Початок
Попередній фрагмент
4.2.
Стягнення шкоди, заданої порушенням земельного законодавства<…>
4.2.3. У вирішенні спорів за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду, і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема, у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарським судам крім спеціальних норм необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини 2 статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого засобу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.
При розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб’єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб’єкта оформити право землекористування.
Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. № 110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963» підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
— акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
— протокол про адміністративне правопорушення;
— припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
— акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
коментар редакції
Відшкодування шкоди власнику землі в разі
непереоформлення прав на її використання
Питання актуальне давно: у разі відчуження об’єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці державної або комунальної форми власності, хто з власників будівлі — старий чи новий — до переоформлення правовстановлюючих документів на землю має здійснювати плату за неї (у вигляді земельного податку або орендної плати)?
Держкомзем, а потім і ДПАУ, не відразу, але все-таки сформували погоджену позицію, відповідно до якої до моменту, коли документи буде переоформлено, платити за землю має попередній власник будівлі (див. лист Держкомзему від 22.05.2008 р. № 14-17-6/5263 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 64; лист ДПАУ від 10.07.2009 р. № 14447/7/15-0617 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 85, с. 35).
Однак зараз можна простежити нову тенденцію: держоргани все частіше говорять про те, що новий власник об’єкта нерухомості, який фактично використовує землю без достатніх правових підстав для цього (оскільки її власником або користувачем ще не є), має відшкодувати власнику землі (в особі місцевої ради або держадміністрації) шкоду у вигляді упущеної вигоди в розмірі неотриманої орендної плати (див., наприклад, повідомлення прес-служби ДПАУ за матеріалами Департаменту апеляцій від 10.02.2010 р., http://www.sta.gov.ua).
Як бачимо, ВГСУ схильний підтримати таку позицію. Утім, це може виявитися на руку суб’єктам господарювання, оскільки при цьому ВГСУ висуває як умову покладення на суб’єкта господарювання обов’язку відшкодувати понесену шкоду необхідність установити, що суб’єктом господарювання було вчинено протиправні дії, якими було завдано шкоди, та довести наявність вини суб’єкта господарювання в її завданні. Останнє може виявитися нездійсненним щодо тих суб’єктів господарювання, які ініціювали процедуру переоформлення документів на землю, але з вини тієї ж місцевої ради або органів державної влади не можуть її завершити. У такій ситуації буде відсутнім такий елемент, як вина суб’єкта господарювання, а це унеможливлює стягнення з нього упущеної вигоди.
Олена Уварова
