Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Пенсійний збір з окремих видів діяльності: минуле, сьогодення та… його невизначене майбутнє

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2010/№ 97
Друк
Стаття

Пенсійний збір з окремих видів діяльності: минуле, сьогодення та… його невизначене майбутнє

 

Пенсійному збору з окремих видів діяльності часто-густо приділяється небагато уваги, і цілком даремно. Адже він входить до системи оподаткування, а отже, з точки зору контролюючих органів є таким самим «потенційним» джерелом штрафних санкцій, як і решта податків і зборів. У цій статті наведено відповіді практично на всі запитання, які можуть виникнути при нарахуванні та сплаті пенсійного збору з окремих видів діяльності.

Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Проект Податкового кодексу

— проект Податкового кодексу України від 21.09.2010 р. № 7101-I.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон про систему оподаткування

— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-ХII.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 400

— Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.

Порядок № 1740

— Порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740.

Порядок № 614

— Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Положення № 614

— Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Порядок № 143

— Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143.

П(С)БО 3

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

П(С)БО 7

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

 

Загальновідомі, але досить суттєві моменти

Спершу декілька загальних положень. Пенсійний збір є елементом

податкової системи України, про що свідчить його почесне місце серед загальнодержавних податків і зборів (п. 16 ст. 14 Закону про систему оподаткування). Формально на пенсійний збір поширюється дія базового нормативно-правового акта в частині податкового контролю Закону № 2181, про що зазначено в його преамбулі. Хоча насправді Закон № 2181 може використовуватися тут лише для визначення фінансових санкцій (хоча і з цим не все так просто), а в питаннях нарахування, сплати та подання звітності щодо пенсійного збору слід орієнтуватися на Закон № 400 та Порядок № 1740. Контроль за нарахуванням та сплатою цього збору покладається на органи Пенсійного фонду, що випливає з п.п. 2.1.2 Закону № 2181 та цілком підтримується податківцями (лист ДПАУ від 13.05.2010 р. № 4591/6/17-0416).

Нагадуємо: уже

традиційною стала практика внесення змін до нормативно-правових актів про пенсійний збір законами про державний бюджет. Яскравим прикладом цього твердження є Закон України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. № 2154-VI, який з 01.07.2010 р. скасував справляння пенсійного збору з безготівкових операцій з купівлі/продажу іноземної валюти (лист НБУ від 22.06.2010 р. № 13-117/3331-10567).

Судячи з останньої доступної редакції

проекту Податкового кодексу, пенсійний збір житиме і в епоху «податкової біблії», про що може свідчити п. 14 Прикінцевих та перехідних положень проекту Податкового кодексу. У ньому зазначено, що збори, установлені законодавчими актами як обов’язкові платежі до набрання чинності Кодексом, продовжують справлятися відповідно до законодавчих актів, що регулюють їх справляння. Крім того, сам Закон № 400 ніхто не скасовував.

Тепер саме час розглянути пенсійний збір у розрізі оподатковуваних видів діяльності.

 

Реалізація ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння

Платники

. Ними є суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи, у тому числі єдиноподатники), які здійснюють реалізацію ювелірних виробів (п. 1.6 Закону № 400). Причому вкажемо на один очевидний факт — при здійсненні комісійної торгівлі облік пенсійного збору та його сплату здійснює саме комісіонер (лист ПФУ від 08.09.2010 р. № 21401/Г-11, див. с. 13).

База

. Базою оподаткування є вартість реалізованих ювелірних виробів (без урахування ПДВ, з чим погоджуються і податківці у своєму листі від 12.03.2008 р. № 2195/6/16-1515-6). Але що розуміється під ювелірним виробом? Для відповіді на це запитання податківці пропонують використовувати ДСТУ 3375-96 (див. «Вісник податкової служби України», 2008, № 24, с. 62), де зазначено: ювелірними визнаються вироби з дорогоцінних металів, а також з використанням дорогоцінних та недорогоцінних металів (після художньої обробки та в разі відповідності іншим умовам, наведеним у визначенні). Крім того, відзначимо один важливий момент: якщо ювелірні вироби реалізуються комісіонером, то пенсійний збір нараховується та сплачується з вартості товарів, що включає й комісійну винагороду, незалежно від порядку проведення розрахунків (лист ПФУ від 08.09.2010 р. № 21401/Г-11).

Ставка

. Збір установлюється в розмірі 5 % від бази оподаткування.

Сплата та звітність

. Правила сплати наведено в п. 8 постанови № 1740: якщо впродовж робочого дня сума збору дорівнюватиме або перевищуватиме 50 грн., то його слід сплатити протягом наступного робочого дня, в іншому разі не пізніше робочого дня, коли сума збору досягне 50 грн. Платники збору повинні щоквартально подавати звітність до органів Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступного за останнім днем кварталу. Із самою формою звіту можна ознайомитися в додатку 3 до постанови № 1740.

РРО

. У п. 9 постанови № 1740 зазначено: документом, що підтверджує продаж ювелірного виробу, є касовий чек*, у якому суму збору включено до складу загального податку, який сплачується при придбанні. Відповідно до цього ж пункту платники повинні вести окремий бухгалтерський облік суми збору, виділяючи його із загальної суми податку. У спільному листі податкового та пенсійного органів від 22.12.98 р. № 15282/10/23-3117, від 15.12.98 р. № 04/4834 говориться про можливість програмувати у РРО ціни з використанням загальної суми податку (ПДВ та пенсійного збору).

* Хоча збір сплачується незалежно від форми розрахунків.

Звісно, це все добре, однак

є декілька «але». По-перше, згідно з п. 3.2 Положення № 614 у фіскальному касовому чеку має бути виділено саме суму ПДВ, а не загальну суму податку, що включає і пенсійний збір. По-друге, зазначені в попередньому абзаці правила наразі не відповідають профільному законодавству. Річ у тім, що згідно з п. 4.2 Порядку № 614 РРО може використовуватися лише у сфері господарської діяльності, визначеної для нього у графі 8 Реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом ДПАУ від 19.08.2010 р. № 618. У цій графі є позиції, які свідчать про те, що окремі РРО можуть ураховувати дві ставки, — саме вони і призначені для використання при торгівлі ювелірними виробами. Через це торговці ювелірними виробами, які використовують РРО з однією ставкою, ризикують потрапити під примусову розреєстрацію своїх касових апаратів, що може провадитися виходячи з пп. 2.11 — 2.13 Порядку № 614.

Більше того, у

п. 2.1 Положення № 614 зазначено, що цим нормативним актом установлено обов’язкові реквізити розрахункового документа. У разі відсутності хоча б одного з них, а також недотримання сфери застосування (судячи з усього, РРО), документ не є розрахунковим. Вочевидь, що при виділенні в касовому чеку загальної суми податку зазначена умова порушується. Також може порушитися і друга умова — якщо використовується РРО, що не виділяє дві ставки. Отже, у разі дотримання зазначених роз’яснень офіційних органів на платника може бути покладено відповідальність у вигляді 5-кратної вартості реалізованих товарів без роздрукування відповідного розрахункового документа (п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР).

Хоча ДПАУ у своєму

листі від 11.08.2006 р. № 8861/6/23-8019 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 79, с. 6) вважає зазначене вище роз’яснення (спільний лист ДПАУ і ПФУ) таким, що відповідає закону.

ПДВ

. Не забудьте, що пенсійний збір з реалізації ювелірних виробів включається до бази обкладення ПДВ, оскільки згідно з п. 4.1 Закону про ПДВ до бази оподаткування включаються суми загальнодержавних податків і зборів (крім ПДВ та пенсійного збору з послуг мобільного зв’язку). Про це говорять і податківці у зазначеному вище листі ДПАУ від 12.03.2008 р. № 2195/6/16-1515-6.

Щодо реалізації ювелірних виробів, що були у використанні, то ПДВ у такій ситуації обкладається лише вартість комісійної винагороди (

п. 4.7 Закону про ПДВ), про що також зазначалося й у листі ПФУ та ДПАУ від 15.12.98 р. № 04/4834 і від 22.12.98 р. № 15282/10/23-3117).

Податок на прибуток

. Сума пенсійного збору у складі вартості реалізованих товарів збільшить валові доходи за п. 4.1 Закону про податок на прибуток. Суму «вхідного» пенсійного збору слід відобразити в рядку 01.1 декларації. Суми перерахованого до бюджету («вихідного») пенсійного збору включаються до складу валових витрат звітного періоду згідно з п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток. У видатковій частині декларації цю суму слід відобразити в рядку 04.6, про що свідчить вказівка в п. 3.1 Порядку № 143. При цьому платник податків повинен подавати річний додаток Р1, в якому сума пенсійного збору відображатиметься в рядку 4.6.17.

Бухгалтерський облік

. Суму пенсійного збору треба відняти з доходу, що випливає з п. 16 П(С)БО 3, в якому зазначається, що суми інших зборів (куди входить і пенсійний) повинні відображатися у вільному рядку (025) форми 2 «Звіт про фінансові результати». Наведемо приклад (див. табл. 1):

Приклад 1

. Підприємство роздрібної торгівлі — платник ПДВ реалізувало ювелірні вироби, що потрапляють до бази обкладення пенсійним збором, на суму 12600 грн. (у тому числі пенсійний збір — 500 грн. і ПДВ — 2100 грн.).

 

Таблиця 1

Бухгалтерський облік пенсійного збору щодо операцій
з реалізації ювелірних виробів із золота (крім обручок),
платини та дорогоцінного каміння

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

Відображено реалізацію ювелірних виробів

301

702

12600

10500

2

Нараховано суму пенсійного збору

702

651

500

500

3

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

2100

4

Перераховано суму пенсійного збору (наступний робочий день після реалізації)

651

311

500

5

Списано собівартість ювелірних виробів

902

282

8000

6

Списано суму торговельної націнки

285

282

4600

7

Відображено фінансовий результат

791

902

8000

702

791

10000

 

Придбання у власність легкових автомобілів

Платники

. Відповідно до п. 1.7 Закону № 400 платниками автомобільного пенсійного збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкового автомобіля. Постанова № 1740 докладніше розтлумачує цей момент і говорить про одержувачів автомобілів: «підприємства, установи, організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають права власності на легкові автомобілі». Не вдаючись до зайвої полеміки щодо відповідності підзаконного акта ідеї Закону, зауважимо, що на практиці пенсійний збір сплачують саме одержувачі автомобілів. До речі, спрощенці повинні сплачувати цей збір на загальних підставах. Щодо отримання автомобіля, то згідно з п. 12 постанови № 1740 немає особливої різниці, як саме було набуте право власності на нього, аби це вписувалося в межі законів України. Тобто отримання автомобіля у вигляді подарунку, шляхом міни, а також у вигляді внеску до статутного фонду також має обкладатися пенсійним збором (лист ДПАУ від 19.05.2008 р. № 5792/5/16-151, лист ПФУ від 13.05.2008 р. № 8158/03-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 61, с. 5).

Винятки

. У постанові № 1740 наведено деякі винятки, згідно з якими збір не сплачують:

інваліди, які забезпечуються автомобілями (через службу соціального захисту);

особи, що успадкували автомобіль згідно із законом (але не за заповітом).

База

. Для обчислення збору базою є вартість автомобіля, зазначена в будь-якому документі, який може її підтвердити. До речі, цю позицію підтримує і Пенсійний фонд, який вказує, що документ визначається залежно від способу придбання автомобіля (лист ПФУ від 13.06.2008 р. № 10031/-3-20).

Причому

в одних документах вартість може бути зазначена з урахуванням ПДВ, в інших — без (наприклад, акт експертної оцінки). Відповідно виникає запитання: суму збору потрібно «накручувати» на вартість автомобіля з урахуванням ПДВ чи без? Пенсійний фонд роз’яснив цей момент, дозволивши сплачувати збір з вартості автомобіля без урахування ПДВ (лист ПФУ від 07.09.2006 р. № 11438/03-10).

Ставка

. Вона становить 3 % від бази оподаткування.

Сплата та звітність

. Збір сплачується на рахунки спеціального фонду державного бюджету за місцем реєстрації автомобіля. Без документального підтвердження його сплати органи Державтоінспекції не зареєструють автомобіль (пп. 14 — 15 постанови № 1740).

Особливі випадки

. Усе ще відкритим залишається питання щодо необхідності сплати пенсійного збору при гарантійній заміні автомобіля. Із цього приводу є позитивне роз’яснення Пенсійного фонду (лист ПФУ від 28.09.2005 р. № 11910/03-30). Сподіваємося, що Державтоінспекція прийме його на озброєння навіть з урахуванням п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388 (далі — Порядок № 1388), п. 14 постанови № 1740, згідно з якими автомобіль реєструється лише при документальному підтвердженні сплати пенсійного збору.

Щодо

передачі автомобіля у процесі реорганізації, то з цього приводу є позитивний лист Держкомпідприємництва від 21.06.2006 р. № 4480, в якому робиться такий висновок: оскільки при реорганізації передача майна відбувається за розподільним актом, то немає факту відчуження — а отже, пенсійний збір у такому разі сплачуватися не повинен. Крім того, при передачі автомобіля внаслідок реорганізації проводиться не реєстрація, а перереєстрація (п. 34 Порядку № 1388). Перереєстрація автомобіля також відбувається внаслідок зміни його характеристик, а також з інших причин, наведених у п. 33 Порядку № 1388. Однак є ймовірність, що контролюючі органи не дослухаються до подібних аргументів («Вісник податкової служби України», 2010, № 21, с. 35).

ПДВ

. Як уже зазначалося, цей збір не стосується осіб, які відчужують автомобілі, а тому до бази обкладення ПДВ ними не включається, хоча у згаданому вище листі (лист ПФУ від 07.09.2006 р. № 11438/03-10) пенсійники висловили точку зору, що пенсійний збір якимсь чином повинен включатися до бази обкладення ПДВ. Такий самий неправомірний висновок було зроблено і податківцями в листі ДПАУ від 19.05.2008 р. № 5792/5/16-151. Вочевидь, що в зазначених роз’ясненнях ішлося про продавців автомобілів (оскільки податкові зобов’язання з ПДВ виникають саме в них), а останніх питання пенсійного збору взагалі не повинні хвилювати.

Податок на прибуток

. Тепер стосовно податку на прибуток. Якщо автомобіль отримано для використання в господарській діяльності, то згідно зі спеціальним п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток сплачена сума пенсійного збору знайде своє місце у валових витратах одержувача автомобіля (лист ДПАУ від 19.12.2006 р. № 23881/7/15-0317 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 103, с. 64). У декларації суму сплаченого збору необхідно відобразити в рядку 04.6, а в річному додатку Р1 для неї передбачено окремий рядок 4.6.18.

Бухгалтерський облік

. Сплачену суму пенсійного збору слід включити до первісної вартості об’єкта , що випливає з п. 8 П(С)БО 7. Наведемо такий приклад (табл. 2):

Приклад 2

. Підприємство для використання в господарській діяльності придбало легковий автомобіль. Вартість автомобіля становить 120000 грн., у тому числі ПДВ — 20000 грн. Перед реєстрацією автомобіля в органах Державтоінспекції підприємство сплатило пенсійний збір у розмірі (з урахуванням думки ПФУ — див. вище) 3000 грн. Плата за реєстрацію автомобіля склала 1200 грн. (умовна сума).

 

Таблиця 2

Бухгалтерський облік пенсійного збору при отриманні легкових автомобілів

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

БВ

1

Здійснено передоплату за легковий автомобіль

371

311

120000

 

2

Здійснено сплату пенсійного збору

651

311

3000*

3000*

3

Здійснено оплату реєстрації автомобіля

377

311

1200

4

Сформовано первісну вартість автомобіля:

Х

4.1

у вартості автомобіля

152

631

100000

100000**

4.2

у частині пенсійного збору

152

651

3000

4.3

у частині вартості реєстрації

152

377

1200

1200**

4.4

у частині невідшкодованого ПДВ***

152

631

20000

5

Здійснено залік заборгованостей

631

371

120000

6

Уведено автомобіль в експлуатацію****

105

152

124200

* З урахуванням позитивної думки ПФУ, згідно з якою дозволялося нараховувати пенсійний збір на вартість об’єкта без урахування ПДВ.

** У податковому обліку збільшення балансової вартості об’єкта основних фондів групи 2 здійснюється у кварталі, наступному за кварталом оприбуткування.

*** Згідно з п. 8 П(С)БО 7 сума невідшкодованих непрямих податків уключається до первісної вартості основних фондів. Також не забудьте, що суми «вхідного» ПДВ при придбанні легкових автомобілів до податкового кредиту не включаються за п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ.

**** Первісна вартість = 100000 + 20000 + 1200 + 3000 = 124200 (грн.).

 

Придбання нерухомості

Платники

. За цією операцією платниками збору визнаються підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які придбавають нерухоме майно (п. 1.9 Закону № 400, п. 151 постанови № 1740). При цьому єдиною підставою для сплати пенсійного збору є договір купівлі/продажу. Отримання нерухомості іншими способами (договір міни, дарування, спадкування згідно із законом або заповітом) не створює обов’язку сплати пенсійного збору. Це стосується і тих випадків, коли юрособа, яка брала дольову участь у будівництві нерухомого майна, отримала його за актом з оформленням свідоцтва про право на власність на це майно (див. «Вісник податкової служби України», 2010, № 14, с. 40).

Для цілей сплати пенсійного збору

нерухомим майном вважаються такі об’єкти:

— житлові будинки та їх частини, квартири;

— садові будинки, дачі, гаражі, інші постійно розміщені споруди;

— інші об’єкти, що потрапляють під визначення першої групи основних фондів відповідно до

Закону про податок на прибуток (тобто згідно з пп. 8.2.1 і 8.2.2 зазначеного Закону). Це — важливий момент, відповідно до якого збір не варто сплачувати при придбанні земельних ділянок (вони не потрапляють під визначення основних фондів), з чим охоче погоджується і Пенсійний фонд у листі від 13.05.2008 р. № 8161/03-30, а також у журналі «Вісник податкової служби України», 2010, № 14, с. 42.

Винятки

. У постанові № 1740 також передбачено низку винятків, коли пенсійний збір сплачувати не потрібно:

— державне підприємство, установа або організація купує нерухомість за рахунок бюджетних коштів;

— установи та організації іноземних держав, що користуються імунітетом та привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

— громадяни, які придбавають житло та перебувають у черзі на отримання житла або вперше придбавають житло;

— фізична особа отримала право власності на житло в результаті приватизації.

Крім того,

від сплати пенсійного збору звільнено покупців, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, що сплачують фіксований сільськогосподарський податок і згідно із Загальним класифікатором «Галузі народного господарства України», затвердженим наказом Мінстатистики України від 24.01.94 р. № 21, мають такий код:

— сільськогосподарське підприємство, уключаючи сільське (фермерське) господарство, —

21000 — 21260, 22300;

рибне господарство, риболовецький колгосп

— 21271 — 21273;

цукровий завод (комбінат)

— 18111.

База

. Базою обкладення пенсійним збором є вартість, зазначена в договорі купівлі/продажу, незалежно від того, як саме продається нерухомість (лист ПФУ від 23.02.2007 р. № 3017/08-10 і від 25.04.2007 р. № 6943/03-20). Крім того, не зайвим буде визначитися, чи варто нараховувати пенсійний збір на ПДВ, якщо його включено до вартості нерухомості згідно з договором купівлі/продажу. У цьому питанні можна скористатися аналогією зі сплатою пенсійного збору при отриманні легкових автомобілів — відносно цієї операції є позитивне роз’яснення (лист ПФУ від 07.09.2006 р. № 11438/03-10).

Ставка

. Збір сплачується в розмірі 1 % від бази оподаткування.

Сплата та звітність

. Цей збір має бути сплачено до моменту нотаріального посвідчення. Причому ні Законом № 400, ні постановою № 1740 не визначено, за яким місцем платник повинен його сплачувати — за місцем державної реєстрації (проживання) або за місцем знаходження нерухомості. Пенсійники роз’яснили цей момент, зазначивши, що вони не проти сплати збору за будь-якою з цих двох адрес (див. «Вісник податкової служби України», 2009, № 23, с. 21) — погоджуємося з їх думкою.

ПДВ

. Цей збір не стосується продавців нерухомості, а отже, і не включається ними до бази обкладення ПДВ. Але пенсійники висловлюють протилежну точку зору (лист ПФУ від 07.09.2006 р. № 11438/03-10). Незважаючи на неправомірність такого висновку, його можна використати в своїх інтересах: якщо (дотримуючись думки пенсійників) збір включається до бази обкладення ПДВ, то він має нараховуватися на вартість об’єкта без ПДВ.

Податок на прибуток

. Щодо податку на прибуток, на нашу думку, повинні діяти аналогічні правила з автомобільним пенсійним збором, тобто сума збору повинна брати участь у формуванні валових витрат звітного періоду (звісно, за умови зв’язку з господарською діяльністю). Такого висновку доходять і податківці (див. «Вісник податкової служби України», 2007, № 6, с. 47). У декларації суму пенсійного збору необхідно відобразити в рядку 04.6, а в річному додатку Р1 у рядку 4.6.15.

Бухгалтерський облік

. У бухгалтерському обліку ця сума повинна включатися платником до первісної вартості об’єкта (діють ті самі правила, що і при отриманні автомобіля — див. вище). Розглянемо такий приклад:

Приклад 3

. Підприємство придбало офісне приміщення вартістю 420000 грн. з урахуванням ПДВ — 70000 грн. До нотаріального посвідчення воно сплатило пенсійний збір у розмірі 3500 грн. Вартість інших послуг (у тому числі реєстрації), понесених у зв’язку з придбанням та оформленням права власності на об’єкт нерухомості, склала 3000 грн. (умовна сума).

 

Таблиця 3

Бухгалтерський облік пенсійного збору при придбанні нерухомого майна

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

БВ

1

Здійснено сплату пенсійного збору

651

311

3500*

3500

2

Оплачено вартість інших послуг у зв’язку з придбанням та оформленням права власності

371

311

3000

3

Оформлено право власності

152

631

350000

4

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

70000

5

Сформовано первісну вартість об’єкта:

Х

5.1

у частині сплаченого пенсійного збору

152

651

3500

5.2

у частині вартості нотаріального посвідчення та інших подібних послуг (у тому числі реєстрації)

152

631

3000

6

Приміщення введено в експлуатацію

103

152

356500**

353000***

7

Оплачено вартість нерухомого майна

631

311

420000

* З урахуванням листа ПФУ, який дозволяє зробити висновок, що пенсійний збір входить до бази обкладення ПДВ (що, як було зазначено, некоректно), а отже, нараховується на вартість об’єкта без урахування ПДВ.

** Первісна вартість у бухобліку = 350000 + 3500 + 3000 = 356500 (грн.).

*** У податковому обліку збільшення балансової вартості об’єкта основних фондів групи 1 здійснюється у кварталі, наступному за кварталом уведення в експлуатацію.

 

Користування послугами стільникового зв’язку

Платники

. У цьому випадку платниками збору є (п. 1.10 Закону № 400, п. 1512 постанови № 1740):

— підприємства, установи та організації, а також фізичні особи, які користуються послугами стільникового зв’язку (у тому числі і спрощенці);

— оператори стільникового зв’язку, які надають свої послуги безоплатно (у цьому випадку збір розраховується виходячи зі звичайних цін таких операторів).

Причому, зверніть увагу, збір сплачують саме споживачі послуг, що є важливим моментом при визначенні права на валові витрати, але про це далі.

Винятки

. Передбачено такі звільнення від цього збору (п. 1.10 Закону № 400, п. 1513 постанови № 1740):

— річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), куди вмонтовано устаткування радіозв’язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути відокремлене від перелічених транспортних засобів без втрати їх технологічних та експлуатаційних якостей і характеристик;

— трансляція програм радіо- і телевізійними станціями;

— передача та приймання інформації за допомогою радіозв’язку мережами відомчого та технологічного зв’язку, які не мають автоматичної комутації з мережею загального користування;

— користування радіотелефонами та радіоподовжувачами, підключеними до номерів квартирних телефонів;

— суми, які сплачуються одним оператором у вигляді компенсації послуг роумінгу іншому оператору, що надав такі послуги.

База

. Є вартістю будь-яких послуг стільникового зв’язку без урахування ПДВ (для нього п. 4.1 Закону про ПДВ передбачено окреме звільнення).

Ставка

. Збір становить 7,5 % бази оподаткування (п. 1514 постанови № 1740).

Сплата та звітність

. Збір сплачується споживачем послуги в момент її придбання , а на оператора покладається обов’язок з утримання та перерахування цієї суми до бюджету. Причому порядок її перерахування аналогічний порядку при ювелірному пенсійному зборі (тобто встановлюється гранична сума збору у 50 грн., при досягненні якої необхідно перерахувати суму до бюджету). Також оператори повинні подавати звітність за формою додатка 2 до постанови № 1740 — до 20 числа місяця, наступного за останнім місяцем кварталу (п. 19 постанови № 1740).

ПДВ

. При визначенні податкових наслідків з ПДВ необхідно здійснити умовний розподіл:

користувачі послугами стільникового зв’язку — не є постачальниками, а отже, і базу ПДВ формують не вони;

дилери (торговці картками) — не включають до бази обкладення ПДВ суму пенсійного збору через дію п. 4.1 Закону про ПДВ. З цим також погоджуються і податківці (лист ДПАУ від 25.05.2007 р. № 10611/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 53, с. 19);

оператори — з чистим сумлінням користуються індульгенцією, передбаченою п. 4.1 Закону про ПДВ, і не включають збір до бази оподаткування.

Податок на прибуток

. Знову необхідний розподіл за суб’єктами:

користувачі послугами стільникового зв’язку — є фактичними платниками цього збору, а отже, мають повне право на включення його до складу валових витрат за п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток (п.п. 5.2.5 не задіюємо, оскільки він стосується осіб, які перераховують податок/збір до бюджету);

дилери (торговці картками) — мають право включити до валових витрат суму сплаченого збору за п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток, оскільки без його сплати вони фактично не можуть здійснювати цю господарську діяльність. Формально вони не перераховують до бюджету ці суми, тому п.п. 5.2.5 тут не працює («Вісник податкової служби», 2005, № 35, с. 21);

оператори валові доходи виникають у них за п. 4.1 Закону про податок на прибуток. Водночас оператори мають можливість віднести суму збору, перерахованого до бюджету, до складу валових витрат за п.п. 5.2.5.

Бухгалтерський облік

. У дилера суми сплаченого пенсійного збору сформують первісну вартість придбаних скретч-карток — причина цього криється в тому, що ця сума дилеру не відшкодовується (п. 9 П(С)БО 9). Наведемо такий приклад відображення в бухгалтерському обліку придбання та реалізації скретч-карток у дилера:

Приклад 4

. Припустимо, дилер купує в оператора картки на суму 1275 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн. і пенсійний збір — 75 грн.), після чого реалізує всю партію кінцевому споживачу.

 

Таблиця 4

Бухгалтерський облік пенсійного збору при придбанні та реалізації стільникових карток дилерами

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

Оприбутковано скретч-картки

281

631

1075*

1075

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

200

3

Оплачено скретч-картки

631

311

1275

4

Передано скретч-картки на реалізацію

282

281

1075

5

Відображено суму торговельної націнки

282

285

500

6

Надійшли кошти за реалізовані скретч-картки

301

702

1575

1325

7

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

250

8

Списано торговельну націнку реалізованих скретч-карток

285

282

500

9

Списано собівартість реалізованих скретч-карток

902

282

1075

10

Списано на фінансовий результат дохід, отриманий від реалізації скретч-карток

702

791

1325

* У тому числі «вхідний» пенсійний збір 75 грн. (оператор не включає суму пенсійного збору до бази ПДВ).

 

Відповідальність за несплату

Щодо питання визначення фінансових санкцій

на початку статті ми послалися на Закон № 2181. Формально цей нормативно-правовий акт може визначати їх розмір, порядок застосування та сплати, але на практиці, як мовиться, «найшла коса на камінь».

Почнемо з найпростішого —

штрафу за неподання (несвоєчасне подання) декларації, про яке йдеться в п.п. 17.1.1 Закону № 2181. Цей штраф не може бути застосований у випадку з пенсійним збором, оскільки розрахунки, які повинні подавати певні категорії осіб, не потрапляють під визначення податкової декларації (розрахунку) відповідно до Закону № 2181.

Далі —

штраф за несплату (несвоєчасну сплату) відповідно до п.п. 17.1.7 Закону № 2181. Згідно з останнім штраф накладається за несплату узгодженого податкового зобов’язання. І все б добре, якби не те, що податкове зобов’язання стає узгодженим у двох випадках:

при поданні декларації (розрахунку), чого у випадку з пенсійним збором не відбувається (див. вище);

при отриманні податкового повідомлення від контролюючого органу після того, як він визначить суму податкового зобов’язання на підставі пп. 4.2 — 4.3 Закону № 2181. У цьому випадку також виникає перешкода, пов’язана, переважно, зі статусом розрахунку з пенсійного збору.

Незважаючи на проблематичність накладення санкцій згідно із Законом № 2181, ми радимо ставитися до пенсійного збору з усією серйозністю — його несплата може привести платника до суду (наприклад, постанова Луганського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. № 6/187).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі