Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Декларування ціни на продовольчі товари

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2010/№ 98
Друк
Стаття

Декларування ціни на продовольчі товари

 

Одним із методів державного впливу на політику ціноутворення підприємства є декларування цін. Які продовольчі товари підпадають під держрегулювання цін та який порядок їх декларування, розглянемо в цій статті.

Михайло ВИШНЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Держрегулювання цін: мета та методи

Державне регулювання цін на окремі види продукції є, по суті, винятком із наданого

ст. 190 ГКУ суб’єктам господарювання права самостійного встановлення вільних цін за погодженням сторін. Аналогічну норму встановлено і ст. 7 Закону про ціни. Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень та динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають істотне соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України (ст. 191 ГКУ).

З метою вдосконалення системи державного регулювання цін та подальшого розвитку ринкових відносин Кабмін прийняв

постанову № 1548, в якій визначив повноваження відповідних органів у цій сфері.

Згідно з

п. 12 додатка до постанови № 1548 Радміну АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям надано повноваження регулювати (установлювати), зокрема:

граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину та м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі не вище 15 % без урахування витрат з їх транспортування в міжміському сполученні;

граничні рівні рентабельності виробництва борошна пшеничною вищого, першого і другого сорту, борошна житнього обдирного, хліба вагою більш як 500 г із борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту та їх суміші, борошна житнього та суміші борошна пшеничного і житнього простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода) без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів, а також хліб та хлібобулочні вироби для діабетиків;

оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.

 

Декларування оптової ціни

Наказом № 341,

виданим Мінекономіки відповідно до п. 2 постанови № 373 , затверджено:

— форму

декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання (далі — Декларація № 341);

Інструкцію про заповнення і застосування Декларації № 341 (далі — Інструкція № 341).

Вимоги

Інструкції № 341 поширюються на суб’єктів господарювання — юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності та фізичних осіб — підприємців, які виробляють та реалізують продовольчі товари, крім хлібобулочних виробів, щодо цін, на які запроваджено державне регулювання.

Не зупинятимемося детально на встановленому

розділом II Інструкції № 341 порядку заповнення та оформлення Декларації № 341, на наш погляд, досить зрозумілому із самої її форми. Лише стисло зауважимо, що:

— у відповідній графі

Декларації № 341 оптова ціна виробника за одиницю виміру товару вказується без ПДВ у гривнях та копійках;

— у

пункті 4 вказується повне найменування товароотримувача (вантажоодержувача), серія, номер та дата заповнення товарно-транспортної накладної.

Як зазначає

Мінекономіки у своїх Методвказівках № 3804, порядок декларування дає можливість відстежити ціну продовольчого товару та розмір торговельної (постачальницько-збутової) надбавки на шляху просування від виробника (оптового постачальника) до кінцевого реалізатора (роздрібна торговельна мережа) або споживача (підприємство харчової промисловості). Механізм відстежування зрозумілий з установленого розділом III Інструкції № 341 порядку застосування Декларації № 341. Нагадаємо його основні моменти.

Декларація № 341

складається виробником товару окремо на кожну партію товару в одному примірнику (який залишається у виробника), підписується керівником (або особою, яка його замінює) та завіряється печаткою (за наявності) і застосовується разом з первинним документом на відпуск товару (товарно-транспортною накладною, накладною на відпуск товару тощо), на що чітко вказує примітка у формі декларації.

Завірена керівником (або особою, яка його замінює)

копія Декларації № 341 надається виробником кожному покупцю (товароотримувачу, вантажоодержувачу) товару разом з первинними документами на відпуск товару та застосовується на всіх етапах реалізації товару. При кожній подальшій реалізації цього товару незалежно від обсягу партії кожний продавець у копії Декларації № 341, отриманої від виробника або попереднього продавця, зазначає лише найменування товароотримувача (вантажоодержувача) та реквізити первинного документа на відпуск товару. Ця копія завіряється продавцем та додається до первинного документа на відпуск товару.

Керівник суб’єкта господарювання (виробника, товароотримувача, вантажоодержувача) несе

відповідальність за достовірність даних, зазначених у Декларації № 341, згідно із законодавством. Декларація № 341 (її копія) зберігаються протягом трьох років разом з первинним документом на відпуск товару.

Отже,

копія Декларації № 341 є документом, що передається на всьому шляху просування товару від виробника до кінцевого споживача та використовується при контролі розміру торговельної (постачальницько-збутової) надбавки (націнки) і для підтвердження оптової ціни.

Застосування цього механізму декларування має сенс тільки в разі, якщо на певну групу продовольчих товарів запроваджено держрегулювання цін саме шляхом

установлення граничних торговельних надбавок до оптової ціни. Воно (декларування) не поширюється на продтовари, щодо яких застосовуються інші заходи держрегулювання. У протилежному випадку декларування виявиться нікому не потрібною формальністю, що жодним чином реально не впливає на формування ціни з граничною торговельною надбавкою.

Зауважимо, що ані

Інструкція № 341, ані форма Декларації № 341 не передбачають направлення виробниками, товароотримувачами, вантажоодержувачами відповідно ні Декларації № 341, ні її копії в момент їх оформлення на адресу органів Держцінінспекції. Копія Декларації № 341 надається лише покупцю товару. Органам держконтролю за цінами Декларація № 341 (її копія) надається на вимогу під час перевірки дотримання держдисципліни цін, а також за їх письмовими запитами (п. 4 розділу III Інструкції № 341).

 

Декларування зміни оптово-відпускної ціни

Насамперед зауважимо: на відміну від порядку

декларування оптової ціни з оформленням Декларації № 341, як уже зазначалося, одночасно з оформленням первинних документом на відпуск товару, порядок декларування зміни оптово-відпускної ціни передбачає попереднє (завчасне) узгодження ціни, а, по суті, отримання дозволу на її правомірне застосування в майбутніх операціях з реалізації товарів, що підпадають під контроль дотримання держдисципліни цін.

Як зазначалося раніше, згідно з

п. 12 додатка до постанови № 1548 Радміну АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям надано повноваження регулювати (установлювати), зокрема, оптово-відпускні ціни шляхом декларування їх зміни.

З метою реалізації наведеної норми на практиці урядом затверджено

Порядок № 1222, що встановлює механізм декларування цін, основні вимоги якого для наочності наведемо у вигляді таблиці.

 

Вимога
до порядку декларування ціни

Зміст вимоги

Примітки

1

2

3

Предмет декларування

Зміна оптово-відпускних цін на деякі продовольчі товари в разі їх збільшення протягом місяця більше ніж на 1 відсоток

1. Ідеться про будь-яке збільшення ціни більше ніж на 1 відсоток, яке можна виявити, порівнявши ціни, що встановлювалися в два різні дні, між якими не минуло більше 30 днів.
2. Звертаємо увагу, що декларуванню підлягають саме оптово-відпускні ціни на продтовари, тобто фактичні ціни, що застосовуються в розрахунках за товари, які поставляються (реалізуються) суб’єктами господарювання з метою їх використання в підприємницькій діяльності, з урахуванням податку на додану вартість та транспортних витрат. З цього можна зробити висновок, що підвищення цін, за якими товар реалізується фізособам, які придбавають його для побутових цілей, декларуванню не підлягає

Товари, ціни на які підлягають декларуванню

Борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє висівкове, яловичина, свинина, м’ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров’яче питне із вмістом жиру до 2,5 %, сир кисломолочний із вмістом жиру до 9 %, сметана із вмістом жиру до 20 %, масло вершкове із вмістом жиру до 72,5 %, яйця курячі, цукор-пісок, масло соняшникове

Наведений перелік точно відповідає зазначеному в додатку до постанови № 1548

Документи, які необхідно підготувати з метою декларування зміни ціни виробнику товарів

Для виробника:

Для реалізатора:

Практичним керівництвом при підготовці зазначених документів для суб’єктів господарювання має бути Порядок № 373 («Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34, с. 5)

— пояснювальна записка з обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін разом з довідкою про результати економічного аналізу фактичних витрат виробництва (реалізації);

— калькуляція собівартості виробництва продовольчих товарів із зазначенням обсягу матеріальних
та трудових витрат;
— довідка про обсяги виробництва продовольчих товарів за минулий рік та відповідний період поточного року;
— стандарти, нормативи, технологічні регламенти з виробництва продовольчих товарів;
— копії договорів, пов’язаних з виробництвом продовольчих товарів, укладених з іншими суб’єктами господарювання;
— довідка про фактичну та декларовану рентабельність від реалізації продовольчих товарів

— калькуляція витрат з реалізації продовольчих товарів;
— копії договорів, пов’язаних з реалізацією продовольчих товарів, укладених з іншими суб’єктами господарювання;
— копія декларації зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність з виробництва продовольчих товарів (у разі наявності)

Документи завіряються підписом керівника суб’єкта господарювання та скріплюються печаткою

Строки декларування

Для виробника — не більше 10 робочих днів до дня підвищення

Для реалізатора — не більше
3 робочих днів
до дня підвищення

 

Органи, через які здійснюється декларування

Територіальні органи Держцінінспекції,
які надають суб’єктам господарювання за їх зверненням висновки щодо економічного обґрунтування рівнів оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зміни яких підлягають декларуванню

Первісна редакція Порядку № 1222 передбачала повідомний, а не погоджувальний порядок декларування цін. Інакше кажучи, від суб’єктів господарювання потрібно було лише повідомити місцеві органи виконавчої влади про заплановане підвищення цін. Після внесення змін територіальні органи Держцінінспекції отримали право відмовляти в наданні відповідних висновків, що, у свою чергу, рівноцінно відмові в декларуванні зміни ціни на продовольчий товар. Отримати відмову в декларуванні суб’єкт господарювання може і після проходження Держцінінспекції — уже на етапі звернення до держадміністрації.
У цій частині дія Порядку № 1222 навіть припинялася відповідно до Указу Президента України від 06.03.2009 р. № 125/2009, однак у зв’язку з тим, що КСУ не визнав запропонований Порядком № 1222 механізм декларування таким, що порушує норми Конституції, його дію було відновлено.
До речі, Указ Президента України від 06.03.2009 р. № 125/2009 втратив чинність згідно з Указом Президента України від 13.06.2009 р. № 434/2009

У разі отримання позитивного висновку для декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари суб’єкти господарювання звертаються до Радміну АР Крим, обласної, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій та подають такі документи:
— висновок територіального органу Держцінінспекції;
— проект декларації зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари за визначеною формою відповідно до виду діяльності, що здійснюється суб’єктом господарювання:

з виробництва продовольчих товарів — за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1222

з реалізації продовольчих товарів — за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 1222

 

Вважаємо, що викладене в таблиці не потребує особливих пояснень. Можна лише звернути увагу на окремі моменти та дещо розширити зазначене.

1. Декларування проводити не потрібно й у випадках, якщо ціна протягом місяця зросла рівно на 1 % або менше, а також у випадках, якщо ціна збільшилася більше ніж на 1 %, але після тривалішого ніж місяць періоду.

2. Крім того, Мінекономіки в

Методвказівках № 3804 зазначає: декларуванню не підлягають оптово-відпускні ціни на продовольчі товари при застосуванні їх нижче задекларованих. Не підлягають декларуванню оптово-відпускні ціни в разі їх підвищення після зниження, але не вище, ніж задекларовані.

3. Відрізняються не лише перелік документів, які згідно з

пп. 3 і 4 Порядку № 1222 повинні подавати виробники та торговельні підприємства до органів Держцінінспекції, та строки їх подання при декларуванні зміни оптово-відпускних цін (відповідно 10 і 3 робочі дні до запровадження нових цін). Різні строки — 7-денний (для виробників) та 2-денний (для реалізаторів) після отримання документів — відводяться і для видачі їм письмових висновків територіальними органами Держцінінспекції (п. 6 Порядку № 1222).

4. Як ми вже з’ясували, сам процес декларування складається, можна сказати, із двох етапів.

На першому етапі підприємство, яке підвищує ціни, має подати передбачені Порядком № 1222 документи до органів Держцінінспекції та отримати їх висновок. На другому — проект Декларації зміни оптово-відпускних цін, а також висновок територіального органу Держцінінспекції подається відповідно за належністю до Радміну АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій для погодження Декларації, для чого відведено дводенний строк.

5. Зміна оптово-відпускних цін здійснюється з

дати погодження декларації, а оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими на день набуття чинності розпорядженням (рішенням) уповноваженого органу держадміністрації.

6. Зауважимо, що неприємні моменти для підприємства можуть виникнути як на першому, так і на другому етапах:

— органи

Держцінінспекції можуть відмовити у видачі висновку, якщо підприємство подало документи не в повному обсязі, оформило їх не за встановленою формою або недостатньо обґрунтувало необхідність зміни оптово-відпускних цін (п. 5 Порядку № 1222);

— у разі

непогодження Декларації уповноваженим органом держадміністрації підприємству направляється обґрунтована відповідь із зазначенням причин відмови.

На цьому, мабуть, можна і завершити висвітлення порядків декларування ціни на продовольчі товари, що підпадають під контроль дотримання держдисципліни цін. Питання контролю, санкцій та відповідальності розглянуто в окремій статті нижче.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі