Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Особливості справляння хмелезбору

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Лютий, 2010/№ 9
Друк
Стаття

Особливості справляння хмелезбору

 

Як відомо, Законом № 1067 унесено зміни до Закону про хмелезбір, а постановою № 843 внесено зміни до Порядку № 133, яким установлено особливості справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі — хмелезбір). Ці зміни набули чинності з 01.01.2010 р. Про особливості справляння хмелезбору з урахуванням цих змін ітиметься у цій статті.

Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»

 

Документи статті

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про систему оподаткування

— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-ХII.

Закон про хмелезбір

— Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-ХIV.

Закон № 481

— Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Закон № 1067

— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 05.03.2009 р. № 1067-VI.

Указ № 727

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98.

Iнструкція № 209

— Iнструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-торг «Звіт про товарооборот», затверджена наказом Держкомстату від 26.07.2005 р. № 209.

П(С)БО 3

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87.

Порядок № 133

— Порядок заповнення і подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений наказом ДПАУ від 28.03.2002 р. № 133.

Порядок № 587

— Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою КМУ від 15.07.2005 р. № 587.

Постанова № 843

— постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 23.07.2009 р. № 843.

Лист № 11931

— лист ДПАУ від 05.06.2009 р. № 11931/7/21-0117.

 

Платники хмелезбору (загальне)

Отже, згідно з оновленою

ст. 1 Закону про хмелезбір платниками хмелезбору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

У попередній редакції

ст. 1 була відсутня мережа громадського харчування. Однак це уточнення не вносить нічого нового до порядку стягнення хмелезбору. І раніше хмелезбір стягувався при продажу алкогольних напоїв та пива у мережі громадського харчування, тому що згідно зі ст. 1 Закону № 481 відповідний продаж алкогольних напоїв та пива у закладах громадського харчування відноситься до роздрібної торгівлі (див. нижче).

Щоб конкретніше окреслити коло платників хмелезбору, потрібно з’ясувати окремі поняття зі

ст. 1.

По-перше

, оскільки йдеться про суб’єктів підприємницької діяльності, платниками хмелезбору є як підприємства, так і фізичні особи — підприємці.

По-друге

, щодо оптово-роздрібної торговельної мережі (див. ст. 1 Закону № 481):

— оптова торгівля — діяльність з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання;

— роздрібна торгівля — діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

По-третє

, згідно зі ст. 1 Закону № 481 алкогольні напої — це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2 % об’ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22.04 (вина виноградні натуральні (столові, кріплені), шампанські, ігристі), 22.05 (вермути), 22.06 (плодово-ягідні вина, інші напої зброджені) і 22.08 (спиртові настоянки, лікери, коньяки, бренді, солодкі наливки, горілка, спиртова настоянка із слив, груш або вишень, включаючи лікери та інші міцні напої).

Разом з тим пиво має код 22.03 Гармонізованої системи.

Зауважимо, що суб’єкти господарської діяльності, які перебувають на

спрощеній системі оподаткування і які торгують пивом, шампанським, вином, коньяком, бренді, сплачують хмелезбір на загальних підставах. Пов’язано це з тим, що такий збір не ввійшов до переліку платежів, визначеного ст. 6 Указу № 727, від яких звільняється єдиноподатник.

 

Платники хмелезбору (виробники)

Тепер у

ст. 1 Закону про хмелезбір прямо зазначено, що виробники алкогольних напоїв та пива є платниками хмелезбору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання такої продукції суб’єктам оптової та роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками хмелезбору.

Раніше така норма в Законі була відсутня, однак ДПАУ дотримувалася аналогічної точки зору (

п. 8 листа № 11931).

Якщо ж виробники реалізують суб’єктам оптової та роздрібної торгівлі не власну продукцію, а закуплену на стороні, вони є платниками хмелезбору на загальних підставах.

 

Платники хмелезбору (комісія)

В останньому абзаці оновленої

ст. 1 Закону про хмелезбір зазначено, що у разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі алкогольних напоїв та пива), які отримують на свій рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції.

Погодьтеся, формулювання не можна назвати вдалим та абсолютно зрозумілим.

По-перше

, на рахунок (як ми розуміємо, ідеться про банківський рахунок, а не якийсь інший, скажімо, особовий) можна отримати тільки кошти. Інші види компенсацій на рахунок не можуть надійти. То, якщо суб’єкт замість коштів отримає інші види компенсацій, виходить, він не буде платником? Те саме стосується отримання коштів у касу. У такому разі кошти отримуються не на рахунок. З формальних підстав у цих останніх двох випадках суб’єкт не є платником. Та навряд чи податкова з цим погодиться. Напевне, що будуть розуміти отримання коштів на рахунок чи в касу або отримання інших видів компенсацій, наприклад, інших товарів тощо. Тому суб’єктам, які не бажають конфліктувати з податковою, бажано триматися останнього розуміння цієї норми.

По-друге

, на перший погляд, з цього формулювання випливає: якщо комісіонер продає продукцію комітента, отримує на свій рахунок чи в касу кошти, інші види компенсацій, а потім отримані кошти (інші види компенсацій) передає комітенту, платником збору будуть обидва суб’єкта. Тому що кошти від продажу отримує спочатку перший, а потім і другий. Однак тут слід урахувати зміст ст. 2 Закону про хмелезбір, де сказано про оподаткування збором на всіх етапах реалізації. Але ж між комітентом та комісіонером немає операції реалізації. Тому збір повинен сплачуватися тільки один раз тим суб’єктом, який отримав виручку.

Наприклад, якщо виручку отримав комісіонер, а потім перерахував її комітенту, то збір сплачує комісіонер. А якщо продукцію відвантажив комісіонер, а виручка надійде комітенту, оминувши комісіонера, збір сплачуватиме комітент.

Щоправда, це не стосується виробників-комітентів, при оптовій торгівлі алкогольними напоями та пивом. У такому разі, згідно з роз’ясненями представників ДПАУ (див. журнал «Вісник податкової служби України», 2009, № 43, с. 38), якщо виручку отримає комісіонер, то він буде сплачувати збір. А якщо виручку отримує сам комітент-виробник? Як бути у цьому разі? На наш розсуд, тут ані комісіонер, ані комітент збір не сплачують (перший, тому що — неплатник, другий, тому що не отримує об’єкт — виручку).

До речі, тут не уточнено, маються на увазі власновироблені алкогольні напої та пиво чи придбані на стороні. За аналогією зі змістом

абзацу 2 ст. 1 Закону про хмелезбір, можемо припустити, що мається на увазі власновироблена продукція. І таке розуміння цілком логічне.

Раніше в

Законі взагалі була відсутня згадка про комісійну торгівлю. Однак податкова також, як і у випадку з виробниками (див. вище), дотримувалася аналогічної точки зору (пп. 3, 9 листа № 11931). Виходить, що зміни до Закону не вносять чогось кардинально нового, а лише уточнюють порядок, що застосовувався раніше на практиці та описувався в роз’ясненнях ДПАУ.

 

Об’єкт оподаткування та ставка

Об’єктом оподаткування збором

є виручка — товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі (ст. 2 Закону про хмелезбір).

Отже, об’єкт оподаткування — це виручка (товарооборот). Однак у

Законі відсутнє визначення поняття «виручка (товарооборот)». Хоча ці поняття широко застосовуються в різних нормативних документах.

Наприклад, згідно зі

ст. 1 Указу № 727 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Роздрібний товарооборот торговельної мережі — це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів. Роздрібний товарооборот визначається

у цінах фактичної реалізації на момент відпуску товарів покупцеві, незалежно від часу сплати грошей, включаючи продаж товарів, які надійшли підприємству (об’єкту) торгівлі на умовах договорів комісії (консигнації) (п. 2.1 Інструкції № 209).

Таким чином, виручка (товарооборот) — це загальна сума від продажу продукції, яка включає

в тому числі ПДВ, акцизний збір .

Слід зазначити, що під

об’єкт підпадає як грошова виручка, так і бартерна. Схоже, що представники ДПАУ бачать в об’єкті і безкоштовні відвантаження (див. консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 43, с. 35–36), але ми з цим не згодні.

Ще є проблема обчислення та сплати хмелезбору

при продажу продукції власного виробництва (кави, кремів, десертів, кондитерських виробів), у процесі виготовлення якої використовуються алкогольні напої. Не зовсім зрозуміло, чи виникає в цьому випадку об’єкт обкладення хмелезбором, яким відповідно до ст. 2 Закону про хмелезбір є виручка — товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива.

У

листі № 11931 ДПАУ повідомила, що при реалізації зазначеної продукції об’єкт обкладення хмелезбором виникає тільки у випадку, якщо виручка від реалізації продукції власного виробництва та від реалізації алкогольних напоїв, використаних при виготовленні такої продукції, відображається окремо за кредитом рахунка 70 «Дохід від реалізації робіт і послуг» (теж саме зазначено в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 43, с. 35). Ми вважаємо, що в цьому випадку об’єкта немає, аргументи див. у статті «Хмелезбір: найактуальніше»// «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 60, с. 33. Про те, що виручка від реалізації кулінарних виробів, що містять у собі алкоголь, не обкладається хмелезбором, сказано у листі Мінагрополітики від 17.05.2008 р. № 37-38-11/7678.

Ситуація

з алкогольними коктейлями дещо інша. У суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють продаж алкогольних коктейлів, напевно, виникало проблемне запитання: з якої виручки слід платити «хмелезбір»: з усієї суми виручки від реалізації коктейлю чи виходячи з вартості алкогольних складових коктейлю? Чинне законодавство не містить прямої відповіді на це запитання, відсутні й офіційні роз’яснення головного податкового відомства.У ситуації, що склалася, на наш погляд, безпечніше сплатити суму «хмелезбору» виходячи з усієї вартості коктейлю. Тим більше, що алкогольний коктейль є алкогольним напоєм, а отже, згідно із Законом про хмелезбір виручка від його реалізації має обкладатися «хмелезбором». Справедливості заради зазначимо, що свого часу податківці в консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 41, с. 45, висловилися за обкладення хмелезбором тільки вартості алкогольної складової коктейлю. Ця ж думка відображена в листі Мінекономіки від 27.06.2007 р. № 91-28/165 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 68. Незважаючи на справедливість такого підходу, застосовувати його без роз’яснення місцевої ДПІ не рекомендуємо.

Ставка збору становить 1 % від об’єкта оподаткування (

ст. 3 Закону про хмелезбір). Разом з тим згідно з п. 10 Порядку № 133 суми збору у звіті проставляються у гривнях без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

 

Коли виникає податкове зобов’язання зі сплати хмелезбору?

Прямо про це в

Законі про хмелезбір не сказано. Однак, оскільки згідно зі ст. 2 Закону об’єктом оподаткування збором є виручка — товарооборот одержаний, можемо припустити, що йдеться про момент, коли настали обидві події — як відвантаження продукції, так і отримання оплати за неї. Такий самий порядок застосовувався на практиці й раніше (п. 10 листа № 11931).

Приклад 1

. Підприємство оптової торгівлі отримало часткову передоплату за товар в сумі 36000 грн., у тому числі ПДВ — 6000 грн. У рахунок цієї передоплати відвантажена партія пива на суму 12000 грн., у тому числі ПДВ — 2000 грн.

Сума хмелезбору становить 120 грн. (12000 х 1 %).

Приклад 2

. Підприємство роздрібної торгівлі продало через магазин у роздріб алкогольні напої та пиво на суму 6583 грн., у тому числі ПДВ — 1097,17 грн.

6583 х 1 % = 65,83 грн. Округливши до цілих, отримаємо суму хмелезбору — 66 грн.

Приклад 3

. Підприємство — виробник пива продало іншому підприємству партію пива власного виробництва на суму 12000 грн., в тому числі — ПДВ 2000 грн.

У цьому випадку наш виробник не є платником збору.

Приклад 4

. Підприємство — виробник пива через власний фірмовий магазин продало кінцевим споживачам пиво власного виробництва на суму 6583 грн., у тому числі ПДВ — 1097,17 грн.

Як і у прикладі 2, хмелезбір складе 66 грн.

Приклад 5

. Підприємство оптової торгівлі передало для реалізації комісіонеру за договором комісії партію алкогольних напоїв на суму 36000 грн., у тому числі ПДВ — 6000 грн. Фактично відвантажено комісіонером напоїв на 24000 грн., у тому числі ПДВ — 4000 грн. Однак оплата комісіонеру надійшла в сумі 6000 грн., у тому числі ПДВ — 1000 грн.

Комісіонер повинен сплатити хмелезбір — 60 грн. (6000 х 1 %). Комітент хмелезбір не сплачує.

Приклад 6

. Початкові умови прикладу 5. Тільки оплата надходить від покупця на рахунок комітента, минаючи комісіонера.

60 грн. хмелезбору сплатить комітент. Комісіонер збір не сплачує.

 

Особливості звітування та оплати

Порядок № 587

, яким, серед іншого, регламентовано питання справляння хмелезбору, доповнено п. 11 який набув чинності з 01.01.2010 р. Згідно з цим пунктом, платники збору самостійно обчислюють його суму, яку зазначають у розрахунку суми збору за формою, установленою центральним органом ДПС. На момент підготовки статті діяла форма розрахунку (звіту), затверджена тим самим наказом, що і Порядок № 133.

Розрахунок подається платником до ДПС за місцем перебування платника на податковому обліку щомісяця протягом

20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця. Зазначена у Розрахунку сума збору повинна бути сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання розрахунку.

Таким чином, для хмелезбору діє

місячний податковий період.

Якщо протягом звітного місяця суб’єкт підприємницької діяльності не реалізовував в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво і не отримував виручку від такої реалізації, звіт за цей місяць не подається (

п. 8 Порядку № 133).

Слід зазначити, що доповнений

п. 11 слово в слово повторює пп. 4 та 5 Порядку № 133, які діяли раніше і зберігають свою чинність до моменту підготовки цієї статті. Отже, і в цьому аспекті з нового року (01.01.2010 р.) нічого не змінилося.

Заповнення звіту не становить жодних проблем. Адже, крім «шапки», дати заповнення та підписів, звіт містить тільки два показники:

1. Виручка від реалізації алкогольних напоїв та пива: _______ грн.;

2. Нараховано збору за звітний місяць (рядок 1 х 1 %): _______ грн.

Тому окремо на цьому зупинятися не будемо.

До речі, у разі виявлення помилок платник

може їх виправити, подавши уточнений звіт — з виправленими показниками. Він складається за такою самою формою, як і загальний звіт. Тільки в «шапці» замість помітки навпроти рядка «Загальний звіт» ставиться помітка навпроти рядка «Уточнений звіт». До уточненого звіту додається також Довідка, затверджена тим самим наказом, що і Звіт.

 

Відображення хмелезбору в бухгалтерському та податковому обліку

Згідно з

ч. 20 п. 1 ст. 14 Закону про систему оподаткування хмелезбір відноситься до загальнодержавних податків і зборів. Тому в податковому обліку сума збору включається до складу валових витрат на підставі п.п. 5.2.5 Закону про прибуток та відображається в рядку 04.6 декларації з податку на прибуток (і в рядку 4.6.12 річного додатка Р1 до декларації).

У бухгалтерському обліку

сума хмелезбору вираховується з доходу підприємства. Це випливає з п. 16 П(С)БО 3, де зазначено, що сума хмелезбору показується у вільному рядку (025) форми № 2 «Звіт про фінансові результати». Тому нарахування хмелезбору відображається проводкою за дебетом 702 «Дохід від реалізації товарів» та кредитом субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» (аналітичний рахунок «Хмелезбір»). При цьому рекомендуємо для узагальнення інформації про оплачені відвантаження алкогольної продукції вікрити субрахунки третього порядку:

— 642/Xмелезбір/1 «Оплачена продукція»;

— 642/ Xмелезбір /2 «Неоплачена продкуція».

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі