ПДВ
Рядок 26 декларації з ПДВ.
З приємних моментів, що чекають на платників податків з майбутнього року, звичайно ж, потрібно відзначити повернення з 01.01.2011 р. до звичного порядку заповнення рядка 26 декларації з ПДВ, тобто закінчення «заморожування» в рядку 26 декларації несплаченого ЗВЗ (залишку від’ємного значення) та перенесення до рядка 23.2 виключно його сплаченої частині. Таким чином, особливі правила обліку накопиченого перехідного «мінуса» (застережені, нагадаємо, п.п. «б» п.п. 7.7.2 Закону про ПДВ та введені в поточному році починаючи з ПДВ-звітності за червень 2010 року Законом України від 20.05.2010 р. № 2275-VI, докладніше про це див. статтю «Заповнюємо додаток 2 до декларації з ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 83) з 1 січня 2011 року вже не діятимуть. А отже, показник рядка 26 грудневої декларації в повній сумі (без жодних обмежень) можна буде врахувати у зменшення поточних податкових зобов’язань у декларації за січень 2011 року.Ну і, звичайно, ПДВ-новації у новому році принесе
Податковий кодекс, положення розділу V «Податок на додану вартість» якого запрацюють уже з 1 січня 2011 року (з цієї дати втратить чинність його попередник — Закон про ПДВ). У цілому слід зауважити: існуючі принципи і підходи до справляння ПДВ з 01.01.2011 р. збережуться. Та все-таки відзначимо важливі моменти.
З 01.01.2011 р. — ПДВ за Податковим кодексом
Реєстрація платником ПДВ (обов’язкова і добровільна), анулювання реєстрації
. Отже, після набуття чинності Податковим кодексом з 01.01.2011 р. єдиним критерієм обов’язкової реєстрації особи платником ПДВ стане перевищення обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 місяців 300 тис. грн. (п. 181.1 розд. V Податкового кодексу; незалежно від досягнення таких обсягів, зареєструватися платником ПДВ доведеться й особі, яка здійснює операції з поставки конфіскованого майна, майна, визнаного безхазяйним, п.п. 6 п. 180.1). Таким чином, у разі перевищення цієї межі особі потрібно буде обов’язково зареєструватися платником ПДВ, подавши до податкового органу відповідну реєстраційну заяву не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем досягнення 300-тисячної межі (п. 183.2) і, однак, ставши при цьому платником ПДВ (як передбачає п. 183.10) з першого числа такого наступного місяця. Слід зауважити, що такі норми законодаства, які передбачають, як бачимо, розрив у часі, роблять перший ПДВ-період для платника податків дещо проблемним: адже виходить, що в разі перебування серед платників ПДВ з першого числа місяця, наступного за місяцем перевищення 300 тис. грн., уже починаючи з першого числа такого наступного місяця на здійснювані поставки мають нараховуватися податкові зобов’язання з ПДВ. Тому в цьому випадку, щоб якнайшвидше (уже в перших числах такого місяця реєстрації) отримати всі повноцінні права платника ПДВ, з поданням реєстраційної заяви та отриманням Свідоцтва краще не зволікати.Для колишніх спрощенців, які переходять на загальну систему оподаткування, та обов’язкових платників ПДВ, котрі підпадають під критерії або вирішили сплачувати ПДВ у добровільному порядку, свої особливості подання реєстраційної заяви застерігає
п. 183.4 розд. V Податкового кодексу. Так, реєстраційну заяву вони подають разом із заявою про відмову від спрощеної системи оподаткування. При цьому згідно з п. 18 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу обсяг оподатковуваних операцій для осіб, які перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування. Що стосується підприємців-єдиноподатників, то вони вже не будуть платниками ПДВ, окрім «імпортного» (п.п. 14.1.139; п. 181.1; п.п. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу).А ось
до добровільної реєстрації тепер висувається «своя» умова (п. 182.1). Так, якщо обсяги оподатковуваних операцій не виходять за 300 тис. грн., то стати добровільним платником ПДВ особа зможе за умови, що в неї за останні 12 місяців не менше 50 % поставок від загального обсягу поставок здійснюється платникам ПДВ (тобто якщо за поставками особа не менше ніж на 50 % також «працює» з ПДВ-платниками). При цьому в «добровільному» випадку заяву на реєстрацію має бути подано не пізніше ніж за 20 днів до початку періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ (у ній може вказуватися бажана дата реєстрації). А от якщо 50 % критерій не дотримується, у добровільній ПДВ-реєстрації може бути відмовлено (п. 183.8 розд. V Податкового кодексу), або якщо така 50 % умова не дотримуватиметься й надалі, добровільну реєстрацію може бути анульовано (п.п. «и» п. 184.1 розд. V Податкового кодексу).Анулювати реєстрацію
в загальному випадку тепер можна буде на рік раніше: уже не через 24 (як це на сьогодні передбачається п.п. «а» п. 9.8 Закону про ПДВ), а через 12 місяців перебування в лавах платників ПДВ (п. 184.1 розд. V Податкового кодексу), за умови, що, як і раніше, за останні 12 місяців обсяги оподатковуваних поставок невеликі та не перевищують 300 тис. грн. При цьому вимога про необхідність визнання «умовного продажу» при анулюванні ПДВ-реєстрації збережеться (за винятком випадків реорганізації підприємства шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення, на які така вимога не поширюється, п. 184.7). А власне анулювання реєстрації стане можливим з дня, наступного за днем проведення остаточного розрахунку за податковими зобов’язаннями з бюджетом (п. 184.8).Об’єкти і пільги.
Об’єктами оподаткування, як і раніше, будуть (ст. 185): поставка товарів та послуг на митній території України (з визначенням «місця поставки» за правилами ст. 186 Податкового кодексу), увезення (імпорт, реімпорт), вивезення (експорт, реекспорт) товарів (супутніх послуг). При цьому слід зауважити, що самі поняття «поставка товарів» (п.п. 14.1.191) і «поставка послуг» (п.п. 14.1.185) дещо змінено (не плутати з іншими схожими термінами «продаж (реалізація) товарів» з п.п. 14.1.202 і «продаж результатів робіт (послуг)» з п.п. 14.1.203, які для цілей ПДВ у цьому випадку не використовуються). Так, під поставку товарів з 01.01.2011 р. підпадатиме передача товарів посереднику за посередницьким договором (п.п. «е» п.п. 14.1.191 розд. I, п. 189.4 Податкового кодексу; про особливості оподаткування таких операцій ітиметься далі).Що стосується неоподатковуваних операцій, то (в цілому збережений) перелік операцій,
що не є об’єктами оподаткування, застерігає п. 196.1 Податкового кодексу, в якому, мабуть, на особливу увагу заслуговує п.п. 196.1.14, який включив до числа «не об’єктів» послуги з п.п. «в» п. 186.3, тобто: консультаційні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські та інші послуги консультаційного характеру, у тому числі у сфері інформатизації, із застосуванням комп’ютерних систем, а також послуги з розробки, поставки і тестування ПЗ (програмного забезпечення). Таким чином, з 01.01.2011 р. такі послуги вже не обкладатимуться ПДВ (не будуть об’єктом оподаткування).Стосовно ПДВ-пільг (операцій, звільнених від оподаткування) з 01.01.2011 р. належить орієнтуватися на досить значний за обсягом їх перелік зі
ст. 197 Податкового кодексу, яка в більшості випадків застерігає під кожен з пільгових випадків переліки операцій, звільнених від ПДВ, або навпаки, таких, що не підпадають під звільнення. Причому пільги, передбачені п. 197.1, тепер працюватимуть також і при імпорті (п. 197.4 Податкового кодексу). А ось до експорту пільгових товарів застосовуватиметься нульова ставка (ставка 0 %, п. 195.2). На операції з підакцизними товарами пільги, як і раніше, не поширюватимуться (п. 197.5).Крім того, частина пільг установлюється
підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу (зокрема, для літакобудування, космічної діяльності, видавничої діяльності, кінематографії, поставок відходів і брухту чорних та кольорових металів*, зернових культур тощо).*Причому якщо платник податків реалізує відходи і брухт чорних та кольорових металів, що утворилися в результаті виробничого процесу (переробки, обробки, плавлення сировини, матеріалів, заготовок на виробництві, будівництві, при розбиранні та демонтажі основних засобів, що ліквідуються, тощо), то податковий кредит при цьому зменшувати і коригувати не потрібно (п. 199.6 Податкового кодексу).
При цьому згідно з
Податковим кодексом у платника податків з’явиться можливість відмови від застосування податкової пільги. Так, згідно з п. 30.3 ст. 30 «Податкові пільги» розд. I Податкового кодексу за загальним правилом платник податків має право використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування протягом усього строку її дії. Водночас, як передбачає п. 30.4, платник податків має право відмовитися від використання пільги або призупинити її використання на один чи кілька податкових періодів (у такому разі не використані платником податків податкові пільги не може бути перенесено на інші податкові періоди, зараховано в рахунок майбутніх платежів за податками та зборами або відшкодовано з бюджету).Місце поставки.
Місце поставки відтепер визначатиметься за дещо зміненими правилами, застереженими ст. 186, згідно з якою за загальним правилом:—
місцем поставки товарів стане фактичне місцезнаходження товарів на момент їх поставки (п.п. «а» п. 186.1), крім випадків, застережених у пп. «б» і «в» п. 186.1, згідно з якими місцем поставки є:— місце, де товари перебувають на початок їх перевезення або пересилання, — у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою (
п.п. «б» п. 186.1);— місце, де здійснюються складання, монтаж чи установлення, — у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені (
п.п. «в» п. 186.1);—
місцем поставки послуг стане місце реєстрації постачальника (п. 186.4 розд. V Податкового кодексу), за винятком окремих операцій, перелічених у пп. 186.2 і 186.3, для яких передбачається «свій» особливий порядок визначення місця поставки (зокрема, окремо тепер у п.п. «ж» п. 186.3 будуть виділені експедиторські послуги, для яких місце поставки визначатиметься за місцем реєстрації одержувача, а за відсутності такого місця — за місцем постійного або переважного його проживання). При цьому, як і раніше, ПДВ сплачуватиметься в тому числі і з послуг нерезидента (якщо, звичайно, місце їх поставки виявиться на території України, ст. 208). У такому разі за одержувачем нерезидентьких послуг фактично зберігатиметься статус податкового агента, який сплачує ПДВ «за нерезидента» (причому незалежно від того, чи є одержувач при цьому платником ПДВ; в останньому випадку для одержувача нерезидентських послуг юридичні особи — неплатника ПДВ для цілей нарахування ПДВ з послуг нерезидента буде розроблено спеціальний звітний документ, п. 208.4).Правило першої події з ПДВ збережеться (
пп. 187.1, 198.2 розд. V Податкового кодексу). А от власне касового методу вже більше не буде. Хіба що особливі правила нарахування ПДВ (за грошовими розрахунками) збережуться для:— комунальних послуг та послуг ЖКГ (поставки теплової енергії, газу, послуг з водопостачання та водовідведення, послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати) — для яких датою виникнення податкових зобов’язань, як і раніше, буде дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, а датою виникнення права на податковий кредит стане дата списання коштів з банківського рахунка в оплату придбаних товарів, послуг (
п. 187.10);— поставок товарів (послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів — при яких податкові зобов’язання відображатимуться за датою зарахування бюджетних коштів на банківський рахунок платника податку (
п. 187.7).З найважливіших ПДВ-моментів, що запрацюють з 01.01.2011 р., мабуть, відзначимо:
— запровадження
Єдиного реєстру податкових накладних , призначеного для «дорогих» податкових накладних, сума ПДВ в яких виявиться більше (з 01.01.2011 р. — 1 млн грн., з 01.04.2011 р. — 500 тис. грн., з 01.07.2011 р. — 100 тис. грн., з 01.01.2012 р. — 10 тис. грн.), в якому реєструватимуться податкові накладні, що виписуються, та без реєстрації в якому за податковою накладною покупцю не можна буде відобразити податковий кредит. Порядок його ведення повинен буде визначити КМУ (п. 201.10, п. 11 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу). Для інших податкових накладних (з меншою сумою ПДВ) реєстрація в Єдиному реєстрі не передбачається;— як і раніше, можливість відображення
податкового кредиту (без податкової накладної) за транспортним квитком, готельним рахунком, рахунком за послуги зв’язку (у яких зазначено загальну суму платежу, суму ПДВ, ІПН продавця, крім тих, форму яких установлено міжнародними стандартами); за касовими чеками з фіскальним номером та ІПН продавця на суму (без ПДВ) не більше 200 грн. на день (п. 201.11); на підставі ВМД — при ввезенні (п. 201.12), а також за заявою зі скаргою на постачальника (у разі відмови у видачі податкової накладної, передостанній абзац п. 201.10). А ось товарний чек, розрахунковий або платіжний документ із зазначенням загальної суми платежу (у межах граничної встановленої НБУ суми готівкових розрахунків, тобто 10 тис. грн.), а також суми податку та ІПН постачальника з 01.01.2011 р. при готівкових розрахунках замінити податкову накладну більше не зможуть (норми, аналогічної абзацу першому п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ, у Податковому кодексі немає);— запровадження
граничного строку на відображення податкового кредиту за отриманими податковими накладними (п. 198.6) — можливість формування податкового кредиту протягом 365 днів з дати виписування податкової накладної (для платників, які застосовують касовий метод, — протягом 60 днів з дати списання коштів з банківського рахунка);— повідомлення платників податків податковими органами в разі виявлення
розбіжностей з даними контрагентів та виявлення невідповідностей у поданих платниками податків електронних реєстрах отриманих та виданих податкових накладних. При цьому платник податків у 10-денний строк з дня отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов’язання без застосування до нього за це штрафних санкцій (п. 201.6);— нарахування ПДВ (визначення бази оподаткування)
при продажу раніше ввезених (імпортних) товарів — виходячи з договірної вартості, але не нижче за їх митну вартість, задекларовану під час митного оформлення при ввезенні, тобто в розмірі не нижче суми ввізного ПДВ, сплаченого при імпорті (п. 188.1);— підтвердження ненарахування податкових зобов’язань при ліквідації основних фондів відповідним первинним документом (що подається до податкового органу) про знищення, розбирання або перетворення об’єкта, унаслідок чого об’єкт не може використовуватися платником податків за своїм первісним призначенням (
п. 189.9). При цьому в Податковому кодексі, як і раніше, збереглася суперечність щодо визначення бази оподаткування в разі переведення основних фондів до складу невиробничих: згідно з п. 188.1 — виходячи з балансової вартості на момент переведення; згідно з п. 189.9 — виходячи зі звичайних цін, що діють на такий момент; відповідно до п. 198.5 — також виходячи зі звичайних цін, але при цьому не нижче за ціну придбання (виготовлення, спорудження) ОФ;— формування податкового кредиту з ПДВ при купівлі легкових автомобілів у звичайному порядку без обмежень (норми, аналогічної
абзацу другому п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ, у Податковому кодексі немає);— перетворення механізму
розподілу «вхідного» ПДВ (за аналогією із сьогоднішнім п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ, проте протягом усього року приписується використовувати з цією метою частку оподатковуваних операцій, визначену за підсумками попереднього року, з проведенням після закінчення року відповідного її уточнення та перерахунку сум раніше розподіленого ПДВ) (ст. 199). Причому щодо необоротних активів перерахунок частки використання в оподатковуваних операціях з уточненням суми податкового кредиту потрібно здійснювати за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання. Разом з цим, новостворені платники податків та платники податків, в яких у попередньому році неоподатковувані операції були відсутні, але з’явилися в поточному звітному періоді, розраховують частку за підсумками першого звітного періоду, в якому виникли (почали декларуватися) такі неоподатковувані операції (подаючи при цьому розрахунок частки до податкових органів разом з декларацією з ПДВ, в якій декларуються такі оподатковувані та неоподатковувані поставки, п. 199.3). Під винятки з цих правил (тобто коли «вхідний» ПДВ розподіляти не потрібно) потрапили (п. 199.6): операції з реорганізації підприємств (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення), а також операції з поставки платником податку відходів і брухту чорних та кольорових металів, що утворилися під час виробничого процесу (переробки, обробки, плавлення сировини, матеріалів, заготовок тощо), при ліквідації основних засобів та подібних операціях («вхідний» ПДВ у таких випадках не розподіляється і податковий кредит не зменшується);— зміни в оподаткуванні
посередницьких операцій: правил, аналогічних сьогоднішньому «посередницькому» п. 4.7 Закону про ПДВ, у Податковому кодексі не буде, проте в ньому з’явиться новий «посередницький» п. 189.4 , де йдеться про поширення на такі операції загального правила першої події; при цьому оскільки передача товарів за посередницьким договором вважатиметься поставкою (п.п. «е» п.п. 14.1.191), то виходить, що вже власне безпосередня передача товарів на комісію посереднику стане для комітента оподатковуваною операцією, а при комісії на купівлю — відповідно перерахувавши комісіонеру кошти для виконання доручення та отримавши від нього податкову накладну, комітент зможе відобразити податковий кредит. При цьому такий порядок оподаткування не застосовуватиметься до посередництва у ЗЕД (п. 189.6);— прямо застерігається право (на сьогодні нагадаємо «проблемне», див.
лист ДПАУ від 31.05.2010 р. № 10506/7/16-1517-16) на відображення податкового кредиту щодо імпортного ПДВ, сплаченого при ввезенні необоротних активів за договорами оперативної чи фінансової оренди (п.п. «г» п. 198.1);— щодо бюджетного відшкодування ПДВ сам механізм принципово не зміниться (
ст. 200 розд. V Податкового кодексу); при цьому з’явиться можливість отримання бюджетного відшкодування з ПДВ з послуг нерезидента (п.п. «а» п. 200.4); сьогодні, нагадаємо, податківці такої можливості не визнають (лист ДПАУ від 15.04.2010 р. № 7466/7/16-1517-04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 39);— крім того, передбачено можливість отримання
автоматичного бюджетного відшкодування (п. 200.18) для окремих («добросовісних») категорій платників податків (які одночасно відповідають при цьому певним умовам, застереженим у п. 200.19, зокрема не беруть участі в судових процедурах банкрутства, здійснюють операції, оподатковувані за нульовою ставкою, виплачують середній заробіток удвічі вище мінімального тощо), що відбуватиметься в прискореному режимі — за підсумками виключно камеральної перевірки, що проводиться у 20-денний строк з дати граничного строку подання звітності та з передачею податковим органом у 3-денний строк після її закінчення висновку Держказначейству із зазначенням суми, що автоматично відшкодовується (у свою чергу, протягом наступних 3 днів Держказначейство зобов’язане зарахувати платнику податків відшкодовувану суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок).Звітні періоди.
Звітним періодом з ПДВ з 01.01.2011 р. стане календарний місяць. Виняток буде зроблено тільки для окремої категорії «нульових» платників податку на прибуток, які мають право на застосування ставки 0 % згідно з п.п. «б» п. 154.6 розд. III Податкового кодексу (тобто діючих підприємств, що перейшли на ставку 0 %, з річним доходом не вище 3 млн грн. і середньообліковою кількістю працівників до 20 осіб), які з ПДВ зможуть вибрати звітний період у квартал (п. 202.2 розд. V Податкового кодексу). А от квартального періоду з ПДВ для платників з невеликими обсягами (за аналогією із сьогоднішнім п.п. 7.8.2 Закону про ПДВ) більше не буде. Щоправда, поки що залишається невідомим яке рішення буде прийнято стосовно юросіб-єдиноподатників не виключено, що для них буде збережено квартальний період з ПДВ.Ставка ПДВ
. З 1 січня 2011 року ПДВ, як і раніше, сплачуватиметься за ставкою 20 % (аж до кінця 2013 року). Обіцяна «знижена» ставка ПДВ 17 % почне застосовуватися з 1 січня 2014 року (п. 10 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу).Також зберігається
ставка 0 % (для операцій, застережених п. 195.1, пп. 8,15 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу); нульова ставка також застосовуватиметься і при експорті «пільгових» (звільнених від ПДВ на території України) товарів (п. 195.2).
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
