Уточнюючий розрахунок, поданий після повідомлення про перевірку, але до її початку
Підприємство отримало повідомлення про проведення планової податкової перевірки. Чи може воно протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення, але до початку проведення перевірки подати уточнюючий розрахунок з податку на прибуток, сплатити 5-відсотковий штраф та суму самої недоплати?
(м. Дніпропетровськ)
Відповідно до
п. 17.2 Закону № 2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:а) або направити уточнюючий розрахунок та сплатити суму недоплати і штраф у розмірі 5 відсотків від такої суми до подання уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу в розмірі 5 відсотків такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку.
Це правило не застосовується тільки у двох випадках:
а) якщо платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов’язання;
б) якщо судом установлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізособою — платником податків з умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання.
Як бачимо,
основна вимога — встигнути сплатити суму недоплати, 5-відсотковий штраф та направити уточнюючий розрахунок до дня початку перевірки. При цьому дата початку перевірки фіксується відразу в декількох документах, зокрема: — у повідомленні про планову перевірку (ч. 4 ст. 111 Закону № 509 ); — у посвідченні (направленні) на проведення перевірки (п. 1 ч. 1 ст. 112 Закону № 509 ), копія якого залишається у суб’єкта господарювання; — у наказі керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки (п. 2 ч. 1 ст. 112 Закону № 509 ), копія якого також залишається у суб’єкта господарювання, якщо йдеться про позапланову перевірку;— у журналі перевірок, якщо він ведеться на підприємстві.
Як бачимо, отримання повідомлення про перевірку моментом початку перевірки вважатися не може. Про це свідчить хоча б те, що вимогу про попереднє повідомлення органами державного контролю про майбутню планову перевірку також прив’язано до дати початку перевірки: суб’єкт господарювання має отримати письмове повідомлення не пізніше ніж
за 10 днів до початку перевірки (ч. 4 ст. 111 Закону № 509). Більше того, суди не беруть до уваги дату направлення повідомлення про перевірку, установлюючи лише сам факт початку перевірки (див. наприклад, ухвалу ВАСУ від 29.04.2010 р. у справі № К-19572/08).Таким чином, для самостійного виявлення факту заниження податкового зобов’язання має значення тільки
дата початку перевірки, тобто дата, коли контролюючий орган безпосередньо приступив до фактичного здійснення планових або позапланових «заходів державного нагляду» (див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 93, с. 46). Цей момент фіксується у низці документів, які в разі виникнення спору з перевіряючими суб’єкт господарювання може використовувати для встановлення дати початку перевірки. Причому йдеться про виїзну перевірку. Цей припис у межах чинного наразі законодавства не може допускати тлумачення, яке б припускало неможливість виправлення самостійно виявлених помилок під час проведення невиїзних податкових перевірок.Крім того, безумовно, існуюче обмеження слід сприймати як таке, що допускає можливість самовиправитися вже після закінчення перевірки. Заборона поширюється тільки на період перевірки. Якщо податковий орган помилку не виявив, то платник податків цілком може подати уточнюючий розрахунок або відобразити суму недоплати в наступній податковій декларації вже після закінчення перевірки.
Якщо ж спроба виправити допущені раніше помилки буде зроблена в той період, коли проходила перевірка, або без сплати самоштрафів, то відповідна сума недоплати не вважатиметься самостійно виявленою, податковий орган складе на неї податкове повідомлення-рішення із застосуванням передбаченого
п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181 штрафу в розмірі 10 відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний із податкових періодів, установлених для такого податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, і закінчуючи податковим періодом, в якому платником податків отримано податкове повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 відсотків такої суми і не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.У
Податковому кодексі це питання врегульоване дещо інакше. Так, зокрема, у разі самовиправлення шляхом подання уточнюючого розрахунку розмір штрафу знижено з 5 до 3 відсотків від суми недоплати (п. 50.1 ст. 50). Цікавий нюанс: якщо раніше розмір штрафу не залежав від обраного платником податків способу виправлення самостійно виявленої помилки і становив 5 відсотків від суми недоплати, то тепер у разі подання уточнюючого розрахунку платник податків одночасно з ним має сплатити, як уже було зазначено, 3-відсотковий штраф, якщо ж сума недоплати відображається у складі декларації, яка подається за податковий період, наступний за періодом, в якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, необхідно сплатити 5-відсотковий штраф від суми недоплати. Мабуть, законодавець стимулює платників податків не очікувати для виправлення виявленої помилки закінчення податкового періоду, а відразу подавати уточнюючий розрахунок.Передбачено також, що
подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, поданої за період, який вже перевірявся, дає підставу податковому органу для проведення позапланової перевірки за відповідний період.І ще одне: мабуть, з набуттям чинності
Податковим кодексом самовиправлятися не можна буде не лише під час проведення виїзних перевірок, а й документальних невиїзних, які тепер стали окремим видом перевірок і про проведення яких податкові органи тепер направлятимуть повідомлення.
Олена Уварова, юрист
