Розподіляємо «вхідний» ПДВ за п.п. 7.4.3
Як відомо, у платників податків, які здійснюють разом з оподатковуваною діяльністю пільгові операції, може виникати необхідність у розподілі «вхідного» ПДВ. Як провести такий розподіл і що врахувати в цьому випадку, розглянемо в цій статті.
Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Податковий кодекс
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР).Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон № 2505
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV.Порядок № 244
— Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.
Необхідність розподілу «вхідного» ПДВ (на частину, що включається до податкового кредиту, і ту, яка до нього не включається) пов’язана з тим, що за правилами
п.п. 7.2.8 Закону про ПДВ платник податків повинен вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг):— що підлягають обкладенню ПДВ («вхідний» ПДВ за якими згідно з
п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ потрапляє до податкового кредиту у звичайному порядку) та— що не є об’єктами оподаткування або звільнені від оподаткування («вхідний» ПДВ за якими відповідно до
п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ до податкового кредиту не включається).Саме зважаючи на такі вимоги законодавства про «роздільний» облік операцій у разі здійснення оподатковуваної та неоподатковуваної діяльності у платника податків і може виникати необхідність у застосуванні положень
п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ.
Коли працює п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ?
Отже, обговорюваний
п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ стосується випадку, коли платник податків придбаває товари (послуги, ОФ), які призначаються для одночасного використання як у діяльності, що обкладається ПДВ, так і в тій, що ПДВ не обкладається (так би мовити, мають «подвійне призначення»). Наприклад, придбано верстат, на якому одночасно випускатиметься і пільгована продукція, і така, що обкладається ПДВ. Або орендовано приміщення, в якому одночасно продаватимуться як оподатковувані, так і звільнені від ПДВ товари. Кожна з наведених ситуацій підпадає під сферу дії п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ. А отже, у першому випадку «вхідний» ПДВ за основними фондами, що придбаваються (а в другому — за орендною платою), підлягає розподілу між оподатковуваною та неоподатковуваною діяльністю за правилами цього підпункту.Щоправда, варто зробити одне застереження. В іншій ситуації — коли, скажімо, первісно відомо, що товари (послуги, ОФ) придбаваються
виключно для використання в неоподатковуваній діяльності (наприклад, папір буде використано для друкування пільгової продукції або основні засоби — для виробництва пільгових товарів тощо) — жодного розподілу «вхідного» ПДВ не відбуватиметься. Тобто розподіляти «вхідний» ПДВ тут не потрібно, оскільки в цьому випадку працюватимуть правила п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ, згідно з якими сума «вхідного» ПДВ до податкового кредиту не включається (при цьому платники податку на прибуток, нагадаємо, згідно з п.п. 5.3.3 Закону про податок на прибуток у податковому обліку мають право її включити до валових витрат (збільшення балансової вартості ОФ, що придбаваються) за умови, звісно, використання товарів, робіт, послуг, що придбаваються, в господарській діяльності, лист ДПАУ від 26.05.2006 р. № 173/2/15-0310). Та повернемося до п.п. 7.4.3.
Як відбувається розподіл «вхідного» ПДВ?
Згідно з
п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ у разі часткового використання товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються), в оподатковуваних, а частково — в неоподатковуваних операціях, до складу податкового кредиту включається «та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду». Щоправда, при цьому якогось конкретного механізму розподілу п.п. 7.4.3 не встановлює. Докладніше ситуація роз’яснювалася в п. 3 листа ДПАУ від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 15 (далі — лист № 22703) та листі ДПАУ від 07.06.2010 р. № 11055/7/16-1517-15, де зазначалося, що розподіл «вхідного» ПДВ відбувається за допомогою коефіцієнта, який визначається як відношення обсягу оподатковуваних операцій (тобто операцій, що оподатковуються за ставкою 20 і 0 %) у загальному обсязі поставки товарів (робіт) у поточному періоді (без урахування ПДВ).При цьому
до розрахунку включаються тільки (!) операції «поставки», тобто операції, що відповідають визначенню цього поняття з п. 1.4 Закону про ПДВ. А отже:—
імпортні операції (рядок 6 декларації) та послуги, отримані від нерезидента (рядок 7 декларації) у розрахунку частки участі не беруть (лист № 22703; лист ДПАУ від 08.08.2007 р. № 3955/Т/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 70; п. 2 листа ДПАУ від 11.09.2007 р. № 17989/7/16-1517);— а от
послуги, надані платником податків за межами України (що відображаються в довідковому рядку 91 декларації), які не підпадають під об’єкт оподаткування, але водночас є різновидом здійснюваних платником податків операцій «з поставки» у розрахунку коефіцієнта розподілу, мабуть, доведеться враховувати (якщо для їх надання, звісно, придбаваються «спільні» товари, роботи, послуги). Тому в цьому випадку у платників податків, які надають разом з оподатковуваними операціями послуги для нерезидентів за межами України, також виникатиме необхідність у розподілі «вхідного» ПДВ за товарами, роботами, послугами «подвійного» призначення, що придбаваються.Таким чином, з урахуванням викладеного, для розрахунку коефіцієнта розподілу можна вивести таку формулу виходячи з рядків ПДВ-декларації (використання показників колонки А, в якій знову ж таки вказує на участь у розрахунку операцій «поставки»):
| Частка | = | колонка А (ряд. 1 + ряд. 2.1 + ряд. 2.2 + ряд. 8.3 + ряд. 8.4) (вибірково) |
| колонка А (ряд. 5 + ряд. 8.3 + ряд. 8.4 + ряд. 9.1) (вибірково) |
Попутно варто звернути увагу на такий момент: при розподілі «вхідного» ПДВ за правилами
п.п. 7.4.3 за обсяг оподатковуваних операцій (чисельник формули) не може бути взято (!) показник рядка 5.1 декларації з ПДВ («з рядка 5 — загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду (р. 1 + р. 2.1 + р. 2.2 + р. 4)»), який призначено, нагадаємо, для відстеження 300-тисячної межі в цілях: ПДВ-реєстрації (п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ), вибору платником податків квартального звітного періоду (п.п. 7.8.2 Закону про ПДВ) або касового методу обліку ПДВ (п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ). Адже інакше його використання в чисельнику формули призведе до абсурду: вийде, що за підсумками розподілу підприємство за пільгованими (звільненими від оподаткування) операціями включить частину «вхідного» ПДВ до податкового кредиту (що прямо суперечитиме нормам п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ). Тому оподатковуваними в цьому випадку слід вважати операції, що оподатковуються за ставками 20 і 0 %, а отже, це рядки 1, 2, і (вибірково) рядок 8 ПДВ-декларації. При цьому у формулі всі складники розрахунку: і обсяг оподатковуваних операцій, і загальний обсяг операцій звітного періоду (тобто і чисельник, і знаменник дробу) беруться без ПДВ (тобто вибирається значення колонки А), на що також зверталася увага в листі № 22703.Відповідно,
помноживши суму «вхідного» ПДВ на частку оподатковуваних операцій (розрахований коефіцієнт розподілу), знаходимо частину «вхідного» ПДВ, що підлягає включенню за підсумками звітного періоду до податкового кредиту.При цьому в обліку проведений розподіл відображається так:
Розподіл «вхідного» ПДВ за п.п. 7.4.3
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | |
| дебет | кредит | |
| 1. Придбано товари, основні засоби, послуги | 15, 20, 92 | 631 |
| 2. Відображено суму «вхідного» ПДВ | 644 | 631 |
| 3. Перераховано оплату постачальнику за товари, послуги | 631 | 311 |
| 4. За підсумками періоду в результаті розподілу: | ||
| — відображено частину суми «вхідного» ПДВ, що включається до податкового кредиту | 641 | 644 |
| — відображено частину суми «вхідного» ПДВ, що не включається до складу податкового кредиту | 15, 20, 92, 949 | 644* |
| * У податковому обліку сума ПДВ, що не потрапила до податкового кредиту, включається до валових витрат (збільшення балансової вартості основних фондів), за умови використання товарів, послуг, що придбаваються, у господарській діяльності (п.п. 5.3.3 Закону про податок на прибуток). | ||
Відображення податкової накладної з «вхідним» ПДВ, що розподіляється, у Реєстрі
Провести розподіл
за правилами п.п. 7.4.3 та визначити суму «вхідного» ПДВ, що включається до податкового кредиту, можливо лише наприкінці звітного періоду (коли стане відомим обсяг операцій, у тому числі оподатковуваних). Водночас, купуючи товари, роботи, послуги, відобразити податкову накладну, що надходить за ними, у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних слід уже безпосередньо в момент її отримання (п. 9.2 Порядку № 244). У такому разі податкову накладну з ПК, що розподіляється, радимо відобразити в розділі I Реєстру так:— унести отриману податкову накладну до Реєстру, заповнивши
спочатку щодо неї тільки графи 1 — 8 Реєстру;—
згодом, здійснивши за підсумками звітного періоду розподіл «вхідного» ПДВ (та визначивши відповідно частину, що включається до податкового кредиту, і ту, що до нього не включається), заповнити в рядку за такою податковою накладною графи 9 — 12 Реєстру, що залишилися.Ураховуючи, що через розподіл, який проводиться в такий спосіб, у декларації з ПДВ така податкова накладна, у свою чергу, «розподілятиметься» між рядками 10.1 і 10.2, свої особливості в цьому випадку супроводжують і заповнення
додатка 5 до декларації. Так, у розділі II додатка 5 за такою податковою накладною одного контрагента (постачальника) буде відображено двічі:— один раз у підрозділі «Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту» до рядка 10.1 декларації (у частині ПДВ, що включається до податкового кредиту);
— удруге в підрозділі «Операції з придбання з ПДВ, які не надають права формування податкового кредиту» до рядка 10.2 декларації (у частині ПДВ, що не включається до податкового кредиту).
На це зверталася увага і в
п. 11 листа ДПАУ від 18.04.2008 р. № 8109/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34.Разом із тим, на практиці платники податків
за погодженням зі своїми податковими органами іноді можуть використовувати й інший підхід до заповнення Реєстру та додатка 5 у цьому випадку, коли:— податкова накладна, що надійшла,
спершу вноситься до Реєстру як звичайна податкова накладна (із включенням до податкового кредиту всієї суми «вхідного» ПДВ, тобто за такою податковою накладною у звичайному порядку заповнюються графи 1 — 10 Реєстру);— а
після розподілення за підсумками періоду «вхідного» ПДВ та визначення його частини, що не підлягає включенню до складу податкового кредиту, у Реєстрі така сума з податкового кредиту сторнується. Для цього наприкінці періоду на підставі бухгалтерської довідки в Реєстрі роблять окремий запис, згідно з яким відповідна сума виключається з податкового кредиту (при цьому зі знаком «-» заповнюються графи 9 і 10 Реєстру з одночасним перенесенням сум із цих граф, але вже зі знаком «+», до граф 11 і 12 Реєстру).У
додатку 5 у цьому випадку (що може, щоправда, здатися менш зручним) спершу така податкова накладна у звичайному порядку включається до розділу II як «Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту». А визначена за результатами розподілу частина ПДВ, що не підлягає включенню до складу податкового кредиту, відображається в розділі II додатка 5 так:— зі знаком «-» у підрозділі «Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту» (рядок 10.1 декларації) із зазначенням при цьому у графі 2 цього розділу (увага!)
власного індивідуального податкового номера (ІПН підприємства-покупця);— і одночасно на цю саму суму здійснюється запис у розділі «Операції з придбання з ПДВ, які не надають права формування податкового кредиту» (рядок 10.2 декларації) також із зазначенням при цьому
власного ІПН підприємства.За погодженням зі своїми контролюючими органами платник податків може зупинитися на найбільш зручному для себе порядку відображення таких операцій в облікових регістрах.
Особливі випадки, що заслуговують на увагу
Будівництво
Питання з
розподілом «вхідного» ПДВ може виникати і при будівництві багатофункціональних об’єктів. Тут складнощі виникають безпосередньо з розрахунком коефіцієнта розподілу, адже «продажі» (поставки) у цій сфері мають не такий уже й регулярний характер, і визначити їх обсяги радше можна після завершення будівництва. Причому на момент понесення витрат у забудовника взагалі можуть бути відсутніми будь-які операції з реалізації (поставки). Отже, застосовувати правила п.п. 7.4.3 та частково формувати податковий кредит забудовнику потрібно вже в ході будівництва об’єктів, тоді як оподатковувані та неоподатковувані обсяги ще невідомі. Нагадаємо: докладніше на цій ситуації ми зупинялися у статті «Вхідний» ПДВ при будівництві багатофункціональних об’єктів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 43, де обумовлювали можливі варіанти розрахунку частки оподатковуваних операцій у «будівельному» випадку. Не повторюючи всього викладеного з цього приводу раніше, нагадаємо, що на практиці забудовники, як правило, розподіляють «вхідний» ПДВ за витратами на будівництво багатофункціональних об’єктів, користуючись при цьому одним із таких способів:— пропорційно оподатковуваним та неоподатковуваним обсягам продажів, що плануються в майбутньому;
— пропорційно кошторисній вартості житлової та нежитлової частин об’єкта;
— пропорційно натуральним показникам, що стосуються житлової та нежитлової частин об’єкта (кв. м загальної площі, кв. м корисної площі, куб. м простору тощо).
Причому незалежно від обраного способу кожний із них (зважаючи на неврегульованість «будівельної» ситуації на законодавчому рівні) має право на існування і не може бути розцінений як порушення законодавства (докладніше про це — у статті).
Якщо товари, роботи, послуги, що придбаваються, буде використано тільки в деяких із видів оподатковуваної та неоподатковуваної діяльності
«Власна» цікава ситуація з розподілом за
п.п. 7.4.3 виникає в разі, коли при всій різноманітності діяльності, що здійснюється платником податків, товари, роботи, послуги, що придбаваються, призначаються для одночасного використання не в усіх видах діяльності, а тільки в деяких з оподатковуваних і неоподатковуваних операцій платника податків. Так, подібний випадок (на прикладі видавничої сфери, коли товари/послуги, що придбаваються, одночасно використовувалися безпосередньо тільки у двох видах діяльності, не беручи участі при цьому в інших операціях підприємства) ми розглядали в статті «Як розподілити «вхідний» ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 70. Тоді, нагадаємо, ми дійшли висновку (демонструючи на числовому прикладі та порівнюючи результати), що логічно розподіляти «вхідний» ПДВ у цьому разі виходячи з тих оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, для яких і призначено товари, роботи, послуги, що придбаваються (а не, скажімо, виходячи із загального коефіцієнта розподілу, який у цьому випадку перекручував би результат).
Отримання бюджетних дотацій
Отримання
дотації з бюджету (хоча і є згідно з п.п. 3.2.7 Закону про ПДВ неоподатковуваною операцією) жодним чином не пов’язане з розподілом, що проводиться за п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ.По-перше, отримання дотації
не є для платника податків, який її отримує, операцією з поставки. Тому отримання дотації не можна розцінювати як неоподатковувану операцію, що здійснюється платником податків (така операція до операцій з поставки не має жодного відношення), і в розрахунку коефіцієнта розподілу отримані дотації (скажімо, у складі загального обсягу операцій) не враховуються.По-друге,
придбаваючи в подальшому за рахунок отриманих бюджетних дотацій товари, роботи, послуги (призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ) платник податків має право при цьому на загальних підставах включити суми «вхідного» ПДВ за ними до податкового кредиту (з чим погоджуються й податківці, див. лист ДПАУ від 25.09.2009 р. № 20957/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 82; також про це див. запитання «Чи розподіляти вхідний ПДВ при отриманні бюджетних дотацій» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 89). Отже, придбаваючи за рахунок дотаційних коштів товари, роботи, послуги для оподатковуваної діяльності жодного розподілу «вхідного» ПДВ за п.п. 7.4.3 при цьому проводити не потрібно.
Передача майна за договорами зберігання, оренди чи фінансового лізингу
Те ж саме можна сказати про передачу майна за
договорами зберігання, оренди чи фінансового лізингу. Так, у разі передання, наприклад, товару на відповідальне зберігання, податковий кредит за ним не перераховується і розподіляти його, скажімо, згідно з п.п. 7.4.3 не потрібно. Адже передача товарів у межах договорів зберігання (відповідального зберігання) згідно з п. 1.4 Закону про ПДВ не є поставкою, а отже, у цьому випадку не можна говорити про те, що товар нібито «використовується» в неоподатковуваних операціях (докладніше про це див. статтю «Облікові моменти договору зберігання» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 74).Також у повній сумі зберігається податковий кредит і щодо майна, яке придбавається платником податків для його подальшої передачі
в оперативну оренду (п. 4 р. I листа ДПАУ від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 15). Хоча саме надання майна в оренду згідно з п. 1.4 Закону про ПДВ не є поставкою, разом із тим, орендна плата (яка обкладається ПДВ), що справляється за оренду, означає його використання платником податків в оподатковуваних операціях, а отже, дає право на формування податкового кредиту у звичайному порядку (п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ).Щодо
лізингових операцій, то, як роз’яснювалося в листі ДПАУ від 21.09.2009 р. № 20407/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 87, « вхідний» ПДВ за об’єктом фінансового лізингу, що придбавається, розподіляти за п.п. 7.4.3 не потрібно. Він включається до складу податкового кредиту в повному обсязі, оскільки сам об’єкт буде при цьому повністю використовуватися в оподатковуваній діяльності. А от «вхідний» ПДВ щодо решти товарів/послуг, призначених для часткового використання в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності (як правило, це комунальні послуги, оренда офісних приміщень, оплата телефонних послуг тощо), лізингодавцю доведеться розподіляти за правилами п.п. 7.4.3.
Розподіл «вхідного» ПДВ за легковим авто
Розподіл за
п.п. 7.4.3 може стосуватися і «вхідного» ПДВ за легковим автотранспортом, якщо він придбавається для одночасного використання в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності.У звичайному б випадку (при купівлі звичайних товарів) розподіливши «вхідний» ПДВ за правилами
п.п. 7.4.3, платник податків зміг би включити до податкового кредиту його частину, що відповідає частці використання товарів, що придбаваються, в оподатковуваних операціях звітного періоду. Однак у «легковій» ситуації відобразити податковий кредит (навіть частково) не дозволяє абзац другий п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ, яким установлено (після Закону № 2505) заборону на відображення податкового кредиту за легковим автотранспортом (про неоднозначну ситуацію, що склалася навколо «легкового» ПДВ, та можливість віднесення такої суми на валові витрати див., наприклад, статті «Операції з легковим автотранспортом та доля податкового кредиту з ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 58; «Податковий кредит та легкове авто» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 41).Водночас спільне застосування норм
п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ і п.п. 5.3.3 Закону про податок на прибуток однозначно дає можливість платнику податків, здійснивши розподіл «вхідного» ПДВ за легковим авто, частину його суми (що припадає на пільговану діяльність), віднести на збільшення балансової вартості легкового автотранспорту, що придбавається (з подальшою податковою амортизацією таких сум у складі балансової вартості). Свого часу на це зверталася увага і в консультації працівників податкових органів у рубриці «Думка фахівців офіційних органів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 31, с. 58.Щодо частини ПДВ, яка припадає на оподатковувану діяльність і шлях для включення якої до податкового кредиту закриває
п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ, то в суперечливій ситуації, що склалася на сьогодні, платник податків, посилаючись на правило конфлікту інтересів та існуючу судову практику, має право поборотися за її включення до валових витрат. До речі, слід зауважити, що Податковий кодекс жодних подібних «легкових» ПДВ-обмежень уже не містить.
Повернення товарів (авансів): чи перераховувати розподілений у минулому ПДВ?
Припустимо, платник податків (який здійснює оподатковувані та неоподатковувані операції) реалізував покупцю товар (отримав передоплату за товар), і такі операції (відповідно як операції поставки) за підсумками звітного періоду взяли участь у розподілі «вхідного» ПДВ. У наступному звітному періоді покупець повертає товар продавцю (забирає раніше перерахований аванс). Як бути в цьому випадку? Чи потрібно продавцю перераховувати розподілений «вхідний» ПДВ минулого періоду (переглядати «минулу» частку оподатковуваних операцій)?
Відповідаючи на подібне запитання, податківці вказували на необхідність проведення такого коригування (
п. 4 р. II листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 21). Так, на думку ДПАУ, при поверненні товарів (послуг) платник податків повинен переглянути частку оподатковуваних операцій минулого періоду та перерахувати розподілений у минулому «вхідний» ПДВ (з урахуванням повернень, що відбулися).На нашу думку, у такому випадку цього робити не слід і повертатися до минулого періоду нелогічно. Адже тоді було все показано правильно. А повернення товару (авансу) — це вже операція поточного періоду (причому так її розглядає і сам «поворотний»
п. 4.5 Закону про ПДВ). А отже, у розподілі «вхідного» ПДВ поточного періоду вона і повинна враховуватися. Тому, на наш погляд, коригувати розподілений у минулому «вхідний» ПДВ не потрібно, а повернення враховуватимуться в обсягах поставок поточного періоду. Інша справа — якщо виявляються помилки.
Якщо виправляються помилки
А от якщо виправляються помилки (скажімо, у минулому періоді виявилися помилково заниженими або завищеними обсяги поставок), вважаємо, потрібно дослухатися до думки ДПАУ та перерахувати раніше розподілений «вхідний» ПДВ. Адже в цьому разі частку оподатковуваних операцій унаслідок допущеної помилки було обчислено платником податків
неправильно. А це, у свою чергу, призвело до помилкового розподілу «вхідного» ПДВ (неправильного визначення суми, що включається до податкового кредиту, і суми, що до нього не включається). Тому, щоб виправити ситуацію, потрібно повернутися до помилкового періоду та перерахувати розподіл ПДВ (з урахуванням уже виправленої помилки). Та все ж, сподіваємося, що подібні випадки зустрічатимуться якомога рідше.
Розподіл «вхідного» ПДВ згідно з
Податковим кодексомНа завершення хочемо заглянути в майбутнє та вказати на новації, які очікують «розподіл» з набуттям чинності
Податковим кодексом.Так, з 01.01.2011 р. планується дещо перетворити
розподіл «вхідного» ПДВ за п.п. 7.4.3 (у Податковому кодексі йому присвячено окрему ст. 199, яка називається «Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту»). Отже, згідно з новими правилами після набуття чинності Податковим кодексом розподіляти «вхідний» ПДВ протягом усього поточного року потрібно буде із застосуванням єдиного коефіцієнта, розрахованого, у свою чергу, за підсумками попереднього календарного року — як відношення «попередніх» річних обсягів оподатковуваних операцій до «попередніх» загальних річних обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій платника податків. При цьому «новачки» і платники податків, в яких в попередньому році неоподатковувані операції були відсутні, але з’явилися в поточному звітному періоді, використовують протягом календарного року коефіцієнт розподілу, розрахований за підсумками першого звітного періоду, в якому виникли (стали декларуватися) такі неоподатковувані операції.Обчислений у такий спосіб коефіцієнт платнику податків слід використовувати при розподілі «вхідного» ПДВ протягом усього поточного календарного року. А наприкінці року — провести уточнення (перерахунок) такого розподілу (з урахуванням фактичних обсягів операцій поточного року), відобразивши його результати в декларації за останній податковий період у звітному році. Ось таким має стати розподіл «вхідного» ПДВ у майбутньому.
