Попередній фрагмент
Початок
11. Включення до складу податкового кредиту суми страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя платника податку або його члена сім’ї, сплаченої працедавцем-резидентом такого платника податку
Відповідно до п.п. 4.2.4 «в» п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу платника податку (тобто не оподатковується) сума сплачена працедавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 відсотків нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується такий страховий внесок (премія), але при цьому не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за такий місяць за сукупністю всіх таких внесків (у 2007 році — 740 грн.).
Водночас, згідно з п.п. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року фактично понесені ним протягом такого звітного року витрати на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку або на банківський пенсійний депозитний рахунок чи за їх сукупністю — суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону (у 2007 р. — 740 грн.);
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом або на банківський пенсійний депозитний рахунок на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю — 50 відсотків суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону (у 2007 році — 370 грн.), у розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
Якщо платник податку або члени його сім’ї першого ступеня споріднення були застраховані їх працедавцями або працедавці є вкладниками недержавних пенсійних фондів чи пенсійних депозитних рахунків на їх користь, згідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, то гранична сума, встановлена підпунктом «а» або «б» цього підпункту, зменшується для відповідної застрахованої особи або учасника недержавного пенсійного фонду на суму страхових внесків або внесків до недержавних пенсійних фондів чи на пенсійні депозитні рахунки, сплачених її працедавцем протягом такого звітного податкового року.
Тобто сума, сплачена працедавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя за платника податку чи члена його сім’ї першого ступеня споріднення, не включається до переліку витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту такого платника податку, і тому не впливає на величину нарахованого платником податку податкового кредиту по сплачених ним за власний рахунок страхових внесках, страхових преміях за договором довгострокового страхування життя.
12. Щодо податкового кредиту на штучне запліднення
Законом України від 22 травня 2003 року № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) встановлено, що податковий кредит — це сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом (п. 1.16 ст. 1).
Відповідно до підпункту 5.3.6 пункту 5.3 статті 5 Закону платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року фактично понесені ним суми витрат із штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором, чи ні.
Поряд з цим, Законом (п.п. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5) також передбачено, що до податкового кредиту дозволено включати суми власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування. Але, на даний час не прийнятий закон «Про загальнообов’язкове медичне страхування», тому відповідно до Прикінцевих положень Закону (п.п. 22.1.2 п. 22.1 ст. 22) податковий кредит щодо зазначених у п.п. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 витрат за 2004 — 2005 роки не нараховується і на повернення з бюджету коштів по ньому не має законодавчих підстав.
З 01.01.2005 р. редакція пункту 7 статті 281 Цивільного кодексу України: «Повнолітня жінка має право за медичними показаннями на штучне запліднення та перенесення зародка в її організм» змінена на нову: «Повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством». Тобто термін «штучне запліднення» змінено на термін «допоміжні репродуктивні технології».
Згідно із статтею 48 Основ законодавства про охорону здоров’я від 19.11.92 р. № 2801-XII застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими Міністерством охорони здоров’я України, на прохання дієздатної жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.
Як повідомило на запит ДПА України Міністерство охорони здоров’я України листом від 27.03.2006 р. № 4.40-19/186 до допоміжних репродуктивних технологій (штучного запліднення) належать: ЗІВ — запліднення «ін вітро» (IVF); ІКСІ — ін’єкція одного спермія в цитоплазму ооцита (IKSI); ІСЧ — інсемінація спермою чоловіка; ІСД — інсемінація спермою донора; ЕТ — ембріотрансфер; сурогатне материнство.
Враховуючи наведене, до податкового кредиту, передбаченого п.п. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податку — жінка може віднести вартість безпосередньо процедур, зазначених у листі МОЗ України.
Щодо витрат, визначених у п.п. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 Закону, які здійснюються у зв’язку із штучним заплідненням, то вони не можуть бути віднесені до витрат, передбачених п.п. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону.
Вартість витрат із штучного запліднення, як це передбачено п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону, має бути підтверджено договором, квитанціями, касовими ордерами, платіжними дорученнями тощо, які ідентифікують лікувальний заклад, платника податку та процедуру штучного запліднення.
Питання 1.
Чи може чоловік претендувати на податковий кредит щодо вартості штучного запліднення?Відповідь:
Згідно із статтею 48 Основ законодавства про охорону здоров’я від 19.11.92 р. № 2801-XII застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими Міністерством охорони здоров’я України, на прохання дієздатної жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя.Відповідно до п.п. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон)
платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року фактично понесені ним суми витрат із штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором, чи ні.Відповідно до Порядку проведення клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантатів та експертизи матеріалів клінічних випробувань й унесення змін до Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.02.2006 № 66 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2006 за № 252/12126, від 10.10.2007 № 630, донор — це особа, у якої за життя або після її смерті взято анатомічні матеріали для трансплантації або виготовлення біоімплантатів.
Враховуючи наведене, до податкового кредиту, передбаченого п.п. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податку —
жінка (з якою проводиться дія із штучного запліднення) може віднести вартість безпосередньо процедур, зазначених у листі Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2006 № 4.40-19/186, який був наданий на запит ДПА України.Податкові роз’яснення з наведених вище питань, видані ДПА України до виходу цього оглядового листа, слід застосовувати
в частині, що йому не суперечить.Лист ДПА України від 31.03.2008 р. № 3363/Б/17-0714 вважати відкликаним
.
Заступник голови С. Лекарь
коментар редакції
Задекларувати податковий кредит щодо витрат
на штучне запліднення може тільки жінка,
з якою проводиться така дія
Відповідно до п.п. 5.3.6 Закону № 889 платник податків має право включити до складу податкового кредиту звітного року фактично понесені ним
витрати на штучне запліднення, незалежно від того, перебуває він у шлюбі з донором чи ні.Згідно з роз’ясненнями ДПАУ
право на податковий кредит має тільки жінка, з якою проводиться штучне запліднення. При цьому до складу податкового кредиту може бути включено тільки оплату вартості таких процедур: ЗІВ — запліднення «Ін вітро» (IVF), ІКСІ — ін’єкція одного спермію в цитоплазму ооциту (IKSI), ІСЧ — інсемінація спермою чоловіка, ІСД — інсемінація спермою донора, ЕТ — ембріотрансфер, сурогатное материнство. Зазначені процедури перелічені в листі Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2006 р. № 4.40-19/186.
Катерина Скрипкіна
