Попередній фрагмент
Початок
Питання 7.
Якщо дитині більше 23-х років, вона навчається і не працює, за її навчання платять батьки (але квитанції від дитини), чи мають батьки право на податковий кредит? Чи є у батьків право на податковий кредит за 2004 рік якщо такій дитині у лютому 2004 р. виповнилося 24 роки?Згідно з нормами цивільного законодавства, зокрема, Сімейного кодексу України (статті 180 та 199), батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх (до 18 років) дітей, а якщо повнолітні діти продовжують навчатися, то обов’язок щодо утримання та надання матеріальної допомоги покладається на батьків до досягнення дітьми двадцятитрирічного віку.
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що податковий кредит надається за наслідками звітного податкового року (з 1 січня по 31 грудня року), тому пільги з оподаткування зберігаються до кінця звітного року.
Таким чином,
у випадках, коли у якості підтверджуючих документів платник податку пред’являє розрахункові документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено прізвище, ім’я, по батькові не його, а його непрацюючої дитини, яка навчається, зазначені у них суми можуть бути включені до розрахунку податкового кредиту платника податку, але з врахуванням обмежень, встановлених зазначеним вище цивільним законодавством.Виключення становлять випадки, передбачені ст. 198 Сімейного кодексу України, коли батьки утримують своїх повнолітніх непрацездатних дочку або сина, які навчаються (непрацездатними вважаються особи, які визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника та пенсіонери за віком). За таких обставин при реалізації батьками права на податковий кредит вік дитини, що навчається за рахунок батьків, не обмежується 23 роками.
Якщо ж платіжні документи за навчання дитини оформлені на ім’я одного з батьків — платників податку, який звертається за податковим кредитом, то у такому випадку Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) не встановлено обмежень щодо віку дитини (члена сім’ї першого ступеня споріднення), яку батьки навчають за власні кошти.
Законом визначено, що податковий кредит надається за наслідками звітного податкового року (з 1 січня по 31 грудня року), тому пільги, на які має право платник податку, зберігаються протягом (з початку і до кінця) такого звітного року.
Таким чином, якщо дитині, що навчається і не працює, у звітному році, за який один з батьків реалізовує право на податковий кредит, виповнюється 24 роки, то право на податковий кредит за такий рік у батьків не втрачається.
коментар редакції
У платіжних документах зазначено П. І. Б. непрацюючої дитини
до 23 років — податківці приймають їх як підтверджуючі документи
Податківці як виняток дозволяють подавати документи, що підтверджують витрати на навчання дітей (квитанції, касові ордери, чеки тощо),
із зазначенням П. І. Б. дитини, а не платника податків, який претендує на податковий кредит. При цьому податківці висувають такі умови:— дитині має бути
не більше 23 років , оскільки згідно з ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років. Винятком є випадки, коли батьки оплачують навчання повнолітніх непрацездатних дітей (особи, визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку зі втратою годувальника, та пенсіонери за віком);— дитина не повинна працювати, тобто у неї мають бути відсутніми доходи у вигляді заробітної плати).
Податківці звертають увагу на те, що
податковий кредит надається за підсумками звітного року, у зв’язку з чим до кінця такого року для платника податків зберігаються пільги. Тобто, якщо дитині виповнилися 24 роки у 2009 році, той із батьків, який оплачує її навчання, має право на податковий кредит за цей рік.Якщо
у платіжних документах, що підтверджують оплату навчання дитини, буде зазначено П. І. Б. платника податків — того з батьків, який реалізує право на податковий кредит, вік дитини , яка навчається за рахунок батьків, не має значення. Тому, щоб уникнути спірних ситуацій, тому з батьків, який хоче включити витрати на навчання своєї непрацюючої дитини віком старше 23 років до податкового кредиту, слід оформляти платіжні документи на себе.Як бачимо, і в листі, що коментується (до цього була низка листів, що містять аналогічну вимогу, у тому числі листи ДПАУ від 13.08.2007 р. № 9813/5/17-0716 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 17, від 10.06.2008 р. № 4692/К/17-0714, № 11857/7/17-0717 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 58), ДПАУ продовжує наполягати на тому, що один із батьків має право на податковий кредит щодо витрат на навчання дитини в навчальному закладі тільки в разі, якщо у такої дитини немає власного джерела доходів у вигляді заробітної плати.
На наш погляд, ця вимога ДПАУ не відповідає нормам Закону № 889. Так, відповідно до п.п. 5.3.3 Закону № 889 платник податків має право включити до податкового кредиту суму коштів, сплачених ним на користь навчальних закладів для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної в п.п. 6.5.1 Закону № 889, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. При навчанні платника податку або іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення такі витрати включаються до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором. Тобто згідно із Законом № 889 у разі, коли в сім’ї є дитина-студент, реалізувати право на податковий кредит може як один із батьків, так і дитина за наявності у неї доходу у вигляді заробітної плати. Але у зв’язку з позицією ДПАУ, питання спірне, тому відстояти право на податковий кредит можливо тільки в суді.
Катерина Скрипкіна
Наступний фрагмент