Щодо перевірок розрахунків земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та ФСП
Лист Державної податкової адміністрації України від 01.12.2009 р. № 26652/7/15-0717
Державна податкова адміністрація України у зв’язку із зверненнями органів державної податкової служби з питань, які виникають при проведенні камеральних перевірок розрахунків земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та фіксованого сільськогосподарського податку, а також при проведенні невиїзних документальних перевірок, повідомляє наступне.
Відповідно до статті 14 Закону України від 3 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю», із змінами та доповненнями (далі — Закон № 2535), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов’язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов’язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Згідно зі статтею 17 Закону № 2535 податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Статтею 5 Закону України від 17 грудня 1998 року № 320-XIV «Про фіксований сільськогосподарський податок» (із змінами та доповненнями) та пунктом 5 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 658 (із змінами та доповненнями), встановлено, що сільськогосподарські підприємства для набуття і підтвердження статусу платників податку самостійно обчислюють суму такого податку за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією, та до 1 лютого поточного року подають: загальний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з якої справляється податок, до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням; звітний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку окремо за кожною земельною ділянкою до органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки.
Сплата фіксованого сільськогосподарського податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку.
Отже,
платники земельного податку та орендної плати за землі державної або комунальної власності, а також платники фіксованого сільськогосподарського податку подають податкові розрахунки до відповідних органів державної податкової служби до 1 лютого поточного року. Звітним періодом для зазначених платежів визначений звітний (податковий) місяць.Відповідно до частини «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із змінами та доповненнями (далі — Закон № 2181), контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків, зокрема, у разі якщо внаслідок проведення камеральної перевірки контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання.
Камеральною вважається перевірка
, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.Форма Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів затверджена наказом ДПА України від 17.07.2006 № 416, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.07.2006 за № 872/12746, та встановлено, що камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та фіксованого сільськогосподарського податку проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій (розрахунків).
Згідно із
підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п’яти відсотків суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.Враховуючи, що податкова відповідальність базується на принципах невідворотності, законності, справедливості покарання та його індивідуальності (справедливість означає встановлення його точної міри, що адекватна мірі податкового правопорушення), а також те, що звітним періодом для земельного податку, орендної плати за землі державної і комунальної власності та фіксованого сільськогосподарського податку визначений звітний (податковий) місяць,
штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, застосовуються до частини податкового зобов’язання, нарахованого за періоди, що минули.З метою забезпечення повноти та своєчасності оподаткування земельних ділянок
по періодах сплати земельного податку, орендної плати за землі державної або комунальної власності, фіксованого сільськогосподарського податку, які на час проведення камеральної перевірки податкових розрахунків не настали, повідомляємо наступне.Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Тому, в даному випадку, доцільно здійснювати запити до відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів стосовно надання інформації по об’єкту оподаткування та проводити невиїзні документальні перевірки і з врахуванням підстав, встановлених частиною «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181, визначати податкові зобов’язання.
Крім того, відповідно до
підпункту 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за вказаними підставами, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.Разом з тим повідомляємо, що при визначенні періоду проведення невиїзних документальних перевірок слід виходити із того, що звітним періодом для земельного податку, орендної плати за землі державної або комунальної власності та фіксованого сільськогосподарського податку визначений звітний (податковий) місяць.
Заступник голови О. Любченко
