Попередній фрагмент
Початок
Питання 9. У зв’язку з релігійними переконаннями платник податку офіційно відмовився від ідентифікаційного номера. Чи права податкова інспекція, коли відмовляє у нарахуванні податкового кредиту за навчання?
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено певні обмеження права на нарахування податкового кредиту. Так, згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.
Таким чином, особи, які офіційно відмовились від ідентифікаційного номера, мають право здійснювати будь-які платежі без цього номера, але не мають законодавчих підстав для нарахування податкового кредиту.
Крім того, пунктом 22.2 статті 22 Закону встановлено, що у разі, коли норми інших законів чи законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.
Питання 10.
Чи можна включати до податкового кредиту за навчання кошти, які сплачуються платниками податку за додаткові освітні послуги, що надаються студентам, які навчаються за державним замовленням у державному вищому навчальному закладі?Згідно з п. 1.16 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) податковий кредит — це сума (вартість) витрат, на суму яких дозволяється зменшення суми загального річного оподатковуваного доходу, в тому числі у зв’язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Згідно із ст. 14 Закону України від 17.01.2002 р. № 2984 «Про вищу освіту» (далі — Закон № 2984) вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів на підставі навчальних планів та програм навчальних дисциплін, які розробляються вищим навчальним закладом відповідно до освітньо-професійних програм підготовки і затверджуються керівником вищого навчального закладу.
Фінансування вищих навчальних закладів державної форми власності здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Розміри бюджетних призначень на підготовку фахівців з вищою освітою, а також підготовку наукових і науково-педагогічних працівників через аспірантуру і докторантуру визначаються у законі про державний бюджет. Додатковим джерелом фінансування державних ВУЗів є плата за надання такими навчальними закладами додаткових освітніх послуг відповідно до укладених договорів (ст. 64 Закону № 2984).
Тобто студенти, які навчаються у державних ВУЗах за державним замовленням і одержують освітні послуги, що надаються ВУЗом згідно з навчальними планами та програмами навчальних дисциплін з метою здобуття відповідної фахової кваліфікації, не провадять оплату таких послуг.
При цьому вищий навчальний заклад не може надавати платні послуги у галузі вищої освіти та пов’язаних з нею інших галузях діяльності на заміну або в рамках освітньої діяльності, що фінансується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів (ст. 65 Закону № 2984).
Таким чином, додаткові платні освітні послуги не можуть бути невід’ємною частиною процесу навчання, яке здійснюється за державним замовленням у державних ВУЗах згідно з навчальними планами та програмами навчальних дисциплін з метою здобуття вищої освіти.
Виходячи з наведеного, кошти, сплачувані платниками податку за додаткові освітні послуги, що надаються студентам, які навчаються за державним замовленням у державному вищому навчальному закладі, не можуть бути включені до податкового кредиту такого платника податку.
Питання 11.
Чи може ДПА України як виняток надати право на нарахування податкового кредиту бабусі, яка сплачувала за навчання у ВУЗі онуки, в якої немає батьків?Згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та інших законодавчих актів з питань оподаткування податкові органи всіх рівнів, в тому числі ДПА України, не наділені правом надання додаткових пільг чи якихось преференцій платникам податків.
ЗЗгідно із п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) до податкового кредиту може бути включена сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення з метою Закону вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Щодо можливості реалізації бабусею права на податковий кредит за навчання онуки, то оскільки вона згідно із Законом не відноситься до членів сім’ї першого ступеня споріднення з онукою, то вона не має законодавчих підстав для нарахування такого податкового кредиту.
Питання 12.
Чи має право на податковий кредит за навчання своєї дитини підприємець?Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму нарахованої йому протягом звітного року заробітної плати.
Поняття заробітної плати визначено у п.п. «д» п. 1.3 ст. 1 Закону, згідно з яким заробітна плата — це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця.
Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону
самозайнята особа — це платник податку, який є суб’єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.Оскільки самозайняті особи не є найманими працівниками, одержання ними доходів регламентується не трудовим, а цивільним законодавством.
Виходячи з наведеного, доходи самозайнятих осіб, одержані ними в межах здійснення своєї незалежної професійної чи підприємницької діяльності, з метою Закону, не розглядаються як заробітна плата. Тобто такі самозайняті особи не мають законодавчих підстав для нарахування податкового кредиту.
коментар редакції
Підприємець не має права включити до податкового
кредиту витрати на навчання своєї дитини
Із норм Закону № 889 випливає, що
право на податковий кредит мають тільки резиденти, які мають ідентифікаційний номер та одержують доходи у вигляді заробітної плати.Підприємницькі доходи є доходами, відмінними від заробітної плати. У зв’язку з цим фізична особа, яка є підприємцем та одержує доходи виключно від підприємницької діяльності, не має права на податковий кредит.
Якщо ж фізична особа, яка є підприємцем, паралельно працює за трудовим договором та отримує заробітну плату, вона може реалізувати право на податковий кредит. Сума податкового кредиту обмежуватиметься його доходом у вигляді заробітної плати. Тобто факт реєстрації фізичної особи як підприємця не позбавляє її права на податковий кредит, передбаченого Законом № 889.
Катерина Скрипкіна
Наступний фрагмент
