Момент збільшення валових доходів за сумнівною заборгованістю
Суть спору
Підприємство отримало товар, але не розрахувалося за нього, унаслідок чого утворилася кредиторська заборгованість. Зрозуміло, продавця не влаштувала така ситуація, і справа дійшла до суду. Суд виніс рішення на користь продавця. У результаті перед покупцем виникла необхідність збільшення валових доходів на суму непогашеної заборгованості згідно з
п.п. 12.1.5 Закону про податок на прибуток. Як відомо, згідно з цим підпунктом у такому випадку це збільшення мало відбутися на 30-й календарний день з дня прийняття судом відповідного рішення. Саме дата, на яку припадає початок перебігу цього строку, стала каменем спотикання.Суд
оголосив прийняті рішення на судових засіданнях 04.05.2006 р. та 23.08.2006 р., а саме підписання цих рішень відбулося 03.08.2006 р. та 13.09.2006 р. відповідно, тобто після трьох місяців за одним рішенням і трьох тижнів за другим. При цьому підприємство, судячи з усього, збільшувало валові доходи за підсумками періоду, на який припадає 30-й календарний день з моменту набуття чинності цими рішеннями.
Позиція податкового органу
Податківці інакше витлумачили відповідну норму
п.п. 12.1.5 Закону про податок на прибуток: при розрахунку 30-денного строку відштовхуватися слід не від дати набуття чинності судовими рішеннями, а від дати їх прийняття. При такому підході збільшувати валові доходи необхідно раніше, ніж це було зроблено підприємством.
Вирішення справи судом
ВАСУ став на бік податкових органів, зазначивши, що
п.п. 12.1.5 Закону про податок на прибуток передбачено обов’язок платника податку — покупця збільшити валові доходи саме з моменту прийняття судового рішення, а не з моменту підписання його тексту. Звідси випливає, що й момент набуття чинності цим судовим рішенням жодної ролі для податкового обліку не відіграє.
Думка редакції
Не в наших правилах ставити негативні для платників податків судові прецеденти. Проте саме цей спір цікавий двома моментами. По-перше, платник податків став свого роду заручником листів та консультацій податкових органів, які роз’яснювали норму
п.п. 12.1.5 Закону про податок на прибуток. По-друге, самі судді, оголошуючи судове рішення в один день, а підписуючи його набагато пізніше, також напустили туману. Саме в розрізі таких двох аспектів і розглянемо це визначення.1. Дата прийняття або дата набуття чинності.
Дійсно, у п.п. 12.1.5 Закону про податок на прибуток передбачено збільшення валових доходів у тому періоді, на який припадає 30-й календарний день з моменту саме прийняття судового рішення. Тому, точно кажучи, і ВАСУ, і податковий орган, що донарахував податок на прибуток, мають рацію. Інша справа, що така «правота» може спричинити абсурдні наслідки.На нелогічність цієї норми
п.п. 12.1.5 Закону про податок на прибуток ми звертали увагу в статті «Сумнівна заборгованість: відображаємо в обліку» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 33. Справа в тому, що саме по собі прийняття рішення судом першої інстанції може ще нічого не означати, адже сторони можуть його оскаржити. Тоді воно не набуде законної чинності до моменту вирішення справи судом апеляційної інстанції. А збільшувати валові доходи за оспорюваною заборгованістю, погодьтеся, не цілком логічно. Більше того, якщо апеляційний суд стане на бік боржника та скасує рішення суду першої інстанції, то прямої норми, що дозволяє відсторнувати збільшені ним раніше валові доходи (або будь-яким іншим чином збалансувати податковий облік), немає. Сподіватися доводиться тільки на загальне розуміння п.п. 12.1.5 Закону про податок на прибуток: валові доходи збільшуються за заборгованістю, зокрема, визнаною судом. Якщо рішення апеляційної інстанції буде на користь боржника, то такої заборгованості не буде, отже, немає підстав для збільшення валових доходів, а значить, їх потрібно сторнувати. Але чи сприйме таку логіку податковий інспектор?Можливо, розуміючи абсурдність буквального розуміння цієї норми, податківці свого часу зазначали, що відлічувати встановлений строк необхідно від
дати набуття рішенням суду законної чинності (див. лист ДПАУ від 18.11.2004 р. № 10437/6/15-1116; ДПА в м. Києві від 08.11.2006 р. № 903/10/31-106, а також консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 6 і 2007, № 32). Судячи з усього, саме так платник податків і повівся.Але, на жаль, податкові органи на місцях не завжди сприймають роз’яснення колег вищого рівня, стверджуючи, що ці документи мають статус податкового роз’яснення тільки для тих платників податків, яким їх адресовано. Саме тому ми завжди рекомендуємо читачам запастися таким роз’ясненням для себе від своєї ДПІ (надіславши запит та додавши до нього відповідний позитивний лист ДПАУ).
2. Дата оголошення або дата підписання.
Водночас справа була заплутана ще й тим, що судді оголосили рішення та підписали їх у різний час. Таку можливість передбачено ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (з тією тільки різницею, що підписання має відбутися в п’ятиденний строк від дати оголошення, а не протягом трьох місяців, як це відбулося в цій справі). От і виникає додаткове запитання: навіть якщо починати відлічувати встановлений 30-денний строк від дати прийняття рішення, то коли воно відбулося в цьому випадку — у день оголошення чи в день підписання?Згідно з тією самою
ст. 85 ГПКУ прийняте рішення оголошується суддею в судовому засіданні після закінчення розгляду справи. Звідси можна зробити висновок, що прийняття судового рішення відбулося саме в момент його оголошення, а не в момент підписання. Саме з цієї дати й потрібно розраховувати встановлений строк (зрозуміло, у тому випадку, якщо платник податків у принципі обирає позицію розрахунку цього строку від дати прийняття, а не від дати набуття чинності).
Матеріал підготував Дмитро Костюк,
заступник головного редактора
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
| 24.02.2009 р. | № К-3314/08 |
Вищий адміністративний суд України <...> розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції <...> на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2007 р. <...> та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2008 р. <...> за позовом Державного промислового підприємства «К» до Спеціалізованої державної податкової інспекції <...> про скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:Державним промисловим підприємством «К» подано позов про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції <...> від 25.01.2007 р. № <...> про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток <...> і № <...> про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі <...>.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2007 р. <...>, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2008 р. <...>, позов задоволено частково <...>.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач невірно визначив граничний термін, протягом якого позивач зобов’язаний включити до складу валових доходів суму непогашеної заборгованості перед ВАТ «ЕК «Д», стягнутої згідно з рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 04.05 та 23.08.2006 р.; обчислення строку повинно здійснюватись з моменту набрання судовим рішенням законної сили, а не з дати проголошення його вступної та резолютивної частин; <...>
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу та пояснення до неї в яких просить їх скасувати в частині задоволення позову, прийняти ухвалу, якою відмовити в задоволенні таких позовних вимог повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: пп. 5.2.1, 5.2.2 п. 5.2 ст. 5, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 82, 84, 86 ГПК України.
<...>.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи <...>, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за такими доводами та мотивами.Оскаржувані рішення не відповідають повністю вимогам, передбаченим ст. 69, 159 КАС України, оскільки висновки щодо них зроблені при неповному з’ясуванні фактичних обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Приймаючи постанову про задоволення позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2007 р. № <...> суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний адміністративний суд, зазначив, що згідно з вимогами ГПК України днем прийняття рішення господарського суду є день його підписання суддями, яке містить вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини, а тому, зважаючи на оголошення господарським судом Дніпропетровської області в судових засіданнях 04.05. та 23.08.2006 р. <...> лише вступних та резолютивних частин рішень, прийняття їх відповідно 03.08. та 13.09.2006 р., позивачем вимоги п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо включення до складу валових доходів сум непогашеної заборгованості за другий та третій квартали 2006 року не порушені.
З таким висновком судів погодитись не можна.
Відповідно до п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку — покупець зобов’язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Тобто
вказаною нормою передбачено обов’язок платника податку — покупця збільшити валові доходи саме з моменту прийняття судом рішення, а не з моменту підписання повного його тексту.Таким чином, враховуючи те, що рішення господарського суду Дніпропетровської області <...> прийняті відповідно 04.05. та 23.08.2006 р., позивач був зобов’язаний включити суму непогашеної заборгованості до валових доходів в податкові періоди,
на які припадає 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості, які в даному випадку є другим та третім кварталами 2006 року.Зважаючи на ці дані, також виникає необхідність повторно перевірити правильність визначення відповідачем у ході перевірки бази оподаткування з податку на прибуток та відповідного податкового зобов’язання.
За вказаних обставин, межі перегляду Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність часткового скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2007 р. № <...> та передачі справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід узяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 КАС України,
ухвалив:1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції <...>
задовольнити частково.2. Скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2007 р. <...> та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2008 р. <...> в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2007 р. № <...> та справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2007 р. <...> та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2008 р. <...> залишити без змін.
