Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Процедура притягнення до адмінвідповідальності (від порушення — до штрафу)

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Лютий, 2010/№ 14
Друк
Стаття

Процедура притягнення до адмінвідповідальності
(від порушення — до штрафу)

 

Процедура притягнення до адміністративної відповідальності включає певну послідовність етапів, пройшовши через які вже прийматиметься остаточне рішення про застосування (незастосування) адміністративних санкцій. Познайомимося з нею ближче.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Знання процедури притягнення до адміністративної відповідальності важливе насамперед для того, щоб у разі виявлення в ході її ведення щонайменших порушень незгодна сторона могла їх оскаржити у відповідному порядку. А тому розглянемо докладніше, що вона собою являє.

Так, у процедурі притягнення до адміністративної відповідальності можна умовно виділити такі

етапи:

(1) виявлення порушення та складання

протоколу про адміністративне правопорушення;

(2) розгляд

справи про адміністративне правопорушення;

(3) винесення

постанови у справі (прийнята постанова при цьому може бути оскаржена);

(4)

виконання постанови.

 

Протокол про адміністративне правопорушення

Виявлено порушення — складуть протокол.

Отже, якщо виявлено адміністративне правопорушення, його фіксують у протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається винній особі, яка притягується до адмінвідповідальності (ст. 254 КпАП). Фактично протокол є документом, в якому описується характер допущеного особою правопорушення, а також адміністративна відповідальність, що загрожує за це.

Хто може складати протокол?

Слід зауважити, що КпАП розмежував повноваження контролерів у процедурі притягнення до адмінвідповідальності та закріпив права зі складання протоколу про адміністративні правопорушення за уповноваженими на це посадовими особами відповідних органів. Так, перелік осіб відповідних органів, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, обумовлено ст. 255 КпАП. Зокрема, згідно з цією статтею
(і стосовно насамперед фінансової діяльності, що цікавить бухгалтера) складати протоколи про адміністративні правопорушення мають право уповноважені на це посадові особи :

органів державної податкової служби — щодо «податкових» порушень за ст. 1631 — 1634 КпАП (хоча, забігаючи наперед, зауважимо, що саму справу про адміністративне правопорушення при цьому в подальшому розглядатиме суд, який і прийме остаточне рішення про накладення адмінштрафів, про що докладніше йтиметься далі);

— органів виконавчої влади

у сфері праці та соціальної політики — щодо «трудових» порушень за ст. 41 КпАП (причому тут аналогічно до попереднього «податкового» випадку справа для подальшого розгляду передаватиметься до суду, який уже і винесе остаточний вердикт про можливість застосування адмінвідповідальності);

органів соціального страхування, ДКРС, статистики, до компетенції яких також входить і подальший розгляд справ про адміністративні правопорушення. Так, наприклад:

(а) у випадку із соцвнесками протоколи про адміністративні правопорушення складаються посадовими особами органів відповідних соцфондів, які згодом розглядають справи про адміністративні правопорушення та приймають рішення про притягнення винних до адмінвідповідальності, зокрема, посадовими особами:

— органів ПФУ

(щодо адмінпорушень за

ст. 1651 і 18823 КпАП)*;

— органів ФССБ

(щодо адмінпорушень за

ст. 1653 КпАП);

— органів ФНВ

(щодо адмінпорушень за

ст. 1654 і 18824 КпАП);

— органів ФССТВП

(щодо адмінпорушень за ст. 1655 КпАП));

(б) за «статистичними» порушеннями (

ст. 1863 КпАП)* — протоколи про адмінпорушення складають посадові особи органів статистики;

(в) за «фінансово-бухгалтерськими» порушеннями (

ст. 1642 КпАП)* — протоколи про адмінпорушення складають посадові особи органів ДКРС.

* Водночас ст. 255 КпАП також допускає можливість складання протоколів про адміністративні правопорушення (щодо порушень за ст. 1642, 1651,1863 КпАП) і посадовими особами органів внутрішніх справ.

Як бачимо, повноваженнями складати протоколи (тобто фіксувати виявлені адміністративні правопорушення) наділені посадові особи відповідних контролюючих органів (посадові особи перевіряючих).

Зміст протоколу.

До змісту протоколу та порядку його складання ст. 256 КпАП висуває певні вимоги. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

— дата і місце його складання;

— посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;

— відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності;

— місце, час учинення та суть адміністративного правопорушення; якщо порушником завдана матеріальна шкода, про це також зазначається у протоколі;

— нормативний акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення;

— прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо такі є;

— пояснення порушника, який притягується до адмінвідповідальності;

— інші відомості, необхідні для вирішення справи (у тому числі, коли і де розглядатиметься справа про адміністративне правопорушення).

Так, наприклад,

форма протоколу про адміністративне правопорушення, що складається:

— податковими органами, наведена в

додатку 1 до Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом ДПАУ від 28.10.2009 р. № 585 (див. с. 39);

органами ФССТВП, поміщена в додатку 1 до Порядку накладення адміністративних штрафів органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.12.2003 р. № 119;

— органами ФССБ, міститься в

додатку 1 до Інструкції з оформлення органами Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 24.04.2003 р. № 196.

Протокол підписується особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності; за наявності свідків та потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі

відмови особи, яка притягується до відповідальності, від підписання протоколу, у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягується до відповідальності, має право надати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При цьому відмова особи від підписання протоколу не є підставою для припинення процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

При складанні протоколу винній особі також роз’яснюються її права та обов’язки, передбачені

ст. 268 КпАП, про що робиться відмітка у протоколі (зокрема, можливість знайомитися з матеріалами справи, бути присутньою при розгляді справи, користуватися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця в області права, послугами перекладача, оскаржити постанову у справі тощо).

Після того, як порушення виявлене і запротокольоване, складений протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (

ст. 257 КпАП).

 

Розгляд справи про адміністративне правопорушення

Хто розглядає справи про адміністративні правопорушення?

За аналогією з оформленням протоколів (повноваження зі складання яких згідно з КпАП закріплено за уповноваженими на це посадовими особами відповідних органів), вести подальшу адміністративну процедуру та розглядати справи про адміністративні правопорушення — також компетенція відповідних уповноважених на це органів. Такі «уповноважені» органи перелічено у ст. 213 КпАП, де передбачено, що справи про адміністративні правопорушення розглядають:

— адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;

— виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад;

— районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди (судді);

— органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на це

КпАП.

У свою чергу, підвідомчість справ про адміністративні правопорушення кожній з перелічених категорій «уповноважених» органів визначена

гл. 17 КпАП. Так, ознайомившись з положеннями цієї глави (з орієнтиром, насамперед, знову ж таки на фінансову сферу, цікавою для бухгалтера), можна побачити, що справи про адміністративні правопорушення розглядають:

(1)

суди (районні, районні в місті, міські або міськрайонні) — зокрема:

— за адміністративними «податковими» правопорушеннями, передбаченими

ст. 1631 — 1634 КпАП (отже, тоді як виявлять адміністративне правопорушення та складуть за ним протокол податкові органи, у подальшому справу буде передано на розгляд до суду, який уже і прийме остаточне рішення про накладення адміністративних санкцій)*;

— за адміністративними «трудовими» порушеннями, передбаченими

ст. 41 КпАП (тобто після складання протоколу про адміністративне правопорушення посадовими особами органів у сфері праці та соцполітики, справу так само, як і в «податковому» випадку, буде направлено для подальшого розгляду до суду);

(2) відповідні органи страхування — за виявленими профільними адміністративними «страховими» порушеннями, що належать до їх компетенції;

(3) органи статистики — за виявленими адміністративними «статистичними» порушеннями, передбаченими

ст. 1863 КпАП;

(4) органи ДКРС — за адміністративними «фінансово-бухгалтерськими» правопорушеннями, передбаченими

ст. 1642 КпАП.

* Водночас у деяких випадках податковим органам надається право не тільки складати протоколи, але також і розглядати на їх підставі справи про адміністративні правопорушення, наприклад, як у ситуації з адміністративними правопорушеннями за ст. 1641 КпАП (ухилення від подання декларації про доходи) та 1666 КпАП (порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи) (ст. 2342 КпАП), ведення та розгляд справ за якими повною мірою віднесено до компетенції податкових органів.

Докладніше цей момент описується в таблиці

(прийняті в таблиці скорочення:

ПФУ — Пенсійний фонд України;

ФССБ — Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;

ФССТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

ДКРС — Державна контрольно-ревізійна служба):

 

Хто розглядає справи про адміністративні правопорушення
та накладає адмінштрафи

Справи про адміністративні правопорушення розглядають:

Адміністративні справи, за якими підставами розглядаються
(ст. КпАП)

Хто має право накладати адміністративні штрафи та стягнення

1

2

3

Суди
(районні, районні в місті, міські або міськрайонні)
(ст. 221 КпАП)

Розглядають справи за адміністративними «податковими» правопорушеннями, передбаченими, зокрема, ст. 1631 — 1634 КпАП

Рішення про накладення адміністративних санкцій приймають судді районних, районних у місті, міських або міськрайонних судів

Розглядають також справи за адміністративними «трудовими» правопорушеннями, передбаченими, зокрема,
ст. 41 КпАП

Органи:

 

 

— ПФУ
(ст. 2442 КпАП)

Розглядають справи за адміністративними «пенсійними» правопорушеннями, передбаченими
ст. 1651і 18823 КпАП

Від імені органів ПФУ розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право голова правління ПФУ, його заступники, начальники головних управлінь ПФУ в областях, містах Києві, Севастополі та їх заступники, начальники управлінь ПФУ в районах, містах, районах у містах
та їх заступники

— ФССБ
(ст. 2449 КпАП)

Розглядають справи за адміністративними «безробітними» правопорушеннями, передбаченими
ст. 1653 КпАП

Від імені ФССБ розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники

— ФНВ
(ст. 24410 КпАП)

Розглядають справи за адміністративними «нещасними» правопорушеннями, передбаченими
ст. 1654і 18824 КпАП

Від імені ФНВ розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники, керівники районних та міських відділень виконавчої дирекції Фонду

— ФССТВП
(ст. 24411 КпАП)

Розглядають справи за адміністративними правопорушеннями, передбаченими
ст. 1655 КпАП

Від імені ФССТВП розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники

— державної статистики
(ст. 2443 КпАП)

Розглядають справи за адміністративними «статистичними» порушеннями, передбаченими
ст. 1863 КпАП

Від імені органів державної статистики розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення має право керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері статистики та його заступники, керівники органів державної статистики в областях, містах і районах та їх заступники

— ДКРС
(ст. 2341 КпАП)

Розглядають справи за адміністративними «фінансово-бухгалтерськими» правопорушеннями, передбаченими
ст. 1642 КпАП

Від імені ДКРС розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник ДКРУ в Україні та його заступники, начальники КРУ в областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники

 

Як бачимо, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні санкції в одних випадках можуть суди (як, наприклад, у ситуаціях з «податковими» або «трудовими» адмінштрафами), а в інших — безпосередньо контролюючі органи, посадовими особами яких було виявлено правопорушення. Усе в цьому випадку визначається нормами

КпАП.

Строки та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається уповноваженим органом (посадовою особою) у 15-денний строк із дня отримання протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 277 КпАП). У деяких випадках (ч. 2 ст. 277 КпАП) строки можуть бути іншими або, наприклад, прямо встановлюватися законодавством.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (

ст. 268 КпАП). Про розгляд справи винна особа повідомляється заздалегідь (часто відомості про це вже містить складений протокол про адміністративне правопорушення). У разі розгляду справи в суді повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше, ніж за три доби до дня судового розгляду справи, із зазначенням дати та місця її розгляду (ст. 2771 КпАП). Під час відсутності такої особи справа може бути розглянута тільки у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про місце та час розгляду справи і якщо від особи при цьому не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.

При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) вирішує такі питання: чи належить розгляд цієї справи до його компетенції; чи правильно складено протокол та інші матеріали про адміністративне правопорушення; чи повідомлені особи, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката (

ст. 278 КпАП).

Розгляд справи починається з представлення посадової особи, яка розглядає цю справу, та оголошення справи, що підлягає розгляду, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз’яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов’язків. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення та заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази та вирішуються клопотання.

У ході розгляду справи про адміністративне правопорушення з’ясовується: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також установлюються інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (

ст. 280 КпАП).

Зауважимо: вивчивши обставини, у кожному конкретному випадку посадова особа, уповноважена розглядати справу, керуючись

ст. 252 КпАП, може дійти висновку про малозначність правопорушень, учинених винною особою. У такому разі при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення посадова особа, яка веде справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням (ст. 22 КпАП).

 

Постанова у справі

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить

постанову у справі (постанову про накладення адміністративного стягнення*), в якій зазначаються (ст. 283 КпАП):

— найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи;

— відомості про особу, щодо якої розглядається справа;

— опис обставин, установлених при розгляді справи;

— посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення (розмір майнової шкоди, порядок та строк її відшкодування — якщо винною особою було завдано майнову шкоду);

— прийняте у справі рішення.

*Згідно зі ст. 284 КпАП по розгляду справи про адміністративне правопорушення також може бути винесено:

постанову про закриття справи (наприклад, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення, або ж у разі закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративних стягнень, передбачених ст. 38 КпАП; докладніше обставини, коли справа підлягає закриттю, обумовлено ст. 247 КпАП);

постанову про застосування заходів впливу, передбачених ст. 241 КпАП (у випадку з неповнолітніми порушниками).

Однак на них у межах цієї статті не зупинятимемося.

Зауважимо також, що види адміністративного стягнення перелічено у

ст. 24 КпАП, із яких далі насамперед розглядатимемо адміністративний штраф.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Копія постанови протягом 3 днів вручається або висилається винній особі, щодо якої її винесено (ст. 285 КпАП). При цьому прийнята постанова може бути оскаржена в порядку, обумовленому гл. 24 КпАП (докладніше про процедуру оскарження поговоримо в окремій статті).

 

Виконання постанови

Постанова про накладення адміністративного стягнення (адміністративного штрафу) є обов’язковою для виконання (

ст. 298 КпАП). Адміністративний штраф має бути сплачено порушником не пізніше ніж через 15 днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу (а в разі оскарження постанови — не пізніше ніж через 15 днів із дня повідомлення про те, що скаргу залишено без задоволення) (ст. 307 КпАП). При цьому адмінштраф уноситься порушником до установи банку України (її реквізити зазвичай указуються в постанові). Якщо негайне виконання постанови неможливе, як правило, з урахуванням положень ст. 301 КпАП посадова особа може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Контроль за правильним та своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, установленому законом.

Якщо у відведений строк адмінштраф порушником не сплачено, після закінчення такого строку постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає примусовому виконанню. Вона передається до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, за місцем його роботи або за місцезнаходженням його майна (

ст. 308 КпАП). При цьому постанова про накладення адміністративного стягнення має бути пред’явлена до виконання протягом 3 місяців із дня її винесення (ст. 303 КпАП). У порядку примусового виконання постанови про накладення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу (ст. 308 КпАП).

Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органу (посадовій особі), який виніс постанову.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі