Щодо місця поставки послуг зі створення комп’ютерних програм
Лист Державної податкової адміністрації України від 27.09.2010 р. № 20064/7/16-1517-26
(витяг)
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <…> щодо застосування окремих норм підпункту «д» пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» і повідомляє, що роз’яснення з даного питання надані листами ДПА України від 23.12.2008 р. № 26903/7/16-1517 та від 04.12.2009 р. № 27085/7/16-1517.
Зокрема, листом ДПА України від 23.12.2008 р. № 26903/7/16-1517 роз’яснено, що при наданні послуг, перерахованих у підпункті «д» пункту 6.5 статті 6 Закону,
місце поставки послуг визначається наступним чином:— при наданні послуг резидентом нерезиденту, що має постійне представництво на території України, місцем поставки послуг є митна територія України;
— при наданні послуг резидентом нерезиденту, що не має постійного представництва на території України, місцем поставки послуг є територія за межами митної території України.
Листом ДПА України від 04.12.2009 р. № 27085/7/16-1517, в доповнення до листа ДПА України від 23.12.2008 р. № 26903/7/16-1517, більш детально роз’яснені окремі випадки застосування різних підпунктів пункту 6.5 статті 6 Закону.
Зокрема, в даному листі надано роз’яснення щодо порядку визначення місця поставки послуг зі створення комп’ютерних програм, оскільки такі послуги у переліку послуг, визначених підпунктом «д» пункту 6.5 статті 6 Закону, відсутні. Крім того, даним листом зазначено, що операції з надання послуг по створенню комп’ютерних програм не можуть розглядатися як операції з передання чи надання авторських прав, тому визначення
місця поставки таких послуг здійснюється за загальними правилами.При цьому
послуги по створенню комп’ютерних програм і операції з передачі прав на використання комп’ютерних програм є різними по своїй суті, які можуть здійснюватися як одночасно, так і ні, і оподаткування їх має здійснюватися за різними правилами, незалежно від того, чи передбачене договором на їх виконання розмежування вартості робіт по створенню об’єкта інтелектуальної власності та передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.<…>
Заступник голови О. Любченко
коментар редакції
Місце поставки комп’ютерних програм для ПДВ-обліку
Укотре йдеться про визначення
місця поставки послуг при створенні/продажу комп’ютерних програм для нерезидента. Адже, як відомо, саме від цього місця (у межах/за межами території України) залежить обкладення/необкладення таких послуг ПДВ.ДПАУ в цілому залишилася вірна своїй позиції, викладеній ще в листі від 04.12.2009 р. № 27085/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 8, с. 9, суть якої в такому: послугам зі створення комп’ютерних програм для нерезидента немає місця в абзаці «д» п. 6.5 Закону про ПДВ, отже, вони підпадають під загальний абзац «а» п. 6.5, а тому обкладаються ПДВ за ставкою 20 %. Інакше кажучи, на думку ДПАУ, послуги зі створення комп’ютерних програм
не може бути класифіковано:— ні як послуги з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем;
— ні як передачу авторських прав.
Останню думку дещо розширено в листі, що коментується: податківці вважають: якщо договір, побудовано так, що за ним передається не просто комп’ютерна програма, а авторські права на неї, то тут можна говорити про інше оподаткування, ніж при продажу послуг зі створення комп’ютерних програм. Мабуть, цю думку слід розуміти так:
передача виключних авторських прав на КП — це буде не об’єкт (абзац «д» п. 6.5), а продаж послуг зі створення КП — об’єкт (абзац «а» п. 6.5).Якщо з цим висновком ще можна було б погодитися, то абсолютно незрозуміло, як розбивати вартість авторського договору на суто авторський гонорар і вартість послуг зі створення КП. Схоже, що ДПАУ, навіть побачивши авторський договір про передачу права на використання твору, з нього вичленовуватиме деяку вартість послуг зі створення КП, щоб обкласти її ПДВ.
Звісно, ми з такою позицією не згодні: якщо перед нами авторський договір, то тут про ПДВ не може бути й мови. Мало того, ми вважаємо, що послуги зі створення КП для нерезидента можна віднести до абзацу «д» за іншою категорією — класифікувати їх як «послуги з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем». Свої аргументи ми докладно описували в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 39, с. 31.
Крім того, нагадаємо творцям КП, які
передають невиключні права на них за ліцензійним договором: ці платежі підпадають під визначення роялті, і тут немає об’єкта для ПДВ за п.п. 3.2.7 Закону про ПДВ. Сподіваємося, від цієї позиції, викладеної в листі ДПАУ від 22.02.2010 р. № 1824/5/15-0516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 30, с. 3, податківці не відмовляться.
Наталія Яновська
