Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Податок на доходи фізичних осіб

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2010/№ 102
Друк
Стаття

Податок на доходи фізичних осіб

 

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб з 1 січня 2011 року регулюється

розділом IV Податкового кодексу. Принцип оподаткування доходів фізичних осіб залишиться без змін. Водночас змін у порядку оподаткування доходів фізичних осіб чимало. Що чекає на платників податків та податкових агентів, у тому числі роботодавців, розглянемо далі.

 

Загальні положення

Згідно з

п. 162.1 Податкового кодексу платниками податку на доходи є:

фізична особа — резидент, яка отримує доходи як із джерелом їх походження в Україні, так й іноземні доходи;

фізична особа — нерезидент, яка одержує доходи із джерелом їх походження в Україні, за винятком нерезидента, який має дипломатичні привілеї та імунітет, установлені чинним міжнародним договором України, стосовно доходів, які він отримує безпосередньо від здійснення дипломатичної та прирівняної до неї діяльності;

податковий агент.

Як бачимо, до числа платників податку включено податкових агентів. Справа в тому, що згідно з

п. 18.2 Податкового кодексу податкові агенти прирівняні до платників податку і мають права та виконують обов’язки, установлені для платників податків.

Стосовно податку на доходи фізичних осіб

податковими агентами є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, які зобов’язані обчислювати, утримувати і сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам і нести відповідальність за порушення норм Податкового кодексу (п.п. 14.1.180 Податкового кодексу).

Об’єктом оподаткування

є:

— загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

— доходи з джерела їх походження в Україні, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

— іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, — для резидентів.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначено в

п. 164.2 Податкового кодексу. Доходи, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, наведено у ст. 165 Податкового кодексу.

Далі розглянемо, за якими ставками оподатковуватимуться доходи фізичних осіб з 1 січня 2011 року та який порядок оподаткування найпоширеніших видів доходів фізичних осіб.

 

Ставки податку на доходи

Статтею 167 Податкового кодексу

встановлено такі ставки податку на доходи фізичних осіб:

15 % — стосовно доходів, отриманих, у тому числі, але не виключно, у вигляді зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат чи інших виплат і винагород, що виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з відносинами трудового найму і за цивільно-правовими договорами; виграші в державну і недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри, якщо сума таких доходів не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (абз. 1 п. 167.1);

17 %із суми перевищення зазначених вище доходів над 10-кратним розміром мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (абз. 2 п. 167.1).

До речі, якщо протягом календарного року платник податків отримував доходи, що оподатковуються за ставками, установленими

п. 167.1 Податкового кодексу (15 % із суми доходу, що не перевищує 10-кратний розмір мінзарплати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, 17 % із суми перевищення), від двох та більше податкових агентів, і при цьому загальна сума таких доходів за будь-який календарний місяць перевищила 10-кратний розмір мінзарплати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, то він повинен буде подати податкову декларацію за результатами звітного року (п.п. «є» п. 176.1 Податкового кодексу);

5 % стосовно:

— доходу, що виплачується компанією, яка управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;

— доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

— доходу у вигляді процентів (дисконту), отриманий власником облігацій від їх емітента відповідно до закону;

— доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю і дохід, отриманий платником податків у результаті викупу (погашення) керівником сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

доходу у вигляді дивідендів*;

— доходу в інших випадках, прямо визначених

розділом IV Податкового кодексу (п. 167.2).

* Звертаємо увагу: згідно з п.п. 170.3.1 Податкового кодексу роялті оподатковуватимуться за правилами, установленими для оподаткування дивідендів, однак за ставками, установленими п. 167.1 Податкового кодексу, а саме: 15 % із суми, що не перевищує 10-кратний розмір мінзарплати, установленої на 1 січня звітного року, та 17 % — із суми перевищення.

Зауважимо, що до 1 січня 2015 року доходи у вигляді процента на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом, процента на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці**, для яких також передбачено ставку 5 %, не оподатковуються;

30 % — стосовно доходів, нарахованих на користь резидентів або нерезидентів у вигляді виграшу чи призу (крім виграшу в державну і недержавну грошову лотерею та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) (п. 167.3);

10 % щодо зарплати шахтарів, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у вугільній промисловості — за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36 (п. 167.4).

** При цьому плата (проценти), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки, з 01.01.2011 р. обкладається податком на доходи за ставкою 5 % (п. 170.12 Податкового кодексу).

 

Порядок оподаткування заробітної плати

Під доходами у вигляді

заробітної плати розуміються основна й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що виплачуються (надаються) платнику податків у зв’язку з відносинами трудового найму відповідно до закону (п.п. 14.1.48 Податкового кодексу). У період дії Закону № 889 податківці вказували на те, що для цілей визначення складових заробітної плати слід керуватися Інструкцією № 5. Водночас до заробітної плати вони відносили й окремі виплати, що не входять до фонду оплати праці, зокрема, лікарняні, які повністю або частково компенсують заробітну плату (листи ДПАУ від 25.05.2004 р. № 9402/7/17-3117, від 06.07.2004 р. № 4207/ч/17-3115).

Ураховуючи, що

Інструкція № 5 — єдиний документ, розроблений відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, найімовірніше, що і тепер для цілей визначення складових заробітної плати потрібно буде використовувати цей документ.

Водночас норми

Податкового кодексу свідчать про те, що до заробітної плати прирівнюються окремі виплати, які згідно з Інструкцією № 5 не входять до фонду оплати праці. Так, з положень п.п. 169.4.1 Податкового кодексу можна зробити висновок, що, як і раніше, до доходів у вигляді заробітної плати відноситимуться лікарняні.

Відповідно, лікарняні повинні враховуватися при визначенні права працівника на податкову соціальну пільгу (далі — ПСП). Згідно з

абз. 3 п.п. 169.4.1 Податкового кодексу з метою оподаткування, а також з метою визначення граничного розміру доходу, що дає право на ПСП, доходи у вигляді зарплати за період її збереження, зокрема, лікарняні та відпусткні, що припадають на кілька місяців (так звані «перехідні» виплати), розподіляються за місяцями, за які їх нараховано.

Згідно з

п.п. 153.3.7 Податкового кодексу з метою оподаткування до виплати заробітної плати прирівнюється виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями чи іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, який передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану платником податку. Зауважимо: згідно з п. 3.35 Інструкції № 5 такі доходи не входять до фонду оплати праці.

Відповідно до

п. 164.6 Податкового кодексу при визначенні бази оподаткування дохід у вигляді заробітної плати зменшується на суму єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) у частині утримань та на суму ПСП за її наявності. Нагадаємо, що згідно із Законом № 2464 з 1 січня 2011 року ЄСВ нараховуватиметься на заробітну плату і утримуватиметься з неї замість внесків до чотирьох фондів соціального страхування. Звертаємо увагу: на суму утриманого ЄСВ зменшуються виключно доходи у вигляді заробітної плати та прирівняних до неї згідно з Податковим кодексом виплат (звичайно, якщо такі виплати обкладаються ЄСВ). У зв’язку з цим, наприклад, сума винагороди за договором цивільно-правового характеру, що не є заробітною платою обкладатиметься податком на доходи без зменшення на суму ЄСВ у частині утримань.

ПСП.

Правом на ПСП зможуть скористатися працівники, чия заробітна плата не перевищує граничного розміру доходу , що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 та округленому до найближчих 10 грн. Для одного з батьків, який утримує двох та більше дітей віком до 18 років, граничний розмір доходу визначатиметься кратно кількості дітей. ПСП може застосовуватися лише за одним місцем роботи, яке платник податків визначає самостійно.

До 2015 року розмір

«звичайної» ПСП дорівнюватиме 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року. «Підвищена» ПСП надаватиметься в розмірі, що дорівнює 150 % «звичайної» ПСП, «максимальна» ПСП — у розмірі, що дорівнює 200 % «звичайної» ПСП.

Як і раніше,

будь-який платник податків, заробітна плата якого не перевищує граничного розміру доходу , що дає право на застосування ПСП, зможе скористатися правом на «звичайну» ПСП. Нову ПСП передбачено для платників податків, які мають дітей. Так, особи, які утримують двох та більше дітей віком до 18 років, зможуть претендувати на ПСП у розмірі, що дорівнює «звичайній» ПСП з розрахунку на кожну дитину.

У переліку платників, які зможуть претендувати на підвищений та максимальний розмір ПСП, відбудуться зміни. Претендувати на

«підвищену» ПСП зможуть, зокрема, учасники бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551, крім інвалідів I та II груп . Удова і вдівець зможуть претендувати на «підвищену» ПСП лише за наявності дитини (дітей) віком до 18 років.

Із переліку платників податків, які мають право на «максимальну» ПСП, виключено осіб, які мають трьох та більше дітей

. Разом з тим, у цьому переліку з’явилися нові категорії платників податків — особи, нагороджені чотирма та більше медалями «За відвагу» та інваліди I і II груп із числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551.

Користуватися одночасно двома ПСП («на себе» і «на дітей») зможуть лише особи, які утримують двох та більше дітей віком до 18 років, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів)

.

Варте уваги, що ПСП застосовуватиметься і в місяці звільнення. Це випливає з положень

п.п. 169.3.4 Податкового кодексу .

Доходи в негрошовій формі

Відповідно до

п. 164.5 Податкового кодексу при нарахуванні (наданні) доходів у негрошовій формі база оподаткування визначається як добуток вартості такого доходу, розрахованої за звичайними цінами, та «натурального» коефіцієнта, порядок розрахунку якого залишився без змін. Методи визначення звичайної ціни встановлено у ст. 39 Податкового кодексу, що застосовуватиметься з 01.01.2013 р. До зазначеної дати слід застосовувати п. 1.20 Закону про податок на прибуток.

Як не опиралися податківці застосуванню «натурального» коефіцієнта (див.

листи ДПАУ від 08.10.2008 р. № 20454/7/17-0717 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 103, від 17.10.2008 р. № 10155/6/0716, від 09.07.2009 р. № 14312/7/17-0717), згідно з нормами Податкового кодексу застосовувати його все-таки потрібно.

 

Надміру витрачені підзвітні суми

Згідно з

п. 170.9 Податкового кодексу під оподаткування підпадають несвоєчасно здані кошти, отримані платником податків:

— на відрядження — у сумі, що перевищує суму витрат платника податків на таке відрядження, розраховану відповідно до

розділу III Податкового кодексу. Зауважимо, що розділ III Податкового кодексу набере чинності лише з 1 квітня 2011 року. У зв’язку з цим не зрозуміло, чим повинні керуватися роботодавці при визначенні суми перевищення протягом I кварталу 2011 року. Сподіваємося на відповідні роз’яснення податкових органів;

— під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій — у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податків на виконання таких дій.

Суму надміру витрачених коштів

має бути повернено до каси чи зараховано на банківський рахунок особи, яка їх видала, до або під час подання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт* (далі — Звіт), строк подання якого змінився. Так, з 1 січня 2011 року Звіт має бути подано до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем, в якому платник податків:

закінчує відрядження;

завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти під звіт.

* Крім того, потрібно дотримуватись вимог п. 2.11 Положення № 637, згідно з якими здати залишок коштів потрібно не пізніше дня, наступного за днем отримання готівки (при закупівлі сільгосппродукції та заготівлі вторинної сировини, крім металобрухту, — не пізніше 10-го робочого дня з дня отримання готівкових коштів). Інакше матиме місце порушення касової дисципліни, за яке на юридичних осіб та підприємців відповідно до ст. 1 Указу № 436 накладається штраф у розмірі 25 % виданих під звіт сум.

Таким чином,

сума надміру витрачених коштів, виданих на відрядження або під звіт, не здана у згаданий вище строк, підлягає обкладенню податком на доходи за ставкою 15 % — із суми, що не перевищує 10-кратний розмір мінзарплати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, та 17 % — із суми перевищення. Як і раніше, для цілей оподаткування доходу у вигляді несвоєчасно повернених надміру витрачених підзвітних сум застосовується «натуральний» коефіцієнт.

Штрафу у розмірі 15 %

надміру витрачених сум, що раніше застосовувався до платників податків, котрі не повернули такі суми протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк, нормами Податкового кодексу не передбачено.

 

Доходи нерезидентів

З набуттям чинності

Податковим кодексом нарешті буде вирішено неоднозначну ситуацію, що склалася після скасування Податкового роз’яснення щодо застосування окремих норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у частині оподаткування іноземців та нерезидентів, затвердженого наказом ДПАУ від 29.01.2004 р. № 50 (з 18.12.2009 р.) з оподаткуванням доходів нерезидентів, зокрема, їх заробітної плати.

Згідно з

п. 170.10.1 Податкового кодексу доходи нерезидентів оподатковуватимуться за правилами і ставками, визначеними для резидентів України, з урахуванням окремих особливостей. Що стосується особливостей, то наприклад, доходи нерезидентів від операцій з продажу об’єктів нерухомого та рухомого майна оподатковуються за тими самими правилами, що й для резидентів, але за ставками, установленими п. 167.1 Податкового кодексу (15 % та 17 % із суми, що перевищує 10-кратний розмір мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року). Саме за цими ставками оподатковуватимуться доходи нерезидентів у вигляді спадщини та подарунків, отриманих від фізичних осіб.

Зарплата нерезидентів оподатковується в тому ж порядку і за тими ж ставками, що і для резидентів (15 % та 17 % із суми, що перевищує 10-кратний розмір мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року). Проте ПСП до зарплати нерезидента, як і раніше, застосовувати не можна. Це випливає з положень

п.п. 169.3.4 Податкового кодексу .

 

Подарунки від податкових агентів

Згідно з

п.п. 165.1.39 Податкового кодексу не включається до оподатковуваного доходу вартість негрошових подарунків, вартість яких не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року. Зауважимо, що з цієї норми важко зробити чіткий висновок, як оподатковуватимуться негрошові подарунки, вартість яких перевищить зазначену величину: чи то в сумі перевищення, чи то в повному розмірі. Найімовірніше, що законодавець хотів передбачити оподаткування всієї вартості подарунка, вартість якого перевищить 50 % мінзарплати. Чекатимемо на роз’яснення податкових органів з цього питання.

Що стосується грошових подарунків, то тут усе зрозуміло — вони потрапляють до оподатковуваного доходу фізичної особи в повній сумі.

Доходи фізичних осіб у вигляді вартості подарунків, наданих юридичними особами та фізичними особами — підприємцями, обкладаються податком на доходи за ставками, передбаченими

п. 167.1 Податкового кодексу. При цьому юридичні особи та підприємці, які надали такі подарунки, є податковими агентами.

 

Нецільова благодійна допомога

Згідно з

п.п. 170.7.3 Податкового кодексу не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними та фізичними особами на користь платника податків протягом року сукупно в розмірі, що не перевищує суму граничного розміру доходу (розмір місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.), незалежно від того, чи користується платник податків правом на ПСП. Раніше платник податків міг отримати неоподатковувану нецільову благодійну допомогу тільки за умови, що він користувався правом на ПСП.

Дія

п.п. 170.7.3 Податкового кодексу не поширюється на профспілкові виплати. Справа в тому, що звільнення від оподаткування виплат, здійснюваних профспілками своїм членам, при виконанні певних умов передбачено п.п. 165.1.47 Податкового кодексу.

Виплати приватним підприємцям і самозайнятим особам

При нарахуванні (виплаті) доходу фізичним особам — підприємцям на загальній системі та самозайнятим особам від операцій, що здійснюються в межах обраних ними видів діяльності, суб’єкт господарювання

не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо одержувачем доходу надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб’єкта підприємницької діяльності (копію свідоцтва про взяття його на податковий облік як фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність) (пп. 177.8 і 178.5 Податкового кодексу відповідно).

Однак зазначене вище

правило не діє в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи/надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким визнано трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника або роботодавця.

Доходи підприємця-єдиноподатника від операцій, що здійснюються в межах підприємницької діяльності, не обкладаються податком на доходи згідно з

п.п. 165.1.36 Податкового кодексу. Імовірно, що для неоподаткування доходу при виплаті підприємець повинен буде підтвердити свій статус, надавши копії свідоцтва про державну реєстрацію його як суб’єкта підприємницької діяльності та свідоцтва про сплату єдиного податку. Сподіваємося, що податкові органи нададуть відповідні роз’яснення.

 

Порядок сплати податку на доходи

Податок на доходи

сплачується (перераховується) до бюджету при виплаті оподатковуваного доходу (п.п. 168.1.2 Податкового кодексу). Як і раніше, банки прийматимуть платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку на доходи.

При наданні фізичній особі доходу в негрошовій формі або виплаті готівкою з каси податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати, надання) (

п.п. 168.1.4 Податкового кодексу).

У

Податковому кодексі відсутня пряма норма, згідно з якою в разі невиплати нарахованого доходу податок на доходи має бути перераховано протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, за який нараховано, але не виплачено дохід.

Із положень

п.п. 168.1.4 Податкового кодексу випливає, що при нарахуванні доходу в негрошовій формі незалежно від його надання податок на доходи потрібно сплатити протягом банківського дня, наступного за днем нарахування доходу.

А якщо дохід у грошовій формі нараховано, але не виплачено? Згідно з

абз. 1 п. 57.1 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Статус податкової декларації тепер матиме податковий розрахунок (мабуть, це буде аналог форми № 1ДФ), що подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (п. 176.2 Податкового кодексу). Суми податку на доходи, зазначені в такому податковому розрахунку, вважаються узгодженими сумами податкового зобов’язання. Із зазначених норм Податкового кодексу можна зробити висновок, що податок з невиплаченого доходу доведеться сплатити протягом 10 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкового розрахунку.

Проте через відсутність однозначної відповіді на запитання щодо строку сплати податку, утриманого з нарахованого, але не виплаченого доходу в грошовій формі, чекатимемо на роз’яснення податкових органів з цього питання.

 

Звітність щодо податку на доходи

На сьогодні податкові агенти відомості про виплачені платникам податків доходи та утриманий податок з доходів подають щокварталу у вигляді Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, що не має статусу податкової декларації в розумінні

Закону № 2181.

Із набуттям чинності

Податковим кодексом усе набагато ускладнюється. Згідно з пп. «б» і «д» п. 176.2 Податкового кодексу на податкових агентів покладається обов’язок:

— подавати у строки, установлені

для податкового кварталу (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу), податковий розрахунок, що має статус податкової декларації. Зазначені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов’язань податкового агента і в разі неповної або несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом зі сплатою штрафів та пені;

— подавати у строки, установлені для

податкового місяця (протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця), податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб про загальні суми доходів, які нараховано (виплачено, надано) на користь платників податків, та загальні суми податку на доходи фізичних осіб, утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету. Форму такої декларації має бути встановлено центральним податковим органом.

Звертаємо увагу: і щоквартальний податковий розрахунок, і щомісячна податкова декларація

повинні подаватися незалежно від того, чи виплачує податковий агент доходи фізичним особам.

За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (виплачених) на користь платників податків, та суми утриманого з них податку податкові агенти несуть відповідальність згідно зі

ст. 119 Податкового кодексу.

 

Катерина Скрипкіна, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі