Початок
Попередній фрагмент
3.4.7. Судам слід враховувати, що при розгляді спору про внесення змін до договору зацікавлена сторона або прокурор в її інтересах повинен
ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов’язання відповідача внести такі зміни до договору. Оскільки відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, зобов’язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни суперечить законодавству.У разі прийняття уповноваженим органом
рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.При цьому згідно з частиною 3 статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
коментар редакції
Унесення змін до договору
У цій частині документа, що коментується, ВГСУ дав рекомендації щодо правильного формулювання позовних вимог, коли одна із сторін вважає за необхідне внести зміни до договору, а інша сторона своєї згоди на це не дає. У такій ситуації до позову слід включати вимогу «
внести зміни до договору», а не «зобов’язати відповідача (сторону договору) внести зміни».Однак для того, щоб суд задовольнив такі позовні вимоги, необхідні достатні підстави. Як передбачає ч. 2 ст. 651 ЦКУ, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Із Рекомендацій ВГСУ випливає, що як підставу для задоволення вимог про внесення змін до договору суди можуть розглядати прийняття уповноваженим органом
рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, які використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки. При цьому ВГСУ окремо акцентує увагу на тому, що для сторін унесені до договору зміни стануть обов’язковими з моменту набуття чинності рішенням суду. Це є підтвердженням висловленої нами раніше позиції, згідно з якою в разі запровадження нових мінімального та максимального розмірів орендної плати за землі державної та комунальної форми власності, а також збільшення в деяких регіонах нормативної грошової оцінки землі за рішенням органів місцевого самоврядування передбачена договором орендна плата за використання земельної ділянки комунальної форми власності автоматично збільшитися не може. Зробити це можна тільки шляхом унесення відповідних змін до договору оренди за погодженням сторін. Із такою ініціативою повинна виступити місцева рада. Якщо орендар проти внесення змін до договору оренди, спір має вирішуватися в судовому порядку, і новий розмір орендної плати вважатиметься встановленим з моменту набуття чинності судовим рішенням.Слід зауважити, що податківці обов’язковості укладення додаткового договору та внесення змін до договору оренди не визнають, зазначаючи, що, наприклад, проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки автоматично є підставою для зміни орендної плати за землю без укладення додаткової угоди сторонами договору оренди землі (див. «Вісник податкової служби України», 2010, № 10, с. 3).
Наступний фрагмент
