Податковий кодекс: пролог

Податковий кодекс: пролог

 

Отже, Податковий кодекс прийнятий та набирає чинності з 1 січня 2011 року. Без перебільшення можна сказати, що цей документ тією чи іншою мірою стосуватиметься кожного. Принаймні, податок з доходів фізичних осіб сплачують усі. Та й інші податки, платниками яких є юридичні особи, нехай не прямо, але все-таки впливають на пересічного громадянина, адже від ставки податку, порядку його справляння певною мірою залежить успіх розвитку підприємства в цілому і врешті-решт добробут кожного працівника такої особи.

Важко собі уявити будь-який інший законодавчий документ, розробка якого була б такою трудомісткою і тривалою. Хоча більшість платників податків пам’ятають лише завершальний етап, починаючи з літнього всенародного обговорення проекту і закінчуючи акціями протесту. Тому не дивно, що така болісна поява на світ цього документа супроводжувалася постійними правками його тексту. Наші читачі вже ознайомлені з проектом

Податкового кодексу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 81, с. 13, № 91, с. 20). Однак на підставі викладеного вище цими консультаціями можна керуватися як орієнтиром, а от у нюансах можливі істотні розбіжності (узяти, наприклад, визначення господарської діяльності, яке у проекті Податкового кодексу було прив’язане до діяльності, спрямованої на отримання прибутку, що розв’язувало б руки податківцям при утиску «дешевих» продажів, а в підсумковому тексті документа у визначенні цього терміна наявна прив’язка до діяльності, спрямованої на отримання доходу ).

Важливі рекомендації ми давали вже після офіційного опублікування цього документа (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 99, с. 17, № 100, с. 43 — 46). Вони стосувалися найнагальніших питань, з яких платник податків має приймати рішення миттєво, проте не давали загальної картини

Податкового кодексу. Саме тому ми підготували номер, що докладно ознайомить наших читачів із цим документом. Зрозуміло, відразу обійняти неосяжне неможливе — обсяг одного номера не дозволяє проаналізувати всі нюанси Податкового кодексу. А на деякі питання сьогодні просто неможливо відповісти, оскільки на виконання Податкового кодексу має бути прийнято безліч підзаконних документів. Тому надалі ми регулярно знайомитимемо читачів з новими нюансами оподаткування.

А тепер повернемося до власне

Податкового кодексу. Що він являє собою? Не відкриємо таємниці, якщо скажемо, що його можна охарактеризувати як поєднання в одному документі правил, що регламентують порядок розрахунку, декларування, сплати податків, порядок проведення перевірок, оскарження дій контролюючих органів та інших дій у сфері оподаткування.

До того ж структура

Податкового кодексу за розділами дуже нагадує звід законів, що існують на сьогодні (зрозуміло, з істотними коригуваннями). Наприклад, розділ I — це правила встановлення податків та зборів, а також їх перелік, які було передбачено Законом України «Про систему оподаткування» (але з урахуванням важливого доповнення — у цьому розділі наведено уніфіковані визначення термінів); розділ II акумулював у себе адміністрування податків та порядок проведення перевірок, регламентовані сьогодні загальновідомим Законом № 2181 і Законом № 509; розділ III регулює порядок розрахунку і сплати податку на прибуток, установлені сьогодні Законом про податок на прибуток, тощо.

При цьому величезне значення мають два останні розділи, присвячені прикінцевим та перехідним положенням. Наприклад, саме в другому з них дано

«добро» на сплату єдиного податку фізичними та юридичними особами у практично незміненому вигляді. Крім того, такий платіж, як збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, хоча і наявний у переліку загальнодержавних податків, усе-таки справлятиметься за правилами, що існували раніше, і теж лише «завдяки» перехідним положенням.

Ось перелік податків та зборів, які доведеться сплачувати відповідно до

Податкового кодексу.

1.

Загальнодержавні:

1.1. податок на прибуток підприємств;

1.2. податок на доходи фізичних осіб;

1.3. податок на додану вартість;

1.4. акцизний податок;

1.5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

1.6. екологічний податок;

1.7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами і нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

1.8. рентна плата за нафту, природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

1.9. плата за користування надрами;

1.10. плата за землю;

1.11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

1.12. збір за спеціальне використання води;

1.13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

1.14. фіксований сільськогосподарський податок;

1.15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

1.16. мито;

1.17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну й теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

1.18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

2.

Місцеві:

2.1 податок на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки;

2.2 єдиний податок;

2.3. збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності;

2.4. збір за місця для паркування транспортних засобів;

2.5. туристичний збір.

Як бачимо, перелік істотно відрізняється від того, що існував раніше. Перш за все це викликано тим, що деякі податки тепер просто не справлятимуться. Прикладом таких платежів є

комунальний податок і податок на рекламу, ринковий збір, збір за право використання місцевої символіки та збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі: за періоди після 01.01.2011 р. їх сплачувати не потрібно.

Іншу частину обов’язкових платежів просто названо по-іншому. Причому в деяких випадках зміна назви має істотне значення внаслідок зміни порядку сплати податку (як це сталося, наприклад, із податком з власників транспортних засобів, який замінено збором за першу реєстрацію транспортного засобу; нова назва цього платежу говорить сама за себе). В інших же випадках — це більше нагадує формальне перейменування податку, що принципово не змінює по суті (наприклад, плату за торгові патенти названо збором за здійснення деяких видів підприємницької діяльності).

Якщо говорити про податки, що

змінилися не дуже істотно, то тут можна виділити ПДФО, ПДВ (зміни є, але особливо принциповими їх назвати не можна). Водночас порядок розрахунку, визначення бази оподаткування деяких податків зазнали істотних змін. Перш за все таким можна назвати податок на прибуток. Проте перший квартал 2011 року законодавці дозволили його платникам працювати по-старому, тому підготуватися до змін з цього податку час ще є. З іще більшим відстроченням (починаючи з 01.01.2012 р.) набере чинності податок на нерухомість — той податок, який було зазначено з незапам’ятних часів у Законі про систему оподаткування, але так і не було запроваджено.

Окремо потрібно сказати про

єдиний податок. У наведеному переліку він наявний. Для юридичних осіб з 01.04.2011 р. з’явиться альтернатива: нульова ставка з податку на прибуток. На жаль, застосувати її всім єдиноподатникам навряд чи вдасться, насамперед через обмеження видів діяльності. Що стосується фізичних осіб, то для них теж поки що діє Указ № 727, хоча і з деякими застереженнями.

Водночас наведений перелік податків та зборів, на жаль, не є вичерпним. Справа в тому, що перехідні положення передбачають норму, згідно з якою збори (плата, внески), не встановлені

Податковим кодексом, але передбачені законодавчими актами як обов’язкові платежі, до набуття ним чинності справляються за правилами, установленими такими законодавчими актами, до набуття чинності законом про адміністративні послуги та іншими законам, що регулюватимуть справляння відповідних зборів (плати, внесків). Судячи з усього, через цю норму і після 01.01.2011 р. доведеться сплачувати збори до Пенсійного фонду з окремих операцій, державне мито.

Ну і, мабуть, найприємніша новина полягає в тому, що за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року

штрафи застосовуватимуться в символічному розмірі — 1 грн., а для платників податку на прибуток і тих, хто перейшов з єдиного податку на загальну систему, вони взагалі не застосовуються за порушення, допущені за наслідками діяльності у II та III кварталах 2011 року. За це окрема подяка законодавцям: до початку застосування штрафів у повному обсязі бухгалтери встигнуть краще підготуватися. А ми, своєчасно публікуючи аналітичні матеріали й нормативні акти, спробуємо зробити все від нас залежне, щоб наші читачі були захищені від штрафів і за новим, і за старим законодавством.

 

Дмитро Костюк, заступник головного редактора