій справі є юридична особа, реорганізація якої проводиться, а не комісія з реорганізації. Як захід щодо забезпечення своїх позовних вимог кредитор може просити суд припинити процедуру реорганізації. Однак якщо він цього не робить або суд відмовляє в задоволенні такого клопотання, унаслідок чого процедуру реорганізації буде завершено в установленому порядку, це не припиняє зобов’язань ліквідованої в результаті реорганізації юридичної особи. Відповідачем у справі стає юрособа-правонаступник.

Водночас головне, про що слід пам’ятати:

реорганізація юридичної особи не припиняє її зобов’язань. Тому незадоволені вимоги кредитори можуть пред’явити вже новоствореній юрособі, яка є правонаступником юрособи-боржника (див., наприклад, постанову ВГСУ від 10.03.2010 р. № 10/92).

Комісія на цій стадії процедури реорганізації також

складає передавальний акт — як у разі злиття, так і в разі приєднання.

Вимога до передавального акта — він повинен обов’язково містити положення про перехід усіх прав та зобов’язань юридичних осіб у разі злиття або юрособи, яка приєднується, щодо всіх кредиторів та боржників, у тому числі за зобов’язаннями, які оспорюються сторонами, до юрособи-правонаступника. До цієї частини процедури реорганізації слід поставитися особливо уважно, оскільки суди, розглядаючи питання про обсяг прав і обов’язків, що передаються, указують на необхідність детального вивчення документів, які оформляються в ході злиття чи приєднання (див., наприклад,

постанову ВГСУ від 17.03.2009 р. № 8/138).

Підписи голови та членів комісії з реорганізації мають бути нотаріально повідчені в порядку, передбаченому

розд. 28 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін’юсту від 03.03.2004 р. № 20/5.

Передавальний акт подається на затвердження органу, який прийняв рішення про реорганізацію. Для цього проводяться ще одні загальні збори.

Як і в разі перетворення, підтверджувати аудиторським висновком повноту передавального акта при припиненні юридичної особи шляхом реорганізації не потрібно (див.

лист Держкомпідприємництва від 16.02.2005 р. № 900), крім випадків, коли необхідність отримання аудиторського висновку передбачена статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників про реорганізацію.

 

III. Підготовка документів для реєстрації нової юрособи

Паралельно із зазначеними вище діями ведеться підготовка установчих документів нової юридичної особи (при злитті) або змін до установчих документів старої, до якої відбувається приєднання.

Затвердження статуту

або змін до нього будь-якого господарського товариства — компетенція загальних зборів учасників.

Нагадаємо: підписи учасників загальних зборів мають бути нотаріально посвідчені.

 

IV. Державна реєстрація припинення старої юрособи та створення нової

Для здійснення державної реєстрації припинення юридичних осіб у результаті злиття або юридичної особи в результаті її приєднання до іншої юрособи голова комісії з припинення або уповноважена ним особа повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

— заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юрособи в результаті злиття чи приєднання (форма № 8, затверджена

наказом Держкомпідприємництва від 20.04.2007 р. № 54);

— свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, яка припиняється;

— оригінал установчих документів юридичної особи, яка припиняється;

— нотаріально посвідчену копію передавального акта;

— довідку архівної установи;

— довідку податкового органу про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів);

— довідки органів Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про відсутність заборгованості.

Державна реєстрація юрособи, утвореної в результаті злиття, здійснюється в загальному порядку.

Для проведення держреєстрації нової юрособи державному реєстратору подаються (або надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи (

ст. 24 Закону № 755):

— заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи;

— примірник оригіналу або нотаріально посвідчена копія рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи (протокол загальних зборів учасників);

— два примірники установчих документів;

— документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

Крім того, якщо законодавство висуває вимоги до мінімального розміру статутного фонду господарського товариства, то документом, що підтверджує його наявність у суб’єкта господарювання, створеного шляхом реорганізації, може бути передавальний акт (

листи Держкомпідприємництва від 31.03.2005 р. № 2274, від 31.05.2007 р. № 3895).

При приєднанні здійснюється держреєстрація припинення юридичної особи, яка приєдналася, та змін до установчих документів юрособи, до якої було здійснено приєднання.

Злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоствореної юрособи та державної реєстрації припинення старих юросіб

. При приєднанні — з моменту державної реєстрації змін до установчих документів старої юрособи та держреєстрації припинення юрособи, яка увійшла до її складу. До моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, злиття яких було здійснено, нова юрособа не може вважатися правонаступником їх прав та обов’язків (постанови ВГСУ від 05.03.2008 р. № 20/351, від 09.03.2007 р. № 2/433).

При проведенні реорганізації виникає також питання про долю відокремлених підрозділів юридичної особи, яка припиняється. У цьому питанні слід погодитися з позицією Держкомпідприємництва, згідно з якою при припиненні юридичної особи до Єдиного держреєстру вносять також відомості про закриття її відокремлених підрозділів. При реєстрації нової юридичної особи до реєстраційної картки можуть заноситися відомості про створювані нею відокремлені підрозділи (див.

лист Держкомпідприємництва від 23.10.2009 р. № 13046). Тому це правило не поширюється на відокремлені підрозділи юрособи, до якої здійснюється приєднання, і відповідно вона не припиняється.

У податковій інспекції, Пенсійному фонді та фондах соціального страхування нова юридична особа, створена в результаті злиття, реєструється на підставі поданої державним реєстратором інформації.

Поточні рахунки юридичних осіб, які припинили діяльність у результаті злиття чи приєднання, закриваються

. Відкриття рахунка нової юридичної особи, створеної в результаті злиття, відбувається в загальному порядку (див. п. 20.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Нацбанку від 12.11.2003 р. № 492).

Це загальні процедурні моменти, про які слід пам’ятати підприємствам, які планують проведення злиття чи приєднання. Нічого особистого — тільки бізнес!

Наостанок, щоб було простіше орієнтуватися в процедурі, що розглядається вище, наводимо її основні етапи у вигляді схеми.

 

img 1

 

 

Приклад складання

img 2

img 3

img 4

img 5

img 6

img 7

img 8

 

 

Приклад складання

img 9

img 10

img 11

img 12

img 13

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі