Як працювати єдиноподатникам і підприємцям у 2011 році
Єдиний податок для підприємців
Незважаючи на те, що з 01.01.2011 р. набирає чинності
Податковий кодекс, Указ № 727 діятиме так само, як і раніше. А це означає, що правила роботи на єдиному податку не зміняться (за винятком деяких нововведень).
Умови переходу на єдиний податок
Питання, що стосується запровадження нових критеріїв роботи на єдиному податку, обговорювалося настільки жваво, що незайве буде нагадати існуючі. Адже зараз саме вони є чинними і не зміняться навіть після набуття чинності
Податковим кодексом.
Умови для переходу на спрощену систему з 01.01.2011 р.
Показник | Значення | Примітка |
Виручка єдиноподатника | Річна виручка підприємця має не перевищувати 500 тис. грн. (ст. 1 Указу № 727) | Усі норми про 300-тисячну, 600-тисячну або 800-тисячну виручку, які були у проектах Податкового кодексу, з остаточної версії цього документа виключено, так само як і обмеження щодо чисельності працівників |
Кількість працівників у єдиноподатника | Кількість найманих працівників — не більше 10 чоловік (ст. 1 Указу № 727) | |
Види діяльності | Не можна займатися видами діяльності, зазначеними у ст. 7 Указу № 727 та в Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» і деякі інші законодавчі акти України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV (продавати оптом будь-які алкогольні напої та пиво, продавати у роздріб лікеро-горілчані напої, продавати тютюнові вироби та ПММ, продавати оптом підакцизні товари, продавати промислові вироби з дорогоцінних металів і каменів, перепродавати предмети мистецтва, колекціонування та антикваріату, організовувати торги ними тощо) | Решту видів діяльності здійснювати можна, у тому числі оптову торгівлю товарами, бухгалтерські та юридичні послуги та багато іншого, що хотіли заборонити єдиноподатникам |
Підприємець, який підпадає під зазначені критерії та бажає працювати на єдиному податку з 01.01.2011 р., зобов’язаний подати заяву про обрання спрощеної системи оподаткування (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 99, с. 17).
Звільнення від сплати податків і зборів
З набуттям чинності
Податковим кодексом не міг залишитися незмінним перелік податків, зборів, обов’язкових платежів, від сплати яких звільнено єдиноподатника. Пов’язано це перш за все з тим, що деякі податки (обов’язкові платежі), які сплачувалися раніше, з 01.01.2011 р. скасовуються як такі (наприклад, комунальний податок), інші стали просто по-новому називатися (наприклад, збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності замість звичної плати за патенти). Наведемо цей перелік.
Перелік податків і зборів, від яких звільняються
юридичні особи — єдиноподатники
До набуття чинності Податковим кодексом | Після набуття чинності Податковим кодексом |
ПДВ, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб обкладення доходів єдиним податком за ставкою 6 % | ПДВ з операцій із поставки товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, за винятком ПДВ, що сплачується юридичними особами, які вибрали ставку оподаткування 6 % |
Податок на прибуток | Податок на прибуток підприємств |
Плата (податок) за землю | Земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, які не використовуються |
Збір за спеціальне використання природних ресурсів | Плата за користування надрами |
Збір на обов’язкове соціальне страхування | Збір за спеціальне використання води |
Відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України | Збір за спеціальне використання лісових ресурсів |
Комунальний податок | Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності |
Податок на промисел | — |
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування | — |
Збір на видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг | — |
Внесок до Фонду України соціального захисту інвалідів | — |
Внесок до Державного фонду сприяння зайнятості населення | — |
Плата за патенти | — |
Сума єдиного податку
У зв’язку з тим, що єдиноподатники тепер зобов’язані сплачувати ЄСВ,
Податковий кодекс переглянув для них специфічний порядок сплати єдиного податку, і, до речі, на краще.Але спочатку нагадаємо, як єдиний податок сплачується зараз. Отже, сума єдиного податку (за себе та доплата за найманих працівників) спочатку потрапляє на рахунок Держказначейства, а вже звідти — розподіляється між бюджетом, Пенсійним фондом (ПФ), Фондами «непрацездатності» та «безробіття» в такому порядку:
—
до бюджету (43 % єдиного податку);— до ПФ (42 % єдиного податку);
— до Фонду «непрацездатності» (11 % єдиного податку);
— до Фонду «безробіття» (4 % єдиного податку).
Як відомо,
з 01.01.2011 р. у соціальному страхуванні відбудуться зміни — усі внески до ПФ та інших соцфондів буде замінено єдиним соціальним внеском — ЄСВ. При цьому єдиноподатників зобов’язали сплачувати ЄСВ у повному розмірі як за себе, так і за своїх найманих працівників, а також за громадян, які виконують для них роботи (послуги) за цивільно-правовими договорами (тобто жодних заліків з єдиним податком не буде).З урахуванням таких обставин
Податковий кодекс дозволив єдиноподатникам сплачувати єдиний податок не в повному розмірі, а лише ту його частину, яка спрямовується до бюджету, тобто 43 % від ставки єдиного податку (підрозділ 8 Розділу ХХ Податкового кодексу, ст. 2 Указу № 727). Це стосується як єдиного податку, сплаченого за себе, так і 50 % доплати за кожного найманого працівника.Наведемо приклад.
З 01.01.2011 р. підприємець працює
на єдиному податку (ставка складає 200 грн. на місяць) і має двох найманих працівників.Відповідно до Указу № 727 підприємець зобов’язаний сплатити в січні за лютий: ставку єдиного податку (за себе) і 2
х 50 % х ставку єдиного податку (за двох працівників). Разом виходить: 200 + 2 х 0,5 х 200 = 400 (грн.).Однак, з урахуванням норм Податкового кодексу, перерахувати до бюджету необхідно лише
43 % від розрахованої суми, тобто 0,43 х 400 = 172 грн.Як бачимо, зменшення єдиного податку хоча б частково компенсує єдиноподатникам додаткові витрати на сплату ЄСВ.
Але тут слід
звернути увагу на такий момент: сплата єдиного податку у «зменшеному» розмірі (43 % ставки) починається тільки із січня 2011 р. (тобто з моменту набуття чинності Податковим кодексом). А оскільки підприємці сплачують єдиний податок наперед, тобто в січні — за лютий, у лютому — за березень тощо, то перший «зменшений» платіж за єдиним податком буде здійснено в січні 2011 року — за лютий 2011 року.А от
за січень 2011 року єдиний податок доведеться сплатити ще в повному обсязі. Річ у тім, що опинитися на спрощеній системі з 01.01.2011 р. підприємець міг тільки в тому випадку, якщо не пізніше 16.12.2010 р. подав до податкової відповідну заяву та сплатив єдиний податок за січень. А оскільки станом на 16.12.2010 р. Податковий кодекс ще не набрав чинності, єдиний податок потрібно було сплатити за старими правилами (у повному обсязі), незважаючи на те, що за січень 2011 року єдиноподатник уже сплачуватиме ЄСВ*.* Утім, цілком можливо, що після набуття чинності Податковим кодексом, сплачені у грудні 2010 року за січень 2011 року «зайві» 42 % єдиного податку буде зараховано в рахунок заборгованості підприємця за доплатами до ПФ (п.п. 5 п. 1 підрозділу 8 Розділу ХХ Податкового кодексу).
Позбавлення права бути платником ПДВ
Напевно, найвідчутніша зміна у спрощеній системі, яку буде запроваджено
Податковим кодексом, — це заборона єдиноподатникам бути платниками ПДВ (це випливає з підрозділу 8 Розділу ХХ Податкового кодексу, а також п.п. 14.1.139 Податкового кодексу; докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 100, с. 43). При цьому, якщо підприємець займається зовнішньоекономічною діяльністю, зокрема, імпортує товари чи послуги, імпортний ПДВ він сплачувати зобов’язаний (а от до ПК сплачена сума, ясна річ, уже не потрапить).Зрозуміло, що для тих підприємців, які на сьогоднішній день не є платниками цього податку, нічого не зміниться. Хіба що тепер, навіть якщо вони й побажають стати платником ПДВ, їм доведеться спочатку попрощатися зі спрощеною системою та перейти на загальну.
Набагато гірше доведеться тим єдиноподатникам, які на сьогодні зареєстровані як платники ПДВ. Мало того, що з
01.01.2011 р. їх позбавлено можливості бути платниками ПДВ, так вони ще й зобов’язані нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ у зв’язку з умовним продажем залишків товарів та основних фондів. Підставою для анулювання реєстрації платником ПДВ, найімовірніше, стане частина «в» п. 184.1 Податкового кодексу. Причому анулювання на цій підставі може бути здійснене як за рішенням платника податків, так і з ініціативи податкового органу.
Єдиний податок для юридичних осіб
Зміни, унесені до
проекту Податкового кодексу перед його прийняттям, зберегли законодавчу основу спрощеного оподаткування, що існувала на цей момент, і для юридичних осіб. Незважаючи на це, набуття з 01.01.2011 р. чинності Податковим кодексом не може не зачепити деякі положення спрощеного законодавства для них. Таким чином, із зазначеної дати і до внесення відповідних змін до Розділу XIV Податкового кодексу дія існуючої спрощеної системи продовжується, але з деякими особливостями.Перш за все, зазначимо, що
сплату єдиного податку за підсумками грудня 2010 року, яка здійснюватиметься лише в січні, необхідно здійснювати за правилами, що діють на сьогодні, тобто у 2010 році (п.п. 4 п. 1 Підрозділу 8 Розділу XX Податкового кодексу). Про подання звітності за IV квартал 2010 року Податковий Кодекс окремо не говорить, але це зовсім не означає, що подавати її не потрібно (до 20.01.2011 р.).Юридичні особи — єдиноподатники, крім самого єдиного податку та тих податків і зборів, від яких їх не звільнено, повинні будуть сплачувати єдиний соціальний внесок. Незважаючи на те, що в
Законі № 2464 окремо не виділено такої категорії платників як юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, їх можна віднести до категорії роботодавців (підприємства, установи та організації, інші юридичні особи), наведеної в п. 1 ст. 1 цього Закону. Докладна інформація про облік єдиного соціального внеску міститься на сторінках тематичного номера «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 96 — «Єдиний соціальний внесок».Так само, як і для фізосіб-єдиноподатників,
Податковий кодекс передбачає особливості в нарахуванні та сплаті єдиного податку і юридичними особами. Ідеться про необхідність самостійного розподілу загальної суми нарахованого єдиного податку, про що зазначається в п.п. 3 п. 1 Підрозділу 8 Розділу XX Податкового кодексу. У ст. 3 Указу № 727 для юридичних осіб установлено такий розподіл суми єдиного податку:— до Державного бюджету України — 20 %;
— до місцевого бюджету — 23 %;
— до Пенсійного фонду України — 42 %;
— на обов’язкове соціальне страхування — 15 % (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення — 4 %).
Відповідно до
п.п. 3 п. 1 Підрозділу 8 Розділу XX Податкового кодексу єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, який підлягає перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу № 727. У п.п. 10.1.2 Розділу I Податкового кодексу єдиний податок віднесено до місцевих податків, суми яких підлягають перерахуванню лише до місцевих бюджетів (п. 10.6 Розділу I Податкового кодексу). Таким чином, усі 43 % (20 % + 23 %) від загальної суми нарахованого єдиного податку підлягатимуть перерахуванню виключно до місцевого бюджету. Залишок у розмірі 57 % від загальної суми нарахованого єдиного податку нікуди не перераховується. Однак такі правила почнуть діяти починаючи з платежу за I квартал 2011 року.Окрему увагу в
Податковому кодексі присвячено питанням повернення сум помилково чи надмірно сплаченого єдиного податку до 01.01.2011 р., а також зарахування сум погашення податкового боргу, що утворився на 31.12.2010 р. Відповідно до п.п. 5 п. 1 Підрозділу 8 Розділу XX Податкового кодексу таке повернення/зарахування діє за правилами, чинними до 01.01.2010 р. (такі правила містяться в Порядку взаємодії органів податкової служби, фінансових органів та органів Державного казначейства у процесі повернення помилково та/або надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) платниками податків, затвердженого спільним наказом ДПАУ, Мінфіну, Держказначейства від 03.02.2005 р. № 58/78/22).Решта елементів спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб залишилася без змін.
Фікспатент
Інформація про те, що фікспатент для підприємців скасують, з’явилася в найпершому проекті
Податкового кодексу, і впродовж усього періоду його розробки в цьому питанні жодних змін не передбачалося. Проте в остаточному варіанті Податкового кодексу фікспатент усе ж залишили (очевидно, йдучи назустріч вимогам підприємців) — підрозділ 8 Розділу ХХ Податкового кодексу. Тобто поки що можна працювати по-старому (без РРО та без Книги ф. № 10).
Умови для застосування фікспатента у 2011 році
Критерій | Значення | Примітка |
Види діяльності | підприємець має займатися продажем товарів на ринку та сплачувати ринковий збір | З одного боку, Декрет про прибутковий податок як обов’язкову умову для видачі фікспатента називає сплату ринкового збору. Але з іншого боку, — з 01.01.2011 р. Податковий кодекс скасує ринковий збір. Як же бути?На наш погляд, несплата ринкового збору не повинна перешкодити підприємцям отримати фікспатенти. Це протиріччя має вирішитися на їх користь, інакше який сенс був би законодавцям залишати чинними абз. 6 — 28 п. 1 ст. 14 Декрету про прибутковий податок, у яких якраз і йдеться про застосування фікспатента |
Річна виручка | не повинна перевищувати 119 тис. грн. |
|
Кількість найманих працівників | не повинна перевищувати 5 осіб |
|
При цьому
ставки фікспатента залишаться колишніми, але сплачувати до бюджету можна буде лише 90 % від установленої ставки. Це стосується як вартості фікспатента, сплаченої підприємцем за себе, так і 50 % доплат за найманих працівників.Річ у тім, що з 01.01.2011 р. усі підприємці, у тому числі й ті, які працюють на фікспатенті, зобов’язані будуть сплачувати в повному розмірі ЄСВ за себе та за своїх найманих працівників. У зв’язку з цим
підрозділ 8 Розділу ХХ Податкового кодексу дозволив їм сплачувати не всю суму фікспатента, а тільки ту його частину, яка спрямовуєтся до бюджету (тобто 90 %). Решту ж 10 % фікспатента (які раніше направлялися до ПФ), сплачувати не потрібно, оскільки з нового року замість них підприємець сплачуватиме ЄСВ.
Загальна система оподаткування
Найменше змін
Податковий кодекс передбачив для підприємців на загальній системі оподаткування. Однак усі вони набирають чинності дуже скоро — з 01.01.2011 р.
Порядок сплати ПДФО
Щодо порядку сплати ПДФО, то він залишився тим самим: протягом року
щокварталу сплачуються авансові платежі з ПДФО — до 15 березня, 15 травня, 15 серпня та 15 листопада (п.п. 177.5.1 Податкового кодексу). Авансові платежі з ПДФО вносяться рівними сумами — 1/4 від тогорічної суми податку.Після закінчення року здійснюється перерахунок: визначається річна сума ПДФО, що підлягає сплаті (15 % від чистого доходу, отриманого у звітному році), і від неї віднімаються сплачені протягом року суми ПДФО. У результаті — або підприємець доплачує ПДФО до бюджету, або бюджет повертає йому надмірно сплачені суми.
Якщо нинішній єдиноподатник вирішить з 01.01.2011 р. перейти на загальну систему (і припинити діяльність, щоб не сплачувати ПДФО та ЄСВ), то йому:
— потрібно за підсумками першого кварталу 2011 року подати декларацію про доходи (якщо діяльності не буде, то в ній слід зазначити нульовий дохід)
;—
не потрібно подавати заяву про відмову від єдиного податку у грудні 2010 року. При цьому, до 05.01.2011 р. йому необхідно здати звіт єдиноподатника (за 2010 рік), Свідоцтво єдиноподатника, строк дії якого припинився, та довідки про трудові відносини з працівниками.
Ставки ПДФО
Як і планувалося, змінено ставки податку з доходів (ПДФО).
Ставки ПДФО для підприємців на загальній системі
оподаткування, що діють з 01.01.2011 р.
Сума місячного чистого доходу | Ставка ПДФО |
Сума місячного чистого доходу менше 10 мінімальних зарплат, установлених на 1 січня звітного року | 15 % чистого доходу (тобто якщо чистий дохід дорівнює нулю, сума ПДФО теж дорівнює нулю) |
Сума місячного чистого доходу більше 10 мінімальних зарплат, установлених на 1 січня звітного року | 15 % від суми, що дорівнює 10 мінімальним зарплатам, плюс 17 % від суми перевищення |
Витрати на загальній системі
Крім зміни ставок з ПДФО,
оновився також перелік витрат, на суму яких підприємець — загальносистемник може зменшити свій оподатковуваний дохід. Усі такі витрати перелічено в Розділі III Податкового кодексу. У принципі, вони мало чим відрізняються від нинішнього переліку витрат, зазначеного у ст. 5 Закону про податок на прибуток.Проте про найважливіше обмеження слід зазначити окремо. Так,
вартість товарів (послуг), придбаних у фізосіб-єдиноподатників, буде заборонено включати до витрат (п.п. 139.1.12 Податкового кодексу). І незважаючи на те, що п.п. 139.1.12 Податкового кодексу набере чинності тільки з 01.04.2011 р., є побоювання, що для підприємців це обмеження почне діяти вже з 01.01.2011 р. Адже п. 177.4 Податкового кодексу, що приписує підприємцям — загальносистемникам формувати витрати за переліком із Розділу III Податкового кодексу (а в Розділі III якраз і зазначено підпункт 139.1.12), набирає чинності саме з 01.01.2011 р.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант
Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик