Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Плата за порушення «цінових» вимог: штрафні санкції

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2010/№ 98
Друк
Стаття

Плата за порушення «цінових» вимог: штрафні санкції

 

У випадках, коли законодавство висуває вимоги до встановлення цін на ті чи інші товари, сторони договору стають обмеженими у своїй діяльності. Держава обґрунтовує необхідність таких додаткових вимог винятковою важливістю певних категорій товарів. Цим пояснюється і серйозність санкцій, які можуть бути застосовані за їх порушення.

Ніна КОСТЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Відповідно до

ст. 192 ГКУ порядок установлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за їх дотриманням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Як бачимо,

ГКУ в питанні визначення органів, уповноважених здійснювати нагляд за дотриманням законодавства про ціни, відсилає нас до Закону про ціни. Останній вирішує це питання так: контроль за дотриманням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено урядом України (ч. 2 ст. 13 Закону про ціни). Наразі відповідні повноваження покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами та її територіальні органи (п. 3 Положення № 1819). Про порядок проведення «цінових» перевірок ми писали неодноразово (див. «Підприємство та контроль за цінами» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 20; «Перевірки дотримання законодавства про ціни та санкції за його порушення» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 77).

Однак уже незабаром уряд у межах заявленого ним курсу на дерегулювання підприємницької діяльності має намір унести деякі корективи до порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства про ціни, скасувавши держінспекції з цін та передавши їх наглядові повноваження управлінням із захисту прав споживачів. Відповідно відбудуться зміни і в порядку проведення перевірок. Триматимемо вас у курсі законодавчих нововведень, а поки що зупинимося на санкціях, які встановлено на рівні закону, а тому найближчим часом їх навряд чи буде змінено.

 

Санкції за порушення законодавства про ціни

Відповідно до

ст. 14 Закону про ціни вся необґрунтовано отримана підприємством*, організацією сума виручки внаслідок порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету, залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, до позабюджетних фондів місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки. Відповідно, за відсутності виручки санкція за порушення дисципліни цін не застосовується (ухвала ВАСУ від 03.06.2008 р. // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 77).

* Звертаємо увагу: Держцініспекція цілком обґрунтовано виходить з того, що норми, установлені законодавством про ціноутворення для підприємств, поширюються і на фізосіб-підприємців (див. лист від 24.11.2006 р. № 200/7-10/1660 на с. 47), тому за порушення у сфері ціноутворення передбачені для підприємств фінсанкції

застосовні і до фізичних осіб — підприємців.

Слід зауважити, що Держцінінспекція, орієнтуючись на висловлену колись ВГСУ позицію (див.

п. 2 оглядового листа ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про ціни і ціноутворення» від 16.12.2004 р. № 01-8/3273), виходить з того, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) до каси за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). З цього можна зробити висновок: якщо має місце тільки факт укладення договору, в якому ціна визначена з порушенням вимог законодавства про ціноутворення, це ще не є підставою для застосування зазначеної санкції. Водночас укладення бартерного договору не звільняє від необхідності дотримуватися таких вимог. При цьому для розрахунку необґрунтовано отриманої виручки від реалізації товарів за бартерним договором береться сума цього договору, але з урахуванням того, чи відбулася за ним зустрічна поставка товарів (робіт, послуг) (лист Держцінінспекції від 06.12.2006 р. № 200/7-8/1741 див. на с. 46).

Звертаємо увагу: передбачена

Законом про ціни санкція застосовується і в разі порушення вимог про декларування цін або їх змін (див. лист Мінекономіки від 03.12.2007 р. № 89-22/102). Однак є шанси для оскарження її застосування.

По-перше, можна скористатися досить невдалим формулюванням

ст. 14 Закону про ціни: у ній при буквальному прочитанні йдеться про порушення державної дисципліни цін з боку комунальних та державних підприємств. Такий висновок випливає з використовуваних у статті слів про те, що виручка вилучається «в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації».

Відразу варто попередити про те, що цей аргумент виглядає вкрай слабким порівняно з усталеною практикою застосування санкцій, передбачених

ст. 14 Закону про ціни (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 17.06.2009 р. № К-21422/07). Про це свідчить і існування спеціального підзаконного акта, спрямованого на регламентацію особливостей розрахунку та застосування встановленої у ст. 14 Закону про ціни санкції, — Інструкції № 298.

По-друге, повноваженнями з регулювання оптово-відпускних цін на певні продукти шляхом декларування їх зміни, а також, наприклад, із запровадження граничних торговельних надбавок наділені Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Відповідно, якщо на місцевому рівні держадміністрацією не приймався розпорядчий документ, що передбачає здійснення певних заходів держрегулювання цін, застосувати встановлені

ст. 14 Закону про ціни санкції не можна.

По-третє, традиційна підстава для того, щоб уникнути застосування будь-яких адміністративно-господарських санкцій, у тому числі за порушення законодавства про ціни, — строки, протягом яких вони можуть застосовуватися. Нагадаємо: згідно зі

ст. 250 ГКУ адмінгоспсанкції може бути застосовано до суб’єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік із дня порушення цим суб’єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. При цьому днем виявлення вважається день складання акта перевірки, днем застосування санкції — день винесення відповідного рішення уповноваженим органом (див. ухвалу ВАСУ від 17.06.2009 р. № К-21422/07 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 77).

Крім того, на контролюючі органи покладено обов’язок довести факт отримання суб’єктом господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення. Інакше застосування санкції буде визнано неправомірним (див., наприклад,

ухвалу ВАСУ від 02.09.2010 р. № К-43689/09).

Порушення вимог законодавства про ціноутворення, за які до суб’єктів господарювання може бути застосовано цю санкцію, та особливості розрахунку штрафу в кожному випадку наведемо у вигляді таблиці.

 

Порушення

Розмір штрафу

Розрахунок штрафу

1

2

3

4

Фінансові санкції
(накладаються на суб’єктів господарювання)

1

Нарахування непередбачених законодавством націнок до цін та тарифів, що регулюються (ст. 14 Закону про ціни, п. 1.4 Інструкції № 298)

У двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки

Необґрунтовано отриманою виручкою вважається різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, що мають застосовуватися згідно з вимогами законодавства

2

Застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови введення для них режиму державного регулювання

У двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки

Необґрунтовано отриманою виручкою вважається різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, що мають застосовуватися згідно з вимогами законодавства

3

Застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний

У двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки

Необґрунтовано отриманою виручкою вважається різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю згідно з установленими законодавством цінами (тарифами)

4

Застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов’язкового
їх декларування

У двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки

Необґрунтовано отриманою виручкою вважається різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, що мають застосовуватися згідно з вимогами законодавства

5

Завищення чи заниження розміру передбачених законодавством податків та обов’язкових зборів, що включаються до структури ціни або їх невключення до структури регульованої ціни

У двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки

Необґрунтовано отриманою виручкою вважається різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю згідно з установленими законодавством цінами (тарифами)

6

Уключення до структури регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри

У двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки

Необґрунтовано отриманою виручкою вважається різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю згідно з установленими законодавством цінами (тарифами)

7

Уключення до вартості продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних
не в повному обсязі послуг (робіт)

У двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки

Необґрунтовано отриманою виручкою вважається різниця між отриманою виручкою
та вартістю продукції і послуг, визначеною відповідно до нормативів з урахуванням фактичних обсягів виконання

8

Застосування торговельних та постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір

У двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки

Необґрунтовано отриманою виручкою вважається різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю згідно з установленими законодавством цінами (тарифами)

9

Застосування цін (тарифів) суб’єктами господарювання за види послуг (робіт), не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг

У двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки

Необґрунтовано отриманою виручкою вважається вся сума незаконно отриманих грошових коштів

10

Установлення та застосування цін (тарифів) нижче законодавчо встановлених мінімальних

Розмір фінансових санкцій визначається у кожному конкретному випадку за законодавчими актами, що регулюють порядок установлення цін на ті чи інші товари

Наприклад, Законом № 758 визначена відповідальність суб’єктів підприємництва за реалізацію цукру за цінами нижче мінімально встановленої ціни, у вигляді штрафу в розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснювалася з порушенням

 

Згідно з чинним на сьогодні законодавством санкції в наведених вище розмірах за порушення законодавства про ціноутворення уповноважені застосовувати держцінінспекції. Як уже зазначалося, не виключено, що незабаром відповідні повноваження буде передано управлінням із захисту прав споживачів. Навіть якщо так станеться, то порядок оскарження рішень про застосування санкцій за порушення законодавства про ціноутворення кардинально змінитися не повинен: як і зараз, у суб’єкта господарювання буде можливість оскаржити прийняте щодо нього рішення або у вищому за рівнем органі, або в суді.

Щодо судового оскарження звернемо увагу на деякі моменти.

1. У частині оформлення позову слід пам’ятати про перелік обов’язкових для зазначення в ньому відомостей. Так,

у позові потрібно вказати:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім’я (найменування) позивача, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім’я (найменування) відповідача, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог та викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5) у разі потреби — до позову включається клопотання позивача, тобто звернення до суду з проханням вчинити певні дії, які сам позивач зробити не може. Це може бути клопотання про звільнення від сплати судового збору, про призначення судової експертизи, про витребування доказів, про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

До позовної заяви необхідно додати копії документів, що підтверджують обставини, на які платник податків посилається в позові.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати підписання.

2. З 30.07.2010 р.

істотно скоротився строк на оскарження рішень держорганів, на підставі яких із суб’єкта господарювання може бути стягнуто грошові кошти (рішення про застосування фінсанкцій до них також належать). Замість установленого раніше строку в один рік, тепер застосовується місячний строк, який слід відлічувати з дня отримання суб’єктом господарювання рішення про застосування до нього санкцій.

 

Відповідальність посадових осіб

Посадових осіб суб’єкта господарювання, винних у порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, також може бути притягнуто до відповідальності.

Відповідно до ст. 1652 КпАП порушення порядку формування, установлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них тягне накладення штрафу на посадових осіб суб’єкта господарювання* у розмірі від 5 до 10 нмдг (

від 85 до 170 грн.). Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за одне з подібних правопорушень, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 15 нмдг, тобто від 170 до 255 грн.

* До фізосіб-підприємців ця санкція, за визнанням самої Держцінінспекції, не застосовується (див. лист від 24.11.2006 р. № 200/7-10/1660 на с. 47).

Крім того, невиконання законних вимог органів державного контролю за цінами щодо усунення порушень порядку формування та застосування цін і тарифів чи припинення операцій з рахунків в установах банків та інших фінансово-кредитних установах спричинює покарання посадових осіб у вигляді накладення штрафу в розмірі від 9 до 18 нмдг, тобто

від 153 до 306 грн. (ст. 1883 КпАП).

Притягнути до відповідальності за зазначені порушення може сама держцінінспекція на підставі нею ж складеного протоколу про адмінправопорушення. Розглядати такі справи наразі уповноважений начальник Держцінінспекції та його заступники, начальники держцінінспекцій в АРК, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники (

ст. 2445 КпАП).

При цьому строки, протягом яких на посадову особу може бути накладено адмінштраф за допущене нею порушення законодавства про ціни, менше строків застосування адміністративно-господарських санкцій щодо самих суб’єктів господарювання. Нагадаємо: згідно зі

ст. 38 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого — 2 місяці з дня його виявлення. Наприклад, підвищення цін без попереднього декларування їх підвищення, на наш погляд, слід розглядати як триваюче порушення. Відповідно застосувати штраф до посадових осіб можна буде незалежно від того моменту, коли суб’єкт господарювання мав задекларувати зміну цін. Єдине часове обмеження, що залишається, — 2 місяці з дня виявлення, тобто з дня складання протоколу про адмінправопорушення. Інший характер має порушення у вигляді застосування торговельних надбавок понад установлений розмір. Кожний факт реалізації продукції із застосуванням таких надбавок слід розглядати як разове правопорушення, що має одномоментний характер, — воно здійснюється при передачі товару покупцю. Це дає підстави говорити про те, що після закінчення 2 місяців із дня продажу товару застосувати до посадової особи зазначений штраф уже не можна зважаючи на закінчення строків давності, передбачених ст. 38 КпАП.

Це основні моменти, що стосуються застосування санкцій за порушення вимог законодавства про ціноутворення. Сподіваємося, знаючи їх, суб’єкти господарювання уникнуть застосування таких санкцій до себе.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі