Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Адмінвідповідальність: процедура оскарження

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Лютий, 2010/№ 14
Друк
Стаття

Адмінвідповідальність: процедура оскарження

 

Після того, як винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, є два варіанти подальших дій — або виконати постанову, або оскаржити її. Особливості процедури оскарження розглянемо в цій статті.

Ніна КОСТЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Куди і на який акт подавати скаргу?

Насамперед звернемо увагу на такий істотний момент:

оскарженню підлягає постанова про адміністративне правопорушення, а не акт перевірки, у ході якої його було виявлено, і не протокол про адмінправопорушення.

Оскаржено може бути будь-яку постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, незалежно від того, яким органом і за яке порушення її було винесено.

Як зазначалося у статті про порядок притягнення до адмінвідповідальності (див. на с. 24), справи про адмінправопорушення розглядаються або судами, або спеціально на це уповноваженими органами держвлади (податковими інспекціями, територіальними управліннями ПФУ тощо) та місцевого самоврядування. Тому і порядок оскарження буде дещо відрізнятися залежно від того, яким з органів було винесено постанову про притягнення до адмінвідповідальності.

Так, якщо постанову про накладення адмінстягнення було винесено судом, то звертатися з апеляційною скаргою слід до апеляційного суду. Якщо ж справа розглядалася органом, уповноваженим на притягнення особи до адмінвідповідальності (наприклад, податковою інспекцією або іншим органом держвлади), то є два варіанти подальших дій:

1) звертатися з позовом до суду з вимогою про скасування постанови, яка оскаржується;

2) спочатку звернутися до вищого за рівнем органу (до вищої за рівнем посадової особи) відносно органу, який виніс постанову (

п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП). Якщо особа не буде задоволена рішенням такого органу за результатами розгляду скарги, то його рішення також можна оскаржити в суді.

Скарга або позов подаються до органу (посадовій особі), який виніс постанову, що оскаржується. Останній протягом

3 днів має направити скаргу (позов) разом зі справою органу (посадовій особі), уповноваженому на її розгляд.

Слід звернути увагу, що особа, яка оскаржує постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати держмита.

І ще один момент: подання скарги припиняє перебіг строків, передбачених для виконання постанови про адмінправопорушення.

 

Строки оскарження

Не слід забувати про строк, протягом якого може бути оскаржена постанова про накладення адміністративного стягнення. Згідно зі

ст. 289 КпАП він становить 10 днів із дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути відновлений органом (посадовою особою), уповноваженим розглядати скаргу.

Сама скарга має бути розглянута також протягом 10 днів із дня її отримання (

ст. 292 КпАП).

 

На що можна посилатися як на підставу скасування постанови?

Безумовно, насамперед слід наводити аргументи, які вказують, що не було самого факту порушення вимог законодавства. У кожному конкретному випадку вони будуть індивідуальними. Крім того, залежно від обставин справи, можна також послатися на те, що:

1.

Не було дотримано порядок притягнення до адмінвідповідальності (див. статтю на с. 24), наприклад, протокол про адмінпорушення було складено та підписано не уповноваженою на це особою, особі, яка притягується до відповідальності, не дали можливості ознайомитися з його змістом тощо.

2.

Підставою для винесення постанови про адміністративне правопорушення став не адміністративний протокол, а інший акт (наприклад, акт про перевірку).

3.

Особі, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності, не надали можливості: ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у сфері права, який згідно із законом має право на надання правової допомоги особисто або за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження у справі; оскаржити постанову у справі.

4.

Справа про адмінправопорушення розглядалася без присутності особи — передбачуваного порушника (ст. 268 КпАП). До речі, іноді уповноважені на притягнення до адмінвідповідальності органи обґрунтовують правомірність розгляду справи без присутності особи, яка притягується до відповідальності, тим, що спливають строки притягнення до відповідальності. Таку практику суди визнають неправомірною (див. постанову ВСУ від 27.03.2003 р.).

5.

Порушено строки притягнення до адмінвідповідальності. Нагадаємо: вони становлять при розгляді справи уповноваженим згідно з КпАП органом два місяці з дня вчинення порушення, якщо це разове порушення. Якщо порушення триваюче, то цей строк необхідно відлічувати з дня виявлення порушення. Якщо справу про притягнення до адмінвідповідальності розглядає суд, то строк становить три місяці.

6.

Орган, що виніс постанову про накладення адмінстягнення, не уповноважений на притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. Наприклад, податкові органи уповноважені на складання адмінпротоколів за неутримання або неперерахування ПДФО (ст. 1634 КпАП), однак розглядати справи щодо цих порушень та накладати стягнення може тільки суд. Тому, якщо податковий орган винесе постанову про застосування передбаченого ст. 1634 КпАП штрафу, її можна оскаржити на тій підставі, що постанову винесено не уповноваженим на це органом.

7.

У постанові не зазначено, в яких саме діях (бездіяльності) виявилося порушення вимог законодавства, немає вказівки на статті нормативних актів, які було порушено.

8.

Особа, щодо якої винесено постанову, не може бути суб’єктом адміністративної відповідальності. Наприклад, у тій же ст. 1634 КпАП як осіб, на яких накладається штраф, названо посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також фізичних осіб — підприємців. Отже, накласти штраф на будь-якого іншого суб’єкта за передбачене цією статтею порушення не можна.

9.

Порушення було вчинено у стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

10.

На момент розгляду справи було скасовано нормативний акт, який передбачає відповідальність.

11.

За це ж порушення особа вже притягувалася до адмінвідповідальності.

 

У якому суді повинна розглядатися справа?

Якщо постанову про накладення адміністративного стягнення виніс суд (міський, районний у місті, районний), то в подальшому її може бути оскаржено в апеляційному суді.

Більше питань виникає, якщо йдеться про оскарження постанови про адміністративне стягнення, яку винесено тим чи іншим контролюючим органом.

Сама назва акта, що оскаржується, — постанова про притягнення до адміністративної відповідальності — автоматично вказує на той суд, в якому слід його оскаржити. Однак це питання не таке однозначне.

За загальним правилом, закріпленим у

ч. 1 ст. 17 КАСУ, на спори фізичних або юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень поширюється компетенція адмінсудів. Водночас, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 17 КАСУ в адміністративних судах як виняток не розглядаються публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

Два наведені приписи можна тлумачити двояко: або говорити про те, що в адмінсудах не можуть розглядатися справи про накладення стягнення (у тих випадках, коли органом, уповноваженим на притягнення до адмінвідповідальності, виступає суд), або вказувати, що йдеться тільки про виключення з компетенції адмінсудів справ про накладення стягнення, але не позовів, в яких оскаржується постанова про притягнення до адмінвідповідальності, винесена тим чи іншим контролюючим органом.

ВАСУ переважно схиляється до позиції, відповідно до якої

постанови про накладення адмінштрафу або інших стягнень розгляду в адміністративних судах не підлягають (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 08.04.2007 р., від 23.10.2008 р., від 26.06.2009 р. № К-9843/09, від 16.03.2009 р. № К-2524/08, від 09.10.2009 р. № К-33256/09, від 20.11.2009 р. № К-46174/09). Отже, позов про оскарження постанови про адмінправопорушення необхідно подавати до загального суду.

Але слід зазначити, що у практиці ВАСУ є й справи, в яких він визнає можливість оскарження постанов у справах про притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення в адмінсудах (див. наприклад,

ухвалу ВАСУ від 18.02.2009 р.).

Про дискусійність питання найяскравіше свідчить те, що виробити єдину позицію щодо нього не може навіть Верховний Суд України. Так, у

постанові від 10.03.2009 р. ВСУ визнав, що згідно з чинним законодавством розгляд справ про накладення адмінстягнень виключено з компетенції адмінсудів і це означає, що постанови про адмінвідповідальність не можуть у них оскаржуватися. Водночас у практиці ВСУ є й рішення, в яких він таку можливість визнавав (наприклад, ухвала ВСУ від 27.02.2007 р.).

Як бачимо, на цей момент склалася досить суперечлива ситуація в питанні про те, у судах якої юрисдикції повинні розглядатися скарги на постанови про притягнення до адмінвідповідальності. Ми б міркували так. З урахуванням того, що

КпАП розгляд справ про накладення стягнень за деякі порушення покладає на загальні суди (міські, районні в містах, районні) та їх рішення можуть оскаржуватися тільки в апеляційних загальних судах (в апеляційному адміністративному суді зробити це не можна), то, на нашу думку, оскільки щодо справ однієї категорії повинна існувати аналогічна процедура оскарження, скаргу на рішення органу держвлади в адмінсправі слід подавати до загального (а не адміністративного) суду.

 

Яким може бути рішення за скаргою?

За результатами розгляду скарги на постанову про притягнення до адмінвідповідальності може бути винесено одне з таких рішень

:

1) залишити постанову без змін, а скаргу — без задоволення;

2) скасувати постанову та направити справу на новий розгляд;

3) скасувати постанову та закрити справу;

4) зменшити розмір штрафу в межах, передбачених законодавчим актом, яким установлено відповідальність за це порушення.

Як бачимо,

за результатами розгляду скарги штраф не може бути збільшено. Інакше кажучи, особа, яка оскаржує постанову про адміністративне правопорушення, нічим не ризикує.

На завершення наводимо орієнтовну форму скарги на постанову про адміністративне правопорушення.

 

 

img 1

img 2

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі