Послуги прокату: правові аспекти та облік

В обраному У обране
Друк
Редакція ПБО
Податки & бухоблік Січень, 2010/№ 3
Стаття

Послуги прокату: правові аспекти та облік

 

Сьогодні все більше суб’єктів підприємницької діяльності звертаються до такого виду побутових послуг, як послуги прокату. Про правові основи договору прокату, документальне оформлення таких послуг, особливості податкового та бухгалтерського обліку, ви дізнаєтеся із запропонованої статті.

Юрій ГРАКОВСЬКИЙ, аудитор, Марина Ковенко, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон про патентування

— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

Інструкція № 8

— Інструкція по використанню форм документів суворої звітності, що використовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за побутові послуги, затверджена наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 р. № 8.

Інструкція № 291

— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

Перелік № 1336

— Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Порядок № 46

— Порядок надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, затверджений наказом Укрсоюзсервісу від 16.12.99 р. № 46.

Постанова № 283

— постанова КМУ «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку» від 19.04.93 р. № 283.

Правила № 313

— Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 16.05.94 р. № 313.

П(С)БО 7

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

 

Особливості правового регулювання

Насамперед зауважимо, що договір прокату є

різновидом договору найму (оренди). Прокатом прийнято називати послуги з оренди предметів домашнього вжитку, що надаються населенню. У зв’язку з цим відносини за договором про надання послуг прокату регулюються нормами відразу двох параграфів: § 1 «Загальні положення про найм (оренду)» та § 2 «Прокат» глави 58 «Найм (оренда)» ЦКУ .

Відповідно до

ст. 787 ЦКУ за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов’язується передати рухому річ наймачу у користування за плату на певний строк. Найчастіше предмет договору прокату призначається для задоволення побутових невиробничих потреб користувачів. Водночас у деяких випадках предмет договору прокату може використовуватися і для виробничих потреб, але тільки за умови, що це прямо передбачено в договорі (ст. 788 ЦКУ). Це дозволяє назвати ознаки, при одночасній наявності яких орендну операцію можна віднести до договору прокату:

1) орендодавець здійснює підприємницьку діяльність зі здавання речей у найм;

2) у прокат, на відміну від оренди, може передаватися тільки рухома річ;

3) за загальним правилом, річ, що передається у прокат, повинна використовуватися в побутових, а не у виробничих цілях.

Чому так

важливо відмежовувати прокат від простої оренди?

По-перше

, на відносини в межах договору прокату не поширюються певні норми, що регулюють відносини оренди. Зокрема, наймач за договором прокату не має переважного права на придбання об’єкта найму в разі його продажу наймодавцем. Не може наймач і передати річ, узяту у прокат, у піднайм. Право користування такою річчю, на відміну від орендних відносин, не може бути внеском до статутного фонду господарського товариства.

По-друге

, на відміну від договору оренди, наймач у договорі прокату має право відмовитися від нього та повернути річ наймодавцю в будь-який час. У такій ситуації плата за прокат майна, сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування майном.

По-третє

, капітальний та поточний ремонт речі, що передається у прокат, здійснює наймодавець за свій рахунок.

По-четверте

, договір прокату є договором приєднання. Це означає, що умови договору встановлюються тільки однією стороною (наймодавцем). А от друга сторона (наймач) не може запропонувати свої умови договору. У зв’язку з цим наймодавцю необхідно розробити типові умови договору прокату (тарифи, порядок отримання та повернення предмета прокату, відповідальність за пошкодження, прострочення повернення предмета тощо), які б виконували роль формулярів чи інших стандартних форм (у термінології ч. 1 ст. 634 ЦКУ). Тільки майте на увазі, що вони не повинні порушувати встановлені законом права наймача.

По-п’яте

, договір прокату є публічним договором, тобто прокатник бере на себе зобов’язання з надання послуг прокату кожному, хто до нього звернеться. Умови такого договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, які мають надані законом відповідні пільги.

Слід зауважити: якщо наймачем за договором прокату є фізична особа (а так буває в переважній більшості випадків), на відносини за таким договором поширюється дія

Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Договір прокату здебільшого укладається у простій

письмовій формі. Застосувати передбачене ст. 206 ЦКУ правило, згідно з яким правочини, які виконуються сторонами в момент їх учинення, можуть укладатися в усній формі, до договору прокату не вийде, оскільки він передбачає використання переданої у прокат речі протягом певного строку із зобов’язанням її повернути в належному стані.

Правило про необхідність письмової форми діє у випадках, коли немає спеціальної вимоги про нотаріальне посвідчення договору, як наприклад, при укладенні договору прокату автомобіля, коли наймачем є фізособа.

 

Документальне оформлення

Основні вимоги до документального оформлення послуг прокату встановлено

Порядком № 46. Відповідно до п. 2.2 цього Порядку надання в тимчасове користування предметів прокату оформляється договором (замовленням-зобов’язанням) за формою № ПО-П1, затвердженою наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 р. № 8. Причому згідно з цим наказом бланк за ф. № ПО-П1 є бланком суворого обліку.

Разом із тим, звернувшись до

постанови № 283, якою затверджено номенклатуру бланків суворого обліку, документів, аналогічних формі № ПО-П1 (тобто договорів), ми не знайдемо. Умовчує про необхідність використання бланків суворо обліку при укладенні договорів прокату і ЦКУ. Цей нормативний документ містить тільки одну вимогу: правочини між юридичними особами (а також фізичними та юридичними особами) необхідно укладати в письмовій формі. Виняток становлять випадки, коли договір виконується в момент його укладення, — такі договори укладаються усно (ст. 206, 208 ЦКУ).

Виходячи з цього, доходимо висновку, що при укладенні договору прокату суб’єкт господарювання може на свій розсуд використовувати форму № ПО-П1 (

звичайний бланк, а не бланк суворого обліку) або самостійно розроблену форму договору. До речі, цей висновок певною мірою підтверджують і автори Науково-практичного коментаря до ЦКУ*, зазначаючи, що дія актів Кабінету Міністрів поширюється на договори прокату, укладені з фізичними особами для їх власних побутових потреб. А от щодо Порядку № 46, то, на їх думку, з уведенням в дію чинного сьогодні ЦКУ він не підлягає використанню.

* Научно-практический комментарий к гражданскому законодательству Украины. В 4-х т. Ярема А. Г., Карабань В. Я., Кривенко В. В., Ротань В. Г. — К.: А.С.К.; Севастополь: Ин-т юрид. исслед., 2005. — Т.3. — С. 216.

Саму видачу предметів напрокат необхідно фіксувати у спеціальному Журналі, складеному в найзручнішій для наймодавця формі. Так, у ньому доцільно зазначати такі дані: відомості про одержувача, предмет прокату (назву, код, шифр предмета), номер договору прокату (замовлення-зобов’язання), дату і час видачі та повернення предмета, суму застави.

Тепер щодо документального оформлення

розрахунків. Для підтвердження отримання плати від споживачів Порядком № 46 передбачена видача розрахункового документа. Таким документом може бути (п. 3.6):

— або

касовий чек РРО (розрахункова квитанція в разі виходу РРО з ладу або тимчасового відключення електроенергії);

— або

квитанція за формою, затвердженою в установленому порядку для наймачів, які відповідно до законодавства не використовують РРО.

Водночас відповідно до

Інструкції № 8 приймання грошей за прокат, за продовження строку прокату, неповернення речей прокату тощо необхідно оформляти квитанції за ф. № ПО-П2. Причому на вимогу тієї ж Інструкції ця квитанція має бути бланком суворого обліку.

Слід зауважити, що в

постанові № 283 для квитанції № ПО-П2 можна знайти місце серед документів, що обслуговують грошовий обіг. Тому використовувати звичайний бланк цієї квитанції (а не суворий) у суб’єктів господарювання, які надають послуги прокату, не вийде. Однак застосовувати його зобов’язані не всі прокатники, а тільки ті з них, які згідно з чинним законодавством не застосовують ані РРО, ані КОРО, ані розрахункові квитанції. А от решта суб’єктів господарювання квитанцію за ф. № ПО-П2 можуть взагалі не використовувати. Аналогічної думки дотримується і Держкомпідприємництва у п. 2 листа від 08.08.2003 р. № 4738 // «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 69.

Нагадаємо, що загальний випадок незастосування РРО при наданні послуг обумовлено

п. 1 ст. 9 Закону про РРО, згідно з яким реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва і наданні послуг підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видаванням відповідних квитанцій, підписаних і завірених в установленому порядку.

Зважаючи на те, що прокат предметів особистого користування та побутових товарів є послугою*, прокатники-юрособи можуть не проводити плату за послуги ані через РРО, ані через РК на підставі звільняючого

п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Причому для цього необхідно, щоб розрахунки проводилися в касі підприємства з обов’язковим виписуванням прибуткового касового ордера.

* Підтвердження цьому знаходимо в Державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016-97, затвердженому наказом Держстандарту України від 30.12.97 р. № 822, в якому послуги з прокату предметів особистого користування та побутових товарів наведено за кодом

71.40.1.

Розрахункові операції без використання РРО, але із застосуванням розрахункових книжок та КОРО можуть здійснювати також пункти прокату, що надають свої послуги на території:

— сіл (

п. 11 Переліку № 1336);

— сіл та селищ міського типу, яким надано статус гірських (

п. 22 Переліку № 1336);

— закритих військових гарнізонів та містечок, а також військових частин, розміщених у межах сіл (

п. 6 Переліку 1336).

Тільки майте на увазі, що для останніх двох пунктів діє обмеження річного розміру розрахункових операцій у 200 тис. грн., при порушенні якого суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний буде використовувати РРО.

 

Патентування

Як передбачено

п. 1 ст. 1 Закону про патентування діяльність з надання побутових послуг є одним із видів діяльності, що підлягають патентуванню. При цьому під побутовими послугами в Законі про патентування розуміється діяльність, пов’язана з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, уключаючи кредитні картки. Послуги прокату, які з точки зору цього Закону розглядаються як побутові та підлягають патентуванню, зазначено в Переліку, затвердженому постановою КМУ від 27.04.98 р. № 576 (у редакції постанови КМУ від 11.05.2006 р. № 659). До них належать:

— послуги прокату аудіо- та відеокасет і CD-дисків (коди 01.130.02, 01.130.03)**;

** У дужках наведено коди згідно з Класифікатором побутових послуг.

— послуги з прокату велосипедів водних та водних лиж, човнів і катерів (код 01.130.09);

— прокат транспортних засобів, мотоциклів, моторолерів, мопедів, легкових і вантажних автомобілів, причепів до автомобілів та інших пристроїв (код 01.130.10);

— прокат весільного вбрання та одягу для урочистих подій (код 01.130.22).

Разом із тим деякі суб’єкти підприємницької діяльності, які надають перелічені послуги, торговий патент можуть не придбавати. До них належать:

— суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, які сплачують фіксований податок (

п. 3 ст. 1 Закону про патентування);

— суб’єкти підприємницької діяльності, які сплачують єдиний податок (

п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98).

І ще один момент, який необхідно враховувати при наданні послуг прокату. Якщо прокатник здійснює видачу предмета прокату під заставу грошових коштів, то неповернення такого предмета буде прирівняно до

операції продажу. Здійснення таких операцій потребує наявності в наймодавця відповідного патенту.

 

Ліцензування

Як відомо, послуги прокату речей не потрапляють до сфери дії

Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III (згадка про них відсутня як у ст. 2, так і у ст. 9). А от для надання послуг з прокату транспортних засобів, човнів, катерів, водних мотоциклів тощо може знадобитися ліцензія. Це пов’язане насамперед із тим, що діяльність з перевезення пасажирів повітряним, автомобільним, річковим, морським та залізничним транспортом ліцензується. Але чи можна підвести діяльність з прокату тих чи інших транспортних засобів під ці види діяльності, що ліцензуються?

Для відповіді на це запитання звернемося до

листа Держкомпідприємництва від 28.07.2005 р. № 6194, де, зокрема, зазначалося таке: будь-який процес перевезення (у тому числі морські прогулянки, катання на водних мотоциклах, човнах), в якому бере участь особа, яка безпосередньо здійснює керування транспортним засобом (маломірним судном), підлягає ліцензуванню. А от послуги з прокату транспортних засобів, якими наймачі керують самі, не потребує наявності ліцензії.

Інакше кажучи, якщо підприємець тільки здає маломірне судно у прокат, при цьому він сам або його працівники таким транспортним засобом не керують, то ліцензію придбавати не потрібно. І хоча в цьому

листі йдеться про маломірні судна, запропонований в ньому підхід цілком можна застосовувати і при наданні автотранспортних засобів у прокат.

 

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку суму отриманої плати за послуги прокату відображають на момент фактичного надання послуг прокату, тобто на дату

повернення предмета прокату наймачем. Для відображення інформації про суму отриманого доходу використовують субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг». За кредитом цього субрахунку відображається збільшення (отримання) доходу, а за дебетом — сума ПДВ (якщо наймодавець є платником ПДВ).

Витрати, пов’язані з наданням послуг прокату, відображаються в бухгалтерському обліку за правилами, установленими

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України 31.12.99 р. № 318. Спочатку вони акумулюються за дебетом рахунка 23 «Виробництво», а потім списуються на субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

Щодо самих

предметів прокату, то відповідно до Інструкції № 291 облік їх наявності та руху ведеться на субрахунку 116 «Предмети прокату». При цьому слід мати на увазі, що для цілей бухгалтерського обліку не має значення, перевищує чи ні вартість предметів прокату вартісну межу, що встановлюється підприємством для визначення малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). Їх у будь-якому разі відображають на субрахунку 116.

Аналітичний облік предметів прокату, як і інших необоротних матеріальних активів, ведеться в розрізі кожного з предметів. Для повнішого забезпечення обліку та контролю за знаходженням кожного з предметів прокату доцільно використовувати субрахунки другого порядку:

1161 «Предмети прокату на складі», 1162 «Предмети прокату в користуванні у наймачів».

Амортизація

предметів прокату нараховується із застосуванням одного із двох методів (п. 27 П(С)БО 7):

прямолінійного, відповідно до якого річна сума амортизації визначається діленням вартості предмета прокату на строк його корисного використання (а місячна — діленням річної суми на 12);

виробничого, згідно з яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу послуг та виробничої ставки амортизації. У свою чергу, виробнича ставка амортизації розраховується шляхом ділення вартості предметів прокату на загальний очікуваний обсяг послуг від використання цього предмета прокату. На думку автора, такий розрахунок можна робити як у розрізі кожного інвентарного об’єкта (предмета прокату), так і в розрізі груп (наприклад, окремо за телерадіоапаратурою, за пральними машинами, за меблями тощо) або взагалі в цілому за предметами прокату.

Вибраний метод нарахування амортизації необхідно відобразити в

наказі про облікову політику підприємства.

Для обліку суми зносу використовується

субрахунок 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів», за кредитом якого відображається нарахування зносу (амортизації), а за дебетом — зменшення.

У разі видачі предметів прокату під заставу облік суми отриманої (поверненої) застави ведеться наймодавцем на рахунку

06 «Гарантії та забезпечення отримані». Збільшення залишку на рахунку 06 відбувається при отриманні застави, зменшення — при її поверненні.

 

Податковий облік

Предмети прокату

. В обліку з податку на прибуток витрати на придбання предметів прокату потрапляють до валових витрат або відносяться на збільшення балансової вартості основних фондів з подальшим нарахуванням амортизації.

У першому випадку предмети прокату з точки зору податкового обліку є

запасами і беруть участь у перерахунку за п. 5.9. Закону про податок на прибуток до моменту їх списання. При цьому ті з них, які потрапляють до розряду податкової малоцінки (із вартістю менше 1000 грн. та строком служби понад рік), перераховуються за п. 5.9 до моменту введення в експлуатацію та з урахуванням методу амортизації, що застосовуються до таких активів у бухгалтерському обліку (див. лист ДПАУ від 29.01.2007 р. № 1564/7/15-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 11).

У другому випадку предмети прокату вартістю понад 1000 грн. та передбачуваним строком використання більше року зараховуються до складу

основних фондів. Причому, уключаючи предмет прокату до тієї чи іншої групи основних фондів, виходити необхідно з його функціонального призначення. Наприклад, телевізори, магнітофони, іншу побутову телерадіоапаратуру слід відносити до групи 2, а персональні комп’ютери — до групи 4 ОФ. Податкова амортизація за такими цінностями нараховується у звичайному порядку, установленому п. 8.3 Закону про податок на прибуток.

До речі, на підприємства, що здають у прокат легкові автомобілі, побутові літальні апарати, моторні човни, катери та яхти не поширюється обмеження щодо валових витрат. Тобто всі витрати, пов’язані з утриманням, експлуатацією та забезпеченням таких предметів прокату (у тому числі і витрати на ПММ), потрапляють до валових витрат у повному обсязі (підстава —

абзац четвертий п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток). Це пов’язане насамперед із тим, що таку діяльність залежно від того, що є предметом прокату, можна класифікувати як діяльність або з транспортного, або з туристичного обслуговування. Підтверджують це і представники головного податкового відомства в консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 14, де як приклад діяльності з надання туристичних або транспортних послуг було наведено прокат весільних автомобілів.

Щодо суми вхідного ПДВ за витратами на придбання предметів прокату, то вона включається до складу податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної (

п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ).

Плата за послуги прокату

. Зважаючи на те, що договір прокату є різновидом договору найму (оренди), для відображення в податковому обліку плати за послуги прокату необхідно керуватися положеннями орендного п п. 7.9.6 Закону про податок на прибуток. Це означає, що відобразити валові доходи прокатник зможе тільки по нарахуванню (тобто після закінчення строку прокату). А от правило першої події в цьому випадку не застосовується. Наприклад, громадянину Петренку І. А. згідно з укладеним договором (замовлення-зобов’язання за ф. № ПО-П1) видано телевізор «LG». Строк прокату 1 місяць (з 10.08.2009 р. по 09.09.2009 р.). Плату за послуги прокату в сумі 420 грн. (у тому числі ПДВ — 70 грн.) унесено при укладенні договору. У цій ситуації при отриманні грошових коштів наймодавець не має права збільшувати валові доходи. Відобразити їх він зможе тільки після закінчення строку прокату — 09.09.2009 р.

Щодо податкових зобов’язань з ПДВ зазначимо, що вони виникають у наймодавця за правилом першої події: або на дату отримання оплати, або після закінчення строку прокату. При цьому в момент виникнення податкових зобов’язань наймодавець повинен виписати податкову накладну.

Застава

. Ні отримання, ні повернення застави не знайдуть відображення в податковому обліку наймодавця. Це пов’язане насамперед із тим, що ці операції не відповідають визначенню продажу (поставки) товару. А тому сума застави (без ПДВ) не повинна включатися до складу валових доходів та збільшувати базу обкладення ПДВ.

Інша справа, коли наймач не виконує свої зобов’язання з повернення речі та наймодавець звертає стягнення на суму застави. Таку операцію слід відображати як

продаж предметів прокату:

— якщо предмети прокату входили до складу ОФ груп 2,3 чи 4, то балансова вартість відповідної групи ОФ зменшується на суму вартості продажу таких ОФ (суму застави). При цьому якщо сума застави дорівнює чи перевищує балансову вартість відповідної групи, то балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу. У ситуації, коли сума застави не перевищує балансової вартості відповідної групи ОФ, зміни валових доходів не відбувається. Зменшується тільки балансова вартість відповідної групи ОФ;

— якщо ж предмети прокату перебували у складі запасів, то вся сума застави потрапить до валових доходів на підставі

п.п. 4.1.1 Закону про податок на прибуток.

Крім того, виходячи з отриманої суми застави, але не нижче звичайної ціни предмета прокату необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ.

Ремонт предметів прокату

. Податковий облік витрат на ремонт предметів прокату, що вийшли з ладу з незалежних від наймачів причин, повинен вестися з урахуванням положень абзаців першого та другого п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток. Вони дозволяють власнику основних фондів при проведенні ремонту:

— частину вартості такого ремонту в сумі,

що не перевищує 10 % балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного періоду, віднести до валових витрат;

— суму витрат на ремонт, що перевищила 10 % ліміт, віднести на

збільшення балансової вартості основних фондів груп 2, 3, 4 або окремих об’єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Щодо витрат на ремонт матцінностей, які значаться у складі запасів, то для них

Закон про податок на прибуток не містить будь-яких обмежень. Тому такі витрати включаються до складу валових як витрати, пов’язані «з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)» (п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток).

На завершення розглянемо на прикладі порядок відображення послуг прокату в бухгалтерському та податковому обліку.

Приклад

. Підприємство придбало предмет прокату (комп’ютер) за ціною 5400 грн. (у тому числі ПДВ — 900 грн.) та надало його в користування громадянину Сомову П. О. на три дні. Плата за користування предметом прокату становить 90 грн. (у тому числі ПДВ — 15 грн.) на добу. Наймач вносить її в день повернення предмета прокату. Сума застави становить 5400 грн.

Після закінчення трьох днів комп’ютер повернено наймодавцю, а наймачу повернено суму застави.

 

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

Придбано предмет прокату (комп’ютер)

153

631

4500

— *

* Відбувається збільшення балансової вартості основних фондів групи 4.

2

Суму ПДВ, сплачену у складі вартості предмета прокату, уключено до складу податкового кредиту

641/ПДВ

631

900

3

Предмет прокату введено в експлуатацію

1161

153

4500

4

Перераховано грошові кошти постачальнику

631

311

5400

5

Отримано від наймача грошові кошти як заставу

301

685

5400

06

5400

6

Передано предмети прокату наймачу

1162

1161

4500

7

Повернено предмет прокату до пункту прокату після закінчення договору

1161

1162

4500

8

Відображено повернення застави

685

301

5400

06

5400

9

Нараховано плату за послуги прокату

361

703

270

225

10

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

703

641

45

11

Надійшла оплата за прокат

301

361

270

12

Списано доходи на фінансовий результат

703

791

225

 

На цьому ми завершуємо розгляд питань, пов’язаних з послугами прокату. Звісно, у межах однієї статті неможливо висвітлити всі нюанси цієї багатогранної теми, тому, якщо у вас з’являться запитання, пишіть нам. Ми обов’язково проаналізуємо вашу ситуацію та відповімо на шпальтах газети.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд