Перевірки за Податковим кодексом: перший візит давніх знайомих
Перше, на що слід звернути увагу: з набранням чинності
Податковим кодексом не лише не зникнуть старі, а й з’являться нові види перевірок. Це, зокрема, планові та позапланові невиїзні перевірки (раніше такими були тільки виїзні перевірки) та фактичні перевірки (див. схему).Зі схеми видно, що порівняно з чинним до 01.01.2011 р. законодавством:
1. З’являються
фактичні перевірки, призначені для контролю податковими органами за дотриманням неподаткового законодавства (РРО, касова дисципліна, контроль за наявністю ліцензій, патентів, свідоцтв, дотриманням вимог до виробництва та обігу підакцизних товарів, так звані податкові перевірки у сфері трудових відносин). Порядок їх проведення встановлено в Податковому кодексі. До цього, нагадаємо, на практиці виникала чимала кількість запитань, пов’язаних із невизначеністю та суперечливістю законодавчого регулювання їх проведення (докладно див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 30), повноваження ж податкових органів здійснювати перевірки у сфері трудових відносин з’явилися з набуттям чинності Законом № 2275 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 50).2. Крім камеральних перевірок, які передбачено й чинним законодавством, вводяться
невиїзні документальні перевірки (хоча податкові органи і при чинному законодавстві намагалися обґрунтовувати можливість проведення таких перевірок). Більше того, як можна зробити висновок з аналізу тексту ст. 75 Податкового кодексу, документальні невиїзні перевірки можуть бути плановими та позаплановими. При цьому на їх проведення поширюється багато з тих вимог, які пред’являються до проведення документальних виїзних перевірок.Щодо камеральних перевірок, то вони проводяться без будь-якого спеціального рішення керівника податкового органу чи направлення на їх проведення. Розробники
Податкового кодексу вважають за необхідне спеціально зауважити, що згода платника податків на проведення камеральної перевірки та його присутність під час її проведення не є обов’язковими (п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу).3. Якщо згідно із законодавством до 01.01.2011 р. поняття документальних перевірок застосовувалося виключно щодо перевірок дотримання податкового законодавства, то тепер у ході таких перевірок можуть бути виявлені й порушення неподаткового законодавства, підконтрольного податківцям (РРО, касова дисципліна, підакцизні товари тощо).
4.
Позачергових перевірок, які стали одним із найбільш дискусійних нововведень цього року (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 50) і правомірність проведення яких одразу викликала сумніви, Податковим кодексом не передбачено. Утім, ті питання, які підлягали перевірці в ході позачергових перевірок, згідно з Кодексом підлягають перевірці в ході документальних і фактичних перевірок.Крім того,
п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу передбачає можливість проведення так званих зустрічних звірок. Зустрічною звіркою Кодекс пропонує вважати «зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, яке здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків і зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків». За результатами звірки складається довідка, яка, якщо цитувати абзац четвертий п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу, у десятиденний строк подається суб’єкту господарювання, відлічувати який, як можна припустити, слід із дня закінчення звірки.Хитрість у тому, що
зустрічні звірки не є перевірками, а це означає, що на них не поширюються вимоги та обмеження, передбачені Податковим кодексом у частині проведення перевірок. Порядок здійснення звірок повинен буде встановити Кабмін. Але інформація, отримана в ході таких зустрічних звірок, надалі може стати підставою для позапланової перевірки.Звертаємо увагу: крім податкових і митних органів,
інші держоргани не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі за запитом правоохоронних органів. Крім того, органи СБУ, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок і проводити перевірки з питань оподаткування. Працівники податкової міліції, як це передбачено й чинним законодавством, можуть брати участь у перевірках, пов’язаних з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ у межах Закону про ОРД та КПК.Зауважимо також, що
податкові органи отримали низку нових повноважень, які можуть ними реалізовуватися при здійсненні наглядових заходів. Серед них — можливість проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку здійснення готівкових розрахунків і застосування РРО (п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу).Основні вимоги до порядку проведення документальних і фактичних перевірок
розкрито в табл. 1. Окремо проведено порівняльну характеристику підстав для позапланових перевірок (табл. 2).
Таблиця 1
Порядок проведення документальних перевірок: порівняльна таблиця
| До 01.01.2011 р. | Після 01.01.2011 р. | |||||
| Планові виїзні | Позапланові виїзні | Планові | Позапланові | Фактичні | ||
| виїзні | невиїзні | виїзні | невиїзні |
| ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Підстава для перевірки | ||||||
| План-графік перевірок | Не передбачаються в плані-графіку проведення перевірок і проводяться за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених Законом № 509 (див. табл. 2 | План-графік перевірок | Не передбачаються в плані-графіку проведення перевірок і проводяться за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених Податковим кодексом (див. табл. 2 «Підстави позапланових перевірок») | 1) за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків законодавства про виробництво та обіг підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявність патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, і виникає необхідність перевірки таких фактів; 3) у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування | ||
| Періодичність проведення | ||||||
| Не частіше одного разу на календарний рік | Немає обмежень, залежить тільки від наявності підстав для проведення | Визначається залежно від ступеню ризику** в діяльності платника податків, який може бути: | Немає обмежень, залежить тільки від наявності підстав для проведення | У цілому немає обмежень, залежить тільки від наявності підстав для проведення. | ||
| Незважаючи на те, що прямо на це Податковий кодекс не вказує, але з його приписів випливає, що до плану-графіка включаються як виїзні, так і невиїзні перевірки. Тому в разі проведення невиїзної перевірки, наступну документальну перевірку — виїзну чи невиїзну — може бути проведено з урахуванням зазначених обмежень до періодичності планових перевірок | ||||||
| Повідомлення про перевірку | ||||||
| Не пізніше ніж за 10 днів до дня початку перевірки суб’єкту господарювання має бути направлено письмове повідомлення із зазначенням дат початку та закінчення проведення перевірки | Не передбачено | За 10 календарних днів до дня початку перевірки платнику податків вручається під підпис чи направляється рекомендованим листом із повідомленням про вручення копія наказу про проведення документальної перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку перевірки | Не передбачено, копія наказу про перевірку вручається безпосередньо перед початком перевірки | Платнику податків направляється письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки | Не передбачено | |
| Документи на перевірку | ||||||
| 1) направлення на перевірку, на якому має бути підпис керівника органу ДПС, скріплений печаткою цього органу. | 1) наказ про проведення планової перевірки; | Наказ керівника податкового органу, копія якого вручається платнику податків під підпис до початку проведення перевірки, направлення на проведення перевірки із зазначенням в ньому: | ||||
|
| 2) копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової перевірки, дата її початку та дата закінчення | 3) направлення на проведення**** перевірки із зазначенням у ньому: | 3) письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки | |||
| Підстави для недопуску перевіряючих | ||||||
| Формально підставами для недопуску перевіряючих до перевірки може бути тільки неподання працівниками податкової служби документів, необхідних для проведення перевірки, або їх подання з порушенням установлених законом вимог | ||||||
| Тривалість перевірки | ||||||
| Для суб’єктів малого підприємництва — до 20 роб. днів, для інших — | Для суб’єктів малого підприємництва — до 10 роб. днів, для інших — | Для великих платників податків***** — не більше 30 роб. днів; | Для великих платників податків***** — не більше 15 роб. днів; | Не більше 10 діб | ||
| Продовження перевірки | ||||||
| На строк не більше 15 роб. днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — 10 роб. днів (до набуття чинності Законом № 2275 можливі строки продовження перевірок становили 10 та 5 роб. днів відповідно) | Не більше ніж на 10 роб. днів (до появи Закону № 2275 було передбачено, що позапланові перевірки суб’єктів малого підприємництва можуть подовжуватися не більше ніж на | Для великих платників податків***** — не більше ніж на 15 роб. днів; | Для великих платників податків***** — не більше ніж на 10 роб. днів; | Не більше ніж на 5 діб за наявності однієї з таких підстав: | ||
| Призупинення перевірки | ||||||
| До набуття чинності Законом № 2275 таку можливість не було передбачено. | Може бути призупинена тільки виїзна перевірка великого платника податків за рішенням керівника податкового органу, що оформлюється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під підпис з подальшим відновленням її проведення на невикористаний строк. | Не передбачено | ||||
| Період діяльності, який перевіряється | ||||||
| Не встановлено. | Не встановлено. | |||||
| * Під місцезнаходженням юридичної особи з 01.01.2011 р. розуміється фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого здійснюється щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління й обліку. ** Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділу за ступенем установлюються центральним органом державної податкової служби. Можна припустити, що за основу буде взято той примірний перелік критеріїв, яким податківці керуються сьогодні при складанні планів-графіків перевірок. У Податковому кодексі критерії визначено тільки стосовно платників податків — юридичних осіб, до яких може застосовуватися ставка 0 відсотків податку на прибуток і в яких сума сплаченого до бюджету ПДВ складає не менше 5 відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайнятих осіб, сума сплачених податків яких складає не менше 5 відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період. Такі платники податків включаються до плану-графіка не частіше ніж один раз на три календарні роки за умови, що вони визначили свою податкову адресу, подають у встановлені строки податкову звітність і вносять до неї в разі самостійного виявлення помилок уточнення в передбаченому порядку (наприклад, абз. третім п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу передбачено обов’язок внести відповідні зміни до податкової звітності в разі визнання договору недійсним), надають відомості про суми виплачених доходів платників податків — фізосіб, своєчасно і в повному обсязі сплачують суми податкових зобов’язань. *** Зауважимо, що, як і раніше, ідеться саме про календарний рік, тобто обчислюваний із 1 січня року, у якому проводиться перевірка, до 31 грудня цього року, а не від дати проведення перевірки. **** При плановій невиїзній перевірці направлення на її проведення не потрібне. ***** Згідно з п.п. 14.1.24 Податкового кодексу великий платник податків — юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні 4 послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн грн. або загальна сума сплачених до Держбюджету податків за такий самий період перевищує 12 млн грн. Нагадаємо, великі та середні підприємства (для яких передбачено обов’язкову електронну звітність) визначені у ч. 7 ст. 63 ГПУ | ||||||
Таблиця 2
Підстави позапланових перевірок
|
| До 01.01.2011 р. | Після 01.01.2011 р. | Примітки |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1
| За результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту | За результатами перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту | 1. Як бачимо, якщо раніше підставою для позапланової перевірки могли бути результати перевірок інших платників податків, то тепер стати такою підставою може отримання податкової інформації*. |
| 2
| Платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію чи розрахунки, якщо їх подання передбачено законом | Вважаємо, суди, як і раніше, наполягатимуть на тому, що податковий орган обов’язково має зазначити, яку саме податкову декларацію чи розрахунки і за який податковий період не подав платник податків (ухвала ВАСУ від 20.10.2009 р. № К-17897/07). | |
| 3
| —
| Платником податків подано уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, що перевірявся органом державної податкової служби | Нова підстава для позапланової виїзної перевірки, у ході якої податковий орган може перевірити тільки той податковий період, щодо якого подано уточнюючий розрахунок |
| 4
| Виявлено недостовірність даних, що містяться в податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту | Підхід судів до розгляду правомірності проведення перевірок на цій підставі змінитися не повинен. Вони виходять з того, що запит має містити чітку вимогу про необхідність надання платником податків пояснень і документального підтвердження із зазначенням, які конкретно дані податкової декларації і за яким саме податком викликали сумніви в їх достовірності. Інакше суди визнають, що в податкового органу відсутні підстави для проведення перевірки (див. ухвалу ВАСУ від 27.10.2009 р. № К-14245/07). Суди визнають законними вимоги податківців про надання документів /реєстрів виданих і отриманих податкових накладних, податкових накладних, оригіналів п’яти основних листків (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, платіжних документів, що підтверджують правомірність бюджетного відшкодування. Неподання таких документів на запит податківців — підстава для позапланової перевірки | |
| 5
| Платник податків подав в установленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби в ході проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, у якій вимагає повного чи часткового скасування результатів відповідної перевірки. Платником податків має бути подано скаргу про порушення під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки законодавства посадовими особами податкового органу. При цьому підставою для проведення позапланової перевірки в цьому випадку буде не будь-яка скарга, а скарга, у якій платник податків вимагає повного чи часткового скасування результатів перевірки | Платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення — рішення, у яких міститься вимога повного чи часткового перегляду результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення — рішення, у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, які не були досліджені під час перевірки і об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки | Перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали предметом оскарження. |
| 6
| У разі виникнення необхідності в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту | Ця підстава фактично охоплюється підставою, зазначеною в п. 1 цієї таблиці | Запит податкового органу має обов’язково містити перелік запитань, відповіді на які повинен надати платник податків, опис виявлених фактів, що свідчать про допущене порушення, і вказувати, які саме документи-пояснення з приводу цих фактів він хоче отримати від підприємства. Інакше відсутність відповіді платника податків на такий запит не може бути підставою для позапланової податкової перевірки (ухвала ВАСУ від 17.06.2009 р. № К-64/07). |
| 7
| Проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства | Розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), призупинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, почато провадження у справі про визнання банкрутом платника податків чи подано заяву про зняття з обліку платника податків | У цій частині регулювання дещо змінилося. Раніше в разі банкрутства платника податків підстави для перевірки виникали тільки при винесенні судом постанови про визнання суб’єкта господарювання банкрутом. З цієї миті згідно зі ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-XII починається ліквідаційна процедура та в зв’язку з цим виникає підстава для проведення позапланової податкової перевірки (див. лист ВГСУ від 05.02.2010 р. № 05-06/520/78). |
| 8
| Стосовно платника податків (його посадової особи) у порядку, установленому законом, податковою міліцією відкрито оперативно-розшукову справу, у зв’язку з чим є необхідність у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків. | Отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки чи постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону за кримінальними справами, що перебувають у їх провадженні | Посилено вимоги до проведення позапланових перевірок податковими органами у зв’язку з діями правоохоронних органів. Якщо раніше такою підставою могло бути порушення оперативно-розшукової справи, то тепер така перевірка проводиться тільки за наявності збудженої кримінальної справи. |
| 9
| У разі якщо орган державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за достовірністю висновків органу державної податкової служби нижчого рівня здійснив перевірку документів обов’язкової звітності платника податків чи висновків акта перевірки, складеного контролюючим органом нижчого рівня, і виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків і зборів (обов’язкових платежів) | Органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями чи бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня проведено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків чи матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства чи неповне з’ясування під час перевірки питань, які мали бути з’ясовані при перевірці для винесення об’єктивного висновку про дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби | Як і раніше, рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня тільки в тому випадку, якщо стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, почато службове розслідування чи порушено кримінальну справу. |
| 10
| Платником подано декларацію з від’ємним значенням податку на додану вартість, що становить понад 100 тис. гривень. Є достатні підстави вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства (п.п. 7.7.5 Закону про ПДВ)* | Платником подано декларацію, у якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності достатніх підстав, що свідчать про те, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства (перелік підстав встановлюється Кабміном), та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, що складає понад 100 тис. гривень | Якщо раніше підставою для позапланової перевірки було тільки подання платником податків декларації з ПДВ з від’ємним значенням за умови, що розмір такого задекларованого від’ємного значення становить понад 100 тис. грн. (звертаємо увагу: ішлося не про суму відшкодування ПДВ, а про від’ємне значення суми ПДВ в рядку 18.2 декларації), то тепер перевірку також може бути проведено в разі заяви до бюджетного відшкодування ПДВ. |
| 11
| Звернення платника податків | Якщо платник податків направляє до податкової звернення про проведення перевірки, будь-які інші підстави для проведення перевірки не потрібні | |
| 12
| Стосовно платника ПДВ надійшла заява від покупця зі скаргою на відмову з боку такого платника ПДВ (постачальника) видати покупцю податкову накладну чи порушення порядку її заповнення (п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ)* | Стосовно платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю чи про порушення правил заповнення податкової накладної в разі неподання таким платником податків пояснень і документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня його отримання | Зазначені факти автоматично підставою для перевірки не стають. Така підстава з’явиться тільки в тому випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на відповідний запит податкового органу |
| 13
| Отримання податковою міліцією інформації про ухилення суб’єкта господарювання від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) оподатковуваного доходу найманої особи. Способами такого ухилення можуть бути неукладення трудового договору з працівником, здійснення госпдіяльності без реєстрації тощо | Отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат і відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі в результаті неукладення платником податків трудових договорів із найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки | Законом № 2275 податковим органам уперше було надано повноваження на проведення нового виду перевірок — позачергових перевірок дотримання податкового законодавства у сфері трудових відносин. Підставою для такої перевірки могло стати отримання податковою міліцією інформації про ухилення суб’єкта господарювання від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) оподатковуваного доходу найманій особі. Способами такого ухилення можуть бути неукладення трудового договору з працівником, здійснення госпдіяльності без реєстрації тощо |
| 14 | — | У разі якщо посадова особа контролюючого органу, що здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від прийняття до відома документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, і платник податків подає до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, зазначені в акті перевірки як відсутні протягом 3 робочих днів з дня отримання акта перевірки | Така підстава для позапланової перевірки в чинному до 01.01.2011 р. законодавстві відсутня. |
| 15
| Від’ємне значення об’єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох останніх податкових періодів. При проведенні такої позапланової перевірки перевіряється правильність визначення об’єкта оподаткування | Податковий кодекс передбачає наведені підстави для перевірок не в загальному переліку, який наведено у ст. 78 Податкового кодексу, а в спеціальних розділах. При цьому в загальному переліку, який сформульовано як вичерпний, відповідних посилань, що передбачають можливість установлення інших додаткових підстав для позапланових перевірок, немає, що може поставити під сумнів правомірність проведення перевірок на зазначених підставах | |
| 16
| Вартість об’єкта фінансового лізингу, що вперше вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, меншій за вартість витрат на його придбання чи спорудження, податковий орган має право здійснити позапланову перевірку для визначення рівня звичайної ціни | ||
| 17
| Виявлення протиріч між даними податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних — підстава для перевірки продавця і у відповідних випадках — покупця товарів/послуг | ||
| *До податкової інформації Податковий кодекс відносить відомості: ** Оскільки до закріплення в Податковому кодексі підстави, зазначені в п. 10 та п. 12 цієї таблиці, було передбачено в Законі про ПДВ, але не включено до наведеного в Законі № 509 переліку підстав позапланових перевірок, ми зазначали, що вони самостійного характеру не мають. | |||
Оформлення результатів перевірок
Податковим кодексом
передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються, як і зараз, у формі акта перевірки, якщо в ході такої перевірки виявлено порушення законодавства, або в формі довідки, якщо порушень не виявлено.І акт, і довідку має бути підписано посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (за наявності).
У разі непогодження платника податків з висновками акта такий платник
зобов’язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями.Дещо інший порядок оформлення передбачено для оформлення результатів камеральної перевірки. Якщо
не виявлено порушень — жодні документи (зокрема, довідки) не складаються. У разі встановлення порушень складається акт у 2 примірниках, який підписується посадовими особами органу, що проводив перевірку, і після реєстрації в органі ДПС вручається або відсилається для підписання протягом 3 робочих днів платнику податків (п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу).Акт (довідка) про результати фактичних перевірок складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, що проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (за наявності).
У разі непогодження платника податків чи його законних представників із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, наступних за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, які не було досліджено під час перевірки та зазначено в зауваженнях), і платнику податків направляється відповідь.В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов’язань платника.
Звертаємо увагу, що
розгляд адмінсудами справ за позовами податкових органів з вимогою призупинити витратні операції платника податків на його рахунках, або підтвердити обґрунтованість адмінарешту майна платника податків, або стягнути кошти за податковим боргом розглядатимуться за прискореною процедурою. Податковий орган з відповідною вимогою звертається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення тих обставин, які є підставою для такого звернення. Рішення судом має бути прийнято не пізніше 96 годин (відлічуються теж із моменту встановлення обставин, у зв’язку з якими податковий орган звернувся до суду) і воно підлягає негайному виконанню.Але якщо податковий орган пропускає зазначений строк в одну добу, це не означає, що він втрачає право на звернення до суду з відповідною вимогою до платника податків. Він може звернутися в загальному порядку, але такий позов податкового органу вже не розглядатиметься за спрощеною процедурою.
Олена Уварова, юрист
